Українська музична культура ХІХ ст

1.

Українська музична культура ХІХ ст.
Підготутвав Ковальов Ілля

2.

Зміст
Вступ
Історія розвитку
Семен Гулак-Артемовський
Народні пісні
Микола Віталійович Лисенко
Партесний спів
Висновок
Викорастана література

3.

Вступ
Українська музична культура ХІХ століття мала значний
вплив на розвиток українського мистецтва того часу. Цей
період подарував нашій країні велику кількість
визначних діячів культури, композиторів та музикантів,
хорових виконавців. Було сформовано низку закладів
музичної освіти, а вплив та вагомість уже існуючих
збільшилася.

4.

Історія розвитку
Поетична і музична обдарованість українського
народу була основою високого рівня розвитку
музично-пісенної творчості. У XIX столітті як і
раніше побутують землеробські пісні
календарного циклу, а також колядки, веснянки,
колискові, весільні. Широкою популярністю
користувалися пісні-романси «Їхав козак за
Дунай», «Віють вітри», «Сонце низенько», а
також створені на вірші Шевченка «Думи мої,
думи», «Заповіт». З народного середовища
висувалися талановиті співаки-кобзарі (Остап
Вересай, Іван Кравченко-Крюковський, Гнат
Гончаренко, Терентій Пархоменко, Михайло
Кравченко, Андрій Шут та ін.).

5.

У першій половині XIX століття
музична культура України
розвивалась у досить складних
умовах. Основними концертними
осередками були поміщицькі
маєтки. Деякі великі власники
земельних угідь мали свої
симфонічні оркестри, оперні та
балетні трупи. Артистичний склад
формувався переважно з кріпаків.
Нерідко для керівництва музичною
справою поміщики запрошували
відомих музикантів, композиторів ізза кордону.

6.

Найбільші міста України - Київ,
Харків, Одеса, Полтава, Львів мали свої музичні традиції. У
першій половині XIX століття їх
культура розвивалась не так
інтенсивно, як у наступні 60- 70-ті
роки. Проте саме тут
зароджувались і дали перші
паростки демократичне мистецтво,
література, наука. З відкриттям
театрів, появою оперних труп,
організацією концертного життя (хоч
і не періодичного) починається
новий етап культурного розвитку.

7.

Семен Гулак-Артемовський
Визначною постаттю цього періоду
є Семен Гулак-Артемовський. Він
започаткував один з провідних в
українській музиці жанр побутової
опери. Це була опера "Запорожець
за Дунаєм", яка і в наш час
залишається є популярною

8.

Народні пісні
Вперше на великій оперній сцені прозвучали народні
пісні й національні характери. Вперше оспівана
патріотична тема і відтворений сюжет з історії
України - побут Запорізької Січі, козаків, які
перебували під владою турецького султану.
Композитор змалював їх у романтичних традиціях,
тому сюжет і образи нагадують красиву і, водночас,
веселу мелодраму.
Звичайно ж, перебуваючи в серці оперного мистецтва - у Флоренції, ГулакАртемовський відчув на собі його помітні впливи, зокрема музичних комедій
Моцарта, опери-серіа та опери з діалогами, де ліричні й буфонні образи є
провідними. Це свідчило, що українська музика, яка спиралася на певні
професійні досягнення європейської культури, ставала на шлях формування
національної композиторської школи.

9.

Микола Віталійович Лисенко
Цілу епоху в музичному житті
України становить творчість М. В.
Лисенка — великого українського
композитора, блискучого піаніставіртуоза, талановитого хорового
диригента, педагога, музикознавця
й активного громадського діяча
демократичного напряму. Він є
основоположником української
класичної музики.

10.

До найвідоміших творів Лисенка
належать музика гімнів «Молитва за
Україну» та «Вічний революціонер»,
котрі зокрема виконував хор К.
Стеценка під час Свята Злуки,
опери «Тарас Бульба», «Наталка
Полтавка» та інші. Лисенко створив
численні аранжування народної
музики для голосу й фортепіано,
для хору та мішаного складу, а
також написав значну кількість
творів на слова Т. Шевченка.

11.

Партесний спів
Високого рівня досягла майстерність
партесного (багатоголосого) співу. У
XIX столітті хоровий спів поступово
виходить за рамки чисто культового.
Загальнофілософський зміст
канонічних образів залучав до храму
немало світських слухачів. З
великими концертними програмами
виступали хори Київської академії,
Переяславської семінарії. Розвиток
своїх національних традицій
гальмувався, оскільки перевага
адміністративно надавалася
іноземним авторам.

12.

Висновок
В 19 столітті українська музична культура переживала свій
бурхливий розвиток. У той час тільки починали ставити
перші українські опери, у яких грала українська музика.
Навіть під утиском царського уряду, дослідники активно
вивчали народний фольклор, таким чином відновлюючи
українську самоідентифікацію. Навіть гімн України, така
важлива частина нашої національної атрибутики, був
створений саме в цей період часу. Отже, 19 століття та
його мистецькі діячі зіграли дуже велику роль у розвитку
музичної культури України

13.

Викорастана література
https://pidru4niki.com/14050908/kulturologiya/muzika_xix
https://osvita.ua/vnz/reports/culture/11649/
https://knmau.com.ua/wp-content/uploads/2-B-Muzikozn.Kompozits.-Istoriya-ukr.muz.-Zavdannya-2-GusarchukT.V..pdf
https://studfile.net/preview/7433407/page:35/