Особистість в системі соціальних зв’язків. Групове заняття №5

1.

ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ 5
ТЕМА. ОСОБИСТІСТЬ В СИСТЕМІ
СОЦІАЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ

2.

План
◻
◻
◻
1. Поняття особистості та її
структури, суспільство і
особистість. Соціологія особистості.
2. Сутність соціалізації, її основні
етапи та фази, інститути
соціалізації людини.
3. Типологія особистості.

3.

Рекомендована література:
Гнатчук О. С. Історія соціології (Класичний період) : навч.
посібник у 2 ч. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т,
2016. 240 с.
◻ Кузьменко Т.М. Соціологія: навч. посіб. Київ : Центр
учбової літератури, 2019. 320 с.
◻ ЛукашевичЛукашевич Лукашевич М.Лукашевич М. Лук
ашевич М. П., Туленков М. В., Яковенко
Ю. І. Соціологія. Основи загальної, спеціальних і
галузевих теорій : підручник. 2-е вид. Київ : Каравела,
2014. 543 с.
◻ Піча В. М. Соціологія: загальний курс: підручник. Київ :
Ліра, 2015. 402 с.
◻ Соболєва С. М., Бабич А. А., Петрова Л. О. Соціологія
(загальна, спеціальні та галузеві теорії): підручник; за
заг. ред. С. М. Соболєвої. Х: ХНУПС, 2021. 490 с.
◻

4.

Ключові поняття та терміни
◻
Індивід,
o
◻
людина,
o
◻
особистість,
o
◻
індивідуальність,
o
◻
соціологія особистості,
◻
соціалізація,
o
◻
соціальна роль,
o
◻
соціальний статус,
◻
цінності, ціннісні орієнтації,
o
◻
мотиви,
o
◻
інтерес,
◻
потреби,
◻
соціальні настанови,
◻
соціальна поведінка,
o
o
o
соціальний престиж,
агенти соціалізації,
соціальний тип особистості,
потреби соціальна
адаптація,
інтеріоризація,
соціальні санкції,
самоактуалізація
особистості,
спрямованість особистості,
маргіналізація,
ресоціалізація,
соціальна девіація.

5.

1. Поняття особистості та
її структури, суспільство і
особистість. Соціологія
особистості.

6.

Поняття «людина» вказує лише
на якісну відмінність людини від
тварини.

7.

Індивід – це окремий
представник людського роду,
певної цілісності (біологічного
роду або соціальної спільності,
верстви населення тощо).

8.

Індивідуальність – це
особливе, специфічне, що
відрізняє одну людину від
інших

9.

Особистість – інтегральна (цілісна)
сукупність соціальних властивостей людини,
що формується та змінюється протягом
усього життя людини у результаті складної
взаємодії внутрішніх та зовнішніх чинників її
розвитку, активної взаємодії з соціальним
середовищем.

10.

«Індивідом народжуються,
особистістю стають,
а індивідуальність
відстоюють».
(О.Г. Асмолов)

11.

12.

▒ Соціологія особистості –
це галузь знань соціології,
предметом вивчення якої є
особистість як суб’єкт соціальних
відносин в рамках
соціально-історичного
процесу

13.

Соціологія особистості вивчає три
групи проблем:
особистість як соціальну систему,
елемент різних соціальних спільнот;
◻ особистість як об’єкт соціальних
відносин (як суспільство впливає на
особистість);
◻ особистість як суб’єкт суспільних
відносин (її вплив на суспільство).
◻

14.

Підходи до аналізу соціологічної структури
особистості:
нормативний підхід
◻ функціональний підхід
◻

15.

◻
Соціальний статус – позиція
особистості у суспільстві, що пов’язана з
певними правами і обов’язками;
◻
Соціальна роль – це відповідний
прийнятим нормам спосіб поведінки людей
в залежності від їх статусу або положення
в суспільстві, системі міжособових
відносин;
◻
Спрямованість особистості –
ставлення особистості до навколишньої
дійсності і самої себе.

