Категоріальна граматика

1. Лекція 4. Категоріальна граматика

ПЛАН
1. ПОРОДЖУВАЛЬНІ ТА РОЗПІЗНАВАЛЬНІ ГРАМАТИКИ.
2. АПЛІКАЦІЯ. КОМПОЗИЦІЯ. ПІДЙОМ ТИПА.

2.

КАТЕГОРІАЛЬНА ГРАМАТИКА - РОЗДІЛ МАТЕМАТИЧНОЇ ЛІНГВІСТИКИ,
ЩО ОПИСУЄ ФОРМАЛЬНІ ЗАКОНИ СИНТАКСИЧНИХ КАТЕГОРІЙ У
ПРИРОДНИХ І ШТУЧНИХ МОВАХ.
У МЕЖАХ КГ КОЖНОЇ СИНТАКСИЧНОЇ ОДИНИЦІ ПРИПИСУЄТЬСЯ
КАТЕГОРІАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, АБО ТИП. НАЛІЧУЄТЬСЯ ДВА ПРОСТИХ ТИПУ:
ІМ’Я (N) І РЕЧЕННЯ (S), - З ЯКИХ В РЕЗУЛЬТАТІ РЕКУРСІЇ МОЖУТЬ БУТИ
ОТРИМАНІ СКЛАДНІ ТИПИ.
У ФОРМАЛЬНИХ ГРАМАТИКАХ ЛАНЦЮГИ СИМВОЛІВ ІНТЕРПРЕТУЮТЬСЯ
ЯК МОВНІ ОБ’ЄКТИ РІЗНІХ РІВНІВ: СЛОВОФОРМИ, СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ,
ФРАЗИ.
СЛОВОФОРМА СКЛАДАЄТЬСЯ З ЛАНЦЮГА МОРФЕМ. МОРФЕМА —
НАЙМЕНША ГРАМАТИЧНА ЧАСТИНА СЛОВА (ПРЕФІКС, КОРІНЬ, СУФІКС,
ЗАКІНЧЕННЯ).

3.

ГРАМАТИЧНА МОВА — СКІНЧЕННА МНОЖИНА ПРАВИЛ ПОБУДОВИ
ОБ’ЄКТІВ, ЇХ АНАЛІЗУ ТА ПЕРЕТВОРЕНЬ. ТЕОРІЯ ФОРМАЛЬНИХ ГРАМАТИК
СФОРМУЛЬОВАНА У 50-ТІ РОКИ ХХ СТ. АМЕРИКАНСЬКИМ ЛІНГВІСТОМ М.
ХОМСЬКИМ, ХОЧА ОСНОВИ, НА ЯКИХ ВОНИ БАЗУЮТЬСЯ, БУЛИ ВИНАЙДЕНІ
ЗНАЧНО РАНІШЕ. У ТЕОРІЇ АЛГОРИТМІВ ЦЕ СИСТЕМИ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ
МІЖ СКІНЧЕННИМИ АБСТРАКТНИМИ АВТОМАТАМИ ТА НЕСКІНЧЕННИМИ
МАШИНАМИ ТЬЮРИНГА.
ХОЧА СПОЧАТКУ ВОНИ ПРИЗНАЧАЛИСЯ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ СУТО
ЛІНГВІСТИЧНИХ ПРОБЛЕМ ПРИРОДНИХ МОВ, З’ЯСУВАЛОСЯ, ЩО
ФОРМАЛЬНІ ГРАМАТИКИ ЩЕ БІЛЬШ ПРИСТОСОВАНІ ДО АЛГОРИТМІЧНИХ
МОВ, ЯКІ ПРОСТІШІ ЗА СТРУКТУРОЮ, ЛЕГШЕ ФОРМАЛІЗУЮТЬСЯ, НІЖ
ПРИРОДНІ МОВИ.
ОТЖЕ,
ФОРМАЛЬНІ
ГРАМАТИКИ
ЯВЛЯЮТЬ
СОБОЮ
АЛГОРИТМІЧНИХ СИСТЕМ, ЩО ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД УСІХ ІНШИХ.
КЛАС

4.

