Похожие презентации:
Доброякісні пухлини жіночих статевих органів. Лекція №9
1. Лекція Доброякісні пухлини жіночих статевих органів
Викладач: О.О.Гуска2. План:
I.II.
III.
IV.
V.
Актуальність теми.
Доброякісні пухлини зовнішніх статевих
органів.
Доброякісні пухлини піхви.
Доброякісні пухлини матки.
Доброякісні пухлини яєчників.
3. Доброякісні пухлини зовнішніх статевих органів
4. До доброякісних пухлин зовнішніх статевих органів відносяться:
фіброма,міома,
ліпома,
гемангіома,
гідраденома,
міксома,
папілома,
ангіофібробластома.
5. Клінічні прояви
Доброякісні пухлини зовнішніх статевихорганів у будьякому віці спостерігаються
рідко, перебігають безсимптомно.
Вузли пухлини на широкій основі або ніжці
досягають великих розмірів, інколи звисають
між стегнами.
Можливе злоякісне переродження пухлини,
при порушенні кровообігу розвивається
набряк, крововилив, некроз, приєднується
вторинна інфекція.
6. Діагностика
Діагноз визначається на підставі:огляду,
пальпації,
кольпоскопії
і біопсії пухлини.
7. Лікування
При всіх формах доброякіснихпухлин зовнішніх статевих
органів - хірургічне (видалення
пухлини).
8. Фіброма
ФібромаСполучнотканинна пухлина округлої або
овальної форми.
Частіше поодинока, на широкій основі або
ніжці.
Локалізується найчастіше в області великих
статевих губ або в підслизовому шарі піхви.
Щільної консистенції, безболісна, не спаяна з
прилеглими тканинами.
Відмічається повільний ріст.
9. Фіброма
Фіброма10. Міома
Пухлина, що складається з м'язовихволокон.
Розрізняють:
лейоміому (пухлина з гладком'язової
тканини) і
рабдоміому (пухлина з
поперечнополосатої м’язевої тканини).
Локалізується в товщі великих статевих губ,
має щільноеластичну консистенцію, росте
повільно, безболісна, рухома.
11. Ліпома
ЛіпомаСкладається із зрілої жирової тканини,
розділеної на часточки сполучнотканинними
перетинками.
Локалізується в ділянці лобка чи великих
статевих губ.
Пухлина м'якої консистенції, округлої
форми, відносно рухома, не спаяна із
шкірою.
Росте повільно.
12. Ліпома
Ліпома13. Гемангіома
ГемангіомаВиникає на грунті вродженої вади судин
шкіри та слизових оболонок зовнішніх
статевих органів.
Розрізняють капілярну та кавернозну
гемангіоми.
Локалізується в ділянці великих статевих губ
у вигляді вузла або плями червоного чи
синюшного кольору.
Росте швидко, досягає великих розмірів,
іноді переходить на піхву та шийку матки.
14. Гідраденома
Доброякісна пухлина, що розвивається зпотових залоз.
Розташована під шкірою або в товщі
великих статевих губ, поодиноко або
множинними вузликами.
Зустрічається рідко.
Іноді спостерігаються випадки злоякісного
перетворення.
15. Гідраденома
16. Міксома
МіксомаФормується із залишків мезенхіми.
Локалізується в ділянці лобка та великих
статевих губ.
Частіше буває у жінок літнього віку.
17. Папілома
Доброякісна пухлина з покривногоепітелію.
Має вигляд обмеженої поодинокої чи
множинної пухлини у вигляді сосочкових
розростань.
Поверхня нерівна, дрібно- або
грубозерниста, часто вкрита відростками,
що нагадують цвітну капусту.
Можливе переродження в злоякісну
пухлину.
18. Папілома
19. Папілома
20. Кіста великої залози присінка піхви
Кіста бартолінової залози утворюєтьсявнаслідок перекриття її вивідної протоки.
Розташовується в нижній третині великої
статевої губи.
Утвір має діаметр 2-4 см, круглу чи овальну
форму, еластичну консистенцію.
Часто ускладнюється нагноєнням.
Лікування хірургічне.
21. Кіста великої залози присінка піхви
22. Доброякісні пухлини піхви
23. До доброякісних пухлин піхви відносяться:
фіброма,міома,
фиброміома,
кіста.
24. Фіброма, міома та фіброміома
Вони утворюються з м'язевої тасполучної тканини стінки піхви.
Зазвичай невеликих розмірів,
розташовуються під слизистою оболонкою
піхви.