16.

17.

ВИДИ СОЦІАЛЬНИХ СТАТУСІВ
◻
особистий – це становище людини в малій (первинній)
соціальній групі;
◻
соціальний – соціальне становище в суспільстві (у професійній
групі, класовій, національній тощо);
◻
приписний – з яким людина народжується або який їй
призначається;
◻
природжений – задані біологічно (стать, національність,
раса);
досяжний – одержується завдяки власним зусиллям;
◻ змішаний – має риси приписного та досяжного (професор).
◻
Між статусом і роллю є проміжна ланка – очікування людей
(еспектації).

18.

Соціальна структура
особистості –
це сукупність стійких зв’язків між
складовими елементами у процесі
становлення, діяльності і
спілкування
людини як суспільної істоти
▒

19.

Соціальна структура особистості
Ситуації
Зовнішній
блок:
СТИМУЛИ
Статусні
та рольові
приписи
Правові
норми
Соціальні
норми
Соціальна
поведінка
Соціальні
настанови
Ціннісні
орієнтації
Цінності
Інтереси
Потреби
Особистість
Внутрішній
блок:
МОТИВИ

20.

Потреби – це внутрішні
стимули активності особистості,
які забезпечують
самозбереження людини;
головний мотиватор
життєдіяльності людини.
Види потреб:
природні та штучні.

21.

Піраміда потреб А.Маслоу
духовні
(самовираження через
творчість)
престижні
(повага, визнання,
високий статус тощо)
соціальні
(належність до соціуму,
групи, спілкування тощо)
екзистенційні;
фізіологічні,
сексуальні;

22.

Інтерес – усвідомлення
особистістю власних
потреб.

23.

Мотиви – внутрішні
збудники до дії, які
безпосередньо, ситуаційно
визначають поведінку людей.
Мотиви поділяють на:
- матеріальні і духовні,
- домінуючі і другорядні (периферійні).

24.

Цінності – будь-яке матеріальне
або ідеальне явище, яке має
значення для людини чи
суспільства, заради якого вона діє,
витрачає сили, живе.

25.

Ціннісні орієнтації – соціальні цінності, які
спрямовують діяльність та соціальну поведінку
людини.
Соціальні настанови – соціально
визначені загальні орієнтації особистості, які
відображають її можливості діяти відповідно до
об’єкта дії.

26.

◻
Соціальна поведінка – це дії
людини стосовно суспільства, інших
людей, природи і речей.

27.

2. СУТНІСТЬ СОЦІАЛІЗАЦІЇ, ЇЇ ОСНОВНІ ЕТАПИ
ТА ФАЗИ, ІНСТИТУТИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ
ЛЮДИНИ

28.

Соціалізація – процес входження
(включення) індивіда в соціум, що обумовлює
зміни в соціальній структурі особистості.

29.

Види соціалізації
первинна (засвоєння соціальних норм і
цінностей дитиною, входження її в певну
культуру);
◻ вторинна (засвоєння соціальних ролей, знань,
досвіду у процесі життєдіяльності дорослої
людини).
◻

30.

Моделі соціалізації
◻
Модель підкорення функціонує у
спільнотах з досить високим рівнем
регламентації;
◻
Модель інтересу характерна для
суспільств, де панують ідеали лібералізму і
демократизму

31.

Фактори соціалізації
Сукупність ролей і статусів;
◻ Соціальні спільноти, в межах яких індивід
реалізує свої соціальні ролі і набуває статус;
◻ Система соціальних цінностей і норм;
◻ Соціальні інститути;
◻ Загальна ситуація в країні.
◻

32.

Стадії соціалізації
Рання – від народження до школи;
◻ Навчання – зі школи до закінчення очних форм
освіти;
◻ Соціальна зрілість – період активної трудової і
суспільно-політичної діяльності;
◻ Завершення життєвого циклу – з моменту
припинення трудової діяльності в рамках
офіційних організацій
◻

33.