КОЖНА ГРАМАТИКА — ЦЕ ВПОРЯДКОВАНА ЧЕТВІРКА СИМВОЛІВ
G=(VT,VH, S, P), ДЕ VT ТА VH — ВІДПОВІДНО ТЕРМІНАЛЬНИЙ ТА
НЕТЕРМІНАЛЬНИЙ СЛОВНИКИ.
ТЕРМІНАЛЬНИЙ СЛОВНИК — СУКУПНІСТЬ ЕЛЕМЕНТІВ, З ЯКИХ
БУДУЮТЬСЯ ЛАНЦЮЖКИ, ПОРОДЖУВАЛЬНІ ГРАМАТИКОЮ, ТАК БИ МОВИТИ,
ПРЕДМЕТНА СФЕРА ГРАМАТИКИ G (ТЕРМІНАЛЬНІ СИМВОЛИ).
НЕТЕРМІНАЛЬНИЙ СЛОВНИК — СУКУПНІСТЬ СИМВОЛІВ, ЯКИМИ
ПОЗНАЧЕНО КЛАСИ АБО ЛАНЦЮЖКИ ВХІДНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ТОБТО СЛОВНИК
СИНТАКСИЧНИХ ТИПІВ ГРАМАТИКИ (НЕТЕРМІНАЛЬНІ СИМВОЛИ).
У ПРОЦЕСІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ЛАНЦЮЖОК МОЖЕ МІСТИТИ ТЕРМІНАЛЬНІ
ТА НЕТЕРМІНАЛЬНІ СИМВОЛИ ОДНОЧАСНО.
S — ПОЧАТКОВИЙ, ВИДІЛЕНИЙ НЕТЕРМІНАЛЬНИЙ СИМВОЛ, ЩО
ОЗНАЧАЄ КЛАС УСІХ МОВНИХ ОБ’ЄКТІВ, ДЛЯ ОПИСУ ЯКИХ ПРИЗНАЧЕНА
ГРАМАТИКА. СИМВОЛ S НАЗИВАЮТЬ МЕТОЮ ГРАМАТИКИ.
P — ПРАВИЛА ПІДСТАНОВОК ГРАМАТИКИ G.

5.

МНОЖИНА ЛАНЦЮЖКІВ, ЩО ВИВОДЯТЬСЯ В ГРАМАТИЦІ G, Є МОВА,
ПОРОДЖЕНА ЦІЄЮ ГРАМАТИКОЮ, І ПОЗНАЧАЄТЬСЯ L(G). ДО L(G) НАЛЕЖАТЬ
ВСІ ЛАНЦЮЖКИ, ЩО СКЛАДЕНІ З ТЕРМІНАЛЬНИХ СИМВОЛІВ.
СИНТАКСИС МОВИ — ПРАВИЛА ПОБУДОВИ РЕЧЕНЬ У МОВІ, АБО
ПРАВИЛА ПОБУДОВИ КОНСТРУКЦІЙ МОВИ.
СЕМАНТИКА — ТЛУМАЧЕННЯ АБО ПОЯСНЕННЯ ЦИХ КОНСТРУКЦІЙ,
ТОБТО ПРАВИЛА ВИКОРИСТАННЯ СИНТАКСИСУ, АБО ПРАВИЛА НАДАННЯ
МОВНІЙ КОНСТРУКЦІЇ ПЕВНОГО СМИСЛУ.
ВИМОГИ ДО ГРАМАТИКИ:
1) ПРИПИСУВАННЯ КОЖНОМУ РЕЧЕННЮ МОВИ ЙОГО СТРУКТУРНОГО
ОПИСУ (З ЯКИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПОБУДОВАНО РЕЧЕННЯ, ЯКИЙ ПОРЯДОК ЇХ
РОЗМІЩЕННЯ);
2) ГРАМАТИКА ПОВИННА БУТИ СКІНЧЕННОЮ.
ЗВИЧАЙНІ ГРАМАТИКИ ПРИРОДНИХ МОВ ЗАДАЮТЬ МНОЖИНУ ПРАВИЛ
ПОБУДОВИ РЕЧЕНЬ, ФОРМАЛЬНІ ГРАМАТИКИ — ДЕЯКИЙ СПОСІБ ВИВЧАТИ
ТА ОПИСУВАТИ МНОЖИНУ ПРАВИЛ.

6.

