Біоенергетика. Потенціал енергії біомаси України

Потенціал енергії біомаси України
Потенціал енергії за видами біомаси #
(млн. т у.п.)
Біомаса
мін
макс
Рослинництво
8,3
40,6
Тваринництво
2,3
6,3
Деревина
1,7
2,7
ТПВ*
0,5
1,6
Стічні води**
0,1
0,3
12,9
51,5
ВСЬОГО:
@
валовий технічний потенціал енергії біомаси відходів
* 34 міста з чисельністю населення більше 150 тис. чол.
** 102 міста з чисельністю населення більше 50 тис. чол.
2

3.

Розподіл потенціалу@,%
Рослинництво
74
Стічні води ТПВ
1
3
Деревина
11
Тваринництво
11

4.

Топографія потенціалу енергії біомаси*
(Відходи рослинництва, тваринництва, деревини)
Всього 25,7 млн. т у.п.
4

5.

Складові потенціалу енергії біомаси рослинництва *
567 ПДж (19,38 млн. т у.п.)
Пшениця (о+я) 190,3 Ячмінь (о+я) 144,3
(6,5)
(4,92)
Соняшник 91,0
(3,1)
Зернобобові 48,2
(1,65)
Чернигов
Чернигов
Луцк
Чернигов
Ровно
Луцк
Сумы
Житомир
Львов
Хмельницкий
Тернополь
ИваноФранковск
Ужгород
Полтава
Львов
Винница
Луганск
Кировоград
Днепропетровск
Ровно
Донецк
ИваноФранковск
Ужгород
Харьков
Львов
Черкассы
Винница
Луганск
Кировоград
Черновцы
Днепропетровск
ИваноФранковск
Ужгород
Донецк
Харьков
Черкассы
Луганск
Кировоград
Днепропетровск
ИваноФранковск
Ужгород
Днепропетровск
Херсон
Одесса
Николаев
Николаев
Одесса
Херсон
Одесса
Херсон
Херсон
Симферополь
Симферополь
Симферополь
1750-1001
тыс.
МВт*ч
Донецк
Запорожье
3007,8
1630,5
Запорожье
Запорожье
Николаев
2500-1751
тыс.
МВт*ч
Луганск
Кировоград
Черновцы
Симферополь
3950-3251 3250-2501
тыс.
тыс.
МВт*ч
МВт*ч
Харьков
Черкассы
Винница
Донецк
Запорожье
Николаев
Одесса
Тернополь
Винница
Черновцы
Полтава
Хмельницкий
Львов
Полтава
Хмельницкий
Тернополь
Сумы
Житомир
Киев
Киев
Полтава
Хмельницкий
Тернополь
Ровно
Сумы
Житомир
Киев
Харьков
Черкассы
Черновцы
Сумы
Житомир
Киев
Луцк
Чернигов
Луцк
Ровно
1000-250
тыс.
МВт*ч
2600-2001
тыс.
МВт*ч
Средний технически доступный потенциал биомассы
отходов пшеницы
2000-1501
тыс.
МВт*ч
1500-1001
тыс.
МВт*ч
1000-501
тыс.
МВт*ч
3410-2801
тыс.
МВт*ч
500-150
тыс.
МВт*ч
1900-1001
тыс.
МВт*ч
1000-101
тыс.
МВт*ч
100-11
тыс.
МВт*ч
10-0
тыс.
МВт*ч
130-111
тыс.
МВт*ч
Средний технически доступный потенциал биомассы
отходов подсолнечника
Средний технически доступный потенциал
биомассы отходов ячменя озимого и ярового
Кукурудза 52,1
(1,8)
2800-1901
тыс.
МВт*ч
Жито (о+я) 21,4
(0,73)
110-81
тыс.
МВт*ч
80-51
тыс.
МВт*ч
50-21
тыс.
МВт*ч
20-2
тыс.
МВт*ч
Средний технически доступный потенциал биомассы
отходов зернобобовых
Овес 18,3
(0,63)
Соя 1,4
(0,05)
Чернигов
Луцк
Чернигов
Луцк
Ровно
Львов
Хмельницкий
Тернополь
Полтава
Луганск
Кировоград
Черновцы
Днепропетровск
Полтава
Тернополь
Харьков
Черкассы
Винница
ИваноФранковск
Ужгород
Харьков
Львов
Луганск
Кировоград
Днепропетровск
Черновцы
Донецк
Донецк
Запорожье
Ровно
Сумы
Житомир
Киев
Полтава
Хмельницкий
Тернополь
ИваноФранковск
Ужгород
Одесса
Львов
Харьков
Черкассы
Винница
Луганск
Кировоград
Черновцы
Днепропетровск
Николаев
Запорожье
Сумы
Житомир
Киев
Черкассы
Винница
Николаев
Одесса
Ровно
Хмельницкий
Луцк
Луцк
Киев
Львов
Чернигов
Чернигов
Сумы
Житомир
Сумы
Житомир
Киев
ИваноФранковск
Ужгород
Ровно
Донецк
Полтава
Хмельницкий
Тернополь
ИваноФранковск
Ужгород
Луганск
Кировоград
Черновцы
Днепропетровск
Одесса
Херсон
Донецк
Запорожье
Запорожье
Николаев
Николаев
Херсон
Харьков
Черкассы
Винница
Одесса
Херсон
Херсон
Симферополь
Симферополь
1650-1401
тыс.
МВт*ч
1400-1051
тыс.
МВт*ч
1050-701
тыс.
МВт*ч
700-351
тыс.
МВт*ч
350-20
тыс.
МВт*ч
Средний технически доступный потенциал
биомассы отходов кукурузы
Симферополь
Симферополь
1100-801
тыс.
МВт*ч
800-451
тыс.
МВт*ч
450-101
тыс.
МВт*ч
100-10
тыс.
МВт*ч
Средний технически доступный потенциал биомассы
отходов ржи озимой и яровой
750-601
тыс.
МВт*ч
600-401
тыс.
МВт*ч
400-201
тыс.
МВт*ч
200-30
тыс.
МВт*ч
Средний технически доступный потенциал
биомассы отходов овса
90-61
тыс.
МВт*ч
60-31
тыс.
МВт*ч
30-10
тыс.
МВт*ч
9-0
тыс.
МВт*ч
Средний технически доступный потенциал
биомассы отходов сои
5