◻
Агенти соціалізації - це люди та
установи, за допомогою яких індивід
соціалізується шляхом навчання, завдяки
процесам комунікації та долучення до
культури:
◻ 1) дошкільні установи,
◻ 2) неформальні організації,
◻ 3) навчальні заклади,
◻ 4) армія,
◻ 5) трудовий колектив,
◻ 6) засоби масової інформації,
◻ 7) громадська думка.
Виділяють:
- Агентів первинної соціалізації;
- Агентів вторинної соціалізації .

34.

Періоди соціалізації
Дотрудовий;
◻ Трудовий;
◻ Післятрудовий .
◻

35.

Етапи соціалізації :
◻
І етап - соціальна адаптація – процес
пристосування індивіда до умов
життєдіяльності, рольових функцій та норм
поведінки;
◻
ІІ етап - інтеріоризація – процес
включення соціальних норм і цінностей до
внутрішнього світу людини

36.

Соціалізація людини в суспільстві
забезпечує:
самовідновлення суспільних
відносин;
◻ збереження культурної цілісності
суспільства;
◻ комфортність життєдіяльності
індивідів;
◻ можливість самореалізації
особистості в системі соціальних
зв’язків.
◻

37.

▒ Санкції – це засіб регулювання
спільнотою поведінки своїх членів
з метою стимулювання бажаної та
припинення небажаної поведінки з
метою забезпечення
впорядкованості, внутрішньої
згуртованості й безперервності
суспільного життя.

38.

Види санкцій
● Позитивні санкції:
– Формальні позитивні санкції –
публічне схвалення з боку влади,
вручення почесної грамоти,
грошової нагороди, нагородження
орденами тощо;
– Неформальні позитивні санкції –
слава, шаноба, повага, визнання
авторитету, схвалення тощо.

39.

Види санкцій
● Негативні санкції:
- Формальні негативні санкції –
покарання, що передбачені
законом;
- Неформальні негативні
санкції – громадський осуд,
висловлювання подиву,
незадоволення, відмова подати
руку тощо.

40.

Види санкцій з огляду на
зміст суспільних вимог:
● Правові санкції – система
передбачених законом покарань і
заохочень за певні дії;
● Етичні санкції – система заохочень,
доган, зауважень, які випливають із
визнаних моральних принципів;
● Сатиричні санкції – система насмішок,
глузувань, яких зазнають люди, що
поводяться інакше, ніж прийнято;
● Релігійні санкції – нагороди і
покарання,що передбачені системою
догматів, вірувань будь-якої релігії за їх
додержання чи порушення.

41.

Спрямованість особистості:
● 1) ідейно-політична – містить різні
сторони суб’єктивного ставлення
людини до певних ідеологій, класів,
націй, держав, політичних організацій;
● 2) соціально-культурна – ставлення
до праці, інших видів неполітичної
діяльності сім’ї, соціальних груп;
● 3) моральна – моральні орієнтації, які
відображають суб’єктивне,
особистісне ставлення людини до
інших людей і самої себе.

42.

▒ Маргіналізація (лат. margo – край,
межа) – утрата особистістю належності до
певної соціальної групи, норм, цінностей
відповідної субкультури без входження до іншої.
▒ Ресоціалізація – докорінна зміна
соціального середовища, що зумовлює
необхідність особистості пристосовуватися до
нових соціальних обставин, норм і цінностей.

43.

3. ТИПОЛОГІЯ
ОСОБИСТОСТІ

44.

Соціальний тип особистості –
певний фіксований набір
соціальних властивостей
людини, що виявляється у її
свідомості та поведінці.

45.

Критерії виділення соціальних
типів особистості
⚫ Місце особистості в системі
суспільних зв’язків;
⚫ Реальні форми
життєдіяльності
особистості;
⚫ Спрямованість особистості.