РІЗНИЦЯ МІЖ ФОРМАЛЬНОЮ ГРАМАТИКОЮ ТА ГРАМАТИКОЮ
ПРИРОДНОЇ МОВИ ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО У ФОРМАЛЬНІЙ ГРАМАТИЦІ G ВСІ
ТВЕРДЖЕННЯ ФОРМУЛЮЮТЬСЯ У ТЕРМІНАХ НЕВЕЛИКОЇ КІЛЬКОСТІ ЧІТКО
ВИЗНАЧЕНИХ ЕЛЕМЕНТАРНИХ СИМВОЛІВ ТА ОПЕРАЦІЙ, ПРИЧОМУ НЕМАЄ
НІЯКИХ ВИНЯТКІВ ІЗ ПРАВИЛ.
БУДЬ-ЯКИЙ ЛАНЦЮЖОК СИМВОЛІВ, ПОБУДОВАНИЙ ЗА ПРАВИЛАМИ
СИНТАКСИСУ ФОРМАЛЬНОЇ ГРАМАТИКИ, Є ПРАВИЛЬНИМ І МАЄ ПЕВНИЙ
ЄДИНИЙ СМИСЛ, ВИЗНАЧЕНИЙ СЕМАНТИЧНИМИ ПРАВИЛАМИ.

7.

КЛАСИФІКАЦІЯ ФОРМАЛЬНИХ ГРАМАТИК
РОЗРІЗНЯЮТЬ РОЗПІЗНАВАЛЬНІ, ПОРОДЖУВАЛЬНІ ТА ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНІ
ФОРМАЛЬНІ ГРАМАТИКИ, КОНТЕКСТОВІЛЬНІ ТА КОНТЕКСТОЗАЛЕЖНІ І Т.Д.
РОЗПІЗНАВАЛЬНА ГРАМАТИКА — ЯКЩО ДЛЯ БУДЬ-ЯКОГО ЛАНЦЮЖКА
СИМВОЛІВ ВОНА МОЖЕ ВИРІШИТИ, ЧИ Є ВІН ПРАВИЛЬНИМ ЧИ НІ, І ЯКЩО ТАК, ТО
ЯК ВІН ПОБУДОВАНИЙ.
ПОРОДЖУВАЛЬНА ГРАМАТИКА — ЯКЩО ВОНА МОЖЕ ПОБУДУВАТИ БУДЬ-ЯКИЙ
ПРАВИЛЬНИЙ ЛАНЦЮЖОК СИМВОЛІВ, ДАЮЧИ ВКАЗІВКИ ЩОДО ЙОГО ПОБУДОВИ, І
НЕ БУДУЄ ЖОДНОГО НЕПРАВИЛЬНОГО ЛАНЦЮЖКА.
ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНА ГРАМАТИКА — ЯКЩО ДЛЯ БУДЬ-ЯКОГО ПРАВИЛЬНО
ПОБУДОВАНОГО ЛАНЦЮЖКА ВОНА ВМІЄ ПОБУДУВАТИ ВІДОБРАЖЕННЯ У ВИГЛЯДІ
ЗНОВ-ТАКИ ПРАВИЛЬНОГО ЛАНЦЮЖКА, ЗАДАЮЧИ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПОРЯДКУ
ПРОВЕДЕННЯ ВІДОБРАЖЕНЬ.
КОНТЕКСТОВІЛЬНІ ГРАМАТИКИ: ПРАВИЛА ПІДСТАНОВОК ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ
ДО ЛАНЦЮЖКІВ СИМВОЛІВ (ДО ОКРЕМИХ СПОЛУЧЕНЬ СИМВОЛІВ, ДО ОКРЕМИХ
СИМВОЛІВ) НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТИХ СИМВОЛІВ, ЯКІ ЇХ ОТОЧУЮТЬ (ВІД КОНТЕКСТУ), І
ПРИ ВИКОНАННІ ПІДСТАНОВОК ЦЕЙ КОНТЕКСТ ЗАЛИШАЄТЬСЯ БЕЗ ЗМІН.

8.

