Похожие презентации:
Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями і ушкодженнями кінцівок
1. Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями і ушкодженнями кінцівок
Лекція-презентаціяВідділення “Сестринська справа”
2. Вузлові питання лекції:
1.Методи дослідження кінцівок.2.Травматичні пошкодження кінцівок.
3.Нагнійні захворювання пальців і кисті.
4.Судинні захворювання кінцівок.
3. Методи обстеження кінцівок.
Скарги: біль.Огляд:
положення (активне, пасивне, вимушене),
деформація,
гематоми,
кульгання.
Пальпація:
• температура,
• флюктуація.
4.
Антропометрія:довжина кінцівки та окремих сегментів,
амплітуду рухів (кутоміром).
контрактури – обмеження рухів,
анкілоз – повна відсутність рухів в суглобі.
Допоміжні методи обстеження.
• лабораторні дослідження,
• бактеріологічне дослідження ранового вмісту з
антибіотикограмою,…
5.
Спеціальні методи:• Рентгенологічні: рентгенографія,
томографія, контрастна рентгенографія
(артрографія, бурсографія).
• Сонографія – ультразвукове дослідження
• Реовазографія - визначає інтенсивності
кровотоку.
• Артроскопія - дослідження артроскопом при
якому можна взяти тканину на цитологічне чи
гістологічне дослідження.
• Пункційна біопсія – проводять для
діагностики пухлин, запального процесу.
6.
Вивих - це порушення взаємодії міжсуглобовими поверхнями кісток і цілісності
капсульно – зв'язкового апарату.
Класифікація вивихів:
підвивих (частковий зсув суглобових поверхонь);
повний вивих;
вроджені вивихи (вивих стегна);
набуті: травматичні і патологічні (руйнування
суглоба при захворюваннях);
звичні (вивихи, що повторюються два рази і
більше);
застарілі (своєчасно не вправлені).
7.
8. Абсолютні признаки вивихів:
1. деформація суглоба;2. неможливість активних рухів і дуже
болючі пасивні;
3. зміна довжини кінцівки (частіше –
скорочення);
4. ротація кінцівки;
5. «пружна фіксація»: під час пасивного
руху при спробі виведення кінцівки з
вимушеного положення спостерігається
еластичний пружний опір, після чого вона
повертається в початкове положення.
9. Перша допомога:
1.2.
3.
4.
знеболювання;
іммобілізація;
госпіталізація;
з метою зменшення болю до ділянки
вивиху можна прикласти міхур з
льодом.
10. Частіше всього зустрічається вивих плечевої кістки.
11. Вправлення вивиху плеча за методом Джанелідзе
12.
Вправлення вивиху плеча за методомКохера.
13. Пов'язки Дезо.
14. Вправлення вивиху І пальцю кисті
15. Вивихи стегна: а —здухвинний ; б — сідничний; в — затульний ; г —лобковий
16. Вправлення вивиху стегна за методом Джанелідзе
17.
Вправлення вивиху стегна за методомКохера.
18. Накладання кокситної гіпсової пов’язки при вивиху та переломі стегна
19.
Перелом -це часткове або повнепорушення цілісності кістки.
20. Абсолютні признаки переломів:
1. деформація кінцівки в зоні перелому;2. крепітація кісткових відламків при
терті один з одним;
3. патологічна рухомість в зоні
перелому;
4. абсолютне вкорочення кінцівки за
рахунок змішення по довжині;
5. симптом «осьового навантаження».
21. Відносні признаки переломів:
1. біль (виникає одразу),2. припухлість (наростає протягом
кількох годин),
3. крововилив (гематома);
4. порушення функції .
22. Перша допомога:
Закритий перелом:1. знеболювання;
2. транспортна іммобілізація;
3. транспортування до лікувального закладу.
Відкритий перелом:
1. зупинка кровотечі (на догоспітальному етапі
одним з тимчасових способів);
2. профілактика травматичного шоку –
знеболювання;
3. накладання асептичної пов'язки;
4. транспортна іммобілізація;
5. транспортування до лікувального закладу.
23. Будова плечової кістки. Ділянки найчастіших переломів.
24. Будова кісток передпліччя. Перелом променевої кістки у типовому місці.
