Мікро- та макроекономіка для розроблення публічної політики

1.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ
Мікро- та
макроекономіка
для розроблення
публічної політики
Лекція 2

2.

Кожне суспільство прагне до економічного зростання.
це такий розвиток держави, при якому
зростає реальний ВВП (ВНП) в цілому або
на душу населення
Довгострокове
економічне
зростання
Економічне
зростання
порушується:
періодами економічної нестабільності (спад
виробництва, безробіття та інфляція);
коливаннями у темпах економічного
зростання,
структурі й ефективності
відтворення.
це послідовність піднесень і спадів економічної
активності протягом кількох років
а б о
це розвиток економіки між двома однойменними
фазами економічного циклу
Із другого визначення
економічного циклу витікає, що
кожний цикл являє собою певну
послідовність, яка складається з
альтернативних фаз, що
повторюються одна за одною
(рис.3.1).
Рівень економічної
активності
Визначення
економічного
циклу
Тобто спостерігається циклічний розвиток економіки. Чергування
піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить
хвилеподібно зростаючий характер. Причому ці коливання, на думку економістів, відбуваються не хаотично, а у формі економічних (ділових) циклів.
Депресія
Піднесення
Криза
Криза
Пожвавлення
Депресія
Роки
Рис.3.1. Фази економічного циклу

3.

Основні ознаки, тривалість
та рушійні сили економічних циклів
Назва циклів
Кондратьєва
Кузнеца
Джаглера
Тривалість
40 – 60
років
20
років
7 – 11
років
Рушійні
сили
Радикальні
зміни в
технологічній базі
спеціального виробництва,
його структурна перебудова
Зрушення
у відтворювальній
структурі
виробництва
Взаємодія
багатьох
грошовокредитних
факторів
Китчина
3 – 5
років
Зумовлюються
динамікою
відносної
величини
запасів товарно-матеріальних
цінностей
на підприємствах
Приватні
господарські цикли
1 –12
років
Існують у
зв’язку з
коливаннями інвестиційної
діяльності
Причини циклічних коливань
із внутрішніми факторами
пов’язані
зміни у заощадженнях, споживанні,
державних витратах;
удосконалення техніки і технологій;
відшкодування інвестиційних
капітальних вкладень;
зміни в обсягах грошової маси тощо
із зовнішніми факторами
війни, революції, політичні перевороти;
високі темпи зростання населення та
його міграція;
технічні нововведення, відкриття нових
родовищ корисних копалин;
виникнення сонячних плям тощо

4.

Найбільш характерною рисою циклічного розвитку економіки є те, що рух
відбувається не за колом, а за спіраллю. Тому циклічність – це одна з форм
саморегулювання ринкової економіки, форма прогресивного розвитку.
Повна зайнятість
економічних
ресурсів
забезпечує
Повна
зайнятість
трудових ресурсів
це залучення до обороту всіх економічних
ресурсів, придатних для виробництва
товарів і послуг, включаючи і робочу силу
максимально можливий обсяг виробництва,
тобто потенційний ВВП (ВНП)
На думку економістів, визначення цього
поняття досить складне
На перший погляд, його можна
трактувати у тому розумінні, що всі
100% робочої сили мають роботу
Проте це не так. Певний рівень
безробіття вважається нормальним
і цілком виправданим
Відповідно
до
міжнародних
стандартів,
розроблених
Міжнародною
організацією праці (МОП), усе населення поділяється на три категорії:
Зайняті – це ті люди, які виконують будь-яку оплачувану роботу, а також ті,
що мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу,
відпустку чи страйк.
Безробітні – ті, хто не має роботи, але активно шукає її або чекає
можливості повернутися на попереднє місце роботи.
Т о б т о
людина вважається безробітною, коли вона відповідає трьом
критеріям, які мають місце одночасно:
не має роботи;
робить активні спроби знайти роботу;
готова відразу ж стати до роботи.
Особи поза робочою силою – це перш за все люди у віці до 16 років, а
також ті, хто перебуває у спеціалізованих
установах (психіатричних диспансерах, виправних закладах тощо); особи, що
вибули зі складу робочої сили, – дорослі, які потенційно мають можливість
працювати, але не працюють і не шукають роботу (навчаються, перебувають на
пенсії, надто хворі, щоб працювати, або просто не шукають роботи).

