Композиція, як основа художньо-конструкторської діяльності

1. Композиція, як основа художньо-конструкторської діяльності

Композиція, як основа художньоконструкторської діяльності
КО М П О З И Ц І Я
(від
л а т.
compositio
-
складання,
з в ' я зу в а н н я ) - п о буд о в а худ ож н ь о го т в о р у, о бу м ов л е н а
й о го з м і с т о м , х а р а к т е р о м і п р и з н ач е н н я м і б а г а т о в ч о м у
в и з н ач а є й о г о с п р и й н я т т я .

2. До основних законів композиції відносяться:

1.Закон цілого виражає неподільність цілого.
2.Закон головного в цілому(композиційного центру) показує навколо чого об'єднані
частини цілого.
3.Закон рівноваги обумовлює розташування частин цілого.
4.Закон пропорцій визначає відношення частин цілого за величиною один до одного і
до цілого.
Засоби побудови композиції.
До засобів композиції відносяться: точка, лінія, штрихування(штрих), пляма(тональне
і колірне), лінійна перспектива, світлотінь, колір, повітряна і колірна перспектива.
Засоби гармонізації художньої форми:
Контраст – нюанс
Статика – динаміка
Метр – ритм
Маштаб – маштабність
Пропорції

3. Види композиції:

Фронтальна композиція – це
композиція, що
розташована в одній
площині.
Об’ємна – це композиція
виробу, яку ми сприймаємо
з усіх сторін.
Глибинно-просторова – це
композиція, що виконується
з передаванням глибини
простору.

4. Композиція може бути:

Замкнута – має
вписуватись в певну
форму і повністю
підпорядковуватись їй.
Відкрита композиція
припускає уявне
продовження в просторі
за межами твору.

5. Приклади композицій

Приклад відкритої композіцїї
Зміщений центр композиції

6.

7. Композиційна якість

Гармонійність форми характеризується
узгодженістю, відсутністю у композиції
протиріччя між різними геометричними та
фізичними (колір, маса, фактура)
характеристиками.
Співрозмірність форм частин композиції
повинна бути у такому співвідношенні, яке
створює правильний масштаб для
зорового сприймання кожної з них.
Цілісність форми можна досягти відбором
таких фізичних і геометричних
характеристик частин композиції, за яких
вона сприймається як єдиний
закономірний організм.

8. Композиційні прийоми: Ритм

Ритм – це повторення
елементів об'ємнопросторової і площинноорнаментальної форми та
інтервалів між ними,
об'єднаних подібними
ознаками.
Ритмічна організація
композиційних елементів
може здійснюватися в
одному, двох або
чотирьох напрямах.

9. Ритм

Простий ритм, метричний
- рівномірне повторення
однакових елементів та
інтервалів між ними.
Складний ритм,
ритмічний - поєднання
або накладання простих
елементів. Кількість
комбінацій при цьому
безмежна.

10. Симетрія

Симетрія - це чіткий
порядок у розташуванні,
поєднанні елементів
частин відповідної
структури виробів.
Симетрія вносить у
об’єкти художнього
конструювання порядок,
закінченість, цілісність.
Види симетрії:
Дзеркальна
Осьова
Гвинтова

11.

Дзеркальна симетрія утворюється при однаковому
розташуванні елементів відносно головної осі, що проходить по центру горизонтальної
або вертикальної композиційною площині.

12.

Осьова симетрія типова для об'ємної форми, що має центральну, як
правило вертикальну вісь симетрії і рівномірне розташування елементів навколо цієї осі.

13.

Гвинтова симетрія характерна для об'ємної форми, що має ту
ж центральну вісь і нерівномірний розвиток елементів в поздовжньому напрямку, їх
скорочення і зміщення відносно цієї осі.

14. Асиметрія

Асиметрія - відсутність будь-якої симетрії. Асиметрія виражає
невпорядкованість, незавершеність. Вона за своєю суттю
«індивідуальна».
У композиційному рішенні об’єктів художнього конструювання
симетрія і асиметрія є важливими прийомами організації
цілісної форми.

15. Фігури, які мають одну вісь симетрії

Вугол
Рівнобічний
трекутник
Рівнобічна трапеція

16. Фігури, які мають дві осі симетрії

Прямокутник
Ромб

17. Фігури, які мають більше ніж дві осі симетрії

Квадрат
Рівнобічний
трекутник
Коло

18. Фигуры, не обладающие осевой симметрией

Різнобічний трекутник
Паралелограмм
Неправильный
многокутник

19.

20.

21.

22.

23.

24. Динаміка і статика

Статика це стійке положення форми в
просторі, підкреслене вираження стану
спокою,
непорушності,
стійкості
форми у всьому її складі, в самій
геометричній
основі.
Статичні
предмети, які мають явний центр і у
яких вісь симетрії є головною
організуючою форму основою.
Динаміка це нестійке положення форми
в просторі з елементами руху
усередині форми при загальній її
композиційній рівновазі. Головною
ознакою
динамічної
організації
елементів в композиції є принцип
неоднаковості,
контрасту
і
протиставлення різних характеристик
елементів композиції.
Тотожні відношення величин
форми за трьома
координатами
характеризують статичну
структуру.

25.

26. Композиційні закони

Контраст означає чітко виявлену протилежність
відповідних властивостей предмета. Чітко
виражені відмінності, нерівність і їх
протиставлення в структурі твору
називається контрастом композиції. В
об'ємно-просторовій формі композиційні
контрасти виражені переважно
співвідношеннями протилежних пар,
а саме:
низька - висока, вузька - широка;
статична - динамічна, симетрична асиметрична;
світла-темна, тепла холодна

27.

Контраст - різка відмінність
форми, розмірів, пластики,
кольору, фактур.
Нюанс - незначна
відмінність характеристик з
елементами подібності.
Тотожність - рівність
характеристик форми,
розмірів, пластики, кольору,
фактур.

28.

29. 1. Контраст круглого та прямого 2. Контраст великого та маленького

30. Засоби виразності

Текстура - природний візерунок
на поверхні розрізу деревини,
деяких мінералів, рогу,
утворений різноманітними
шарами матеріалу.
Фактура - спосіб подачі, формування
поверхні твору. Поділяють на
природну і технологічну. До
природної відносять фактуру
поверхні, яка не обробляється
(природна фактура кори дерева,
рогу оленя, каменю). Технологічну
фактуру одержують у процесі
відповідної обробки матеріалів:
різання, тесання, кування,
карбування, шліфування або
внаслідок виготовлення самих
творів: плетіння, ткання,
вишивання тощо.