Мають вигляд поодинокої пухлини на
широкій основі, рідше – на тонкій ніжці.
Рухомі, щільної консистенції.
25. Фіброма піхви
26. Фіброма піхви
27. Кіста піхви
Виникає із залишків гартнерова ходу абоциліндрового епітелію мюллерових
ходів.
Форма кісти – округла, консистенція –
м’яко- або тугоеластична, безболісна при
пальпації.
Аденоз – множинні кісти піхви, шо містять
слиз.
28. Кіста піхви
29.
Всі доброякісні пухлини піхви, якправило, безсимптомні.
Найчастіше виявляються
випадково при профооглядах.
Діагностуються шляхом огляду,
пальпації, біопсії пухлини.
Лікування – хірургічне.
30. Доброякісні пухлини матки
31. Лейоміома матки
Міома ,фіброміома, фіброма матки—доброякісна пухлина, що
складається із м'язових та
сполучнотканинних елементів тіла
або шийки матки.
32. Епідеміологія
У структурі гінекологічної захворюваностіміома складає 10-25%, причому останніми
роками спостерігається тенденція до росту
кількості цих пухлин.
Міома рідко виникає у молодих жінок,
ризик захворювання зростає після 35-40
років, у віці, близькому до клімактерію.
33. Патогенез
Лейоміома є дисгормональноюпухлиною.
Порушення спостерігаються в системі
гіпоталамус-гіпофіз-наднирникові
залози-яєчники.
34. Фактори ризику
Спадковість.Порушення менструальної функції.
Гіперестрогенія.
Запальні захворювання жіночих статевих
органів.
Багаторазові вишкрібання стінок
порожнини матки, штучні аборти.
Порушення вуглеводного, ліпідного та
інших видів обміну.
35. Класифікація
За кількістю вузлів:вузлувата лейоміома – наявність
одного вузла;
множинна лейоміома - багато
вузлів;
дифузна лейоміома - дифузне
розростання у міометрії.
36. Класифікація
За локалізацією лейоматознихвузлів:
Субсерозні — підочеревинні вузли,
що ростуть у напрямі серозного
шару матки, можуть мати широку
або тонку ніжку.
Частота такої локалізації вузлів —
10-16% від усіх випадків міом.
37. Субсерозна лейоміома матки
38. Субсерозна лейоміома матки
39. Субсерозна лейоміома матки
40. Класифікація
За локалізацією лейоматозних вузлів:Інтерстиціальні (інтрамуральні,
внутрішньостінкові) — вузли, що
ростуть у товщі міометрія, вони
складають 40-45%.
41. Інтрамуральна лейоміома матки
42. Інтрамуральна лейоміома матки
43. Класифікація
За локалізацією лейоматознихвузлів:
Субмукозні (підслизові)- вузли
ростуть у порожнину матки під її
слизовою оболонкою,
зустрічаються у 20% хворих.
44. Субмукозна лейоміома матки
45. Субмукозна лейоміома матки
46. Субмукозна лейоміома матки
47. Класифікація
За локалізацією лейоматозних вузлів:Атипові форми локалізації вузлів:
ретроцервікальна (позадушийкова) міома росте
із задньої поверхні шийки матки, розміщується у
позадушийковій клітковині;
парацервікальна росте з бокової частини шийки
матки, розміщується у парацервікальній
клітковині;
міжзв 'язкова фіброміома (інтралігаментарна)
росте з тіла або шийки матки, розшаровуючи
листки широкої зв'язки.
48. Шийкова лейоміома
49. Класифікація
За розмірами вузлів.За швидкістю росту — пухлини, що ростуть
повільно і швидко.
Темпи росту лейоміоми залежать від її виду,
локалізації, живлення і віку хворої.
Фіброміома швидко росте у хворих молодого
віку, особливо під час вагітності, оскільки
фетоплацентарний комплекс синтезує велику
кількість естрогенних гормонів, що є
стимулюючим чинником росту пухлини.
50.
У клімактеричному віці, колиздійснюється перебудова гормональної
системи жінки, фіброміома нерідко
прискорює свій ріст, виникає полікістозне
переродження яєчників.
Коли менструальна функція згасає, настає
менопауза і пов'язаний з нею спад
продукції естрогенних гормонів, ріст
фіброміоми сповільнюється, вузли
зменшуються і зазнають зворотнього
розвитку.
51. Клініка
Клінічні прояви лейоміом зумовленінасамперед:
локалізацією вузлів,
величиною пухлини,
темпом її росту,
а також наявністю ускладнень.
