3.54M
Категория: ЛитератураЛитература

Проблема вибору у думі «Маруся Богуславка»

1.

Проблема вибору у
думі «Маруся
Богуславка»
Дележа Альбіна Ярославівна
вчитель української мови та літератури
гімназії № 290 м.Києва
Київ-2019

2.

Восьмикласники!
Сьогодні на уроці ви:
• пригадаєте, що таке епос як рід літератури;
• пригадаєте, що таке дума, які її особливості та різновиди;
• прочитаєте та проаналізуєте думу «Маруся Богуславка»;
• розкриєте образи та проблематику думу;
• дослідите композицію твору
• висловите власні думки та враження від тексту думи
«Маруся Богуславка», її значення для української культури

3.

Пригадайте
Епос – це…
До жанрів епосу належать:
Дума – це…
Думи поділяються на:
різновид літературного роду, що оповідає
про події, які нібито відбувалися у минулому.
міф
легенда
казка
переказ
притча
оповідання
повість
новела
Роман
дума
епічний віршований твір героїчного або
соціально-побутового змісту, який
виконується речитативом у супроводі
кобзи, бандури чи ліри.
• про боротьбу українського народу
проти
турецько-татарських
загарбників та про турецьку неволю
• про боротьбу українського народу
проти національного поневолення
• соціально-побутові

4.

Маруся Богуславка
Одна із найтрагічніших сторінок нашої історії – набіги на українські землі
татарських орд. Кримські й турецькі ринки були переповнені українськими
бранцями. «Уся Україна, - писав історик Михайло Грушевський, - саме повітря
її наповнилося невольницьким плачем, який нині ще бринить і плаче ще у
наших піснях».
Хто ж така Маруся Богуславка, що народ увіковічнив її ім’я у своїх думах?
Вважають, що образ Марусі Богуславки — головної героїні твору — це
збірний образ, який не має конкретного історичного прототипу, хоча відомо,
що іноді вродливі українські дівчата-полонянки займали видні місця при
дворах турецьких вельмож, наприклад, дружина Сулеймана І Роксолана.
Бували випадки, коли дівчата-полонянки потрапляли в гарем, ставали
дружинами турецьких багатіїв, навіть мали від них дітей та до кінця
життя в глибині їхньої свідомості жеврів патріотичний вогник і не
забувалася провина перед рідною Батьківщиною.
Про долю як і постать самої Марусі Богуславки ми дізнаємося саме з тексту
думи, яка була записана в першій половині 50-х років XIX ст. від кобзаря
Ригоренка з села Краснокутськ. Відомо більше двадцяти п’яти варіантів цієї
думи, вона багато разів досліджувалася та широко використовувалася в
літературі. А Тарас Шевченко навіть передрукував її в своєму букварі.
Роксолана

спершу
наложниця, а потім —
дружина
Сулеймана
І
Пишного,
султана
Османської імперії. Мати
султана Селіма II.

5.

Маруся Богуславка
Чи була Маруся Богуславка насправді достеменно невідомо, проте її образ шанують й досі. Наприклад,
у місті Богуславі у 1981 році на місці, де колись була Покровська церква і хата, в якій ніби Маруся
народилася й жила, встановлено пам’ятник. На постаменті напис «Живи у думах та піснях Маруся
Богуславка». То ж про що ця дума? Давайте прочитаємо та дізнаємось.

6.