КЛАСИФІКАЦІЯ ФОРМАЛЬНИХ ГРАМАТИК
КОНТЕКСТОЗАЛЕЖНІ ГРАМАТИКИ: ДО ЛАНЦЮЖКІВ СИМВОЛІВ
ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ РІЗНІ ПРАВИЛА ПІДСТАНОВОК ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ
КОНТЕКСТУ. НАПРИКЛАД, ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ТЕКСТІВ З ОДНІЄЇ МОВИ
СПІЛКУВАННЯ
НА
ІНШУ
ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ
ПРАВИЛА
КОНТЕКСТОЗАЛЕЖНИХ ГРАМАТИК, БО ОДНОМУ Й ТОМУ САМОМУ СЛОВУ У
РІЗНИХ КОНТЕКСТАХ БУДУТЬ СТАВИТИСЬ У ВІДПОВІДНІСТЬ РІЗНІ СЛОВА
ІНШОЇ МОВИ. ВОДНОЧАС МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ ПОБУДОВАНО ЗА
ПРАВИЛАМИ КОНТЕКСТОВІЛЬНИХ ГРАМАТИК, І КОЖНА КОНСТРУКЦІЯ ТАКОЇ
МОВИ ЗАВЖДИ МАЄ ОДИН І ТОЙ САМИЙ ЗМІСТ, СМИСЛ І ТЛУМАЧЕННЯ,
ТОМУ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ (ТРАНСЛЯЦІЇ) НА БУДЬ-ЯКУ ІНШУ МОВУ
ПРОГРАМУВАННЯ ТА МОВУ КОМП’ЮТЕРНИХ КОМАНД (ЕХЕ-МОДУЛІ), В
ПЕРШУ ЧЕРГУ ЗА ПРАВИЛАМИ ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНИХ ГРАМАТИК МОЖНА
ОТРИМАТИ ТІЛЬКИ ОДИН ВАРІАНТ ВИХІДНОГО ТЕКСТУ, З ОДНИМ
ЛАНЦЮЖКОМ СИМВОЛІВ ВХІДНОГО ТЕКСТУ, НЕЗАЛЕЖНО ВІД КОНТЕКСТУ,
ЗІСТАВИТИ ОДИН І ТОЙ САМИЙ ВИХІДНИЙ ЛАНЦЮЖОК.

9.

ДВІ ГРАМАТИКИ НАЗИВАЮТЬ СЛАБО ЕКВІВАЛЕНТНИМИ, ЯКЩО ВОНИ
ПОРОДЖУЮТЬ ОДНУ Й ТУ САМУ МОВУ, ТОБТО ОДНУ Й ТУ САМУ МНОЖИНУ
ТЕРМІНАЛЬНИХ ЛАНЦЮЖКІВ.
ДВІ ГРАМАТИКИ НАЗИВАЮТЬ СИЛЬНО ЕКВІВАЛЕНТНИМИ, ЯКЩО ВОНИ
ПОРОДЖУЮТЬ ОДНУ Й ТУ САМУ МОВУ ТА ОДНАКОВИМ ЛАНЦЮЖКОМ
ПРИПИСУЮТЬ ОДНАКОВІ ВИСНОВКИ (ОДНАКОВІ АЛГОРИТМИ).
ФОРМАЛЬНІ
ГРАМАТИКИ
Є
СКЛАДОВОЮ
ЧАСТИНОЮ
НАУКИ,
ЩО
ВІДОКРЕМИЛАСЬ ВІД ТЕОРІЇ АЛГОРИТМІВ, — МАТЕМАТИЧНОЇ ЛІНГВІСТИКИ, ЯКА
ВИВЧАЄ ПРИРОДНІ МОВИ, ЇХ РОЗВИТОК ТА ВЖИВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗАКОНІВ
МАТЕМАТИКИ, А ТАКОЖ Є ОСНОВОЮ СТВОРЕННЯ МОВ ПРОГРАМУВАННЯ.
СТРІМКИЙ РОЗВИТОК ІНТЕРНЕТУ АКТИВІЗУВАВ СТВОРЕННЯ РОЗМАЇТИХ
ЛІНГВІСТИЧНИХ РЕСУРСІВ, ПОТРЕБА В АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ АНАЛІЗУ ТА
СИНТЕЗУ ПРИРОДНОМОВНИХ ТЕКСТІВ ЗУМОВИЛА ПОЯВУ ВІДПОВІДНИХ
ЛІНГВІСТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ПРОЦЕСІВ ЇХ ОБРОБКИ. З ЧАСОМ УКРАЙ НЕОБХІДНИМ
СТАВ РОЗВИТОК БАГАТЬОХ МОВОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН САМЕ ДЛЯ ПОТРЕБ
ІНФОРМАЦІЙНИХ НАУК.