52. Клініка
У початкових стадіях захворюванняможливий безсимптомний перебіг
лейоміоми.
Пухлину діагностують під час
профілактичного огляду або при зверненні
до гінеколога з іншого приводу.
53. Клініка
Основні симптоми:біль,
кровотеча,
відчуття важкості внизу живота,
порушення репродуктивної функції — безплідність,
порушення функції сечового міхура та прямої
кишки.
Ці ознаки виникають у міру росту пухлини, а
інколи свідчать про розвиток вторинних
дегенеративних або запальних змін у тканині
фіброміоми.
54. Клініка при субсерозній локалізації вузлів
Клініка при субсерозній локалізаціївузлів
Менструальна функція у хворих не змінюється.
Ознаками захворювання можуть бути болі,
зумовлені розтягненням очеревини при рості
вузла, порушенням кровообігу в пухлині.
При великих розмірах вузлів та відповідній
локалізації спостерігаються симптоми
стиснення суміжних органів.
При виникненні ускладнень — перекруті ніжки
вузла, його некрозі, зрощенні вузла з
парієтальною очеревиною — виникає клініка
«гострого живота».
55. Клініка при інтрамуральній локалізації вузлів
Клініка при інтрамуральнійлокалізації вузлів
При інтерстиціальних вузлах, особливо
множинних, суттєво збільшується
тривалість менструації (поліменорея) і
кількість втраченої крові (гіперменорея).
Циклічність менструацій зберігається.
Характерні болючі місячні — альгоменорея.
56. Клініка при підслизовій локалізації вузлів
Клініка при підслизовій локалізаціївузлів
Спостерігаються спочатку циклічні
(менорагії), а потім ациклічні (метрорагії)
кровотечі,
Переймоподібні болі внизу живота.
Інколи, при порушенні кровопостачання
вузла, виділення у вигляді кров'янистобурої рідини з неприємним запахом.
Щомісячна значна крововтрата призводить
до розвитку вторинної залізодефіцитної
анемії.
57. Діагностика
Дані анамнезу та скарги хворої:спадкова схильність;
порушення менструальної функції, пізній початок
менархе;
порушення обміну (ожиріння, цукровий діабет);
порушення репродуктивної функції (безплідність,
невиношування вагітності);
штучні аборти;
екстрагенітальні захворювання, що зумовлюють
порушення функції ендокринних залоз та яєчників.
58. Діагностика
Дані бімануального дослідження:Основною ознакою фіброміоми є
наявність пухлини щільної консистенції,
що міститься у матці чи походить з неї.
Пухлина може бути горбистою,
кулястою або неправильної форми — це
залежить від кількості та локалізації вузлів.
59. Діагностика
Додаткові методидослідження:
Зондування
матки (виявляють
збільшення порожнини
матки, нерівний рельєф,
наявність субмукозних
вузлів);
60. Діагностика
Додаткові методидослідження:
Вишкрібання
порожнини
матки (зміна рельєфу,
наявність у матці вузла
при субмукозному
розміщенні, наявність
гіперпластичних процесів
у ендометрії).
61. Діагностика
Додаткові методидослідження:
Гістерографія — за
формою дефекту
наповнення можна
діагностувати
субмукозні вузли, що
деформують порожнину
матки.
62. Діагностика
Додаткові методидослідження:
Гістероскопія, яка,
окрім візуальної
верифікації діагнозу,
дає можливість взяти
прицільну біопсію.
63. Діагностика
Додаткові методи дослідження:УЗД дозволяє виявити:
локалізацію,
кількість,
величину вузлів,
їх структуру,
наявність деструктивних змін,
дає можливість контролювати ефективність
проведеної терапії.
64. Діагностика
Додаткові методидослідження:
Лапароскопію застосовують
рідко, переважно для
диференціальної діагностики
субсерозного вузла і пухлини
яєчника, а також для
діагностики ускладнень —
перекруту ніжки та некрозу
вузла.
65. Ускладнення
Народження фіброматозного вузлаПідслизова фіброміома сприймається маткою
як стороннє тіло.
Вузол опускається в нижні відділи матки,
подразнює рецептори перешийка,
розпочинаються скорочення міометрія,
розкривається шийка і матка виштовхує вузол
у піхву.
Вузол на ніжці зв'язаний з маткою. Якщо ніжка
коротка, це може призвести до важкого
ускладнення — онкогенетичного вивороту
матки.
