СОЦІОЛОГІЯ
Що означає поняття соціологія?
1.29M
Категория: СоциологияСоциология

Соцологія наука про суспiльство (тема 1)

1. СОЦІОЛОГІЯ

2.

1. Передумови виникнення соціології.
2. Періодизація історії соціології.
3. Об’єкт, предмет та визначення поняття
соціології.
4. Структура соціологічного знання.
5. Функції соціології.

3.

Економічна
Промислова революція – це поступова якісна зміна технікотехнологічного комплексу суспільного виробництва.
Перша промислова революція, розпочалася у Великобританії
наприкінці ХVІІІ століття з механізації текстильної промисловості та
відкриттю парового двигуну, що сприяло розвитку механічного
виробництва.
Друга промислова революція прийшла із США (кінець XIX ст. початок
XX століття), відкривши еру масового виробництва, електрифікації та
поділом праці.
3

4.

Третій етап промислової революції «цифрова революція» –
застосування інформаційно-комунікаційних технологій у суспільному
виробництві. Ознаки етапу розвитку суспільства є комп’ютер, Інтернет
та електроніка.
Четвертий етап розвитку промислової революції характеризується
комбінацією новітніми технологіями, що міцно поєднують фізичний,
цифровий та біологічний сфери. На основі цього розробляється та
використовується штучний інтелект; робототехніка; запровадження
адаптивного виробництва, або тривимірного друку (3D-друку) –
процесу створення фізичного об’єкту шляхом його пошарового друку з
цифрового 3D - рисунку або моделі; використання хмарних технологій
для надійного зберігання, швидкої обробки та миттєвого доступу до
даних з різних точок доступу, що генеруватимуться великою кількістю
інтелектуальних пристроїв; використання людьми віртуальної
реальності для навчання, прийняття управлінських рішень тощо.
4

5.

Політична
Новий соцiaльний порядок,
пaнувaння буржуaзних верств,
влaдa
кaпiтaлу,
прaво,
держaвнa бюрокрaтiя, новa
полiтичнa системa, виборче
прaво,
полiтичнi
пaртiї,
громaдянськi рухи, прaвa i
обов’язки громaдянинa тощо.
Наукова
Розвиток
наук;
наукові
вiдкриття у рiзномaнiтних
гaлузях нaукового знaння i
технiки, поширення освiти i
нaуки серед широких верств
нaселення
5

6.

Виникнення
соціології у 30-40
рр. ХІХ та її
подальший
розвиток у ХХ ст.
Класичний період
розвитку соціології
(соціологія на зламі
ХІХ і ХХ ст.)
Формування
сучасних
соціологічних
теорій (20–60-ті
рр. ХХ ст.)
Новітній етап
розвитку соціології
(остання чверть ХХ
ст. - початок ХХІ ст.)
Протосоціологія – це донауковий період, в ході якого зібрані
найрізноманітніші ідеї, теорії, концепції, спостереження, що
розглядали розвитку суспільств до початку ХІХ ст.

7.

Праці: «Система позитивної політики» (чотири
томи, що вийшли з 1851 по 1854 роки) визначає
основи позитивної політики, тобто практичних
дій у державі на основі позитивістського
підходу. Інші твори популяризували та
пояснювали позицію вченого: «Роздуми про дух
позитивної
філософії»,
«Позитивістський
катехізис», «Суб’єктивний синтез».
Корисна інформація! Після смерті з’явилося
видання, яке підготували учні, – «Заповіт
Огюста Конта» у чотирьох томах.
Позитивні знання – це знання засновані на
спостереженнях та експериментах та пов’язані з
використанням математичних методів.

8.

Позитивна наука мусить базуватися виключно на
достовірних, реальних фактах
Позитивізм О. Конта
Закони, що обґрунтовують
появу соціології як науки
«Закон трьох стадій», згідно з яким людський інтелект
проходить три стадії розвитку: теологічну –
метафізичну – позитивну (наукову)
соціологія
біологія
хімія
Ієрархія наук
за О. Контом
фізика
астрономія
математика
Соціальна статика вивчає умови існування функціонування
соціальної системи, її структури та елементів
Складові
соціологічної теорії
Соціальна динаміка досліджує закони розвитку та зміни
соціальних систем.

9.

суспільство як
цілісна соціальна система, тобто вся
сукупність тих чи інших властивостей
та особливостей, зв’язків та відносин,
які носять назву соціальних.
Соціальне – це сукупність тих чи інших властивостей та
особливостей суспільних відносин, що інтегровані індивідами
або спільностями в процесі спільної діяльності в конкретних
умовах, ті відносини, що мають вияв в їх відношенні один до
одного, до свого положення в суспільстві, до явищ і процесів
суспільного життя.

10.

є загальні і специфічні закони та
закономірності розвитку і функціонування історично
визначених соцієтальних систем, механізми дії та форми
вияву цих законів і закономірностей у діяльності
особистостей, соціальних груп, класів, народів.
Прізвище вченого
Предмет соціології
О. Конт
суспільство як система в її минулому та сучасності, розвиток
людського розуму під впливом суспільного життя.
Г. Спенсер
стадії розвитку, диференціації та інтеграції суспільства,
функціонування інституцій, процеси утворення соціальних
агрегацій, систематизований опис сфер людських стосунків
як предмет соціології.
Е. Дюркгейм
реальність, що має особливі, тільки їй притаманні
властивості, а саме – соціальні факти, сутнісною ознакою
яких є незалежне від індивідів буття та примусовий вплив на
них.

11. Що означає поняття соціологія?

