Причини і початок Другої світової війни

1.

2. План заняття

1. Причини, характер та
періодизація війни.
2. Напад Німеччини на Польщу.
3. Радянсько-фінська війна.

3. Через 21 рік після закінчення Першої світової війни світ поринув знову у криваву бійню…

4.

Боротьба
між державами
за сфери впливу
Світова
економічна
криза
Глобальне
зіткнення
суспільних систем
Причини війни
Прагнення
до перегляду
ВерсальськоВашингтонської
системи
Політика
„умиротворення”
агресора
Відсутність
механізмів
мирного
врегулювання
міжнародних
конфліктів

5.

У Другій світовій війні брала участь
61 держава світу.
Воєнні дії проходили на території 40
країн.
У війну прямо чи опосередковано
було втягнено до 2 млрд. людей,
тобто 80% населення світу.
До армій воюючих країн було
мобілізовано близько 110 млн. чол.

6. Періодизація Другої світової війни.

І. 1 вересня 1939 р. – 21 червня 1941 р.
Від нападу Німеччини на Польщу
до початку Великої Вітчизняної війни
ІІ. 22 червня 1941 р. – 18 листопада 1942 р.
Від початку ВВВ до початку Сталінградської битви
ІІІ. 19 листопада 1942 р. – 5 червня 1944 р.
Від Сталінградської битви до Тегеранської конференції
ІV. 6 червня 1944 р. – 8 травня 1945 р.
Від Тегеранської конференції до розгрому Німеччини
V. 9 травня 1945 р. – 2 вересня 1945 р.
Від капітуляції Німеччини до розгрому Японії

7.

1 вересня 1939 р.
гітлерівські війська
вторглися до
Польщі.
Почалася Друга
світова війна.

8.

9. Варшава під час нальоту німецької авіації

10. 17 вересня 1939 р. – “визвольний похід” Червоної армії на західноукраїнські землі

2 жовтня 1939 р. здалися в полон
остання частини польської армії.
Польська держава перестала існувати.
Німеччина почала зосередження на
своїх західних кордонах військ для
наступу проти армій англо-французької
коаліції.

11. Радянсько-фінська війна.

28 листопада 1939 р. фінський
уряд відкинув ультимативні
радянські пропозиції про зміну
кордонів Карелії. СРСР розірвав
дипломатичні відносини з
Фінляндією та розпочав воєнні дії.
Лише в лютому 1940 р. ціною
величезних втрат Червоній Армії
вдалося прорвати лінію оборонних
укріплень на Карельському
перешийку .
12 березня 1940 р. Фінляндія була
змушена підписати договір
Фінляндія втратила 23 тис. чол.,
Червона армія – у 4 рази більше.
За агресію проти Фінляндії СРСР
було виключено з Ліги Націй.

12. Радянсько-фінська війна

13. План заняття

Напад Німеччини на СРСР.
Причини невдач Червоної армії.
2. Початок бойових дій на Тихому
океані.
3. Сталінградська битва.
Докорінний перелом в ході
війни.
1.

14. План “Барбаросса” (директива №21)

► Розгром СРСР в ході “блискавичної війни” (7 – 8 тижнів)
► Головні стратегічні об'єкти – Ленінград, Москва, Київ,
Центральний промисловий район, Донбас.
► Для нападу на СРСР Німеччина зосередила 190 дивізій, 2/3
літаків, значні сили флоту.
► Німецько-фашистські війська складали групи армій:
“Північ” – мала наступати на Ленінград;
“Центр” – на Мінськ, потім – на Москву;
“Південь” – на Київ, Харків, Донбас.

15.

16. 22 червня 1941 р. напад Німеччини на Радянський Союз

17. Сили сторін на початок війни

Німеччина
СРСР
Дивізії
190
171
Особовий склад
5,5 млн.
3,25 млн.
Танки
3,8 тис.
10,4 тис.
Літаки
5 тис.
8,6 тис.
Гармати
47,2 тис.
59,7 тис.