66. Народження субмукозного вузла
67. Онкогенетичний виворіт матки
68. Ускладнення
Народження фіброматозного вузлаДля діагностики важливо оглянути шийку
матки у дзеркалах. вузол, що народився, видно
при огляді.
Лікування.
Вузол на довгій ніжці можна видалити через
піхву шляхом перетину і перев'язування ніжки.
Якщо ніжка коротка і широка, спроба
видалення вузла може призвести до перфорації
матки. У такому випадку вдаються до
екстирпації матки.
69. Ускладнення
Перекрут вузлаПерекрут вузла дуже часто зустрічається при
його субсерозній локалізації.
Клінічно проявляється різким болем унизу
живота.
З'являються ознаки подразнення очеревини,
підвищується температура тіла, порушується
функція сечового міхура та прямої кишки.
Настає некроз та нагноєння вузла.
Лікування хірургічне.
70. Перекрут субсерозного вузла
71. Ускладнення
Некроз вузлаНекроз вузла зумовлений порушенням його
живлення
Може настати при перекрученні ніжки, інколи
розлади трофіки вузлів бувають під час вагітності.
Клінічно це проявляється болем постійного
характеру внизу живота, що посилюється при
пальпації вузла.
З'являються ознаки подразнення очеревини.
Підвищується температура тіла.
Лікування — хірургічне.
72. Некроз лейоматозного вузла
73. Ускладнення
Нагноєння вузлаПервинно виникає дуже рідко.
Інколи буває наслідком некрозу.
Нагноюються переважно субмукозні та
інтерстиціальні вузли.
Розвивається тяжкий септичний стан, що
вимагає ампутації або екстирпації матки.
74. Ускладнення
Розрив капсули та судин вузлаРозрив капсули та судин вузла буває рідко.
Супроводжується різким болем, ознаками
внутрішньої кровотечі (геморагічний шок).
Злоякісне переродження фіброміоми
матки
Злоякісне переродження фіброміоми матки
у саркому виникає у 5-7% випадків.
75. Лікування лейоміоми матки
Лікування може бути консервативним абохірургічним.
Консервативній терапії підлягають хворі з
міомою матки розмірами пухлини до 12 тижнів
вагітності, за винятком субмукозных вузлів, що
викликають кровотечу.
Терапевтична дія повинна бути направленае
на гальмування росту пухлини (гестагени,
гестаген-естрогенові препарати,
антигонадотропіни, агоністи гонадотропінрилізинг гормонів), корекції анемії, метаболічних
порушень, імуностимуляція, вітаміни.
76.
77. Емболізація маткової артерії
78. Лікування лейоміоми матки
Показанням до хірургічного втручання :пухлина матки, що перевищує розміри 12тижневої вагітності;
підозра на малігнізацію пухлині;
швидкий рост пухлини, особливо в період
періменопаузи і менопаузи;
наявність субмукозних вузлів і
субсерозних вузлів на довгій ніжці;
79. Лікування лейоміоми матки
пухлини матки, що локалізовані в шийціматки;
менорагії, метроррагії,
гиперполименорреї, що призвели до
анемії;
ознаки стиснення пухлиною суміжних
органів.
80. Лікування лейоміоми матки
Об'єм хірургічного втручання залежитьвід:
віку хворої,
анатомічного розташування вузлів, їх
розмірів, загальної кількості;
репродуктивних планів жінки та ін.
81. Лікування лейоміоми матки
Види хірургічних втручань :міомектомія,
видалення субмукозного вузла,
енуклеація фіброматозного вузла,
дефундация матки,
надпіхвова ампутація матки без придатків і з
придатками,
экстирпация матки без придатків і з
придатками.
82. Консервативна міомектомія
83. Доброякісні новоутворення, пухлини яєчників
84. Класифікація
Усі пухлини яєчників можна розділити надві основні групи:
небластоматозні непроліферативні пухлини
(кісти яєчників);
бластоматозні проліферативні пухлини
(кістоми яєчників).
85. Небластоматозні непроліферативні пухлини яєчників (кісти яєчників)
86. Кіста яєчника
— це порожнина, виповнена рідкимвмістом, яка виникає у результаті затримки
та надмірної секреції рідини.
Найчастіше кісти локалізуються в
яєчнику (кіста жовтого тіла, фолікулярна
кіста яєчника, лютеїнові кісти, дермоїдна
кіста) та у придатку, розташованому над
ним (параоваріальна кіста).