Соціологія – це наука, що вивчає
взаємозв’язки мікро- і макропроцесів через
сферу повсякденного
життя людини...
Соціологія – суспільна наука, предметом
вивчення якої є соціальні інститути, що
виникли
в
результаті
промислових
перетворень за останні 200-300 років».
(Е. Гідденс)
Соціологія – це наука про становлення,
розвиток і функціонування соціальних
спільнот і форм їх самоорганізації:
соціальних систем, соціальних структур та
інститутів.
(В. Ядов)

12.

«Соціологія... – це один із засобів вивчення
людей... Соціологію можна визначити як
наукове вивчення суспільства і соціальних
відносин».
Н. Смейзер
Робоче визначення поняття соціологія
Це
наука про становлення, розвиток та функціонування
суспільства, його елементів, соціальних відносин і процесів,
про механізми та принципи їх взаємодії, процес включення
людини до соціального простору, визначення основних
закономірностей суспільного життя.

13.

Метод (грец. – шлях дослідження чи пізнання) – сукупність
правил, прийомів, технологій пізнавальної діяльності,
зумовлений закономірностями розвитку об’єкта.
Групи наукових методів:
1. Загальнонаукові;
2. Специфічні методи;
3. Конкретнонаукові методи, за якими проводиться конкретне
соціологічне дослідження.
13

14.

Загальнонаукова методи
– це правила та конструкції, які
використовується більшістю наук, не на всіх етапах пізнавального процесу,
а тільки на конкретно визначених для розкриття певних сторін чи
властивостей предмета. Загальнонаукові методи ґрунтуються на
теоретичних концепціях і мають у своєму розпорядженні методи пізнання.
Дедукція (дедуктивний метод) – спосіб пізнання, за якого окремі
положення логічно виводяться із загальних положень (аксіом, постулатів,
законів).
Індукція (індуктивний метод) – спосіб пізнання, який надає
можливість одержати загальний висновок на підставі аналізу окремих
фактів.
Аналіз – метод дослідження, який вивчає предмет, уявно чи
реально розчленовуючи його на складові елементи, як-от частини об’єкта,
його ознаки, властивості, відносини, а потім розглядає кожен із виділених
елементів окремо в межах єдиного цілого.
Синтез – метод дослідження, який вивчає предмет і його
абстраговані сторони як конкретну цілісність, у єдиному взаємозв’язку
частин і сторін предмета.
Абстрагування – філософський і логічний метод «відволікання»,
що дає змогу переходити від конкретних предметів (елементів) до загальних
14
понять і законів розвитку.

15.

Специфічні загальнонаукові методи набули поширення у ХХ
ст.
Моделювання – це метод наукового пізнання, який полягає у
заміні об’єкта, що вивчається, його моделлю, за якою
визначають, або уточнюють характеристики оригіналу.
Системний підхід – це комплексне дослідження складних
об’єктів
(систем),
вивчення
яких
не
обмежується
особливостями складових їх елементів, а пов’язане, перш за
все, з акцентуванням уваги дослідника на характер взаємодії
між елементами.
15

16.

Методи конкретно-наукових досліджень:
Статистичний метод – статистичні відомості, що свідчать
про результати діяльності, розвитку суспільства; різна офіційна
статистика – соціальна, судова, поліцейська, санітарна,
показники народжуваності й смертності населення тощо.
Аналіз документів (контент-аналіз) – узагальнення даних,
вторинна обробка ділової документації.
Спостереження. Види спостереження: включене й невключене
спостереження (залежно від позиції спостерігача), відомим та
прихованим.
Опитування. Формами опитування є:
анкетне групове опитування; анкетне індивідуальне
опитування; індивідуальне стандартизоване інтерв’ю ;
індивідуальне вільне або слабоструктуроване інтерв’ю;
телефонне, газетне, поштове опитування та експертне
опитування.
16

17.

Загальна соціологічна теорія дає уявлення про суспільство як
цілісний організм. Вона розкриває роль та місце основних
соціальних зв’язків, формулює принципи соціального пізнання,
основні методологічні підходи до соціологічного аналізу.
Спеціальні та галузеві соціологічні теорії – області соціологічного
знання, які вивчають окремі соціальні спільноти, соціальні
інститути, соціальні процеси
Конкретно-соціологічні дослідження – це збирання соціальної
інформації, систематизація та аналіз соціальних фактів, явищ та
процесів. Соціальні факти відображають соціальну реальність у
кількісному вимірі. Предметом дослідження виступають дії,
вчинки, поведінка соціальних груп та індивідів.

18.

Теоретико-пізнавальна функція – допомогає накопичувати нові
знання про суспільство і його соціальні процеси, розкриває
перспективи соціального розвитку, виокремлює у суспільстві
те, що вимагає радикальних змін.
Практично-прикладна функція – отриманий і систематизований
соціологами матеріал використовується у практичній
діяльності.
Прогностична функція дозволяє на ґрунті тривалого в часі й
фактично різноманітного соціологічного матеріалу визначати
тенденції і закономірності, що дозволяють розробляти науково
обґрунтовані прогнози стосовно тенденцій розвитку суспільств,
протікання соціальних процесів тощо.

19.

Соціоінженерна функція – означає конструювання соціальних
процесів, розробку соціальних технологій. Це необхідно, при
проектуванні нових закладів, організацій, для коректування
роботи управлінських структур, при розробці і здійсненні
різноманітних соціальних програм.
Ідеологічна функція – полягає у формуванні соціальної
свідомості членів суспільства, у першу чергу професійних
правників і правоохоронців, розумінні соціальний процесів та
соціальних змін.
19
English     Русский Правила