46.

Соціальні типи
особистості
Базисний тип особистості – це система
соціальних якостей індивідів, яка
найкраще відповідає об’єктивним
умовам функціонування певного
суспільства на відповідному етапі його
розвитку;
Реальний (модальний) тип особистості –
такий, що переважає на відповідному
етапі розвитку суспільства;
Ідеальний тип особистості – індивід з
такою сукупністю рис, якостей, які
сучасники хотіли б бачити в людині.

47.

Типи особистості за ціннісними
орієнтаціями
• Традиціоналісти
• Ідеалісти
• Фрустрований тип
• Гедоністи

48.

▒ Девіантна поведінка – це
відхилення від прийнятих у
суспільстві ціннісно-нормативних
стандартів.

49.

◻
Основні види девіантної
поведінки:
конформізм – повне прийняття
цілей суспільства і способів їх
досягнення;

50.

Основні види девіантної
поведінки:
◻
інноваційна – реалізація цілей
нетрадиційними засобами (рекет, крадіжка,
зловживання);

51.

Основні види девіантної
поведінки:
◻
ритуалізм – не визнання суспільних
цілей та цінностей, але дотримання
певних своїх “правил гри“;

52.

Основні види девіантної
поведінки:
◻
ескапізм – втеча людини від соціальної
дійсності
(анархія,
наркоманія,
бродяжництво).

53.

Види девіацій за суспільними
функціями
◻
Позитивна девіація:
- надпрацездатність;
- героїзм;
- самопожертва тощо.
Негативна девіація;
- крадіжки;
- тероризм;
- суїцид;
- цинізм тощо.

54.

Питання для самоконтролю
1.
Визначте різницю між поняттями «людина», «особистість», «індивід» та
«індивідуальність».
2.
У якій мірі людина залежить від суспільства і навпаки?
3.
Які вимоги висуває суспільство до особистості?
4.
Що розуміють під поняттям «соціальна структура особистості»?
5.
Назвіть елементи соціальної структури особистості та схарактеризуйте їх.
6.
Як інтереси і потреби людини можна співвідносити з потребами суспільства?
7.
Дайте визначення понять: потреба, інтерес, цінності, ціннісні орієнтації, ціннісні
настанови, мотиви та стимули.
8.
Визначте різницю між поняттями «людина», «особистість», «індивід» та
«індивідуальність».
9.
У якій мірі людина залежить від суспільства і навпаки?
10.
Які вимоги висуває суспільство до особистості?
11.
Що розуміють під поняттям «соціальна структура особистості»?
12.
Назвіть елементи соціальної структури особистості та схарактеризуйте їх.

55.

Завдання на самостійну підготовку:
Підготовка до семінарського заняття.
Тема «Соціальна структура суспільства. Особистість в системі
соціальних зв’язків».
Питання для підготовки:
◻Поняття суспільства, його основні типи та соціальна
структура.
◻Соціальна стратифікація суспільства. Соціальна мобільність.
Види соціальної мобільності.
◻Соціологія особистості, сутність її основних понять та
категорій.
◻Сутність понять «соціальний статус» та «соціальної роль».
Типи соціальних статусів. Статусний портрет українського
суспільства.

56.

Завдання на самостійну підготовку:
Рекомендована тематика доповідей та рефератів:
Статусний портрет українського суспільства.
◻
Націоналізм як соціальне явище та його види.
◻
Особливості соціальної структури сучасного українського суспільства та її
трансформація під час війни.
◻
Особливості особистості військовослужбовця.
◻
Вплив цінностей особистості на її соціальну активність.
◻
Поняття соціальної біографії.
◻
Маргіналізація як соціальне явище, її особливості у воєнний час.
◻
Девіації у сучасному українському суспільстві.
◻
Вплив російсько-української війни на статусний портрет суспільства та
соціальну мобільність.
◻