10.

ТРАДИЦІЙНО АНАЛІЗ ПРИРОДНОМОВНИХ ТЕКСТІВ СКЛАДАЄТЬСЯ З ТРЬОХ
ПОСЛІДОВНИХ ПРОЦЕСІВ – МОРФОЛОГІЧНОГО, СИНТАКСИЧНОГО ТА
СЕМАНТИЧНОГО АНАЛІЗУ. ДЛЯ КОЖНОГО З ЦИХ ЕТАПІВ БУЛИ СТВОРЕНІ
ВІДПОВІДНІ МОДЕЛІ ТА АЛГОРИТМИ. ТАК, ТЕОРІЯ ПОРОДЖУВАЛЬНИХ ГРАМАТИК,
ПОЧАТОК ЯКОЇ БУВ ЗАКЛАДЕНИЙ У РОБОТАХ АМЕРИКАНСЬКОГО ЛІНГВІСТА
Н. ХОМСКІ, Є ЕФЕКТИВНИМ ІНСТРУМЕНТОМ ЛІНГВІСТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ НА
СИНТАКСИЧНОМУ РІВНІ МОВИ. Н.ХОМСЬКІ ВИКОРИСТАВ ПРИЙОМ ФОРМАЛЬНОГО
АНАЛІЗУ ГРАМАТИЧНОЇ СТРУКТУРИ ФРАЗ, ЯКИЙ ДАЄ ЗМОГУ ВИДІЛИТИ
СИНТАКСИЧНІ СТРУКТУРИ (СКЛАДОВІ), ЯКІ Є ОСНОВНОЮ СХЕМОЮ ФРАЗИ,
НЕЗАЛЕЖНО ВІД ЇЇ ЗНАЧЕННЯ. ІДЕЇ Н. ХОМСЬКІ РОЗВИВАВ, СЕРЕД ІНШИХ,
РАДЯНСЬКИЙ ЛІНГВІСТ
А.В. ГЛАДКИЙ, ЯКИЙ ЗАСТОСОВУВАВ ПОНЯТТЯ ДЕРЕВ
ЗАЛЕЖНОСТІ ТА СИСТЕМ СКЛАДОВИХ ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ СИНТАКСИЧНОГО
РІВНЯ МОВИ. ВІН ТАКОЖ ЗАПРОПОНУВАВ СПОСІБ МОДЕЛЮВАННЯ СИНТАКСИСУ ЗА
ДОПОМОГОЮ
СИНТАКСИЧНИХ
ГРУП,
ЩО
ВИДІЛЯЮТЬ
СКЛАДОВІ
СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ЯК ОДИНИЦІ ПОБУДОВИ ДЕРЕВА ЗАЛЕЖНОСТЕЙ, – ЦЕ ДАЛО
ЗМОГУ ОБ’ЄДНАТИ ПЕРЕВАГИ МЕТОДУ БЕЗПОСЕРЕДНІХ СКЛАДОВИХ І ДЕРЕВ
ЗАЛЕЖНОСТЕЙ.

11.

