Україна в роки Другої світової війни

1.

Тема: ,,Україна в роки Другої світової війни’’
Урок 2.Початок радянськонімецької війни. «Новий порядок»
Підготувала Марія Сологуб

2.

3.

Війна – це надзвичайний спектр життєвих перипетій. Це
не тільки героїзм. Насамперед це кров, жертви, це
зрада і ницість, і про все це треба нам з вами говорити.
Кому як не нам важливо згадати про цю війну і згадати
хоча б для того, щоб зупинити нинішню і сказати
,,ніколи знову’’

4.

- формувати вміння студентів характеризувати перебіг
бойових дій на території України у 1941-1942 роках,
- розкривати причини поразок Червоної Армії та окупації
України німецькими військами та їх союзниками;
- закріпити навички аналізу та зіставлення історичного
матеріалу, уміння розглядати історичні явища в
конкретно–історичних умовах;
- виховувати учнів у дусі патріотизму, національної
свідомості та гідності.

5.

Після цього уроку студенти зможуть:
• показувати на карті напрямки наступу німецьких військ на територію
України, місця подій, що пов’язані з обороною Києва, Одеси,
Севастополя, просування німецьких військ територією України до її
остаточної окупації;
• називати події за датами;
• визначати, застосовувати та пояснювати на прикладах поняття й
терміни;
• характеризувати місце України в геополітичних планах Німеччини та
її союзників, причини і наслідки військової поразки Червоної Армії в
боях за Україну, види і причини колабораціонізму;
• висловлювати й аргументувати свою точку зору з теми уроку.

6.

- евакуація – виведення населення й ресурсів з території, яку може захопити ворог;
- мобілізація – комплекс заходів, спрямованих на переведення державної
інфраструктури та військових сил країни у військовий стан;
- тактика «випаленої землі» - знищення всього, що слугуватиме життєзабезпеченню
військ противника й цивільного населення на території, яку може захопити ворог.
Основні дати та події:
- 22 червня 1941 року – напад Німеччини на СРСР;
- 23-29 червня 1941 року – танкова битва в районі Луцьк – Броди – Рівне – Дубно;
- липень-вересень 1941 року – оборона Києва;
- липень-жовтень 1941 року – оборона Одеси;
- 30 жовтня 1941 року – 4 липня 1942 року – оборона Севастополя;
- травень-червень 1942 року – поразка радянських військ під Харковом і на
Керченському півострові;
- 22 липня 1942 року – завершення окупації УРСР військами Німеччини та її
союзників.

7.

1. Напад нацистської Німеччини на СРСР.
,,Україна в огні’’
2. Мобілізаційні заходи та евакуація.
3. Бойові дії в 1941-1942 роках.
4. Нацистський окупаційний режим на
території України.

8.

1. Що негативного та позитивного можна виділити у
процесі входження західноукраїнських земель до
складу УРСР?
2. Що таке радянізація? Назвіть її основні складові.
3. Чим, на ваш погляд, викликана репресивна політика
СРСР у Західній Україні?

9.

10.

Плани Німеччини
щодо України:
Українці слухають повідомлення
про напад нацистів
Розгром СРСР та створення
окремої України
Перетворення України на
колонію
Наступ німецьких військ на Україну

11.

Операція «Барбаросса» — стратегічна наступальна
операція збройних сил Німеччини та її союзників проти
СРСР. План операції передбачав швидкоплинну військову
кампанію з повним розгромом Червоної армії та
захопленням європейської частини СРСР по лінії Волга —
Архангельськ.
Німеччина
мала
швидко
захопити Україну з метою
створити вигідний плацдарм,
забезпечити себе ресурсами
для дальшого ведення війни.

12.

1941-й: українці вітають
гітлерівців надіючись,
що гіршого за
,,Більшовицький рай’’
бути не може

13.

14.

15.

