Похожие презентации:
Історія становлення й розвитку туристичного краєзнавства в Україні. (Тема 1)
1. Полтавський університет економіки і торгівлі
Тема 1.Історія становлення й розвитку
туристичного краєзнавства в
Україні
1
2. Інформаційні джерела:
1.2.
3.
4.
Голубко В. Історичне краєзнавство. Навчальний
посібник. / В. Голубко, С. Качараба, А. Середяк. – Ч.І. –
Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,
2005. – 130 с.
Костриця М.Ю. Українське географічне краєзнавство:
історія, методологія, постаті, практика. М. Ю. Костриця
– Житомир: Косенко, 2006. — 444 с.
Крачило М. П. Краєзнавство і туризм: навч. посібник /
М.П.Крачило. – К.: Вища школа,1994. – 191 с.: іл.
Пангелов Б. П. Організація і проведення туристськокраєзнавчих подорожей: навч. посібник / Б. П.
Пангелов. – К.: Академвидав, 2010. – 248 с.
2
3. План
1.2.
3.
Сутність навчальної дисципліни «Туристичнокраєзнавча діяльність».
Об'єкт, предмет і завдання туристсько-краєзнавчої
діяльності.
Форми і напрями туристсько-краєзнавчої діяльності
3
4. 1. Сутність навчальної дисципліни «Туристично-краєзнавча діяльність».
Пріоритет у введенні до наукового обігу поняття"краєзнавство" належить Іванові Франку.
У статті "Галицьке краєзнавство" (1892р.) він вперше дав
наукові обґрунтування цього поняття, виклав своє
бачення місця та ролі регіональних досліджень у
вихованні й освіті народу, наголосив на науково культурному значенні краєзнавства
4
5. У краєзнавстві можна виокремити такі напрями:
Географічне краєзнавствоБіологічне краєзнавство
Етнографічне краєзнавство
Фольклорно-мистецтвознавче краєзнавство
Господарче краєзнавство
Екологічне краєзнавство
Історичне краєзнавство
Музеєзнавство
Туристсько-краєзнавча діяльність
5
6.
Розвиток краєзнавства неможливий без туризму,туристських походів і подорожей по рідному краю.
Взаємопов'язаний і комплексний розвиток туризму та
краєзнавства становить суть і зміст туристичнокраєзнавчої роботи.
6
7.
Туризм і краєзнавство, які виникли і розвивались якоб'єктивна суспільна потреба у давнину, поступово
затвердились у ролі одного із важливих засобів
виховання.
У їх розвитку можна виокремити такі етапи:
створення передумов для організованих групових
(колективних) походів і подорожей;
утвердження походів і подорожей як засобів
виховання;
становлення і розвиток туристсько-краєзнавчої
діяльності як суспільного явища, яке сприяє
комплексному розв'язанню виховних, освітніх і
оздоровчих завдань.
7
8.
У системі навчально-виховної роботи освітніхзакладів туризм постає діяльністю, що поєднує
подорож та пізнання довкілля.
З огляду на це туристсько-краєзнавчу діяльність
О. Остапець визначав як комплексний засіб
гармонійного розвитку дітей та юнацтва, що полягає
в активному пізнанні і покращенні навколишнього
середовища і самих себе в процесі туристичних
подорожей.
8
9.
Об'єктом туристсько-краєзнавчої діяльності єсукупність географічних, історичних об'єктів і явищ
суспільного життя та їх взаємозв'язків на певній
території.
Територія, етнічний простір, що складається з
менших за розміром історико-географічних одиниць
(село, місто тощо), є предметом туристськокраєзнавчої діяльності. За визначенням академіка
Є.Колесника, краєзнавство всебічно вивчає малі
території. При цьому всі факти, явища і процеси
досліджують комплексно, тобто у причиннонаслідкових зв'язках.
9
10. Туристсько-краєзнавча діяльність передбачає виконання таких завдань:
сприяти відродженню духовності, національноїсвідомості, любові до рідної країни у підростаючого
покоління;
виховувати повагу до людини та її праці;
підвищувати результативність навчання й
виховання за допомогою яскравих прикладів із
навколишнього середовища;
збагачувати досвідом спільної діяльності,
спілкування;
здійснювати особистісний розвиток кожного учня і
студента;
10
11.
