12.42M

Микола Куліш. Трагізм життя і творчий злет

1.

Микола Куліш
Трагізм життя і творчий злет

2.

Микола Куліш народився 6 грудня 1892 р. в селі
Чаплинка Дніпровського повіту Херсонської губернії у
селянській родині. Мати мала мистецький хист – вміла
гарно розмальовувати хати. Батько Гурій наймитував, і
хлопчику з раннього дитинства довелося працювати,
пасти чужу худобу.

3.

У 1906 р. померла мама, яка в спогадах М. Куліша
назавжди залишилася молодою. Батько одружився
вдруге, почав випивати. Хлопець потрапляє до притулку.
За сатиричні вірші до дня народження опікунки училища
пані Софії Ліснобродської Миколу з нього виганяють.

4.

У 1909–1913 рр. М. Куліш
за кошти доброчинного
товариства навчається в
Олешківській чоловічій
гімназії. Тут він
познайомився з майбутнім
письменником Іваном
Дніпровським (справжнє
прізвище – Шевченко), який
став його другом на все
життя.

5.

Микола Куліш захопився
музикою, літературою,
театром, створив драматичний
гурток, добирав для нього
репертуар. Коли у хлопця
виникли проблеми з житлом,
його запросили пожити в
родині брати Невеллі. Микола
закохався в їхню сестру Тоню.

6.

Юнак вступає на історико-філологічний факультет
Одеського університету, але навчання перериває Перша
світова війна. У 1915 р. перед відʼїздом на фронт Микола
Куліш обвінчався з Тонею. У цьому шлюбі народилася
донька Ольга, яка талановито грала на фортепіано,
чим і надихнула тата до написання «Патетичної сонати», та
син Володимир. Сам письменник теж кохався в музиці –
грав на скрипці, мандоліні, геліконі.

7.

1918 р. Микола Гурович повернувся до
Олешок і поринув у культурно-громадське
життя: очолював виконком міської Ради
робітничих, селянських і червоноармійських
депутатів; організував культурно-політичне
українське товариство «Просвіта»; із царської
тюрми в Олешках створив майстерню; вступив
до Комуністичної партії.

8.

Коли почалися наступи
десантників Антанти,
письменник формує в
Херсоні Перший український
дніпровський полк. Юрій
Яновський у своєму романі
«Вершники» описав його як
«олешківський батальйон
Шведа», а Микола Куліш став
прототипом комісара Данила
Чабана. Коли роман
«Вершники» у 1935 р. вийшов у
світ, герой революції
М. Куліш уже відбував
ув’язнення на Соловках...

9.

У мирний час письменник в Олешках завідує відділом
народної освіти, дбає про відкриття українських шкіл та
дитячих притулків, укладає буквар «Первинка».
Особистість М. Куліша викликала у влади підозри, й
митець потрапляє за ґрати. Олешківський виконком
бере його на поруки, однак насувається страшна
трагедія Голодомору, про яку митець не здатен мовчати:
так народжується ідея драми «97».

10.

У 1923–1925 рр.
письменник жив у Одесі,
працював інспектором
облнаросвіти. У 1924 р. М.
Куліш дописав п’єсу про
голод «97» і вислав
її в Харків, де 9 листопада в
театрі ім. І. Франка відбулася
її прем’єра. Фінал твору
режисер Гнат Юра на вимогу
цензури змушений був
переробити.

11.

Участь у «ВАПЛІТЕ», дружба з Павлом
Тичиною, Юрієм Яновським, Миколою
Хвильовим надихали Миколу Куліша на
творчість.

12.

Співпраця Миколи Куліша з Лесем Курбасом і
театром «Березіль»
була дуже плідною. Упродовж 10 років
Микола Куліш написав 14 п’єс,
серед яких – «Народний Малахій», «Мина
Мазайло», «Маклена Ґраса».

13.

На початку 1933-го М. Куліш
навідався до рідного села і з болем
констатував, що українці вдруге за
десятиліття більшовицької влади
вимирають від голоду.
Гнітюче вплинуло на Миколу
Куліша й самогубство Миколи
Хвильового. Драматург усю ніч
простояв біля домовини покійного, а
дружина М. Куліша згадувала, що
заховала нагани, щоб чоловік не
повторив учинку друга.

14.

У вересні 1934 р. митця виключили з
партії – «за зв’язок з
контрреволюційними елементами»,
зокрема Лесем Курбасом і
Михайлом Яловим.

15.

1 грудня 1934 р. у Ялті помер Іван Дніпровський.
М. Куліш поїхав, щоб перевезти тіло свого друга з Криму до
Харкова, але на похорон не потрапив, бо дорогою його
затримали чекісти. Письменника звинуватили в належності
до терористичної організації та вбивстві першого секретаря
Ленінградського обкому партії С. Кірова. Після катувань
драматург визнав усі обвинувачення й написав заяву з
проханням якнайшвидше розстріляти його.

16.

Однак М. Куліша засудили до десяти років
ув’язнення на
Соловках, тримали в одиночній камері без
права перебувати надворі й
користуватися тюремним шпиталем.

17.

Останню звістку від чоловіка дружина
отримала 15 червня 1937 р., а вже 3 листопада
М. Куліша із Л. Курбасом розстріляли однією
кулею в місцевості Сандармох у Карелії. І тільки
1956 р. письменника реабілітували посмертно
«за браком складу злочину».

18.

Про найтрагічніші дні
Миколи Куліша студія
«Київнаукфільм» у
1991 р. зняла
документальний фільм
«Тягар мовчання» за
сценарієм Наталі
Кузякіної. Це друга
частина чотирисерійного
фільму «Моя
адреса – Соловки...».
English     Русский Правила