«Маруся Богуславка»
Гей, що на Чорному морі,
Та на тому білому камені,
Там стояла темниця кам’яная,
Гей, там стояла темниця кам’яная,
А в тій темниці пробувало
Сімсот бідних козаків,
А в неволі пробували
Та божого світу
І сонця праведного не забачали.
Гей, то дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
А все добре дбає,
До кам’яної темниці прибуває,
Гей, до козаків словами промовляє:
«Козаки, ви, бідні невольники!
Чи ви знаєте,
Що в нашій землі
Та й день затепера?»
Гей, то козаки, бідні невольники,
А все зачували,
Та й до дівки-бранки,
Марусі, попівни Богуславки,
Словами промовляли,
Сльозами проливали,
Дівку-бранку, Марусю, попівну
Богуславку, називали:
«Гей, ти, дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко,
А все добре дбаєш,
Хотя й ми тебе дівкою-бранкою
називаєм,
Почому ми знаєм,
Що в нашій землі християнській
Ой день затепера?»
«Гей, козаки, ви, бідні невольники!
Ще й у нашій землі та тепера
Великодня субота,
А завтра дасть бог святий день,
Сороковий день, ой Великдень».
Гей, то козаки теє зачували,
До дівки-бранки,
Марусі, попівни Богуславки,
Словами промовляли,
Сльозами проливали,
Гей, та дівку-бранку,
Марусю, попівну Богуславку,
Кляли-проклинали:
«Бодай ти, дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко,
Щастя-долі не мала,
Як ти нам святий великдень ісказала
Як ми вже в неволі пробували,
А ще в темній темниці проживали,
Аж за тридцять три годи
Світа божого не забачали...»

7.

«Маруся Богуславка»
То дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
А ще добре дбала,
Козакам сказала:
«Ей, козаки, ви, бідні невольники!
Не лайте мене,
Не заклинайте мене!
Гей, як діждемо святого великодня,
То буде наш пан турецький
До мечеті од’їжджати,
То буде мені, дівці-бранці,
Марусі, попівні Богуславці,
Ключі на руки віддавати,—
Буду на руки приймати,
До кам’яної темниці прибувати.
Ой то буду до кам’яної темниці
Прибувати, отвирати,
Вас, бідних невольників,
А з кам’яної темниці випускати.
Гей, ви, козаки, ви, бідні невольники!
А ще добре дбайте,
В города християнськії утікайте,
Тільки города Богуслава не минайте!
І города Богуслава не минайте,
До батька до мого й матері
прибувайте
І батьку моєму та матері
То знать давайте:
Нехай буде батько і мати
Та ще добре дбати,
То статків-маєтків не збувають,
Великих скарбів не збирають,
Моєї голови
А з тяжкої неволі не визволяють,
Бо вже я потурчилась,
Побусурменилась
Для розкоші турецької,
Для лакомства нещасного».
То визволь нас, господи,
Із тяжкої неволі,
Гей, на тихі води,
На ясні зорі,
На край веселий,
Между мир хрещений!
Даруй, боже, милості вашій,
І всім військам запорозьким,
І всім слухающим головам,
І всьому товариству і кревному,
і сердечному
Пошли, боже, на многая літа
І до конця віка!

8.

«Маруся Богуславка»
Тема: відтворення часів боротьби українського народу з турками та тривалого
перебування козаків у ворожому полоні, яким прагне допомогти Маруся Богуславка,
звільнивши їх з неволі.
Ідея: засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу
турків, віра у щасливе вільне життя; уславлення патріотизму
Жанр: народна дума невільницького циклу.
Композиція:
Заплачка: розповідь про те, як козаки перебували в ув’язненні у
пана турецького
Власне дума: обіцяння Марусі звільнити козаків з неволі після
від’їзду турецького пана до мечеті; визволення козаків
із неволі; відмова героїні тікати на рідну землю
Славословіє: молитва за всіх невільників, прохання,
звернене до Бога, про їх щасливе повернення

9.

Цікаво знати
Образ легендарної дівчини-бранки «Марусі, попівни Богуславки» не залишив байдужими митців
слова, особливо другої половини ХІХ століття, він творчо інтерпретувався в різних жанрах
художньої літератури, а згодом у музиці та кінематографії. Марусі Богуславці присвячені
оповідання Сидора Воробкевича, поема «Маруся Богуславка» Пантелеймона Куліша, історична
драма Івана Нечуя-Левицького, романи Івана Багряного та Миколи Тютюнника. Постать
Богуславки фігурує й у творах Ліни Костенко, Івана Драча, Бориса Грінченка.

10.

Сьогодні на уроці

11.

Домашнє завдання
Підготуватись до контрольної
роботи за темою
«Усна народна творчість»
English     Русский Правила