сприяти оздоровленню, підвищенню рівняфізичної підготовленості дітей, підлітків і
молоді;
навчити раціонально, без заподіяння шкоди
природі збирати колекції, цінні природні
матеріали;
розвивати вміння поповнювати зібраними під
час походів і екскурсій матеріалами краєзнавчі
музеї чи куточки, створювати нові;
навчити постійно стежити за екологічним
станом довкілля та вчасно ознайомлювати з
результатами досліджень громадськість.
11
12. 3. Форми і напрями туристсько-краєзнавчої діяльності
3. Форми і напрями туристськокраєзнавчої діяльностіПрогулянка
Це найпростіша короткочасна форма туристичної роботи
(пересування пішки, на лижах, велосипедах, човнах), яка
доступна для широких мас, з метою оздоровлення та
загартування організму, яка має елементи техніки
туризму (подолання нескладних природних перешкод,
елементи орієнтування на місцевості, елементи
туристичного побуту).
Туристичні прогулянки спрямовані на формування
туристичних навичок, необхідних при підготовці
спортивних походів.
12
13. Похід
Ця форма включення людини в природне середовищепов'язана з активними способами пересування,
автономністю існування туристської групи.
Залежно від складності походи бувають одноденними
(походи вихідного дня), багатоденними,
категорійними.
Залежно від технічної складності, кількості природних
перешкод, протяжності, тривалості походи
поділяють на категорії (з І до VI категорії
складності) та некатегорійні.
13
14. Екскурсія
Екскурсія – туристична послуга тривалістю до24 годин у супроводі екскурсовода за
заздалегідь розробленим маршрутом для
забезпечення естетичних, духовних,
Інформаційних потреб туристів.
14
15. Експедиція
Це вища форма організації туристсько-краєзнавчоїроботи.
Від походів вона відрізняється більшим обсягом роботи і
складністю завдань, що вимагає стараннішої
підготовки учасників.
В організації і проведенні експедицій переважає
дослідницька робота, виконання якої передбачає
вивчення спеціальних методик, засвоєння теоретичних
знань і вироблення практичних навичок дослідження
певних явищ і подій краю.
15
16. Існують такі напрями досліджень під час експедицій:
краєзнавчо-географічні;краєзнавчо-етнографічні;
краєзнавчі фольклорно-мистецтвознавчі;
краєзнавчо-господарські;
краєзнавчо-екологічні;
історико-краєзнавчі.
16
17. Зліт
Його проводять напочатку або наприкінцінавчального року як огляд досягнень у
краєзнавчій діяльності.
Зміст роботи зльоту визначається темою,
масштабами, кваліфікацією та
можливостями учасників.
До програм цієї форми туристсько-краєзнавчої
роботи має входити обмін досвідом, підсумки
змагань на кращий похід та ін.
17
18. Секція
Це поширена форма учнівських тастудентських об'єднань, складова гуртків,
клубів, товариств. її ефективність полягає у
можливості індивідуального підходу вчителя
до кожного члена зокрема і секції загалом у
конкретному напрямі краєзнавчої роботи.
Кількість членів кожної секції - 8-10
студентів або учнів.
18
19. Краєзнавче товариство
Вищим органом товариства є збори; керівництвоздійснює президія у складі 6-10 осіб; президент,
заступник із краєзнавчої роботи й заступник із
туризму, літописець, редактор, відповідальний за
музейні експозиції.
Товариство складається з дійсних членів, яких
обирають на загальних зборах після дво-, тримісячної
активної роботи в одній із секцій. Почесними членами
є учені, ветерани, видатні люди краю. Товариство має
власні емблему, девіз, статут.
19
20. Туристсько-краєзнавчий клуб
Це найвища форма організації туристськокраєзнавчої діяльності, де відбувається процесдиференціації інтересів (формуються юні
літератори, географи, історики, біологи). До нього
може входити 60 і більше студентів або учнів
середніх та старших класів.
Клуб має статут, емблему, гімн; його роботою керує
рада, членами якої є голова ради, заступники,
редактор, старости гуртків, учителі, працівники
місцевих підприємств різного профілю.
20
21. Табір
Він є місцем літнього відпочинку, зміцнення здоров'яучнів і студентів, здійснення трудових і дослідницьких
актів та десантів, суспільно корисних справ. У
кожному таборі створюють гуртки, секції, основним
напрямом роботи яких є виявлення і розвиток
індивідуальних інтересів і творчих можливостей
молоді.
21
22. Гурток
Це початкова ланка організаціїкраєзнавців навколо розв'язання завдань
досконалого ознайомлення з
особливостями рідного краю; різновікове
об'єднання, що має конкретні напрямки і
зміст роботи
22
23.
Дякуємо за увагу!23