Розвиток економіки в 1963-1985 рр

1.

Розвиток економіки в 1963-1985
рр.

2.

І. «Косигінська» реформа. Уповільнення темпів зростання
промисловості
ІІ. Неефективність колгоспного ладу. Провал Продовольчої
програми
ІІІ. Зміни в національній та соціальній структурі населення
ІV. Життєвий рівень населення

3.

І. «КОСИГІНСЬКА» РЕФОРМА.
УПОВІЛЬНЕНЯ ТЕМПІВ ЗРОСТАННЯ
ПРОМИСЛОВОСТІ

4.

Економічна ситуація вимагала негайних і глибоких економічних реформ.
Великі надії покладалися на рішення березневого і вересневого (1965 р.)
пленумів ЦК КПРС. Мета - запровадження певних рис економічного
регулювання.
Ініціатором широкої дискусії з економічних питань
виступив
професор
Харківського
інженерноекономічного інституту Овсій Ліберман. У вересні
1962р. в газеті «Правда» з’явилась його стаття «План,
прибуток і премія». У ній автор пропонував посилити
господарську самостійність підприємств, звільнити
централізоване планування від дріб’язкової опіки над
фабриками і заводами.
Косигінську реформу
реформою Лібермана.
на
Заході
називають
саме

5.

У жовтні 1964року уряд СРСР очолив Олексій Михайлович Косигін.
Голова Ради Міністрів СРСР та група харківських
технократів посилили централізацію в управлінні
економікою - було ліквідовано ради народного
господарства й відновлено галузеву систему управління
промисловістю через союзні та союзно-республіканські
міністерства.
Пропонувалося розширення прав підприємств, зокрема
скорочення
кількості
обов’язкових
планових
показників, недопущення зміни плану без згоди
підприємств, залишення частини прибутку в їх
розпорядженні. Якщо раніше основним показником
ефективності роботи підприємства була кількість
виготовленої продукції, то тепер - обсяг реалізованої.
Голова Ради Міністрів СРСР
протягом 16 років

6.

На підприємствах утворювалися фонди розвитку виробництва та матеріального
заохочення працівників. Запровадження фонду соціально-культурних заходів і
житлового будівництва давало підприємствам можливість будувати житло, дитячі
садки, бази відпочинку.

7.

Завдяки втіленню економічної реформи 8-ма п’ятирічка (1966-1970)
була найуспішнішою серед усіх

8.

РЕЗУЛЬТАТИ «ЗОЛОТОЇ П*ЯТИРІЧКИ»:
1.
підвищене фінансування сільського господарства;
2.
здійснена комплексна механізація;
3.
проведена меліорація;
4.
встановлена надбавка за понаднормову продукцію;
5.
в Україні збудовано 5 АЕС: Чорнобильську (м. Прип’ять, Київська обл.), Запорізьку (м.
Енергодар), Південноукраїнську (м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл.), Рівненську (м.
Вараш) та Хмельницьку (м. Нетішин).
6.
високими темпами будують житло, споруди соціальної сфери.
Запорізька ЕАС, нині одна з
найпотужніших у Європі,
одна з трьох кращих в світі. 6
енергоблоків, що повністю
відповідають світовим
стандартам

9.

1966-1970
роки: промислової продукції
50%
ріст виробництва
28% ріст продуктивності праці в промисловості
30% збільшення національного доходу
Мітинг на Харківському тракторному заводі
з нагоди випуску мільйонного трактору,
1967р.

10.

Але вже на початок 70-х рр. економічні реформи загальмувалися. Реформа 1965 р.
засвідчила: посилення централізму несумісне з ринковими елементами, економічне
реформування неможливе без політичного, а також без демократизації органів влади й
управління, без реального державного суверенітету республік.
Л. Брежнєв ставився до реформи з підкресленою байдужістю.
Після вторгнення в Чехословаччину реформа була зупинена.
Екстенсивна система
господарювання
—
система господарювання, при якій збільшення
валового обсягу виробництва досягається за
рахунок розширення виробничих потужностей, а
не за рахунок підвищення його ефективності.

11.

- Скільки у нас всього євреїв? – запитує Брежнєв у Косигіна.
- Мільйони три-чотири.
- А якщо ми їм всім дозволимо виїхати, скльки забажає?
- Мільйонів десять-п’ятнадцять.

12.

Командна економіка не була придатна до залучення досягнень науковотехнічного прогресу. Економіка була в стані стагнації.
Стагнація - відсутність розвитку, застій у виробництві.
- Будеш дуже прискіпливим, буду виходити через оту дірку.

13.

- Як бачите, і ми механізували ручну працю.

14.

- Тільки вчора купив стілець виробництва вашої
фабрики, а він уже зламався.
- То, може, ви на нього сідали?
- За продукцію своєї фабрики можете не
хвилюватися. Її не бере ні міль, ні час, ні
покупець.

15.

Занепад радянської індустрії загальмувала світова енергетична криза
1970-х рр. Коли ціни світового ринку на енергоносії зросли мало не
вдесятеро, СРСР наростив видобуток нафти й газу, а також збудував
нафто- та газогони від Західного Сибіру через Україну до Західної Європи.

16.