18. Основні битви на радянсько-німецькому фронті в 1941 – 1942 рр.

► 23 – 29 червня 1941 р. –
танкова битва в районі
Рівне – Дубно – Луцьк
► 7 липня – 26 вересня
1941 р. – Київська
оборонна операція
► 10 липня – 10 вересня
1941 р. – Смоленська
битва
► 5 серпня – 16 жовтня
1941 р. – Оборона Одеси
► 10 липня 1941 р. – 27
січня 1944 р. – Битва за
Ленінград
► 30 жовтня 1941 р. – 4
липня 1942 р. –
Оборона Севастополя
► 30 вересня 1941 р. – 7
січня 1942 р. – Битва за
Москву.

19.

«Дорога життя». 1942 р.

20. Втрати СРСР і Німеччини на 10 липня 1941 р.

Назва
Особовий
склад
Танки
Гармати
Літаки
Радянські
війська 815 тис. 11 783
21 500
4013
Німецькі
війська
1061
826
79 тис.
350

21. Битва за Москву

22. Причини невдач Червоної армії

► Зосередження і розгортання військ не було завершено до
початку війни.
► Велику роль відіграв фактор раптовості нанесення першого
удару.
► Кращі кадри Червоної армії були репресовані.
► На стані військ позначилася атмосфера культу особи
Сталіна.
► Помилковість радянської військової доктрини.
► Переозброєння армії не було завершено.
► Прорахунки у визначенні можливого напрямку головного
удару супротивника
► Керівництво СРСР було дезорієнтоване договорами 1939 р. з
Німеччиною

23. Початок бойових дій на Тихому океані

►7
грудня 1941 р.
– напад Японії на
Перл-Харбор
►8
грудня 1941 р.
– США оголосили
війну Японії
► Червень
1942 р.
– битва при атоллі
Мідуей

24.

25.

26. План заняття

1.
2.
3.
Нацистський „новий порядок” в
Європі. Голокост.
Рух Опору, його політична орієнтація
та форми боротьби.
Відкриття Другого фронту в Європі.

27. Німеччина та її союзники встановили на загарбаних територіях „новий порядок” – режим нещадного терору і насильства. Сенс

„нового порядку” зводився до
ліквідації незалежності і суверенітету,
всіх демократичних і соціальних
здобутків поневолених країн, безмежної
економічної експлуатації та свавілля
окупантів.

28.

Нацистські війська вступають
на радянські території. 1941 р.

29. План „Ост”

Колонізація території СРСР і країн Центральної та
Східної Європи.
Знищення мільйонів людей, перетворення на рабів
„третього рейху” українців, росіян, білорусів, поляків,
чехів та інших народів.
Планувалося виселити протягом 30 років 65%
населення України, 75% населення Білорусії, 80 – 85%
населення Польщі, значну частину населення Латвії,
Литви, Естонії.
На „звільнені” землі намічалося переселити 10 млн.
німців, а місцевих жителів, що залишилися, поступово
„онімечити”.
СРСР підлягав розчленуванню і ліквідації. На його
території передбачалося утворити чотири
рейхскомісаріати – німецькі колоніальні провінції:
„Остланд”, „Україна”, „Москва”, „Кавказ”, управління
якими повинно було здійснюватись спеціальним
„східним міністерством” (А. Розенберг).

30.

На загарбаних територіях
нацисти створювали
концтабори,
табори смерті, в’язниці та
гетто. Проводилися масові
розправи над місцевим
населенням.

31.

Розстріл мирного населення нацистами

32. Табори знищення «Фабрики смерті» На території Польщі: Освенцім, Майданек, Треблінка, Собібур. На території Німеччини: Дахау,

Бухенвальд,
Заксенгаузен, Равенсбрюк.
На території Австрії: Маутгаузен.
В цілому в концтаборах опинилося 18 млн. осіб,
12 млн. з яких загинули, з них 6 млн. – євреї.