Евакуація в СРСР під час Другої світової війни проводилась в
початковий період війни із зони, яка була найвразливіша до
ударів противника у східні регіони країни. Під евакуацію
потрапили не лише населення, але й промислові підприємства,
культурні та наукові установи, запаси продовольства, сировина
та інші мінеральні ресурси. Евакуація дозволила зберегти
основну економічну базу країни і стала одним із факторів, які
забезпечили загальну перемогу.

16.

Тактика «випаленої землі» метод ведення війни за допомогою
знищення всього корисного, того що
може слугувати життєзабезпеченню
або існуванню як військ противника,
так і цивільного населення — на
території, яку може бути зайнято
противником.
До цього відносять знищення запасів
харчових продуктів та врожаю,
забруднення або отруєння джерел
питної
води,
знищення
інфраструктури — шляхів та засобів
транспорту, техніки, будівель та
житла, іноді навіть цілих міст.
Підриву «Дніпрогесу»
за наказом Сталіна
Близько 20-ї години вечора 18 серпня
1941 року Запоріжжя здригнулось від
потужного вибуху. За кілька хвилин
величезна хвиля дніпровської води накрила
нижню частину Хортиці та південні райони
міста. У водах потонули за різними
підрахунками від 20 до 100 тисяч людей.
Серед них місцеві жителі та солдати
Червоної
армії,
котрі
того
вечора
переправлялись на лівий берег.

17.

Червень 1941 року запам'ятався на Західній Україні не
тільки нападом нацистської Німеччини, але й кривавими
розправами, вчиненими нібито своєю ж державою в тилу.
Такого не робили ані поляки в 1939, ані нацисти в 1944.
Радянська міліція розстрілювала масово - з автоматів
через віконця для передачі їжі. Або кидала в камери
гранати.

18.

Радянське керівництво, готуючись тільки до
наступальної війни, раптом постало перед
необхідністю вести оборонну війну, до якої воно
не було готове. Насамперед це проявилося
кризою вищого військового керівництва, яке
майже втратило спроможність керувати бойовими
діями Червоної армії. Тому проти добре керованої
німецької армії з радянського боку воювали
розрізнені з’єднання та підрозділи. Начальник
Генерального штабу сухопутних військ вермахту
генерал Гальдер із цього приводу записав у
щоденнику: «Верхівка командування противника
очевидно зовсім не бере участі в керівництві
операціями військ. Причини таких дій противника
незрозумілі».

19.

Чому Червона армія терпіла поразки в перші місяці
війни?
- радянське керівництво не забезпечило належної підготовки
радянських
військ;
неправильно
визначений
напрямок
го¬ловного удару ворога; невдале розташування і не
закінчена пе¬редислокація радянських військ; військова
стратегія СРСР передбачала лише наступальні операції на
ворожій території, оборонні заходи навіть не брались до
уваги;
- демонтаж старих кордонів, не заверше¬не будівництво
нових оборонних споруд на нових кордонах;
- масові репресії 30-х років призвели до винищення кращих
командних кадрів;
- низький рівень військової підготовки, не заохочувалася
ініціатива командирів, повільне переозброєння, застаріле
озброєння;
- війська не приведені вчасно до бойової готовності;
- помилки в дислокації військових частин та аеродромів.

20.

21.

23-29 червня 1941 р. найбільша танкова битва
початкового
періоду
війни в районі ЛуцькБроди-Рівне,
у
якій
взяли участь з обох
сторін близько 2 тис.
танків
(на
тиждень
затримала
просування
німців)

22.

Битва
за
Київ
—
великомасштабна
битва
Червоної Армії та Вермахту
7 липня — 19 вересня 1941
року (71 доба). Битва за
Київ
була
частиною
наступального
плану
«Барбаросса», в радянській
військовій історії отримала
назву ,,Київської оборонної
операції’’.

23.

Оборона
Одеси
(5
серпня — 16 жовтня
1941)
—
оборонна
операція військ Окремої
Приморської
армії
і
Чорноморського флоту
в роки Другої світової
війни
з
метою
утримання міста Одеса
від
німецькорумунських військ.