РОЗГЛЯНЕМО ПРОЦЕС ВИВЕДЕННЯ РЕЧЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. УКРАЇНСЬКІЙ
МОВІ ВЛАСТИВИЙ ВІЛЬНИЙ ПОРЯДОК СЛІВ У РЕЧЕННІ, ЩО, ВТІМ, НЕ ЗАПЕРЕЧУЄ
ІСНУВАННЯ УСТАЛЕНОГО ПОРЯДКУ РОЗТАШУВАННЯ ОКРЕМИХ МОВНИХ
ЕЛЕМЕНТІВ. ДЛЯ ПРОСТОГО ПОВНОГО РЕЧЕННЯ З ПРЯМИМ ПОРЯДКОМ СЛІВ
СТРУКТУРНУ
СХЕМУ
ВВАЖАТИМЕМО
ФІКСОВАНОЮ,
ОСНОВНИМИ
СИНТАКСИЧНИМИ КАТЕГОРІЯМИ ТАКОГО РЕЧЕННЯ БУДУТЬ ІМЕННА ТА ДІЄСЛІВНА
ГРУПИ. РОЗГЛЯНЕМО ПОРОДЖУВАЛЬНУ ГРАМАТИКУ ДОВІЛЬНОГО ТИПУ ДЛЯ
МОДЕЛЮВАННЯ СИНТАКСИСУ РЕЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ЗАЗНАЧЕНОЇ
СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ.
З ОГЛЯДУ НА ГРАМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДІЄСЛОВА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ,
УЗГОДЖЕННЯ МІЖ ІМЕННОЮ ТА ДІЄСЛІВНОЮ ГРУПОЮ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗА ЧИСЛОМ,
РОДОМ ТА ОСОБОЮ. СКЛАДОВІ ІМЕННОЇ ГРУПИ (ПІСЛЯ «/» ТУТ І НАДАЛІ ВКАЗАНО
ВИКОРИСТОВУВАНІ ПОЗНАЧЕННЯ) /Ñ: ПРИКМЕТНИК/A, ІМЕННИК/N. ГРАМАТИЧНІ
КАТЕГОРІЇ ІМЕННОЇ ГРУПИ ТА ЇЇ СКЛАДОВИХ: ЧИСЛО/ЧЛ: ОДНИНА/ОД,
МНОЖИНА/МН; РІД/РД: ЧОЛОВІЧИЙ/Ч, ЖІНОЧИЙ/Ж, СЕРЕДНІЙ/С; ВІДМІНОК/ВД:
НАЗИВНИЙ/Н, РОДОВИЙ/Р, ДАВАЛЬНИЙ/Д, ЗНАХІДНИЙ/З, ОРУДНИЙ/О, МІСЦЕВИЙ/М,
КЛИЧНИЙ/К; ОСОБА/ОС: 1-ША/1, 2-ГА/2, 3-ТЯ/3. ВІДПОВІДНО, СКОРОЧЕНИМ
ПОЗНАЧЕННЯМИ ІМЕННОЇ ГРУПИ БУДЕ Ñ РД,ЧЛ,ВД,ОС.

12.

СКЛАДОВІ ДІЄСЛІВНОЇ ГРУПИ/R : ДІЄСЛОВО/R ТА В МЕЖАХ ПРИСЛІВНИКОВОЇ
ГРУПИ/Ḃ ПРИКМЕТНИК (ОПИСАНИЙ ВИЩЕ) ТА ПРИСЛІВНИК/B.
ВІДПОВІДНО, СКОРОЧЕНИМ ПОЗНАЧЕННЯМИ ДІЄСЛІВНОЇ ГРУПИ БУДЕ
R
РД,ЧЛ,ЧС,ОС, ДІЄСЛОВА – RРД,ЧЛ,ЧС,ОС, ПРИСЛІВНИКОВОЇ ГРУПИ – B РД,ЧЛ,ВД.
УНІВЕРСАЛЬНОЮ СКЛАДОВОЮ РЕЧЕННЯ ВВЕДЕМО СПОЛУЧНИК/Q.
СПОСІБ ЗАДАННЯ КОНТЕКСТНО-ЗАЛЕЖНОЇ ГРАМАТИКИ, ЩО ВИВОДИТЬ РЕЧЕННЯ
ВВЕДЕНОЇ
СТРУКТУРНОЇ
СХЕМИ
(З
УРАХУВАННЯМ
ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ) ПРИВЕДЕМО НА ПРИКЛАДІ РЕЧЕННЯ ЇХНІЙ ОДЯГ ВИГЛЯДАВ
ОДНАКОВО ВОЛОГИМ І ПОШАРПАНИМ.
РОЗГЛЯНЕМО ГРАМАТИКУ G=(V, T, S, P). АЛФАВІТ (ПОЗНАЧЕННЯ СИНТАКСИЧНИХ
КАТЕГОРІЙ ПОДАМО БЕЗ ІНДЕКСІВ – ДЛЯ ЗРУЧНОСТІ) V=(S, А, N, R, В, Q, B ЇХНІЙ,
ОДЯГ, ВИГЛЯДАТИ, ОДНАКОВО, ВОЛОГИЙ, І, ПОШАРПАНИЙ,), T=(ВІН, ОДЯГ,
ВИГЛЯДАТИ, ОДНАКОВО, ВОЛОГИЙ, І, ПОШАРПАНИЙ), S – ПОЧАТКОВИЙ СИМВОЛ.
ВИВЕДЕННЯ РЕЧЕННЯ ЗАДАНОЇ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ ПОДАНО ДАЛІ.