5.

Населення
Таким чином
Робоча сила
Зайняті
+
+
Безробітні
Особи поза робочою
силою
Економічно пасивне
населення
Економічно активне
населення
Виходячи з цього, розраховуються наступні показники:
Рівень зайнятості
Рівень безробіття
Безробіття
=
=
Зайняті
100
Робоча сила
Безробітні
100
Робоча сила
це економічне явище, коли частина
економічно активного населення не має
можливості використати свою робочу силу
Види безробіття
Фрикційне
пов’язане
виникає
є відносно короткочасним
з добровільною зміною місць роботи
у зв’язку з незадоволенням рівнем зарплати, умовами праці,
місцем проживання тощо

6.

спостерігається тоді, коли попит
Структурне
пов’язане
виникає
на деякі професії зменшується
чи зовсім зникає, на інші –
збільшується
з невідповідністю між попитом і пропозицією робочої сили
за професією, кваліфікацією та іншими ознаками
у зв’язку з тим, що структура робочої сили не відповідає
новій структурі робочих місць
є результатом зниження
сукупного попиту на робочу силу
Циклічне
пов’язане
з циклічним спадом виробництва
виникає,
коли сукупний попит на товари та послуги зменшується,
зайнятість скорочується, а безробіття зростає
дорівнює сумі рівнів фрикційного
та структурного безробіття
Природне безробіття
це умова, без якої економіка не може розвиватись
це природна потреба для економіки
це зайнятість при наявності лише
природного безробіття та відсутності
циклічного безробіття
Повна
зайнятість
Різниця
між
фактичним
циклічного безробіття.
і
природним
рівнем
безробіття
дає
показник

7.

означає зростання загального рівня цін, викликане
надлишком грошей відносно до випуску товарів і
послуг
Інфляція
а б о,
вимірюється
за допомогою індексу
цін (ІЦ)
іншими словами – це падіння купівельної
спроможності грошей, підвищення грошової
вартості життя
ІЦ розраховується
за формулою:
ІЦ
ВВП а
100,
ВВП п
а
п
де: ВВП і ВВП – валовий внутрішній продукт
відповідно за цінами поточного і минулого періодів
Підвищення ІЦ
показує
(сповільнення інфляції).
на
інфляцію,
зменшення
–
на
дефляцію
Темп інфляції (ТІ) є показником інфляції і показує, як змінилася (на
скільки
відсотків)
сама
інфляція
за
певний
період
(підвищилася
чи
зменшилась).
Існує два методи обчислення ТІ:
На основі ІЦ базового періоду
Інфляція показує відсоток приросту цін в аналізованому році
стосовно базового року чи періоду.
Формула для розрахунків: ТІ = ІЦа – 100,
де: ІЦа – в аналізованому році;
100 – це ІЦ базового року
На основі ІЦ попереднього періоду
Інфляція показує відсоток приросту цін в аналізованому році
стосовно попереднього року чи періоду.
Формула для розрахунків:
ТІ
ІЦ а ІЦ n
100 ,
ІЦ n
де: ІЦа – в аналізованому році; ІЦп – в попередньому році

8.

