Інвалідні візки

1. Тема: Інвалідні візки

План
1. Як вибирати інвалідний візок
2. Стандартний візок
3. Візок зі спинкою, що відхиляється.
4. Багатофункціональні візки.
5. Пересування у візку

2. Визначення розмірів інвалідного візка

Посадити користувача в крісло колісне в найбільш стійкому
положенні з оптимальною позицією тулуба та плечей і провести
вимірювання його розмірів та розрахувати розміри крісла колісного:
Ширина сидіння дорівнює розміру користувача в найбільш
широкій частині стегон з додаванням 5 см – для забезпечення
зазору між стегнами пацієнта та боковинками і можливості
використання більш об’ємного одягу.
Глибина сидіння дорівнює розміру користувача від краю
сідниці вздовж стегон до внутрішнього згину в колінному
суглобі мінус (5-7,5см) – для попередження циркуляторних
порушень в підколінній області, тобто, якщо пацієнт сидить
прямо та спирається на спинку крісла колісного, між переднім
краєм оббивки сидіння та підколінною западиною повинна бути
відстань, що дорівнює ширині (3х, 4х) пальців руки;

3.

Відстань від підніжки до сидіння дорівнює розміру
від краю п’ятки або краю каблука до рівня стегна;
Висота поверхні сидіння по передньому краю
дорівнює довжині гомілки зігнутої ноги плюс 5
см(до площини опори);
Висота підлокітників дорівнює розміру від поверхні
сидіння до основи ліктя(підлокітника) плюс 2,5 см –
для збереження правильної посадки в кріслі
колісному для забезпечення рівноваги;
Висота спинки (для користувачів з мінімальними
порушеннями функцій тулуба) дорівнює розміру від
поверхні
сидіння
з
урахуванням
товщини
оббивки(подушки) до пахвової западини користувача
мінус 10 см – для точного визначення висоти спинки
з урахуванням товщини оббивки та забезпечення
оптимальної підтримки тулуба;

4. Потенційні негативні ефекти від неправильного підбору візка

Потенційні негативні ефекти від неправильного підбору
візка.
Висота сидіння.
Якщо сидіння знаходиться занадто високо, то це може
призвести до таких наслідків:
неповної опори тулуба;
утруднень при спробі поставити коліна під стіл чи
парту, вони будуть підняті зависоко;
утруднень при приведенні візка в рух, тому що
користувачеві буде важко дістати ободи коліс.
Якщо сидіння є занадто широке пацієнт може відчути
утруднення при вставанні чи переміщенні убік, тому що
його центр маси тіла знаходитиметься нижче, що ускладнює
піднімання тулуба.

5. Глибина сидіння

Якщо сидіння буде занадто коротке в напрямку спереду назад,
пацієнт може відчувати зниження стабільності тулуба, тому що
він матиме меншу площу опори на стегна.
Якщо сидіння є дуже довгим. пацієнт може скаржитися на
підвищений тиск на підколінну ділянку, що спричиняє
ушкодження шкіри або утруднює циркуляцію крові в цій ділянці,
тому що сидіння є довшим за стегна.
Ширина сидіння.
Якщо сидіння є надто широке, то користувач помічатиме таке:
утруднення при приведенні візка в рух, тому що відстань
до ободів коліс є збільшеною;
незручність при спробі встати, тому що відстань між
боковинками є більшою і пацієнт змушений рухати своє по
більшій ПЛОЩІ;
важкість при русі у вузькому коридорі,
через дверний проліт, тому що загальна ширина крісла є
збільшеною

6. Якщо сидіння буде вузьке, то людина може відчути:

незручність при ЗМІНІ позиції, тому що є недостатня
площа для корекції пози:
надмірний тиск на стегна, тому що вони знаходяться в
контакті з боковинками;
дискомфорт при носінні об'ємного зовнішнього одягу
чи ортезів. Тому що площа між стегнами пацієнта і
боковинками візка є занадто малою.

7. Висота спинки

Якщо спинка буде дуже високою, то пацієнт може скаржитись
на таке:
надмірне подразнення шкіри навколо нижнього кута
лопатки, коли він буде тертись об оббивку спинки;
незручність при балансуванні, тому що тулуб може
бути нахилений вперед від верхньої частини спинки
Якщо спинка зроблена занизько. то пацієнт може ВІДЧУТИ
зменшення стабільності тулуба, тому що він має малу площу
опори на спинку крісла.

