Облік клієнтів банку

1.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ ТА
ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
КАФЕДРА КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ ТА ЕЛЕКТРОНІКИ
Курсовий проект
На тему: «Облік клієнтів банку»
Виконав студент групи КІ-20-1 Маринченко В.В.
Викладач Мамчур Д.Г.
Кременчук 2022

2.

Мета проекту
Метою даного проекту є вивчення системи управління базами даних MySQL та
розробка прототипу бази даних для обліку клієнтів банку.
Досягнення мети здійснювалось шляхом вирішення наступних основних задач:
Створення таблиць бази даних;
Реалізація зв’язків між таблицями БД;
Тестування зв’язків;
Подання до БД найпоширеніших SQL-запитів, які використовуються у даній
сфері.

3.

Створення ER-діаграми
Виділимо основні сутності, та поля, які вони
повинні містити:
клієнт (унікальний код клієнта, прізвище,
ім’я, по батькові, дата народження, паспорт,
ідентифікаційний код, телефон, адреса,
кодове слово, менеджер (якщо наявний))
картка (номер картки, код держателя
картки, номер рахунку, міжнародна
платіжна система).
рахунок (номер рахунку, код власника
рахунку, номер картки до рахунку, тип
рахунку)
ВІП-менеджер (тип менеджера, код
менеджера, прізвище, ім’я, по батькові,
телефон, номер відділення, адреса
відділення)
логістика картки (номер картки, код
держателя картки, статус доставки картки,
відділення доставки)

4.

Створення таблиць
На основі розроблених сутностей
складаємо таблиці бази даних.
Обираємо тип даних для кожного
поля.
Для унікальних полів обираємо
додатково значення ключових. На
верхньому рисунку наведено для
прикладу структура таблиці до
сутності клієнт. На нижньому
рисунку можемо побачити таблицю,
заповнену тестовими даними. Такі
операції було виконано для кожної
сутності.
Після завершення створення таблиць
установлюємо зв’язки відповідно до
ER-діаграми

5.

Графічне представлення зв’язків БД у веб-додатку PHPMyAdmin

6.

Виконаємо декілька простих запитів.
Відсортуємо таблицю за прізвищем клієнтів в алфавітному порядку. Для
цього подамо SQL-запит SELECT * FROM clients ORDER BY last_name ASC.
Результат виконання запиту наступний:

7.

Зробимо більш складний запит з поєднанням ПІБ клієнта та дати його
народження для зменшення кола шуканих клієнтів, так як пошук за ПІБ
клієнта може не дати єдиного шуканого результату.
Синтаксис запиту використаємо наступний:
SELECT * FROM clients WHERE last_name='МАРИНЧЕНКО' AND
first_name='ВАЛЕРІЯ' AND midle_name='ВІТАЛІЇВНА' AND
bitrh_date='2003.05.27'.

8.

Окрім пошуку даних у базі даних можна таблиці також з’єднувати. Для того
щоб побачити більш повну інформацію про клієнта цим також може
скористатися працівник.
Частково об'єднаємо таблиці за ключем client_id. Для об’єднання
обираємо таблиці clients та contracts. Поля, що повторюються та адресу
прописки в цій таблиці відображати не будемо. Також додатково
відсортуємо таблицю за унікальним номером клієнта в порядку зростання.
Для цього виконаємо багатотабличний запит:
SELECT`clients`.`first_name`, `clients`.`last_name`, `clients`.`first_name`,
`clients`.`midle_name`, `clients`.`bitrh_date`, `clients`.`phone`,
`clients`.`passport`, `clients`.`IPN`, `contracts`.`contract_id`,
`contracts`.`card_id` FROM clients, contracts WHERE `clients`.`client_id`=
`contracts`.`client_id` ORDER BY `clients`.`client_id` ASC

9.

Результат виконання попереднього запиту – частково з’єднані
таблиці клієнт та рахунок

10.

Висновки
База даних це зв’язна і складна структура, яка вміщає великий обсяг
інформації, але знаючи базові запити до БД, саму структуру SQL-запиту, та
розміщення інформації в базі даних (тобто в якій таблиці знаходяться
необхідні дані) завдання роботи із цією структурою стає простішим. За
допомогою простих однотабличних запитів можна виконувати велику
кількість варіантів пошуку, сортування, додавання та іншого. А за
допомогою складних, багатотабличних запитів можна ще й поєднувати ці
таблиці в інші, і вже з новоствореними таблицями виконувати інші дії.

11.

Дякую за увагу!