6.

Принципи
та процеси
перероблення
біомаси:
спалювання;
газифікація;
піроліз біомаси

7.

Спалювання
біомаси
Рис. 1. Фермерський котел періодичного завантаження брикетів соломи:
1 – повітродувка; 2 – повітряна засувка, яка регулюється за температурою
продуктів згорання; 3 – температурний датчик; 4 – вогнетривкий матеріал; 5 –
люк для завантаження брикету соломи; 6 – сенсорний датчик для контролю
рівня вмісту кисню в продуктах згорання; 7 – вихід продуктів згорання

8.

Газифікація біомаси
Схема протипотокового газифікатора із зонами реакцій

9.

Піроліз біомаси
Піроліз являє собою процес термічного розкладання біомаси без
окиснювача на газоподібні і рідкі продукти та коксовий залишок. Процес
проходить при відносно низьких температурах у порівнянні з прямим
спалюванням і газифікацією (нижня температурна границя переходу процесу в
автоматичний режим становить 280-3 00 °С).
Технології швидкого піролізу :
•піроліз у киплячому шарі;
•піроліз у циркулюючому киплячому шарі;
•піроліз у потоці;
•піроліз у двох реакторах киплячого шару;
•абляційний піроліз.
Основні переваги технології піролізу в порівнянні з прямим спалюванням і газифікацією біомаси є
такі:
процес піролізу потребує більш низьких температур, що дозволяє використовувати
низькотемпературні енергоносії, наприклад теплоту газів, що відходять від енергетичних агрегатів;
процес піролізу супроводжується екзотермічними реакціями, у зв'язку з цим для його реалізації
достатньо нагріти біомасу до 280-300 °С;
теплота згорання піролізного газу вдвічі перевищує аналогічний показник для повітряного
генераторного газу;
отримання додаткового економічного ефекту від реалізації коксового залишку, що дозволяє
розширити енергетичне використання біомаси.

English Русский Правила