8. Підлокітники

Якщо підлокітники розташовані дуже високо то користувач може
відчути дискомфорт, який виражається у незручності при
приведенні візка в рух тому що дуже важко простягати руки над
високими підлокітниками, щоб взятися за ободи коліс; утруднення
при встановленні візка.
Якщо підлокітники є занадто низькі то пацієнт може скаржитися
на:
незручність пози чи дискомфорт у ділянці спини внаслідок
надмірною нахилу тулуба вперед, коли він пробує покласти руки
на підлокітники;
зниження ефективності легеневої вентиляції, тому що при
нахилі вперед зменшеною є функція діафрагми;
неадекватний баланс;
важкість при піднятті тулуба для вставання з крісла,тому
що для спроби впертися на підлокітники вони розташовані
занизько

9. Критерії підбору крісла колісного

Крісло колісне повинно забезпечувати:
нормалізацію
тонусу м’язів – згиначів та
розгиначів нижніх кінцівок;
збільшення самостійності користувача;
самостійне пересування.
Крісло
колісне під час зберігання повинне
складатися, тому що в нескладеному стані займає
багато місця.
Для зручності користування (наприклад, пацієнту
необхідно наблизитись до столу) підлокітники
повинні бути відкидними.

10. 2. Стандартний візок

Стандартний візок призначений для переміщення
людей похилого віку, людей з порушеною
функцією опорно-рухової або м'язової системи, а
також людям в період реабілітації після травм і
операцій.
Дана
модель
виробу
володіє
стандартними
характеристиками
і
універсальністю
у
використанні.
Коляска
обладнана пневматичними задніми колесами з
діаметром 24 дюйми і литими передніми з
діаметром
8
дюймів.
Можна
легко
використовувати і в домашніх умовах і для
пересування по вулиці.

11.

Особливу зручність для користувача створюють
подовжені підлокітники з жорсткою фіксацією,
що забезпечують комфортну опору для рук.
Фіксовані підніжки регулюються по довжині і
знімаються, оснащені зручною підтримкою для
гомілок. Коляска обладнана м'яким сидінням і
спинкою, які створені з нейлону - матеріалу, що
відрізняється особливою міцністю. Крім того,
конструкція має можливість зняття тканинних
частин для їх більш ретельного очищення.

12. Стандартний інвалідний візок OSD Modern Economy 2

13. Стандартний інвалідний візок для дітей OSD Child Chair

14. 3. Візок зі спинкою, що відхиляється

Його використовують особи, які іноді потребують часткового
чи повного відкидання спинки, коли вони знаходяться у візку.
Спинка крісла може відкидатися назад наполовину або
повністю. Напівопущена спинка є відхиленою назад на 30
порівняно з вертикальною лінією, опущена повністю - до
горизонтального положення. Необхідними компонентами цього
візка є підніжки, що піднімаються, та підлокітники, що
витягуються.

15. Візок зі спинкою, що відхиляється

16. 4. Багатофункціональні візки

Діагнози:
1.
Паралічі та парези нижніх кінцівок, що значно ускладнюють
пересування.
2.
Захворювання та деформації хребта з вираженим обмеженням рухів ІІ–
ІІІ ступенів
Призначення:
1. Крісло колісне призначене для хворих та інвалідів з порушенням або
втратою функцій опорно-рухового апарату для часткової або повної їх
реабілітації:
1.1. для пересування в приміщеннях і на майданчиках з твердим рівним
покриттям і похилом не більше 10грд;
1.2. використання в якості ортопедичних тренажерів: проведення тренувань
при переведенні спинальних хворих в положення “сидячи” і “стоячи” без
сторонньої допомоги;
1.3. використання в якості підйомників при перенесенні спинальних хворих
в тринажерні зали для занять лікувальною гімнастикою;
1.4. розширення побутових можливостей та соціальної адаптації хворих:
готування їжі в положенні "стоячи", оформлення та дрібний ремонт житла,
користування ванною і туалетом та інші роботи

17.

2. Користування кріслом колісним самостійне або із
сторонньою допомогою.
Конструкція крісла колісного дозволяє плавно
встановити сидіння, спинку і підніжку в фіксоване
положення від горизонтального “крісла колісного-ліжко”
до вертикального “крісла колісного-стійка” з проміжним
положенням “крісло колісне-крісло”. Спинка складана.
При бажанні верхню частину спинки можна встановити
на необхідний кут нахилу. Для утримання хворого в
кріслі колісному при зміні положення сидіння і спинки
використовують пристібні ремні. Пересування на кріслі
колісному здійснюється обертанням ручних ободів
(меншого діаметра) великих коліс. Для гальмування
служать гальма, окремі для кожного колеса.

18. Багатофункціональний візок

19. Багатофункціональний візок з електричним приводом

20.

21. 5. Пересування у візку

По рівній поверхні.
Пацієнт береться руками за обручі коліс у верхній точці (на
рівні 12 години) і штовхає колеса вперед чи назад,
прикладаючи однакову силу до кожного обруча. Щоб
повернути, потрібно притримати один обруч, штовхаючи
інший; щоб виконати поворот швидше, можна одночасно
тягнути один обруч і штовхати інший.
Піднімання на бордюр обличчям уперед.
Пацієнт повинен розмістити візок перед бордюром.
Ерготерапевт повинен підняти передні колеса візка,
натискаючи ногою в напрямку донизу і вперед на раму візка
чи обмежувач перекидання та натискаючи руками на ручки в
напрямку донизу і назад.

