Культура і цивілізація

1. Культура і цивілізація

План
1. Причини загострення питання про
культуру. Складові ознаки культури.
2.
Поняття
цивілізація.
Взаємозв'язок
культури і цивілізації.
3. Національні культури та культура
загальнолюдська.
4. Глобальні проблеми сучасної цивілізації.

2. Поняття “культура”

Походить від латинського “cultura” –
обробіток, догляд, розвиток і спочатку
означало у Стародавньому Римі обробіток
землі, працю землероба.
Надалі – у значенні “освіченість,
вихованість”
“Культура – це набуття
розумною істотою здатності
ставити будь-які цілі взагалі” –
І.Кант

3.

4.

5. колізей

6.

7. Єгипетський папірус

8. Причини актуальності проблем культури

Значне
ускладнення соціально –
історичних процесів , коли через
інтенсифікацію економічного життя
відбулося зростання соціального
спілкування; можна навіть говорити про
певну інтернаціоналізацію історії.
Внаслідок
інтенсифікації соціально –
історичних процесів відбулося певне
змішування культур, народів, етносів,
результатом чого постала криза
європоцентризму.

9.

Те,
що вважалося видатними досягненнями
європейської культури, може бути оберненим
проти людини.
Почалися
процеси формування некласичної
культури (масової, авангардної).
За
цих обставин і відбулося звернення до явища
КУЛЬТУРИ, яке почало розглядатися як основа
людського способу буття та провідного
людиноутворюючого чинника.

10.

Це
значить, що людина
стає людиною лише за
умови прилучення до
культури, включення у
процес творення та
використання культури

11.

12.

13. Суттєві ознаки культури

Те,
що
пройшло
через
людську
перетворюючу
діяльність(«друга
природа», створена людиною);
Способи,
технології, методи творення
культурних
явищ
(культуротворча
людська
діяльність),
які
вводять
людину у так званий технологічний
аспект культури;
Сукупність
найперших та найвищих
духовних і матеріальних цінностей;

14.

Те,
із створеного людьми, в чому
глибинні якості та можливості людини
проявилися
максимально
повно,
досконало та виразно;
Способи
збереження, розподілу та
використання культурних цінностей;
Внутрішній
Правила,
та зовнішній діалогізм;
норми, звичаї та стереотипи
людської поведінки.

15. Основні риси некласичної культури:

не претендує на сягання абсолютів,
сповідуючи позицію мінімалізму;
Всіляко
акцентує
несвідомі
та
позасвідомі
чинники
людської
життєдіяльності;
Розглядає
дійсність як відносну та
скоріше розпорошену, подрібнену, ніж
цілісну і завершену

16.

17.

18.

19.

20.

21. Ознаки цивілізації за Морганом:

Виникнення
та розвиток міст,
Оброблення
та використання металів,
Виникнення
письма,
Поява
держави та публічних органів
влади,
Виникнення
сім'ї.

22. вавилон

23.

24.

25. Імперія інків

26.

27. Календар інків

28.

29. Головні ознаки цивілізації за О.Шпенглером:

Високий рівень розвитку техніки і науки,
Скупчення людей у гігантських містах,
Деградація мистецтва і культури;
Перетворення
народів
із
виразно
окреслених етнічних спільнот у безлику
“сіру” масу людей;
Падіння
зацікавленості
духовними
цінностями;
Моральний занепад суспільства,
Поширення ерзац – культури,
Нівеляція
індивідуальних
людських
особливостей

30.

Сьогодні
поняття
ЦИВІЛІЗАЦІЯ
найчастіше
застосовують
для
означення
досягнутого
ступеня
суспільного
розвитку,
а
також
набутого
рівня
функціонування
культури в усіх її складових. Іншими
словами:
ЦИВІЛІЗАЦІЯ
– це такий рівень і
стан суспільства, якому
притаманні високий злет
культури та її ефективне
функціонування в усіх галузях
буття суспільства.

31.