Інфляцію класифікують залежно
від темпу приросту ціни
Помірна (повзуча) –
коли річний приріст цін не більше 10%
Галопуюча (висока) –
коли річний приріст цін вимірюється десятками або
сотнями відсотків
Гіперінфляція (дуже висока) –
коли річний приріст цін вимірюється тисячами відсотків
від характеру кінцевих причин
Інфляція попиту –
коли ціни зростають внаслідок випереджаючого
зростання попиту стосовно сукупної пропозиції
Інфляція витрат –
коли ціни зростають внаслідок збільшення витрат на
виробництво одиниці продукції
Стагфляція –
виникає тоді, коли одночасно зростають ціни і
скорочується виробництво
від можливості передбачити зростання
Очікувана інфляція –
спричиняється заходами, запланованими державою
Неочікувана інфляція –
є результатом непередбачених змін у сукупному попиті та
сукупній пропозиції

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

У закритій економіці існує
три напрямки
використання вироблених нею продуктів
Ці напрямки (компоненти ВВП) наведені в
основній макроекономічній моделі для закритої економіки
Частина ВВП, що споживається домогосподарствами – споживчі
витрати (СВ)
Частина ВВП, що використовується на інвестиції, – валові
інвестиції (ВІ)
Частина ВВП, що закуповується урядом держави для використання
на суспільні потреби, – державна закупівля (ДЗ)
Тобто,
Сутність
к е й н с і а нс ь к о ї
функції споживання
ВВП = СВ + ВІ + ДЗ
Згідно з кейнсіанською функцією споживання,
переважну частину виробленої продукції
становлять споживчі витрати (СВ).
Частина доходу, яка залишається після сплати
всіх податків, називається використовуваним,
чи безподатковим, доходом (БД)
Люди поділяють свій використовуваний доход (БД)
на дві частини:
на споживчі витрати (СВ)
тобто,
на заощадження (З)
БД = СВ + З

18.

Залежність між обсягом споживання і використовуваним доходом
має назву ф у н к ц і ї с п о ж и в а н н я (ФС)
СВ
Записується таким
чином:
ФС = СВ / БД
Графічно виглядає
таким чином
(рис.7.1):
ФС
14,0
12,0
10,0
Величина чистих
заощаджень
Бісектриса
8,0
Д
Б
6,0
С
А
4,0
Е
Величина чистого споживання
Крива функції
споживання
2,0
450
БД
0,0
0,0
2,0
4,0
6,0
8,0
10,0
12,0
Рис.7.1. Графічне зображення ФС
Висновки з графіку ФС
Графік функції споживання приймає форму бісектриси за умов,
що СВ = БД. Тому в будь-якій точці бісектриси споживання повністю
дорівнює доходу
Точка Б означає нульове заощадження, тобто повне споживання
Праворуч від точки Б – зона чистого нагромадження, яка обмежується
кривою споживання і бісектрисою
Величина споживання – це відрізок від осі доходів до кривої функції
споживання
Ліворуч від точки Б відрізок АБ означає перевищення споживання над
доходами, тобто життя в борг або за рахунок попередніх заощаджень
Перевищення споживання над доходами є “чистим від’ємним заощадженням”,
яке вимірюється відстанню між бісектрисою та кривою функції споживання

19.

показує зв’язок між розміром заощадження
та доходу
Кейнсіанська функція
заощадження (ФЗ)
це дзеркальне відображення функції споживання (ФС)
записується таким чином: ФЗ = З / БД
Графік
заощадження
Отримуємо відніманням споживання (СВ)
від доходу (БД)
Графічно виглядає
таким чином
(рис.7.2):
З
Е
4
Д
Крива ФЗ
3
С
2
Обсяг
заощаджень
1
Б
о
-1
2
4
6
8
10
12
БД
А
Рис.7.2. Графічне зображення ФЗ
Висновки з графіку ФЗ
Обсяг заощаджень визначається відстанню від лінії БД (безподаткового
доходу) до кривої ФЗ (функції заощаджень)
Ця відстань повністю збігається з відстанню від кривої ФС до бісектриси на
попередньому графіку
Точка Б на графіку так само показує нульове заощадження
На відрізку АБ заощадження домашніх господарств від’ємні

20.