25. Транспортна іммобілізація передпліччя
26. Транспортна іммобілізація плеча
27. Транспортна іммобілізація кисті
28. Лікувальна іммобілізація при переломі плеча
29. Лікувальна іммобілізація при переломі передпліччя
30. Переломи нижніх кінцівок
31. Переломи кісток нижніх кінцівок
32. Транспортна іммобілізація нижньої кінцівки шиною Дітеріхса
33. Транспортна іммобілізація гомілки драбинними шинами Крамера
34. 1,2 - Остеосинтез шурупами та пластинкою Лена при переломі кісток гомілки. 3 - Внутрішньо-кісткова фіксація стегна металевими
стрижнем.4 - Остеосинтез шийки стегна трилопатевим цвяхом.
35.
Компресійно - дистракційний остеосинтезза допомогою апарату Г.А. Єлізарова.
36. Лікувальна іммобілізація при переломі стегна – скелетне витяжіння на шині Белєра
37. Гнійні захворювання пальців і кисті.
Панарицій - гнійне запалення тканинпальців.
38. Види панариціїв
39. Суглобовий панарицій
40. Сухожилковий панарицій
41. Пароніхія – запалення навколонігтьового валику;
42.
43. Еризипелоїд
44. Врослий ніготь
45. Рентгенологічне дослідження при кістковому панариції
46. Лікування.
Консервативне лікування:1. ванночки з розчином марганцевокислого калію,
10% розчином хлориду натрію.
2. напівспиртові або волого-висихаючи
пов'язки (з антибіотиком та 20% розчином
димексиду й ін.).
3. протизапальні засоби (бутадіон, месулід).
4. антибіотики (внутрішньовенне реґіонарне
введення антибіотиків, їх вводять у вену під джгутом,
накладеним на нижню третину плеча).
5. загальна антибіотикотерапія при наявності
лімфаденіту, лімфангіту.
47.
6. УВЧ, ультразвукове опромінення.7. електрофорез протеолітичних
ферментів (трипсин, хемопсин).
Не слід застосовувати зігрівальні
компреси з мазями на жировій основі.
48. Ванночки з розчином марганцевокислого калію, 10% розчином хлориду.
49. Хірургічне втручання.
1. Розсікання пальця. При підшкірній форміпанарицію проводять анестезію за
Лукашевичем-Оберстом.
2. Розріз шкіри роблять вздовж через осередок
запалення, накладають пов'язки з мазями на
гідрофільній основі (левомеколь, діоксиколь,
5% діоксинова мазь і ін.).
3. Дренують гумовими смужками.
4. Перев'язки проводять кожного дня - 0,5% розчин
хлоргексидину, 3% розчин пероксиду водню,
0,1% розчин лактату етакридину та ін.
5. При пандактиліті - ампутують палець.
50.
6. При лікуванні гнійного тендовагініту ненакладають пов’язки з гіпертонічним
розчином на сухожилки, щоб не сушити їх,
що може призвести до їх некрозу.
7. У фазі регенерації місцеве лікування рани
проводять за загальними принципами.
Особливу роль у профілактиці відіграє:
• первинна хірургічна обробка ран, мікротравм,
• захист рук від них (рукавички),
• догляд за станом шкіри.
51. Анестезія за Лукашевичем - Оберстом
52. Судинні захворювання кінцівок.
Хронічні захворюванняартеріальних судин:
• облітеруючий ендартеріїт,
• облітеруючий атеросклероз,
• хвороба Рейно (ангіотрофоневроз).
Варикозне розширення вен
(варикозна хвороба).
53. 1. Облітеруючий ендартеріїт.
Супроводжується повільною облітерацієюартеріальних судин нижніх кінцівок.
Уражує людей молодого віку (20 - 40 років).
54. Фактори ризику:
• порушення нейроендокринної системи,• шкідливі звички,
• інтоксикації,
• обморожування,
• цукровий діабет та інше.
55. 4 стадії розвитку:
І ст.(спастична) :• спазмом дрібних судин,
• різкий біль у гомілці під час ходьби
(симптом “переміжної кульгавості”), що
змушує хворого зупинитися.
Через 1-2хв біль минає.
56.
ІІ ст.(тромботична).• спазм судин стає постійним,
• в цьому місці утворюються тромби,
• біль стає безперервним і різко підсилюється
при ходьбі.
Об’єктивно:
шкіра кінцівки бліда, холодна на дотик,
трофічні зміни шкіри і нігтів (шкіра тонка та
суха, волосся відсутнє, нігті потовщені, крихкі).
зникає пульсація на артеріях ступні.
57.
ІІІ ст.(некротична).Виникають некрози.
58.