22.

23.

Після цього візок штовхають уперед на задніх колесах доти,
доки вони не доторкнуться до бордюру, а передні колеса не
опиняться на нім. Передні колеса опускають на бордюр і
штовхають візок уперед згинаючи руки в ліктях, щоб задні
колеса піднялися на бордюр.
Людина у візку може допомогти, нахиляючи тулуб уперед і
штовхаючи руками обручі коліс, якщо вона має досить
сильну мускулату рук верхніх кінцівок і м’язів тулуба, а
також добрий функціональний контроль над ними і
достатньо розвинуте відчуття рівноваги. Цей метод є легший
у використанні, забезпечує більший контроль над візком і
вимагає менше зусиль від ерготерапевта.

24. . Піднімання на бордюр спиною вперед

Візок повинен бути розміщений так, щоб задні колеса
доторкалися бордюру, слід підняти передні колеса,
відхиляючи візок назад. Ерготерапевт тягне за ручки
візка, піднімаючи його на бордюр. Тягнути слід доти,
доки передні колеса не перейдуть через край бордюру, а
тоді опустити їх на землю. Особа у візку може
допомагати, відхиляючись назад і тягнучи назад обручі
коліс, коли візок піднімається на бордюр. Цей метод є
складніший, оскільки вимагає прикладання більших
зусиль із боку ерготерапевта, щоб підняти візок на
бордюр і контролювати його під час цього процесу.

25.

26. Спускання з бордюру спиною вперед

Візок слід розмістити таким чином, щоб задні колеса були
близько до його бровки. Потрібно стати позаду візка й
контролювати, як він повільно скочується назад із бордюру.
Рух униз може бути сповільнений, якщо впертися у спинку
візка стегном. Після того як задні колеса стали на землю
під бордюром, візок відкочують на задніх колесах від
нього, доки передні колеса й підніжки не перейдуть через
бровку, після чого опускають передні колеса на землю.
Особа у візку може допомагати, нахиляючи тулуб уперед і
притримуючи руками обручі коліс. Цей метод є легший у
використанні, забезпечує більший контроль над візком і
вимагає менше зусиль від ерготерапевта.

27. Спускання з бордюру обличчям уперед.

Візок слід розмістити таким чином, щоб передні
колеса були впритул до бровки. Їх потрібно підняти
в повітря й поступово штовхати візок уперед на
задніх колесах, щоб він спустився на них із бордюру.
Візок повинен знаходитися на задніх колесах, аж
доки вони не стануть на землю під бордюром. Після
цього можна обережно опустити на землю передні
колеса. Особа у візку може допомагати,
відхиляючись назад і притримуючи руками обручі
коліс.

28. Піднімання на сходи спиною вперед

Для виконання цієї дії найбільш безпечним є
використання допомоги двох осіб, а часом і трьох,
якщо людина у візку має значну масу або є зі значною
неповносправністю. Візок слід поставити так, щоб
задні колеса дотикалися сходів. Передні колеса
потрібно підняти. Піднімайте візок на кожну сходинку
зокрема, як це описано для піднімання на бордюр
задом, не опускаючи при цьому передніх коліс.
Асистент (якщо він є) повинен знаходитися нижче від
візка з одного чи другого боку і тримати за раму візка,
штовхаючи його одночасні з ерготерапевтом догори.

29.

30.

У жодному разі не можна тримати за з’ємні частини, такі
як боковинки чи підніжки. Якщо є другий помічник, він
займає місце з другого боку візка. За командою лідера всі
троє одночасно піднімають візок на одну сходинку. Особа у
візку може допомагати, відхиляючись назад, тягнучи за
командою обручі коліс назад. На горі сходів візок
відтягують від них, аж доки передні колеса не опиняться
над землею і опускають його на землю. Особа, яка тягне
візок за ручки, повинна правильно використовувати
механіку тіла, якомога розширяючи свою площу опори,
тягнучи за ручки, а не намагаючись підняти візок і трохи
присідаючи.

31. Спускання зі сходів обличчям уперед.

Для виконання цієї дії найбільш безпечним також є
використання допомоги двох осіб, а часом і трьох, якщо
людина у візку має значну масу. Візок слід поставити так, щоб
передні колеса були на краї верхньої сходинки, й підняти їх
вгору. Візок потрібно поволі штовхати вперед,аж доки його
задні колеса не досягнуть краю сходів. Асистенти повинні
знаходитися з обох боків візка і тримати його за раму.
За командою всі разом опускають візок, сповільнюючи його
рух донизу, на одну сходинку. На кожній сходинці потрібно
робити зупинку. Особа у візку може допомагати,
відхиляючись назад і притримуючи обручі коліс. Після спуску
з останньої сходинки передні колеса обережно опускають на
землю.

32.

33.

Дякую за увагу