87. Кіста яєчника фолікулярна
Однокамерний тонкостінний пухлиноподібнийутвір тугоеластичної консистенції з прозорим
вмістом, який виникає внаслідок скупчення
рідини у кістозноатрезуючому фолікулі.
88.
У такому утворі відсутній справжнійбластоматозний процес, оболонка кісти не
являє собою новоутвореної тканини, це
надмірно розтягнена оболонка фолікула.
Зазвичай кіста буває невеликих розмірів. Її
діаметр не перевищує 10 см. Росте у бік
черевної порожнини.
Може виникати в будькому віці, частіше —
внаслідок перенесеного запального
процесу.
89. Кіста яєчника фолікулярна
Фолікулярна кіста яєчника,макропрепарат
Фолікулярна кіста яєчника,
лапароскопія
90. Клініка
Основний симптом — біль унизу живота.Рідше — порушення менструального
циклу у вигляді гіпер- чи поліменореї або
маткова кровотеча.
Частіше перебіг фолікулярної кісти
безсимптомний.
У деяких випадках може перекручуватись
ніжка кісти — тоді з'являються ознаки
гострого живота.
91. Діагностика
Бімануальне дослідження:Кіста визначається збоку чи спереду від
матки.
Вона щільноеластичної консистенції,
малоболюча при пальпації, її діаметр не
перевищує 10 см.
УЗД:
92. Діагностика
УЗД:При ультразвуковому
дослідженні в ділянці
яєчника визначається
тонкостінне
гіпоехогенне
утворення з
однорідним вмістом.
93. Лікування
Спостереження протягом 2-3менструальних циклів.
Призначення протизапальної терапіі та
гормональної терапії.
94. Лікування
Якщо пухлиноподібний утвір не розсмоктується,то рекомендовано хірургічна терапія.
Обсяг операції залежить від розміру кісти,
ступеня ушкодження яєчника та віку хворої.
В молодому віці проводять органозберігаючі
операції: вилущення кісти, резекцію яєчника.
У жінок клімактеричного періоду та в
постменопаузі виконують операцію видалення
придатків та матки.
Після операції додаткову терапію не проводять.
95. Кіста жовтого тіла
Трапляється відносно рідко (2-5% відносновсіх пухлин яєчників).
Є ретенційним утвором діаметром до 8
см, наповненим рідиною жовтого кольору,
інколи з домішками крові.
Виникає на тлі персистенції жовтого
тіла або його розвитку у період
вагітності.
Пухлина найчастіше однобічна.
96. Кіста жовтого тіла
97. Клініка
Основна скарга — біль унизу живота узв'язку із супутнім запальним процесом у
придатках матки.
Відсутні специфічні клінічні ознаки.
Бувають ускладнення — крововилив у
порожнину кісти.
98. Діагностика
Бімануальне дослідження:Кіста жовтого тіла частіше пальпується
збоку від матки, має нерівномірну
консистенцію.
Нерідко виникає під час вагітності, після
переривання якої швидко розсмоктується.
99. Діагностика
УЗД:При ультразвуковому
дослідженні в ділянці
яєчника визначається
рідинне утворення,
що по ехоструктурі
нагадує жовте тіло.
100. Лікування
При підозрі на кісту жовтого тіла слідпровести спостереження протягом 2-3
менструальних циклів, оскільки вона
може розсмоктатися.
Якщо цього не трапилося, то слід
здійснити оперативне втручання, позаяк до
операції неможливо виключити наявність
справжньої пухлини яєчника.
101. Текалютеїнові кісти
Належать до ретенційних кіст яєчників.Ці кісти частіше двобічні.
Їх розміри можуть коливатись від величини
апельсина до голівки новонародженого.
Вони виникають міхуровому занеску чи
хоріонепітеліомі, досить швидко ростуть.
Самостійно розсмоктуються у результаті
лікування основного захворювання —
міхурового занеска або хоріонепітеліоми
матки.
102. Параоваріальна кіста
Ретенційний однокамерний утвір між листкамиширокої зв'язки матки, який походить із
розташованого над яєчником придатка.
Виникає в основному у віці 20-40 років.
Вона має щільно еластичну консистенцію,
гладеньку поверхню, округлу чи овальну форму,
наповнена прозорим рідким вмістом.
Кісти можуть бути як маленькими, так і
гігантськими, частіше діаметр їх становить 8-10
см. Стінка тонка, прозора, із судинною мережею.