IV ст.(гангренозна).Гангрена кінцівки, як правило, розвивається
при поширені процесу на магістральні
артерії (підколінну, стегнову).
59. Діагностика:
• проба Оппеля: підняття хворим ноги догори- замірюють час з’явлення побіління шкіри стопи:
в початковій стадії через 25-30с, в пізніх-4-6сек.
• проба Самуєлса: хворому в випрямленими
піднятими на 45о ногами пропонують швидко
згинати і розгинати стопи. Слідкують за
кольором підошовної поверхні стоп. В нормі зміни
не виникає, при тяжкої недостатності кровообігу
блідість з’являється через 5-7с.
60.
• Ангеография (кардиотраст),61.
Реовазография:Сучасний метод функціональної діагностики, за
допомогою якого визначається інтенсивність та
обсяг кровотоку в артеріальних судинах кінцівок.
62. Лікування спрямоване на покращання кровопостачання.
Консервативне:седативні препарати (піпольфен, димедрол, супрастин,…),
спазмолітики (но-шпу, галідор, депо-падутин, депо-калікреїн),
гангліоблокатори (гексоній, бензогексоній),
антиагреганти (аспірин, тиклід, клопідогрель),
ангіопротектори (пермидин, продектин, тиклід),
вітаміни, в/в і в/а введення вітамінно-новокаїнової суміші,
препарати, що підвищують здатність клітин засвоювати
кисень (солкосерил, актовегін), вазапростан.
• гіпербарична оксигенація,
• УВЧ-терапію на ділянку поперекових симпатичних нервових
вузлів, струми Бернара на гомілку.
• сірководневі ванни (Хмельник, Микулинці).
63.
Оперативне лікування має припинити діюодного із факторів захворювання - підвищеного
тонусу симпатичної нервової системи.
З цією метою виконують:
симпатектомію:
• операцію Огнєва - видалення третього грудного
симпатичного ганглія зліва і
• операцію Дієца - видалення третього-четвертого
поперекових симпатичних гангліїв з одного або
двох боків.
при обмежених оклюзіях або тромбозах судин
проводять інтимотромбектомію,
резекцію ділянки артерії з венозною
пластикою або синтетичним протезом і т. ін.
64. 2. Облітеруючий атеросклероз.
Особливості:1. Хворіють частіше чоловіки після 40 - 50 років,
2. первинний атеросклеротичний процес,
який розвивається спочатку у великих
(магістральних) судинах, потім в дрібніших
артеріях,
3. утворення бляшок,
4. тромбування.
Що призводить до порушення прохідності
судин у кінцівках.
65. Облітеруючий атеросклероз
66. Оклюзія (закупорка) підколінної артерії
67. Синдром Леріша - закупорка біфуркації черевної аорти і здухвинних артерій.
68.
69.
70. Клініка.
Як і при облітеруючому ендартеріїті:
блідість шкіри стоп з ціанотичним відтінком;
біль у м’язах ніг виникає і наростає поступово:
спочатку під час фізичного навантаження, але
потім і в стані спокою;
«переміжна кульгавість»
швидке замерзання ніг;
відсутність пульсації в ураженої артерії;
зниження маси і об'єму м'язів стегон і гомілок,
тощо.
71.
Діагностика :• ослаблення або відсутність пульсації на
магістральних артеріях,
• артеріо- і допплерографія (виявляють
швидкість кровотоку за допомогою УЗД).
Лікування.
Консервативне лікування таке ж саме, як і при
облітеруючому ендартеріїті.
Оперативне - виконання реконструктивних
операцій на артеріях, що дає змогу відновити в
тій чи іншій мірі кровообіг по ураженій ділянці.
72. Варіанти аорто-стегнового шунтування при атеросклеротичному ураженні судин нижніх кінцівок
73. 3.Хвороба Рейно (ангіотрофоневроз)
Чинники - спазм артеріол пальців верхніх інижніх кінцівок.
На розвиток впливають порушення функції ЦНС,
спадковість.
Клініка:
1. симетричні збліднення шкіри пальців (“мертвий
палець”) рук або ступні під дією холоду;
2. пульсація судин кінцівки при цьому зберігається;
3. різкий біль під час спазмів;
4. При подальшому розвитку блідість шкіри змінюється на
ціаноз, вона стає грубою та малочутливою,
5. потім з’являються виразки, некрози пальців;
6. характерними є симетричність ураження пальців
кінцівок, інколи шкіри вух, носа, щоки.