Схильність
до споживання та
заощадження
Залежність споживання (СВ) та заощадження (З)
від безподаткового доходу (БД) називається
схильністю до споживання та заощадження
Висновок
Розрізняють
Середню схильність
до споживання (ССС)
це частка БД, що спрямована на споживання у
CВ
відсотках: CCЗ
100
БД
Середню схильність
до заощадження (ССЗ)
це частка БД, що спрямована на заощадження у
З
відсотках: CCC
100
БД
Граничну схильність
до споживання (ГСС)
це величина додаткового споживання, що його
спричиняє одна додаткова грошова одиниця БД:
CВ
ГCC
100
БД
Граничну схильність
до заощадження (ГСЗ)
це частка кожної додаткової грошової одиниці
БД, що йде на додаткове заощадження:
З
ГCЗ
100
БД
1
Оскільки БД = СВ + 3,
то ССС + ССЗ = 100%, або 1,0
2
Оскільки БД = СВ + 3,
то ГСС + ГСЗ = 100%, або 1,0
Виходячи з цього:
ССС = 1 – ССЗ;
ГСС = 1 – ГСЗ

21.

Інвестиційна функція
Інвестиції (І) – це другий після споживання (СВ)
основний компонент сукупних витрат.
Вони відіграють подвійну роль в макроекономіці:
по-перше, це дуже значний та мінливий компонент видатків.
Різкі зміни в обсязі інвестицій можуть істотно змінювати сукупний
попит, а звідси, й обсяг виробництва та зайнятість
по-друге, інвестиції означають збільшення капіталу.
Приєднання до існуючого капіталу додаткових інвестицій у споруди та
устаткування збільшує обсяг виробництва ВВП і забезпечує економічне
зростання у довгостроковому періоді

22.

Інвестиції поділяються на три основні групи:
Інвестиції в основний капітал
(в машини, устаткування та капітальне будівництво)
70%
Інвестиції в житлове будівництво
25%
Інвестиції в збільшення запасів
(сировини, напівфабрикатів на стадії незавершеного
виробництва або готових виробів)
5%

23.

Валові та чист і інвес тиці ї
це загальний обсяг інвестицій, що поділяється
на дві групи:
Вони відіграють подвійну роль в макроекономіці:
одна частка спрямовується на збільшення основного капіталу
інша – на відшкодування його зношення, тобто є амортизаційними
витратами
Звідси формулу валових інвестицій (ВІ) можна записати так:
ВІ = ЧІ + А
(7.1)
де: ЧІ – чисті інвестиції; А – амортизація, яка дорівнює dKt;
d – коефіцієнт амортизації; Kt – вартість об’єктів основного капіталу у році t
При цьому чисті інвестиції (ЧІ) будуть дорівнювати вартості об’єктів основного капіталу за звітний рік (Kt+1) мінус вартість об’єктів основного капіталу
в попередньому році (Kt ), тобто:
ЧІ = Kt+1 - Kt
(7.2)
де: Kt+1 – вартість об’єктів основного капіталу за звітний рік;
Kt – за попередній рік
Підставивши у формулу валових інвестицій (7.1) формулу чистих
інвестицій (7.2), отримаємо базове рівняння для визначення потреби у валових
інвестиціях за умов розширеного відтворення, коли має місце нагромадження
капіталу (7.3):
ВІ = Kt+1 - Kt + dKt =
Kt+1 - (1 - d) Kt
(7.3)

24.

Сукупний попит на інвестиції залежить від:
очікуваної норми чистого прибутку (ОНЧП)
відсоткової ставки (ВС)
Але ж потрібно мати на увазі, що:
по-перше, фірми інвестують з метою одержання чистого прибутку (ЧП)
по-друге, інвестиції будуть приносити чистий прибуток лише тоді, коли
на одиницю інвестиційних витрат фірма матиме більші прибутки в кожному
наступному році, тобто якщо зростає капіталовіддача
Виходячи із сказаного, запишемо рівняння чистого прибутку (ЧП):
ЧП = ВВ – ( ПВ + ПП)
(7.4)
де: ВВ – приріст валового випуску, викликаний чистими інвестиціями;
ПВ – приріст поточних витрат; ПП – приріст податку на прибуток
Інвестори спираються не на фактичний чистий прибуток (ЧП), а на очікуваний
чистий прибуток (ОЧП).
З урахуванням необхідності зростання капіталовіддачі можна записати
формулу очікуваної норми чистого прибутку (ОНЧП):
ОНЧП
З урахуванням
те, що:
ОЧП
100
ЧІ
(7.5)
попередньої формули можна зробити наступні висновки про
по-перше, головним фактором мотивації до інвестування є рівень
ОНЧП
по-друге, інвестиційні витрати пов’язані з джерелом їх фінансування
Одним з найпоширеніших джерел фінансування інвестицій є банківський
кредит, за який платиться відсоткова ставка (ВС)
якщо ВС нижча від ОНЧП, то інвестиції будуть прибутковими і на них
виникає попит
якщо навпаки, тобто ОНЧП буде нижча за ВС, то інвестиції будуть
збитковими, попиту на них не буде