103. Параоваріальна кіста
104. Параоваріальна кіста (макропрепарат)
105. Клініка
Біль унизу живота, в попереку.При великих розмірах пухлини наявні
симптоми стиснення сусідніх органів.
При перекруті ніжки параоваріальної
кісти розвивається клінічна картина
гострого живота.
106. Діагностика
При вагінальному дослідженні:Збоку від матки пальпують
пухлиноподібний утвір з гладенькою
поверхнею, еластичної консистенції,
неболючий, з обмеженою рухомістю.
Окремо визначають нормальних розмірів
яєчник.
107. Діагностика
УЗД:При ультразвуковому
дослідженні
визначається
тонкостінний
рідинний утвір поряд з
незміненим яєчником.
108. Лікування
Хірургічне — видалення кісти.109. Бластоматозні проліферативні пухлини яєчників (кістоми яєчників)
110. Кістома яєчника серозна (ціліоепітеліальна)
Справжня доброякісна епітеліальнапухлина яєчника, яка частіше буває
однокамерною, однобічною, може досягати
великих розмірів.
Містить серозну рідину жовто-солом'яного
кольору.
111. Кістома яєчника серозна (ціліоепітеліальна)- лапароскопія
112. Кістома яєчника серозна (ціліоепітеліальна)- макропрепарат
113. Кістома яєчника серозна (ціліоепітеліальна)- мікропрепарат
114. Клініка
Типової клініки немає.Іноді хвору може турбувати тупий біль
унизу живота, у попереку.
Менструальний цикл не порушується.
При перекруті ніжки кістоми виникають
явища гострого живота.
Найчастіше кістому виявляють при
онкопрофогляді.
Ріст пухлини спричиняє збільшення розмірів
живота, порушення функції сусідніх органів.
115. Діагностика
При бімануальному дослідженні збоку абопозаду матки визначають щільноеластичну,
неболючу, рухому пухлину, з гладенькою
поверхнею, переважно однобічну.
Для діагностики використовують
ультразвукове дослідження,
лапароскопію.
Остаточний діагноз встановлюють після
гістологічного дослідження.
116.
117. Лікування
ЛікуванняОперативне:
Об'єм операції залежить від віку — у
молодому віці за можливості проводять
органозберігаючі операції.
Після 40-річного віку проводять видалення
яєчників.
118. Кістоми яєчника папілярні
В залежності від росту сосочків поділяються на:інвертуючі (сосочки ростуть всередину капсули
кістоми)
евертуючі (сосочки розміщуються на зовнішній
поверхні капсули, при цьому пухлина часто набуває
вигляду цвітної капусти),
а також змішані, коли сосочки розміщуються на
зовнішній та внутрішній поверхнях капсули.
Також сосочки можуть переходити на очеревину,
що може свідчити про малігнізацію пухлини.
119.
Папілярні кістоми- багатокамерні, рідкодосягають великих розмірів, мають коротку
ніжку.
Вони можуть розміщуватись
інтралігаментарно.
Вміст кістоми серозний, іноді
серознокров'янистий.
Наявність пухлини може супроводжуватися
асцитом.
120. Інвертуюча папілярна кістома яєчника (макропрепарат)
121. Інвертуюча папілярна кістома яєчника (макропрепарат)
122. Інвертуюча папілярна кістома яєчника (мікропрепарат)
123. Клініка
Типової клініки кістома не має, частішеїї знаходять при профоглядах.
124. Діагностика
При бімануальному дослідженні поряд зматкою визначають малорухомий
горбкуватий утвір, неболючий.
Нерідко через близьке розміщення до
матки кістому приймають за субсерозний
фіброматозний утвір.
Папілярна кістома нерідко перероджується
у рак.
125. Діагностика
Діагностика базується на результатахбімануального дослідження та додаткових
методів — УЗД та лапароскопії.
Остаточний діагноз встановлюють після
гістологічного дослідження.
126. Лікування
ЛікуванняХірургічне
Об'єм оперативного втручання такий
самий, як і при серозних кістомах.
127. Кістома яєчника муцинозна (псевдомуцинозна)
Епітеліальна доброякісна пухлина, якуспостерігають у жінок різних вікових груп.
Може досягати великих розмірів, іноді
багатокамерна, круглої або овальної форми.
Порожнина кістоми виповнена густим
слизоподібним вмістом (псевдомуцином)
— густою, желеподібною опалесціюючою
рідиною жовтуватого, коричневого або
блідо-зеленого кольору.
