Коран. Священні проповіді

1.

2.

КОРАН (араб. кур’ан – збір,
зібрання (Божих одкровень),
виразне читання) –
священне писання ісламу
і перша писемна пам’ятка
арабської літератури
Зібрання проповідей, обрядових та юридичних настанов,
заклинань, молитов, повчальних оповідей та притч,
виголошених пророком Мохаммедом
у Мецці та Медіні між 610 та 362 роками

3.

Згідно з мусульманською традицією,
вважається, що автор Корану - Аллах,
який передав його через Мохаммеда
До того священні проповіді
були надіслані людям
через Мойсея і Ісуса Христа
Вони були перекручені
іудеями і християнами,
які неправильно зрозуміли
і трактували
Тому завдання Корану –
відновити істину

4.

Текст Корану налічує 114 розділів – СУР
(Сура – ряд каменів, цеглин у стіні)
Так Мухаммед називав кожне своє одкровення
Це розрізнені проповіді без якогось зв’язку,
подані в порядку від
НАЙБІЛЬШОЇ до найменшої за обсягом
Виключення – перша сура “ФАТІХА” –
“Та, що відкриває книгу”
Вона періодично повторюється в Корані,
як “Отче наш” в Біблії

5.

Кожна сура
починається словами
“В ім’я всемилостивого
і всемилосердного Бога”
“всемилостивий” до тих,
хто живе праведним життям
“всемилосердний” до грішників,
які розкаються

6.

НАЗВИ
Біблія – “книги”,
Веди – “знання”
Коран – “читання”, “зібрання”
Спільні риси
Вед, Біблії
і Корану
ДЖЕРЕЛА КНИГ
Усна народна творчість і міфологія
ЗНАЧЕННЯ
Відображають 1000-літній
моральний досвід різних народів,
фіксують етичні закони,
які актуальні і в наш час