Склад правопорушення. Загальна характеристика

1. Склад правопорушення: загальна характеристика

2. Актуальність дослідження

Актуальність даного курсового
завдання полягає в тому, що
злочинним діянням є суспільно
небезпечне або шкідливе,
протиправне злочинне діяння
суб’єкта-порушника (фізичної чи
юридичної особи), передбачене
чинним законодавством і
встановлює юридичну
відповідальність.

3. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОНЯТТЯ ПРАВОПОРУШЕННЯ

4.

Поняття та загальна характеристика правопорушення.
Ознаки правопорушення
Правопорушення — це суспільно небезпечне або
шкідливо неправомірне (протиправне) винне діяння
(дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, яке
спричиняє юридичну відповідальність.
Ознаки правопорушення:
o суспільна шкідливість, небезпечність
o Протиправність
o наявність вини
o можливість покарання
o свідомо-вольовий характер
o виражається в поведінці

5. Класифікація правопорушень

Класифікація правопорушень –
класифікаційні групи
правопорушень за різними
підставами розмежовуються між
собою за ступенем суспільної
шкідливості (небезпечності), за
об’єктами посягань, за суб’єктами,
за розповсюдженням, за ознаками
об’єктивної і суб’єктивної сторони, а
також за процедурами їх розгляду.

6.

Правопорушення класифікуються за:
а) ступенем суспільної небезпеки – на злочини і провини;
б) належністю норм права, які порушуються, до відповідних галузей права:
кримінальні, цивільні, адміністративні, правопорушення у сфері трудового
законодавства і інші);
в) колом осіб – особові і колективні;
г) за характером правових приписів – нормативно-правові і дисциплінарні;
д) в залежності від характеру цивільно-правового порушення – договірні і
позадоговірні правопорушення;
е) правопорушення у сфері суспільного життя (в сфері соціально-економічних
відносин, в суспільно-політичній сфері, в сфері побуту і дозвілля).

7. СКЛАДПРАВОПОРУШЕННЯ ТА ЙОГО ЕЛЕМЕНТИ

РОЗДІЛ
02
СКЛАДПРАВОПОРУШЕ
ННЯ ТА ЙОГО
ЕЛЕМЕНТИ

8. Суб’єкти правопорушень

Суб’єктами кримінального, дисциплінарного,
матеріального правопорушення виступають
лише фізичні особи, цивільного — фізичні і
юридичні особи, адміністративного — переважно
фізи¬чні особи, а в окремих випадках, встановлених
у законодавстві, й юридичні особи (порушення
правил пожежної безпеки, невиконання вимог щодо
охорони праці, порушення законодавства про захист
прав споживачів та ін.).

9. Суб’єкт злочину

Суб’єкт злочину — це ознаки, які характеризують
особу :
а) фізична особа — тільки фізичні особи визнаються
суб’єктами злочину, оскільки лише вони є кримінально
відповідальними;
б) вік особи — досягнення встановленого Кримінальним
Кодексом віку, з якого починається кримінальна
відповідальність
в) осудність — здатність особи усвідомлювати та
оцінювати суспільне значення своєї дії чи бездіяльності
або керувати ними;
г) спеціальні ознаки суб’єкта (спеціальний суб’єкт)

10. Суб’єктивна сторона

Суб’єктивна сторона - це ознаки, які характеризують
правопорушення з його внутрішнього боку:
а) умисел
б) необережність
в) мотив злочину
г) мета злочину
д) емоції

11.

Об’єкти правопорушень
Об’єкт правопорушення – порушене матеріальне чи
нематеріальне благо: власність, життя, здоров'я громадян,
суспільний по¬рядок, суспільні відносини, що захищаються
нормами права.
Обов’язковими ознаками об’єкта правопорушення є:
1) важливість, суспільна цінність певних суспільних
відносин
2) істотність шкоди, яка заподіюється певним злочином у
сфері конкретних суспільних відносин

12. Ознаки об’єкту злочину

Ознаками об’єкту злочину є:
а) важливість та цінність суспільних
відносин, поставлених під охорону
закону;
б) тяжкість заподіяної злочином
шкоди в сфері цих суспільних
відносин;
в) предмет

13. Об’єктивна сторона правопорушення — це ознаки, які характеризують зовнішній прояв правопорушення, ті зміни в оточуючому

суспільному середовищі, які призводять
вчинення злочину, а також саме діяння, подію вчинення
злочину.
Такими ознаками є:
а) дія
б) бездіяльність
в) злочинні наслідки
г) причинний зв’язок
д) місце, час, спосіб, обстановка вчинення правопорушення
та використані для його вчинення знаряддя.

14. Склад правопорушень

Склад правопорушення — це юридичне поняття про окреме
правопорушення. Звідси його різнобічне значення для вирішення питань
юридичної відповідальності, кваліфікації правопорушення, призначення
покарання та умов його відбування. Крім того, склад правопорушення має
важливе значення взагалі для ефективності боротьби зі злочинністю.

15. Юридична відповідальність - наслідок правопорушення

Юридична відповідальність — це
застосування до винної особи засобів
державного примусу за скоєне
правопорушення. Засоби державного
примусу можуть мати характер
особистих обмежень (наприклад,
позбавлення волі, позбавлення права
займатися певним видом діяльності) або
майнових стягнень (конфіскація майна,
обов’язок відшкодувати вчинену
шкоду)

16. АНАЛІЗ СИСТЕМИ ПРАВОПОРУШЕННЯ

РОЗДІЛ
03
АНАЛІЗ СИСТЕМИ
ПРАВОПОРУШЕННЯ

17.

Причини правопорушень
Будь-які правопорушення є закономірним наслідком розвитку
суспільства. Суперечності та конфлікти між людьми та
соціальними групами, які є нескінченними у будь-якому
суспільстві, завжди здатні зумовлювати різні посягання на
громадський та державний порядок. Отже, причини
правопорушень — це перш за все соціальні явища різного рівня,
що призводять до їх вчинення на масовому, груповому та
індивідуальному рівнях у будь-якій відносно самостійній сфері
суспільства.

18. Профілактика та попередження правопорушень в Україні передбачені Конституцєю України, та рядом спеціальних законів України,

зокрема
Законами «Про адміністративний нагляд за
особами, звільненими з місць позбавлення волі»,
«Про попередження насильства в сім’ї», «Про
соціальну адаптацію осіб, які відбували
покарання у виді обмеження волі на певний
строк», та іншими законодавчими актами
України, що регулюють діяльність органів
державної влади, органів місцевого
самоврядування, а також участь підприємств,
установ, організацій, громадян та їх організацій у
профілактиці правопорушень.
Аналіз
небезпеки
правопорушень

19. ВИСНОВКИ

20.

На мою думку , існування саме юридичної
відповідальності забезпечує більш-менш
нормальний стан суспільного життя та не допускає
анархії. Для зменшення кількості правопорушень
необхідно усунути причини і умови, які
породжують шкідливі і небезпечні для суспільства
діяння.Держава повинна вести боротьбу з
викоріненням правопорушень, причин і умов, які
їх породжують для забезпечення нормального
розвитку суспільства, збереження правопорядку та
захисту справедливості.

21. Дякую за увагу!