Розглянуті
особливості
культури
як
суспільно – історичного явища дають
можливість зрозуміти, що культуру
творять людські особистості, проте,
вони вписані в певні спільноти, історичні
епохи, певний суспільний процес.
Оскільки в наш час основною формою
соціальної спільноти людей постає НАЦІЯ,
то найчастіше в дослідженнях культури
фігурує
поняття
культури.
національної

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39. Змістовні елементи національної культури:

Загальнолюдський
елемент – те, що
може бути цікавим і зрозумілим кожній
розумній людині;
Національний
елемент – те, що може
являти інтерес та бути зрозумілим лише
тим, хто заглиблений у дану культуру;
Елемент,
що слугує грунтом для діалогу
та культурної дискусії, те, що синтезує
два попередні елементи

40. Часто культуру розуміють і оцінюють однобічно:

Космополіти (інтернаціоналісти) ………………………………………………………..
…………………………………………………………………………………………………………
…………………………………………………………………………………………………………
…………………………………………………………………………………………………………
……………………………………………;
Радикальні націоналісти (шовіністи) ………………………………………………………..
…………………………………………………………………………………………………………
…………………………………………………………………………………………………………
…………………………………………………………………………………………………………
…………………………………………;
Функціоналісти (або феноменологічний
підхід) - …………………………………..
…………………………………………………………………………………………………………
…………………………………………………………………………………………………………
…………………………………………………………………………………………………………
……………………………………

41.

!!!
Сучасну західну цивілізацію
переважно визначають за її
способом освоєння світу і тому
називають
ІНДУСТРІАЛЬНОЮ
(ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЮ).
Індустріальна
цивілізація
постає
умовою
усвідомлення,
проголошення та захисту прав
людини,
культивування
індивідуальної
людської
самобутності.

42. Але індустріальне виробництво принесло людству не лише здобутки. Його негативні сторони виявилися у тому, що:

Воно
зробило
людську
працю
більш
одноманітною, механічною, часто майже
позбавленою
забарвлення
людською
індивідуальністю;
Машинне виробництво призвело до масового
каліцтва людей. масової їх загибелі внаслідок
технічних аварій та катастроф, а застосування
техніки на війні спричинило небачені жертви
під час військових конфліктів;
Впровадження
машин
та
машинного
виробництва зумовило значну раціоналізацію
людської
свідомості,
виникнення
механістичного
світобачення, ототожнення
природних процесів і навіть людини з
машинами підвищеної складності

43.

44.

Але
головним негативним наслідком
індустріалізації
виробництва
стало
виникнення
ГЛОБАЛЬНИХ
ПРОБЛЕМ
СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ, зумовлених тим,
що людська технічна та виробнича
діяльність за своїми масштабами досягла
вимірів загальнопланетних процесів:
Соціально – екологічні;
Соціально - економічні;
Соціально - політичні;
Проблеми людини.

45. Головні ознаки глобальних проблем

Їх
загальнолюдський
характер;
Масштабність;
Надзвичайна гострота;
Необхідність
колективного вирішення

46.

47. Соціально – екологічні проблеми

Забруднення
повітряного і водного
басейнів Землі, загрозливе зростання
відходів життєдіяльності людини.
Проблеми зміни клімату і можливість
кліматичної катастрофи.
Збіднення тваринного і рослинного
світу планети.
Скорочення
сільськогосподарських
угідь і лісів, погіршення родючості
грунтів

48. Танення льодовиків

49.

50. Озонові дірки

51.

52. Соціально – економічні проблеми:

Ресурсів
(енергетичних,
сировинних)
Продовольча
Демографічна
Економічна
відсталість
значної кількості країн

53.

54. Проблеми перенаселення

55.

56.

57. Соціально – політичні проблеми

Проблеми
війни і миру
(нагромадження зброї
масового знищення)
Накопичення ядерної
зброї
Політичний авантюризм
(від певних політичних
режимів, злочинних
груп)
тероризм

58.

59.

60.

61.

62. Проблеми людини

Масове
розповсюдження деяких хвороб
(СНІД, онкологічні, серцево – судинні
захворювання,діабет тощо)
Проблеми
збереження
культурної
спадщини людства
Проблеми взаємин між людьми
Матеріальної та духовної незабезпечення
життя
Обмеження прав і свобод громадян
Боротьба з міжнародним тероризмом,
наркомафією тощо

63.

64.

65. Шляхи та умови розв'язання глобальних проблем:

Масове
роз'яснення
значення
та
масштабів глобальних проблем
Обов'язкове введення в освіту знань,
пов'язаних із глобальними проблемами
сучасності
Міжнародну
співпрацю
у
справі
розв'язання глобальних проблем на
різних рівнях
Міжнародне запровадження в економічні
показники виробництва таких норм, що
забезпечують фінансування, спрямовані
на розв'язання глобальних проблем