24.

З 30 жовтня 1941 року до 4
липня
1942
року
тривала
восьмимісячна
оборона
Севастополя,
падіння
якого
знаменувало
ліквідацію
стратегічного
радянського
плацдарму в Криму, що давав
вихід на всю чорноморську
акваторію. Німецькі сили, що
звільнилися
після
операції
«Лови осетра», спрямували
під Ленінград та на підсилення
операцій
на
Кавказі
й
Таманському півострові.

25.

22 липня 1942 р.
радянські
війська
залишили
місто
Свердловськ
Ворошиловградської
області, після чого
вся Україна опинилася
під
окупацією.
На
захоплення території
України
вермахт
витратив
тринадцять
місяців.

26.

Битва
Танкова битва в
районі Рівне –
Дубно – Луцьк
- Броди
Київська
оборонна
операція
Дата
23 - 29
червня 1941
р.
Перша велика танкова битва Другої світової війни. в якій з
обох сторін взяли участь близько 4 тис. танків. Радянські
війська потерпіли поразку.
Зірвала плани німецького командування сходу
оволодіти містом. Примусила його змінити напрямок
головного удару, що зрештою призвело до провалу плану
«Барбаросса».
Оборона Одеси
5 серпня –
Радянські війська протягом 72 днів приковували до себе
16 жовтня
значні сили ворога, завдавши їм великих втрат.
1941 р.
Оборона міста давала можливість Чорноморському флоту
впродовж другої половини 1941 р. контролювати всю
акваторію Чорного моря, загрожуючи узбережжю Румунії та
нафтовим родовищам.
Оборона
30 жовтня
На тривалий час оборона Севастополя відволікала
Севастополя
1941 –
значні сили німецьких військ, завдавши їм значних втрат.
4 липня 1942 Були зірвані плани по знищенню Чорноморського флоту
р.
СРСР.
Свердловськ
Радянські війська залишили місто, після чого вся територія
Ворошиловградсь 22 липня
України була окупована німецькими військами та їх
кої
1942р.
союзниками.
області
7 липня –
19 вересня
1941р.
Результат

27.

28.

Вже перші дні окупації показали: ворог прийшов на нашу
землю не для визволення від більшовизму чи дарування
незалежності. Територія України була поділена на 4 зони:
Центром райхскомісаріату ,,Україна’’ було місто Рівне, дистрикту
,,Галичина’’ –Львів, Трансністрії - Тирасполь, згодом – Одеса

29.

1. Забезпечити продовольством, матеріальними і людськими ресурсами
потреби фашистської воєнної машини.
2. Фізичне знищення українського населення, депортація та вивезення
на роботу до Німеччини з метою створення ,,життєвого простору’’ для
арійської раси.
3. Сприяти колонізації значної частини окупованих земель, заселенню
цілих районів німецькими переселенцями.

30.

План «Ост» — таємний план
уряду
Третього
Рейху
з
проведення
освоєння
земель
Східної Європи і її німецької
колонізації після перемоги над
СРСР, розроблений у травні 1940
року.

31.

Німецька адміністрація прагнула
організувати місцеве громадське
життя, без чого було неможливо
ефективно проводити окупаційну
Не слід однак переоцінювати політику, особливо її економічну
,,цивілізаторську’’ роль німців. складову.
У всіх випадках вони дбали
передусім про свої інтереси і
якщо й залучали активну
частину
населення
до
громадського життя, то тільки з
метою кращої
експлуатації
сировинних
та
трудових
ресурсів України.
Було і таке…
В с. Вороніж на Сумщині староста
села К. був комуністичним
агентом і руками німців знищував
людей, ворожих Москві.

32.

,,Новий порядок’’ — політичний режим, який Третій Рейх хотів
встановити на окупованих територіях.
Новий порядок передбачав створення пангерманської держави, яка
базувалася на націонал-соціалістичній ідеології, що забезпечило б
панування арійської раси, масивну територіальну експансію у Східній
Європі, а також проведення плану «Ост».