13.

1. S
2. (І) #ÑЧ,ОД,Н R ОД,МН,3#
3. (ІІ) #АЧ,МН,НNЧ,ОД,Н R ОД,МН,3#
4. (ІІІ.1) #АЧ,МН,НNЧ,ОД,НRОД,МН,3B Ч,ОД,O#
5. (ІІІ.2) #АЧ,МН,НNЧ,ОД,НRОД,МН,3BAЧ,ОД,O#
6. (ІІІ.3) #АЧ,МН,НNЧ,ОД,НRОД,МН,3BAЧ,ОД,OQAЧ,ОД,O#
7. (IV.6) #ЇХНІЙ NЧ,ОД,НRОД,МН,3BAЧ,ОД,OQAЧ,ОД,O#
8. (IV.1) #ЇХНІЙ ОДЯГ RОД,МН,3BAЧ,ОД,OQAЧ,ОД,O#
9. (IV.2) #ЇХНІЙ ОДЯГ ВИГЛЯДАВ BAЧ,ОД,OQAЧ,ОД,O#
10. (IV.5) #ЇХНІЙ ОДЯГ ВИГЛЯДАВ ОДНАКОВО AЧ,ОД,OQAЧ,ОД,O#
11. (IV.4) #ЇХНІЙ ОДЯГ ВИГЛЯДАВ ОДНАКОВО ВОЛОГИМ QAЧ,ОД,O#
12. (IV.3) #ЇХНІЙ ОДЯГ ВИГЛЯДАВ ОДНАКОВО ВОЛОГИМ І AЧ,ОД,O#
13. (IV.4) #ЇХНІЙ ОДЯГ ВИГЛЯДАВ ОДНАКОВО ВОЛОГИМ І ПОШАРПАНИМ#

14.

15.

ЗАСТОСУВАННЯ ПОРОДЖУВАЛЬНИХ ГРАМАТИК МАЄ ШИРОКІ МОЖЛИВОСТІ У
РОЗРОБЛЕННІ
АВТОМАТИЗОВАНИХ
СИСТЕМ
ОПРАЦЮВАННЯ
ТЕКСТІВ,
ЛІНГВІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ЛІНГВІСТИЧНИХ СИСТЕМ ТОЩО.
2. У ВАРІАНТІ КГ, ЗАПРОПОНОВАНОМУ І. ЛАМБЕКОМ, Є КІЛЬКА ОПЕРАЦІЙ, ЯКІ
ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ПРОВОДИТИ З ТИПАМИ. ДО ЇХ ЧИСЛА ВХОДЯТЬ:
АПЛІКАЦІЯ (A) - ЗАМІНА ПОЄДНАННЯ ДВОХ СПІВРОЗТАШОВАНИХ ТИПІВ НА
ОДИН ТИП, ПРИПУСТИМА В ТОМУ ВИПАДКУ, ЯКЩО ОДИН ТИП Є ВІДНОШЕННЯМ, А
ДРУГИЙ ВІДПОВІДАЄ ПРАВОМУ ЕЛЕМЕНТУ ПЕРШОГО: Y X \ Y → X, X / Y Y →X ;
КОМПОЗИЦІЯ (C) - ПРИПИСУВАННЯ ЄДИНОГО СКЛАДНОГО ТИПУ ЛАНЦЮЖКУ З
ДВОХ СКЛАДНИХ ТИПІВ: A / BB / C → A / C
A / BB \ C → A \ C
B/ С\ А\В→A\C
B/C А\В→A\C
ПІДЙОМ ТИПУ (АНГЛ. TYPE RAISING, T) - ПРИВЛАСНЕННЯ ОДИНИЦІ, ПОРУЧ З
ЯКОЮ ЗНАХОДИТЬСЯ ЗДАТНЕ ПРИЄДНАТИ ЇЇ ВИРАЖЕННЯ, ТИПУ, ЩО ДОЗВОЛЯЄ ЇЙ
САМІЙ ПРИЄДНАТИ НАЗВАНИЙ ВИРАЗ.