33.

Ворота Освенціма. “Дорога смерті”

34.

Звільнені діти - в'язні Аушвіца. 1944 р.

35. Голокост – переслідування і масове знищення євреїв нацистами в роки Другої світової війни

Гетто – ізольована частина міста,
відведена владою для проживання євреїв
Гетто, створені нацистами в роки
Другої світової війни були задумані як
проміжні станції на шляху євреїв у
табори смерті.

36. Хлопчик з Варшавського гетто

37.

Київські євреї йдуть до Бабиного Яру. 1941 р.

38. Рух Опору – підпільна і повстанська боротьба народів Європи в роки Другої світової війни проти окупації Німеччиною та її

союниками
Цілі учасників руху Опору:
► Помірні кола: робили ставку на звільнення своїх країн
силами західних держав і повернення до влади законних
урядів, вигнаних фашистами. Вони виступали за
відновлення конституційного ладу і демократичних
принципів.
► Ліві сили: наприклад, комуністи, масово брали участь у русі
Опору. Вони активно розгорнули діяльність після нападу
Німеччини на СРСР, виступали під гаслом негайного початку
всенародної війни проти окупантів, а потім – соціалістичної
революції.

39. Франція

► 1940 р. – генерал Ш.
де Голль створив
організацію „Вільна
Франція” (з 1942 р. –
„Франція, що
бореться”). Союзники
визнали її законним
представником
французького народу.
► По всій території
Франції активно діяли
загони партизанів,
очолювані
соціалістами і
комуністами.
Генерал Ш. де Голль

40. Югославія

► Тут рух Опору
очолили комуністи
під керівництвом
Й. Броз Тіто.
► На початку 1943 р.
Народно-визвольна
армія Югославії
звільнила 2/5
території країни.

41. СРСР

► Боротьбу очолив Центральний штаб
партизанського руху.
► Основною базою партизанів була Білорусія. В
Україні центр партизанського руху був
зосереджений в північних районах.
► У 1942 р. радянські партизани нараховували
125 тис. осіб, у 1943 р. – 250 тис. Боротьбу з
фашистами вели також загони УПА.
► Діяли партизанські з’єднання С. Ковпака,
О. Федорова, О. Сабурова.
► Літо 1943 р. – „Рейкова війна”, вересень 1943 р. –
операція „Концерт”.

42.

Штаб партизанського
з'єднання С. Ковпака
1943 р.

43.

Буденне життя загону Д. Медведєва. 1943 р.

44.

“Рейкова війна”
1943 р.

45. Сталінградська битва

(17 липня 1942 – 2 лютого 1943 рр.)
Оборона
Сталінграда
Контрнаступ під
Сталінградом
17 липня – 18 листопада
1942 р.
19 листопада 1942 р. –
2 лютого 1943 р.

46.

Співвідношення сил на 22 липня 1942 р.
СРСР
Німеччина
16 дивізій
18 дивізій
187 тис. чол.
250 тис. чол.
360 танків
740 танків
337 літаків
1200 літаків
7900 гармат і мінометів
7500 гармат і мінометів

47.

Маршал Г.К. Жуков
Фельдмаршал
Ф. фон Паулюс

48. Бої за Сталінград

Полонені німці
під
Сталінградом
Бої за
Сталінград

49. Значення Сталінградської битви

► Сталінградська битва поклала початок
докорінному перелому в ході Другої
світової війни
► Розгром супротивника під Сталінградом
сприяв розгортанню наступу всіх фронтів
у південно-західному напрямку, під
Ленінградом, на Кавказі.
► Виріс міжнародний авторитет СРСР.

50. 5 липня – 23 серпня 1943 р. - Курська битва

51. Відкриття Другого фронту в Європі

Проблема Другого фронту в Європі набрала
в 1944 р. іншого змісту, ніж у 1942 чи 1943
рр. Війська Червоної Армії стрімко
наступали на західному напрямку. Уряди
США і Великобританії не могли далі
зволікати з розгортанням воєнних дій у
Західній Європі.