33.

- повернення підприємств колишнім власникам, дозвіл на відкриття приватних
магазинів, майстерень, ресторанів;
- забезпечення людей продуктами харчування;
- перетворення колгоспів на "громадські двори";
- контроль усіх інформаційних засобів;
- введення комендантської години (з 18-ї години вечора до 5-ї години ранку);
- терор і жорстокість;
- концтабори (Сирецький табор - Київ, Янівський табір - Львів, Дарницький Київ, Хорольський - Полтавська область, Уманська яма);
- голокост (знищення єврейського населення);
- економічна експлуатація;
- трудова повинність;
- перетворення Украйни на аграрно-сировинний придаток рейху;
- онімечення українських земель;
- підтримка жителів німецького походження ("фольксдойчів");
- примусове вивезення молоді на роботи до Німеччини (остарбайтери).

34.

Голокост в Україні —
систематичне винищення
євреїв
на
українських
територіях,
окупованих
нацистською Німеччиною
в 1941–1944 роках.
За період з 1941 до 1945
року
на
українських
землях загинуло близько
900.000 євреїв.
Бабин Яр у Києві став
всесвітньо відомим через
масові розстріли, переважно
євреїв, у 1941—1943 роках,
здійснені
німецьким
окупаційним командуванням

35.

Внаслідок Голокосту в період
німецько-румунської окупації
(1941-1944) єврейство Буковини
зазнало жорстоких страждань та
випробувань, величезних
людських і матеріальних втрат, що
остаточно підірвало суспільні,
економічні, культурні позиції
єврейського населення в краї.

36.

Перші українці опинилися на німецькій примусовій роботі
ще влітку 1939-го. Це були мешканці окупованого
угорськими військами Закарпаття, яких вивозили на роботу
до Австрії. Наступними на початку вересня 1939-го
потрапили до Рейху галичани – військовослужбовці
польської армії, які виявилися в полоні й з часом були
переведені до розряду цивільних робітників. Перші цивільні
робітники
з
окупованої
вермахтом
України
стали
добровільно виїжджати до Німеччини ще влітку 1941-го з
дистрикту «Галичина».

37.

Агітаційна кампанія нацистів в Україні стартувала
взимку 1942-го. Першочергове значення в ній
відводилося великим містам: Харкову, Києву,
Сталіному (сучасний Донецьк), Дніпропетровську. В
умовах безробіття та голоду населення великих
промислових центрів ставало бажаною здобиччю
нацистської пропаганди.

38.

З весни 1942-го німці розпочали масові облави на місцеве
населення із залученням до цього поліції та солдатів вермахту.
Запроваджена система з обіцянок, соціального тиску і
брутального терору дала їм змогу того року депортувати з
окупованих східних територій понад 1 млн. цивільних робітників,
більшість з яких (714 тис.) були вихідцями з України.

39.

А серце
рвалося
додому…

40.

Типи:
- Воєнний колабораціонізм — сприяння противнику зі зброєю у руках: служба у
військових формуваннях, поліцейських структурах, в органах розвідки та
контррозвідки.
- Економічний колабораціонізм — співробітництво у будь-яких галузях
економіки.
- Культурний (духовний) колабораціонізм — співробітництво з окупантами в
духовній сфері, що під час Другої світової війни сприяло поширенню серед
населення вірнопідданських почуттів, пропаганди винятковості «арійської раси»,
підвищенню психологічного настрою окупантів.
- Побутовий колабораціонізм пов'язаний із встановленням дружніх відносин між
окупантами та населенням.
- Політичний, адміністративний колабораціонізм — співробітництво в
окупаційних органах влади.

41.

«Український колабораціонізм» — термін, яким користувалася
радянська влада в період Другої світової війни, коли йшлося
про співпрацю українців із нацистською владою.

42.