25.

Державна закупівля (ДЗ)
та валові податки (ПО)
ДЗ
Це третій компонент попиту на товари та послуги
Держава закуповує зброю, послуги державних службовців, наймає вчителів,
будує школи, дороги тощо. Ці та подібні операції складають компонент ДЗ
До іншого виду державних витрат належать трансфертні платежі (пенсії,
стипендії, виплати по безробіттю, дотації, субсидії). Тому валові податки (ПО)
за мінусом трансфертних платежів (ТП) є чистими податками (ЧП):
ЧП = ПО – ТП
(7.8)
Коли обсяг ДЗ дорівнює величині ЧП (ДЗ = ЧП), уряд має
збалансований бюджет
Коли ДЗ > ЧП – уряд зводить державний бюджет з
дефіцитом, який фінансується за рахунок зростання державного
бюджету
Коли ДЗ < ЧП – утворюється надлишок (профіцит)
державного бюджету, який може бути використаний для погашення
заборгованості

26.

За умов, коли:
СУВ < ВВП, виникає перевиробництво, яке супроводжується
незапланованим збільшенням товарних запасів
СУВ > ВВП, виникає недовиробництво, яке супроводжується
незапланованим зниженням товарних запасів
Незаплановані зміни в товарних запасах порушують інвестиційні плани
підприємств.
З цієї точки зору розрізняють:
Заплановані інвестиції
Незаплановані
інвестиції
це витрати на інвестиційні товари згідно
з уявленнями щодо очікуваних змін у
сукупному попиті на товари та послуги
це витрати, які мусять вкладати
підприємства в товарні запаси
Таким чином, фактичні інвестиції складаються із запланованих і
незапланованих інвестицій.

27.

Інвестиц ії
в то варні запа си
Виконують балансувальну роль в економіці:
якщо величина сукупних витрат (СУВ) недостатня порівняно з ВВП,
то відбувається незаплановане збільшення інвестицій у товарні запаси
якщо сукупні витрати (СУВ) перевищують ВВП, то відбувається
незаплановане зменшення інвестицій у товарні запаси
Це дає підстави модифікувати формулу СУВ = ВВП з урахуванням
незапланованих інвестицій:
СУВ ВІн = ВВП
де:
(7.10)
ВІн – незаплановані інвестиції в товарні запаси: (+) – збільшення, (-) –
зменшення інвестицій в товарні запаси, тобто СУВ ВІн – це фактичні
сукупні витрати (СУВф).
Висновки:
Незалежно від того, перебуває економіка в стані рівноваги чи ні, фактичні
сукупні витрати (СУВф) завжди дорівнюють ВВП:
СУВф = ВВП
Рівноважний ВВП – це такий обсяг виробництва, якому відповідають
сукупні витрати (СУВ), достатні для закупівлі всієї продукції,
виробленої в поточному періоді

28.