128. Кістома яєчника муцинозна (псевдомуцинозна)- макропрепарат
129. Кістома яєчника муцинозна (псевдомуцинозна)- макропрепарат
130. Кістома яєчника муцинозна (псевдомуцинозна)- мікропрепарат
131. Клініка
Спочатку псевдомуцинозна кістомарозвивається безсимптомно, навіть
досягаючи великих розмірів.
Лише при інтралігаментарному розміщенні
хвору починає турбувати біль, важкість
унизу живота і в попереку.
Симптоми порушення функції сусідніх
органів виникають лише при дуже великих
розмірах кістоми.
Асцит виникає рідко.
132. Діагностика
При бімануальному дослідженні у ділянціпридатків матки виявляють утвір еластичної
консистенції з вузлуватою поверхнею.
Для діагностики використовують
ультразвукове дослідження і
лапароскопію.
Остаточний діагноз встановлюють після
гістологічного дослідження.
133.
134. Лікування
ЛікуванняПолягає у видаленні придатків матки,
після 45 років проводять ампутацію матки,
а при супутній патології шийки —
екстирпацію матки з придатками.
135. Псевдоміксома
Різновид псевдомуцинозної кістоми, що рідкозустрічається.
Пухлина багатокамерна, тонкостінна, може
розриватись спонтанно або при
гінекологічному огляді.
Клейка, желеподібна маса, що заповнює
кістому, виливаючись у черевну порожнину,
не всмоктується.
136. Псевдоміксома
Циліндричний епітелій,що потрапляє у
черевну порожнину
разом із вмістом кісти,
може імплантуватись у
будьякій ділянці
вісцеральної та
парієтальної очеревини
і, розростаючись,
продукувати
желеподібну масу.
137. Клініка
При псевдоміксомах хвору можуть турбуватиболі у животі (якщо відбулось попадання
желеподібних мас у черевну порожнину).
Іноді може спостерігатися здуття живота.
Пальпація живота болюча.
При гінекологічному дослідженні біля матки
пальпують пухлиноподібний утвір, нерідко
великих розмірів, еластичної консистенції.
Діагноз уточнюють під час операції.
138. Діагностика
При гінекологічному дослідженні біляматки пальпують пухлиноподібний утвір,
нерідко великих розмірів, еластичної
консистенції.
Діагноз уточнюють під час операції.
139. Лікування
ЛікуванняОперативне.
Виходячи з того, що ці пухлини
тонкостінні і під час операції нерідко
желеподібні маси попадають у черевну
порожнину, у післяопераційному періоді
необхідно призначати хіміотерапію.
140. Фіброма яєчника
Доброякісна пухлина, яка розвивається зістроми яєчника.
Має круглу або овальну форму, щільна,
однобічна,
може досягати розміру голови людини,
виникає у жінок віком від 40 до 50 років.
141. Фіброма яєчника (макропрепарат)
142. Клініка та лікування
Може перебігати безсимптомно або засцитом, зрідка приєднуються
гідроторакс і анемія (синдром Мейгса).
Лікування оперативне — видалення
пухлини.
143. Особливі форми пухлин яєчника
144. Андробластома (аренобластома)
Пухлина, що виробляє тестостерон і маємаскулінізуючі властивості.
Спостерігається рідко, перебіг часто
злоякісний.
Пухлина частіше однобічна, гладенька або
з горбистою поверхнею, невеликих
розмірів, на ніжці, рухома.
145. Клініка
Характерними ознаками є атрофіямолочних залоз, матки, зовнішніх
статевих органів.
Спостерігається гіпоплазія матки та другого
яєчника, атрофія ендометрія.
Виникає аменорея.
Одночасно будова тіла стає подібною до
чоловічої, з'являється волосся на
обличчі, грудях, кінцівках, голос стає
грубим.
146. Діагностика та лікування
Важливу роль у встановленні діагнозавідіграють ультразвукове дослідження,
лапароскопія, біопсія яєчника.
Лікування хірургічне (видалення
пухлини).
Прогноз у більшості випадків
сприятливий.
147. Текома (текаклітинна пухлина)
Належить до естрогенпродукуючихпухлин, частіше доброякісна.
Розвивається у різні вікові періоди, проте
частіше після 40 років і пізніше.
Однобічна, круглої або овальної форми.
Розміри її можуть бути різними — від
невеликих до величини голівки
новонародженого.
148. Клініка
У дівчаток спостерігається передчаснестатеве дозрівання.