52.

► У січні 1944 р.
почалася підготовка
вторгнення англоамериканських військ
у Північну Францію
(операція
„Оверлорд”) і
допоміжного удару у
Південній Франції
(операція „Енвіл”).
► Командувачем
союзних військ був
призначений
американський
генерал Д .Ейзенхауер.
Д. Ейзенхауер

53. Для проведення операцій на Британських островах зосереджувались чотири армії союзників:

► 10 230 бойових літаків
► 1 360 транспортних літаків
► 3 500 планерів
► 1 213 бойових кораблів
► 4 126 десантних суден і катерів
► 736 допоміжних суден.

54.

6 червня 1944 р.
2 тис. бомбардувальників
союзної авіації обрушили
удари на узбережжя
Нормандії. Масоване
бомбардування змусило
гітлерівські війська
сховатися в укриття, що
полегшило висадку
десанту.
Таким чином, Другий фронт
у Європі було відкрито

55.

56.

57.

58. ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1.
2.
3.
Ялтинська конференція. Поразка
Німеччини.
Потсдамська конференція та її
рішення. Розгром Японії.
Підсумки та уроки Другої світової
війни.

59. На початку 1945 р. нацистське керівництво Німеччини було ще сповнене рішучості продовжувати боротьбу. У країні була проведена

серія
„тотальних” мобілізацій. У ході однієї з
них, ще влітку 1944 р. призовний вік був
знижений з 17,5 до 16 років, почалося
формування ополчення з людей
похилого віку і підлітків.

60.

4 – 11 лютого 1945 р. –
Кримська (Ялтинська)
конференція
У. Черчілль
Ф.Д. Рузвельт
Й. Сталін

61.

Основні
рішення
конференції
Після капітуляції
Німеччини розділити її
на чотири зони окупації –
радянську, американську,
британську і французьку
Роззброїти і розпустити
німецькі збройні сили,
ліквідувати
воєнну промисловість
Німеччини
Радянська делегація
виступила з пропозицією
про виплату
Німеччиною репарацій
у сумі 20 млрд.дол.
Ухвалено
постанову скликати
у Сан-Франциско
установчу конференцію
ООН
СРСР підтвердив
обіцянку вступити
у війну проти
Японії через 2-3 міс.
після закінчення
війни в Європі
Було прийнято
Декларацію
про звільнену Європу

62.

На початку 1945 р. союзні армії широким
фронтом вийшли до кордонів Німеччини і
готувалися до вирішального наступу...
Берлін був останнім центром опору нацистської
Німеччини. На початок квітня 1945 р. гітлерівське
командування зосередило біля столиці всі основні
сили, що залишилися: близько 1 млн. чоловік, понад
10 тис. гармат і мінометів, 1,5 тис. танків і штурмових
гармат, 3,3 тис. бойових літаків.

63. 16 квітня 1945 р. – початок Берлінської операції.

► Радянські сили: у
складі трьох
фронтів (1-й
Білоруський,
Г. Жуков, 2-й
Білоруський,
К. Рокосовський,
1-й Український,
І. Конєв) – 2,5 млн.
чол., понад 41 тис.
гармат і мінометів,
понад 6,2 тис.
танків і самохідних
установок, 7,5 тис.
бойових літаків.

64. Зустріч на Ельбі

65. 8 травня 1945 р. в передмісті Берліна Карлхорсті представники німецького верховного командування на чолі з генералом В.

Кейтелем підписали
Акт про беззастережну
капітуляцію збройних сил
нацистської Німеччини.

66.

Г.К. Жуков зачитує умови капітуляції
нацистської Німеччини

67.