Досить часто іменується як “кейнсіанський хрест”
Виглядає
таким чином
(рис.7.3):
Графічна
модель “витрати – випуск”
СУВ
СУВф=СУВ ВІн
CУВ2
Е
Т1
CУВ1
Незапланований
приріст інвестицій в
товарні запаси (+ВІн)
Т2
Т3
CУВ3
С
Незаплановане
зменшення інвестицій
в товарні запаси (-ВІн)
СУВф = СУВ = ВВП
0
45
Q3
Q1
ВВП
Q2
Рис.7.3. Рівноважний ВВП в моделі “витрати-випуск”
П р и м і тк а :
По горизонтальній осі графіка представлено ВВП
СУВф = СУВ ВІн
По вертикальній – заплановані СУВ, тобто
Бісектриса відображає ситуацію, коли СУВф дорівнюють
запланованим СУВ
У точці Т1 пересікаються СУВф та СУВ заплановані (СУВ1), тобто
СУВ1 = СУВф,
а рівноважний ВВП дорівнює Q1
Але ж насправді
запланованими СУВ.
фактичні
СУВф,
як
правило,
не
збігаються
із
За умов, коли:
СУВ3 < СУВф, відбувається незаплановане зменшення інвестицій в
товарні запаси (із СУВ1 до СУВ3), що породжує тенденцію до зменшення
ВВП від Q1 до Q3
СУВ2 > СУВф, відбувається незаплановане збільшення інвестицій в
товарні запаси (із СУВ1 до СУВ2), що породжує тенденцію до збільшення
ВВП від Q1 до Q2

29.

Рівноважний ВВП
в умовах різного рівня зайнятості
Рівновага в економіці може забезпечуватися
за різних умов:
при повній або неповній зайнятості
на інфляційній або безінфляційній основі
Рівновага в економіці не гарантує такого рівня СУВ, за якого економіка
може перебувати в стані повної зайнятості й відсутності інфляції.
Але ж саме в цьому стані економіка працює найефективніше. Тому
потрібно розглянути ВВП в умовах різного співвідношення між фактичними
сукупними витратами і тими, що відповідають потенційному ВВП.
Розглянемо спочатку варіант, коли СУВ не вистачає для досягнення
потенційного ВВП (рис.7.5).

30.

СУВ
(СУВ = ВВП)
Бісектриса
СУВ2
Т2
СУВ2
СУВ1
СУВ1
Т1
Рецесійний розрив
0
45
ВВП1
ВВП2
ВВП
Рис.7.5. Рецесійний розрив
Примітка:
На цьому графіку ВВП2 – це потенційний обсяг виробництва, якому
відповідають сукупні витрати на рівні СУВ2
Але фактично економіка перебуває в умовах неповної зайнятості, і
фактичні сукупні витрати (СУВ1) насправді менші від потенційних, тобто
СУВ1 < СУВ2. У цьому випадку фактичний рівноважний ВВП значно
менший, ніж потенційний (ВВП1 < ВВП2)
Це означає, що в економіці спостерігається дефіцит СУВ, тобто обсяг
витрат є недостатнім для того, щоб повністю використовувати наявні
потужності, що характеризує економіку в стані неповної зайнятості.

31.

Протилежні результати мають місце в тому випадку, коли фактичні СУВ
перевищують їхню величину, яка відповідає умовам повної зайнятості (рис.7.6).
СУВ
(СУВ = ВВП)
Т1
СУВ1
СУВ1
СУВ2
Т2
СУВ2
Інфляційний розрив
45
0
ВВП2
ВВП1
ВВП
Рис.7.6. Інфляційний розрив
Примітка:
На рис.7.6 потенційний ВВП забезпечується при СУВ2. Але фактична
економіка здійснює більше сукупних витрат, тобто на рівні СУВ1
Отже, має місце надлишок СУВ, тому що СУВ1 > СУВ2. Тому фактичний
ВВП номінально перевищує потенційний (ВВП1 > ВВП2). Таке явище
називається інфляційним розривом
Величина інфляційного розриву дорівнює відстані по вертикалі між
лініями СУВ1 і СУВ2
Іншими словами, інфляційний розрив – це величина, на яку фактичні
СУВ повинні зменшитись, щоб усунути інфляційний надлишок за умов
повної зайнятості

32.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !!!