74.
75.
Лікування:спазмолітики,
гангліоблокатори,
проведення новокаїнових блокад третіх грудних
симпатичних гангліїв
або їх видалення оперативним шляхом.
76. 4. Варикозне розширення вен (варикозна хвороба).
Вени нижніх кінцівок розширюються,виникає недостатність клапанного апарату
спочатку поверхневих, а потім коммунікантних і
глибоких вен.
77. Клініка.
I стадія (компенсації) хронічноївенозної недостатності:
набряк дистальних відділів кінцівки
під кінець дня, який зникає після нічного
відпочинку,
судоми литкових м’язів уночі.
78.
II стадія (субкомпенсації)-приєднуються:індурація (затвердіння),
гіперпігментація (колір шкіри стає бурим,
темно-коричневим), внаслідок виходу в
підшкірну клітковину еритроцитів.
79.
III стадія (декомпенсації):з’являються різної величини виразки,
перебіг часто ускладнюється бешихою,
мікробною екземою, тромбофлебітами.
80. Діагностика.
1. Проба Броді-Троянова-Тренделенбурга:визначення стану клапанів поверхневих
вен.
81.
2. Проба Пратта: визначення локалізаціїнедостатності комунікантних вен.
82.
3. Проба Дельбе-Пертеса (маршова):визначення прохідності глибоких вен.
83. Лікування.
• Консервативне коли стан хворого не дозволяєвиконати оперативне втручання.
• Оперативне - видалення варикозно
розширених вен.
1. Найпоширенішим оперативним втручанням є
видалення великої підшкірної вени.
(У дистальний кінець великої підшкірної вени вводять
спеціальний зонд (флебоекстрактор), за
допомогою якого видаляють вену зверху донизу.)
2. Досить часто при розсипному типі варикозно
розширених вен виконують їх склерозування за
допомогою варикоциду, варикосану, 70° спирту, 60%
глюкози, ін.
84.
85. 5. Флебіт і тромбофлебіт.
• Флебіт - запалення стінки вен.почервоніння шкіри,
набряклість навколишніх тканин,
болючість при пальпації.
86.
• Тромбофлебіт - запалення стінки вени, щосупроводжується утворенням тромбів, які
можуть переноситися із током крові.
На окремих ділянках вен пальпується
ущільнення. При ураженні глибоких вен кінцівок
виникає їх набряк.
87.
Причини флебіту:запальний процес у тканинах, що оточують вену,
введення у неї різних медикаментів
(гіпертонічних розчинів, антибіотиків, ін.),
інфекція тощо.
На фоні запалення вени в її просвіті може
відбуватися згортання крові, що призводить до
розвитку тромбофлебіту.
88. Перша допомога при гострому тромбозі глибоких (магістральних) вен
1. Покласти хворого на ноші.2. Зняття спазму судин: но-шпа, папаверин,
платифіліну та інших спазмолітики).
3. Знеболення (введення анальгетиків,
наркотиків).
4. Зниження обмінних процесів у кінцівці
(обкладання кінцівки холодними гумовими
міхурами або обгортання її простирадлом,
змоченим у холодній воді).
5. Госпіталізація.
89. Лікування.
Стаціонарне.У гострий період призначають:
1. суворий ліжковий режим,
2. кінцівці надають підвищеного положення,
кладуть на шину Белєра.
3. накладають пов’язку з троксовазиновою
або гепариновою маззю.
4. призначають антикоагулянти (гепарин або
кальципарин, фраксипарин, фрагмін, клексан,
неодикумарин,…) під контролем стану
згортання крові.
90. Контрольні питання:
1. Якої травмі притаманний симптом пружноїфіксації?
2. Біль – це абсолютний чи відносний признак
перелому?
3. Що таке панарицій?
4. При якому панариції неможна використовувати
гіпертонічний розчин?
5. Що таке “переміжна кульгавість”?
6. Що таке флебіт?
7. У венах існують клапани?
8. Для чого використовують антикоагулянти при
тромбофлебіті?
91. Домашнє завдання
Література1. О.М. Кіт, О.Л.Ковальчук, Г.Т. Пустовойт
«Медсестринство в хірургії» С.184-194, 249 – 251,
445-455.
2.О.Л.Ковальчук, Р.О. Сабадишин, О.В. Маркович
«Медсестринство в хірургії» С.456 - 463.
3.«Руководство к практическим изанятиям по
хирургии» Цитовська Л. В. С. 322-336.