Фельдмаршал В.Кейтель підписує капітуляцію
Німеччини

68. 24 червня 1945 р. на Червоній площі у Москві було проведено парад, який увійшов в історію як Парад Перемоги

69.

Командував Парадом
Маршал Радянського Союзу
К.Рокоссовський,
приймав Парад
Маршал Радянського Союзу
Г.Жуков

70. Марш зведених полків фронтів завершила колона солдатів, які кинули до підніжжя Мавзолею Леніна 200 прапорів розгромлених

фашистських армій

71. 17 липня – 2 серпня 1945 р. – Потсдамська конференція

72.

Рішення
передати суду
всіх військових
злочинців
Денацифікація,
демілітаризація,
демократизація
нацистської
Німеччини
Розподіл
Німеччини
на чотири зони
окупації
Рішення
конференції
СРСР одержав
м. Кенігсберг
і територію
Сх.Пруссії
Стягнення
репарацій
з Німеччини
Встановлено
західний кордон
Польші

73. 26 липня 1945 р. США, Великобританія та Китай пред’явили Японії ультиматум, вимагаючи негайної беззаперечної капітуляції; однак

його було відхилено.
Це послужило формальним приводом для
атомного бомбардування японських міст.
Використовуючи зброю величезної
руйнівної сили, адміністрація США
прагнула здійснити політичний тиск на
СРСР і покінчити з Японією, ще до вступу у
війну Радянського Союзу.

74.

► 6 серпня 1945 р. – бомбардування
Хіросіми: 80 тис. убитих, 40 тис.
поранених. Зруйновано 2/3 будинків міста,
52 з 55 лікарень. В наступні тижні загинули
ще 12 тис. чоловік.
► 9 серпня 1945 р. – бомбардування
Нагасакі. Загинули 25 тис. чоловік.
Загалом загинуло понад 100 тис. мирних
жителів, а 375 тис. дістали
поранення та опіки.

75.

76.

Екіпаж літака, що
здійснив бомбардування
Хіросіми
Нагасакі після вибуху

77.

78.

Руїни
Хіросіми
Атомна
бомба

79.

Хіросіма після вибуху

80. 2 вересня 1945 р. – в Токійській бухті на борту американського корабля «Міссурі» Японія підписала Акт про капітуляцію

Друга світова війна
завершилася

81. Наслідки Другої світової війни

Людські
втрати
У ході Другої світової війни загинуло понад
65 млн. чол.: 27 млн. на полі бою, 12 млн. у
концтаборах, 2 млн. учасників
партизанського руху, 1,5 млн. від
бомбардувань, 12 млн. від голоду та
епідемій.
Матеріальні 4 трлн. Доларів. Частка воєнних витрат у
національному доході становила: США –
втрати
43,4%, Великобританія – 55,7%,
Німеччина – 67,8%, Японія – 49,7%, СРСР –
55%.Особливих матеріальних втрат
зазнало господарство СРСР. Вони склали
майже 41% втрат усіх країн, що брали
участь у війні

82. Зміни у світі внаслідок Другої світової війни:

Найпотужнішою в економічному відношенні державою
світу стали США (відрізнялися стабільною
демократичною системою).
У СРСР перемога у війні призвела до зміцнення позицій
сталінського тоталітарного режиму (Східна,
Центральна, Південна Європа та Далекий Схід).
Помітно ослабнули позиції у світі Великобританії та
Франції. До числа великих держав почали відносити
Китай.
У Німеччині, Італії, Японії досить швидкими темпами
почав здійснюватись перехід від тоталітаризму до
демократії, до економічного процвітання.
СРСР і США стали „наддержавами”, навколо яких
стали об’єднуватись союзники. «Холодна війна»
Створення ООН, ЄЕС (ЄС), РЕВ, НАТО, ОВД.

83. Домашнє завдання

► Ладиченко § 1–5
► В робочих зошитах записати інформацію
про ООН, ЄЕС (ЄС), РЕВ, НАТО, ОВД.