У жінок репродуктивного віку порушується
менструальна функція, нерідко буває
безплідність, невиношування вагітності.
У менопаузі можуть, виникати маткові
кровотечі, збільшується матка, молочні
залози, посилюється лібідо.
Асцит виникає як при доброякісному, так і
при злоякісному перебігу захворювання.
149. Діагностика та лікування
Діагностика грунтується на клінічнійкартині, бімануальному виявленні пухлини
яєчника і збільшенні матки, а також на
даних ультразвукового дослідження,
лапаро-, гістероскопії.
Лікування оперативне.
Прогноз при доброякісному перебігу
сприятливий, при злоякісному —
сумнівний.
150. Фолікулома
Гормонально активна пухлина, щопродукує естрогени.
Розміри її — від мікроскопічних включень
до 40 см в діаметрі, колір жовтий.
Фолікулома буває як доброякісною, так і
злоякісною.
Пухлина майже завжди однобічна, з
нерівною, горбистою поверхнею,
нерівномірною консистенцією.
151.
Зустрічається у будьякому віці, аленайчастіше — після 40 років.
Часто фолікулому супроводжують
фіброміома та рак тіла матки.
152. Клініка
У дівчаток спостерігається передчаснестатеве дозрівання.
У жінок дітородного віку спочатку виникає
аменорея, пізніше з'являються ациклічні
кровотечі, в постменопаузі — маткові
кровотечі.
Поєднання фемінізуючого синдрому з
безплідністю та порушенням менструальної
функції свідчать про наявність
гормонопродукуючої пухлини.
153. Діагностика та лікування
Діагноз підтверджують данимиультразвукового дослідження,
лапароскопії, гістологічного дослідження
біоптату.
Лікування хірургічне. При злоякісній
гранульозоклітинній пухлині видаляють
матку з придатками і проводять резекцію
сальника. Хіміотерапію призначають при
III і IV стадіях ракового процесу.
154.
155. Пухлина Бреннера
Пухлина зустрічається рідко, переважно увіці понад 50 років.
Вона має доброякісний перебіг.
Частіше пухлина однобічна, за формою,
величиною та консистенцією нагадує
собою фіброму .
Гістологічне являє собою поєднання
сполучнотканинних та епітеліальних
елементів.
156. Клініка та лікування
Нерідко виявляються симптоми,характерні для гормонопродукуючих
пухлин — порушення менструального
циклу, явища гіперестрогенізації чи
маскулінізації.
Лікування хірургічне — видалення
пухлини.
157. Кіста дермоїдна
Доброякісна пухлина, яка може розвинутися ужінки будь-якого віку.
Вона розміщується спереду від матки, має
порівняно невеликі розміри, гладеньку блискучу
поверхню, довгу ніжку.
На розрізі кіста являє собою тонкостінний утвір,
виповнений жировим вмістом, може містити
волосся, кісткові утвори, зачатки зубів.
Пухлина росте, як правило, повільно, не
викликаючи ніяких симптомів.
158. Кіста дермоїдна (лапароскопія)
159. Кіста дермоїдна (макропрепарат)
160. Клініка та діагностика
Новоутворення невеликих розмірів,перебігає безсимптомно.
При великих пухлинах виникає біль,
відчуття важкості внизу живота.
При бімануальному дослідженні в ділянці
придатків визначають пухлину
нерівномірної щільності.
Для діагностики використовують
ультразвукове дослідження, лапароскопію.
161.
162. Лікування
Лікування хірургічне — видалення кісти.Прогноз сприятливий. Злоякісне
переродження трапляється у 0,4-1,7%
хворих.
163. Ускладнення кіст і кістом яєчників
Злоякісне переродженняНайчастіше спостерігається при
циліоепітеліальних та папілярних
пухлинах,
рідше — при муцинозних,
і зовсім рідко — при дермоїдних кістах
яєчників.
164. Ускладнення кіст і кістом яєчників
Перекручення ніжки пухлиниВиникають некроз і перитоніт з різким
болем унизу живота,
підвищенням температури тіла,
нудотою, блюванням,
появою симптомів подразнення очеревини,
прискоренням пульсу.
165. Ускладнення кіст і кістом яєчників
Нагноєння пухлиниПеребігає з високою гарячкою,
подразненням очеревини,
болем у животі.
166. Ускладнення кіст і кістом яєчників
Розрив капсули пухлиниТрапляється рідко, проявляється гострим
болем, кровотечею, шоком.
Може призвести до імплантації елементів
пухлини по очеревині.