Сучасна російська влада нещадно
таврує німецьких колаборантів у
всьому світі, однак ніколи не
згадує про російських козаків, які
співпрацювали з нацистською
Німеччиною
,,Козаки - явище
українське…’’

43.

Назвати терміни:
1. Силове насадження норм суспільно політичного, економічного,
культурного життя, характерних для тоталітарного ладу в Радянському
Союзі»?
2. Жорстокий окупаційний режим, який установили нацисти на окупованих
територіях. Він передбачав заборону вільного пересування; сувору систему
реєстрації; впровадження німецького цивільного та воєнного законодавства;
введення обов’язкової трудової повинності; експлуатацію місцевих ресурсів;
збереження колгоспної системи; вивезення населення на примусові?
3. Німецький термін на означення осіб, які були вивезені гітлерівцями зі
східних окупованих територій на примусові роботи до Німеччини?
4. Теорія ведення швидкоплинної війни, відповідно до якої перемога
досягається в короткі терміни, перш ніж противник розгорне свої військові
сили?
5. Комплекс заходів, спрямованих на переведення державної інфраструктури
та військових сил країни у військовий стан?
6. Знищення всього, що слугуватиме життєзабезпеченню військ противника й
цивільного населення на території, яку може захопити ворог?

44.

Тестові завдання (вибрати одну правильну відповідь):
1. Коли почалася радянсько-німецька війна?
А) 23 серпня 1939 року
Б) 1 вересня 1939 року
В) 17 вересня 1939 року
Г) 22 червня 1941 року
2. Яку кодову назву отримав план нападу Німеччини на Радянський Союз?
А) «Бліцкриг».
Б) «Барбаросса».
В) «Ост».
Г) «Цитадель».
3. Укажіть період оборони Києва:
А) 23-29 червня 1941 року.
Б) 5 серпня – 16 жовтня 1941 року.
В) 30 жовтня 1941 року – 4 липня 1942 року.
Г) 11 липня – 19 вересня 1941 року.

45.

Тестові завдання (вибрати одну правильну відповідь):
4. Укажіть назву окупаційного режиму, встановленого гітлерівцями на загарбаних
територія:
А) «випалена земля»;
Б) «загартовування на Сході»;
В) «новий порядок»;
Г) «остаточне розв’язання».
5. Укажіть місто, що стало центром утвореного нацистами рейхскомісаріату
«Україна»:
А) Вінниця;
Б) Дніпропетровськ;
В) Київ;
Г) Рівне.
6. Як називають осіб, які добровільно співпрацюють з окупаційною владою?
А) військовополонені;
Б) колабораціоністи;
В) остарбайтери;
Г) фольксдойче.

46.

Встановити відповідність
1) 22 липня 1942
року
2) липень-вересень
1941 року
3) 23-29 червня
1941 року
4)22 червня 1941
року
А- напад Німеччини на СРСР.
Б – оборона Севастополя
В –оборона Києва.
Г – танкова битва в районі Луцьк – Броди
– Рівне – Дубно.
Д – завершення окупації УРСР військами
Німеччини та її союзників.

47.

Встановити відповідність
1)бліцкриг
2)тактика
«випаленої землі»
3)евакуація
4)мобілізація
А – виведення населення й ресурсів з
території, яку може захопити ворог
Б – знищення всього, що слугуватиме
життєзабезпеченню військ противника й
цивільного населення на території, яку може
захопити ворог
В – теорія ведення швидкоплинної війни
Г – комплекс заходів, спрямованих на
переведення державної інфраструктури та
військових сил країни у військовий стан
Д – неприховане насилля представників
влади з використанням державного апарату
проти народу

48.

Домашнє завдання: опрацювати параграф вашого підручника,
який містить матеріали даної теми.
Переглянути відеоматеріали:
http://znohistory.ed-era.com та http://ilearn.org.ua/history.
Рух спротиву в Україні в 1941-1945 рр. / Пишемо історію
Дякую за увагу!
Бажаю успіхів!