Особистість в системі соціальних зв’язків (тема 4)

1.

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ
ФАКУЛЬТЕТ № 2
Кафедра соціальних та економічних дисциплін
ТЕМА: ОСОБИСТІСТЬ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ
«Людиною народжуються, а особистістю
становляться»

2.

План лекції:
1.
Поняття
особистості.
соціологічного аналізу особистості.
Особливості
2. Структура та функції особистості.
3. Соціалізація особистості: сутність, агенти,
етапи, фактори.

3.

(від лат. ferus – дикий)
Термін запропонував у
XVIII ст. шведський
вчений Карл Лінней.
Першим із соціологів
американець
Кінгслі
Девіс (1940 р.)
Феральні діти – це жива
істота, яка була соціально
ізольована і виховувалася у
тваринному середовищі

4.

Людина
Індивід
Індивідуальність
Особистість
Конкретний представник біологічного виду Homo
sapiens (людина розумна). До головних ознак
людини належать: 1) конституція тіла; 2) пряма
хода; 3) свідомість і самосвідомість; 4) володіння
мовою.
Одиничний
представник людського
Представник конкретної групи.
роду.
Особливість, неповторність фізіологічних і
психологічних рис індивіда, особливість його
соціальних якостей.
сукупність рис і властивостей, які набуваються
індивідом у певному суспільстві під впливом
відповідної культури, конкретних соціальних
спільнот і груп, організацій та інститутів, до яких
вона належить і до життєдіяльності яких вона
залучається.

5.

“Я”- образ
Як я виглядаю
в очах іншої
людини
Як ця інша
людина оцінює
мій образ
Наші почуття і дії
відповідно до цих
думок
Сутність особистості як віддзеркалення
властивостей людини в суспільній думці
індивідуальних

6.

МЕ
соціальне
I
індивідуальне
SELF
особистість

7.

а) мотиваційно-цільова;
б) регуляторна;
в) когнітивно-накопичувальна;
г) характерологічна.

8.

Мотиваційно-цільова: 1) потреби – інтереси – цілі; 2)
цінності та їх шкали – ціннісні орієнтації (стереотипи) – ідеали.
– стан індивіда, створений відчуттям потреби в
суб’єктах, необхідних для його існування та розвитку, який є
джерелом його активності.
Природні
(біологічні)
Екзистенціальні
Соціальні
Культурні

9.

ФУНКЦІЇ ОСОБИСТОСТІ (ДЖ. Г. МІД)
Індикація - людина помічає речі й фіксує відповідні значення
або самостійно надає предмету певного значення. Головним
набутком функції індикації є здатність до мовної комунікації та
письма.
Інтерналізація
- процес засвоєння, опанування “зовнішніх”
цінностей, норм, культурних чинників.
Саморефлексія
– властивість людини бути об’єктом для
самої себе. Функція дозволяє: а) усвідомлювати себе; б) мати
концептуальні уявлення про себе; в) апелювати до себе; г) діяти
щодо самого себе.
Інтеракція
– налагодження зв’язків з іншими людьми,
здатність особи бути суб’єктом соціального зв’язку.

10.

Піраміда самоактуалізації потреб людини А. Маслоу
Духовні потреби
(самоактуалізація, творчість)
Потреби престижу
(повага, визнання, службовий ріст)
Соціальні потреби
(приналежність до колективу, спілкування)
Екзистенціальні потреби
(безпечність, забезпеченість, стабільність)
Фізіологічні потреби
(їжа, сон …)
* Кожний наступний рівень потреб актуалізується тільки після
задоволення потреб попереднього (нижчого) рівня.

11.

Інтерес усвідомлена потреба, реальний мотив
поведінки, що націлена на задоволення певної
потреби. Інтерес орієнтує людину на той чи інший
об’єкт, він породжує мету діяльності.
Мета образ бажаного майбутнього, створює умовний
ідеальний ланцюг, що поєднує майбутне із
сьогоденням.

12.

Регуляторна підсистема виконує контрольні, стримуючі
функції, вона допомагає людині обирати з множини
альтернатив соціально позитивні дії, запалюючи “червоне
світло” перед тими шляхами, які засуджуються оточенням або
передбачають покарання.
Когнітивно-накопичувальний комплекс відповідає
за процес засвоєння нових знань, навчання та збереження у
свідомості значень, інформації, різнопланових навичок та
вмінь.
Характерологічні
риси
особливості
характеру,
темпераменту, описують ступінь чутливості та експресивності
тощо.

13.

Структура особистості (З. Фрейд):
Ід (Воно) – природжені пристрасті, джерело енергії;
сексуальність, що живить потяг до задоволення, або
невмотивована агресивність, яка має деструктивний характер.
Енергія накопичується і виникає внутрішня напруга; людина
задовольняється, коли енергія «знаходить вихід».
Его (Я) – регулятор, що затримує “вихід” енергії до появи
придатного об’єкта розрядки напруги. Цей рівень формується
на основі власного життєвого досвіду людини.
Супер-его (Над-Я) – суто соціальна компонента, вона
вимагає від людини правильної поведінки відповідно до
суспільних норм; здатність суб’єкта критично оцінювати свої
дії; сфера моралі й відповідних почуттів (провина, сумління,
співчуття, гордість, шляхетність тощо).

14.

СОЦІАЛІЗАЦІЯ – процес становлення особистості, навчання і
засвоєння індивідом цінностей, норм, установок, зразків
поведінки, властивих даному суспільству, соціальній спільноті,
групі
Соціальна роль - очікувана типова поведінка
людини, пов'язана з його соціальним статусом. Одному
статусу відповідає декілька соціальних ролей.
Рольовий конфлікт пов’язаний з необхідністю
для людини паралельно або поперемінно
виконувати різноманітні ролі.

15.

ЕТАПИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ:
Соціальна адаптація
– процес пристосування
індивіда до умов життєдіяльності, до рольових функцій та норм
поведінки, до форм соціальної взаємодії, що склалися у
спільноті, до якої інтегрується індивід.
Інтеріоризація
– процес включення соціальних норм і
цінностей до внутрішньої структури індивіда.
Екстерналізація – реалізація людської сутності в дії, в
бутті, проекції суб’єктивних індивідуальних
об’єктивно існуючий світ та його перетворення.
значень
на

16.

Фактори соціалізації
Соціальні
Психологічні
Біологічні
Мікрорівень – сукупність ролей і статусів, що пропонує
суспільство людині, а також система соціальних цінностей і норм,
що домінують у суспільстві
Мезорівень – соціальні спільності, у рамках яких індивід може
реалізувати визначені соціальні ролі і набути конкретного статусу
Макрорівень – соціальні інститути, що забезпечують виробництво
і відтворення культурних зразків, норм і цінностей, а також загальна
ситуація у суспільстві

17.

Стадії соціалізації
Первинна соціалізація
Дотрудова
засвоєння норм і ролей дитиною
Трудова
Післятрудова
Вторинна соціалізація
засвоєння норм і ролей дорослою людиною

18.

Види рольових конфліктів
Міжрольовий конфлікт – протиріччя між двома або більш ролями
(наприклад, ролі менеджера компанії і батька сімейства пред'являють
суперечливі вимоги до індивіда)
Внутрішньорольовий конфлікт – протиріччя між різними
аспектами одної і тієї ж ролі (наприклад, мати стосовно своїх дітей
повинна виявляти і строгість і м'якість одночасно)
Рольова напруга – важкість виконання ролі у зв'язку з недостатніми
навичками, невідповідністю внутрішніх переконань умовам, у котрих
ця роль виконується або зовнішніми обставинами

19. Дякую за увагу!