ІІ. НЕЕФЕКТИВНІСТЬ КОЛГОСПНОГО
ЛАДУ. ПРОВАЛ ПРОДОВОЛЬЧОЇ
ПРОГРАМИ

17.

Українська Республіка давала більше ніж половину загальносоюзного виробництва
цукру, майже половину соняшнику, близько третини фруктів та овочів.
Колгоспи та радгоспи не могли нагодувати міського споживача, дарма що держава вкладала в них
дедалі більше коштів.

18.

ДОКУМЕНТ
Зі щоденника П. Шелеста, 1968 р.: «У Донбасі великі
труднощі із забезпеченням харчування, особливо
м'ясом, державних фондів явно не вистачає. А на
ринку кілограм м'яса 2,5-3 карбованці. Серед
шахтарів, гірників, металургів, машинобудівників,
хіміків, будівельників просто йде відкрите
ремствування. А що я можу зробити при нашій
“зацентралізованій” системі, де все давно
розписано, все розподілено, навіть те, що не
вироблено. Ми ж не маємо права навіть витратити
на потреби республіки те, що виробили понад план.
Із республіки відправляється величезна кількість
продуктів тваринництва - навіть за кордон, а свій
власний робітничий клас, “господаря” країни,
тримаємо на мінімальному пайку».

19.

Збирання врожаю студентами з міста

20.

Неспроможність домогтися від колгоспів високої врожайності спонукала
державні органи наполягати на постійному розширенні посівних площ. Надмірна
розораність призводила до активізації ерозійних процесів. Чорноземні ґрунти,
якими завжди славилася Україна, перебували в жахливому стані. Продовольча
програма провалилася.
Напис на мішках - «добриво».
- А тепер, діти, на конкретному прикладі я поясню вам, що таке безгосподарність.

21.

- А я приходжу сюди фарбувати по понеділках.
У них цього дня чудовий помаранчевий колір.

22.

23.

ІІІ. ЗМІНИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ТА
СОЦІАЛЬНІЙ СТРУКТУРІ
НАСЕЛЕННЯ

24.

Українська РСР була другою за площею і населенням республікою Радянського
Союзу. За чисельністю населення вона перебувала на шостому місці в Європі після
Російської РФСР, Німеччини, Італії, Великої Британії та Франції.

25.

За даними переписів, з 1959 по 1989 р. чисельність населення республіки зросла на
9,6 млн і сягнула 51,7 млн осіб.

26.

Переписи населення свідчили про загрозу депопуляції в Україні, тобто абсолютного
скорочення чисельності населення. Природний приріст різко скорочувався внаслідок
двох причин: зниження народжуваності й зростання смертності. Як і всюди в Європі,
в Україні зростала питома вага населення старшого й похилого віку внаслідок
подовження середньої тривалості життя.

27.

Для міжреспубліканської міграції Кремль створював найбільш сприятливі умови.
У 1970-х рр., коли міграція досягла максимуму, приріст населення України був
забезпечений переважно припливом росіян, а не народжуваністю українців.

28.

Для міжреспубліканської міграції Кремль створював найбільш сприятливі умови.
У 1970-х рр., коли міграція досягла максимуму, приріст населення України був
забезпечений переважно припливом росіян, а не народжуваністю українців.
Проводи донецької молоді на будівництво Байкало-Амурської магістралі (БАМ), жовтень 1974 р.

29.

ІV. ЖИТТЄВИЙ РІВЕНЬ
НАСЕЛЕННЯ

30.

Упродовж 1971-1985 рр. грошова маса в обігу зросла втричі, а виробництво товарів
народного споживання (разом з імпортом) - удвічі. Це зумовило зниження
купівельної спроможності рубля. У ринковій економіці невідповідність товарної
маси грошовій виявилася б у формі інфляції, тобто знеціненні грошей, інакше
кажучи - зростанні цін.
- Ти що, з глузду з'їхала!
Знову виставила дефіцит на прилавок.

31.

- Михайле Васильовичу, мені здається, будівельники трохи наплутали!
- Та нічого - об'єкт ми все-таки приймемо, а будівельників зобов'яжемо ліквідувати недоробки.

32.

За рівнем житія Україна на початку 80-х рр. перебувала на 50-60-х місцях:
• збільшилися реальні зарплати, пенсії, стипендії; ціни за комірне, комунальні послуги, транспорт —
низькі;
• зведено значну кількість житла, шкіл, лікарень, будинків культури, освіта і медицина — безкоштовні;

поліпшилося забезпечення побутовою технікою, користування підручниками в школі стало
безплатним;
• за роки «застою» виробництво товарів народного споживання збільшилося в 2 рази, а грошова маса в
обігу — в 3,1 разу. Внаслідок цього все більше товарів повсякденного попиту потрапляло в розряд
дефіцитних;
• складною залишалася житлова проблема. Черга на квартиру становила 1,5 млн осіб (урбанізація);
• населення багатьох сіл не одержувало задовільного побутового обслуговування, не було забезпечене
транспортом, газопостачанням. Третина сіл не мала жодних медичних закладів;

високою залишалася смертність, у 1979 р. у селах Чернігівської області вона перевищила
народжуваність — розпочалася депопуляція;