17.20M
Категория: ИсторияИстория

Україна в період загострення кризи радянської системи

1.

УКРАЇНА В ПЕРІОД
ЗАГОСТРЕННЯ
КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ
СИСТЕМИ

2.

1.НАРОСТАННЯ
КРИЗОВИХ ЯВИЩ В
УКРАЇНСЬКОМУ
СУСПІЛЬСТВІ В
1965 – 1985 РР.

3.

Із усуненням у 1964 р. від влади
Микити Хрущова настала
«ера» Леоніда Брежнєва.
Хрущовські реформи було згорнуто.
«ЗАСТІЙ» - період 1964 1985 рр. що
характеризувався
наростаючими
кризовими
явищами
в
соціальноекономічному,
політичному
і
культурному житті, які врешті призвели
до краху радянської економіки та
політичного розпаду СРСР. Офіційна на
той час назва «розвинений соціалізм»
Накінець1950-х років післявоєнне відновлення економіки СРСР в
основному завершилося. При цьому, завдяки низькому рівню
технічного розвитку держави та низькому рівню споживання,
шлях подальшого розвитку (що не потребував великих
капіталовкладень) не тільки давав швидкі результати, але й
забезпечував досить високі темпи росту.

4.

ГОЛОВНІ РИСИ РЕЖИМУ
Формальне представництво народу у владних органах, безальтернативні
вибори;
Зростання бюрократичного апарату;
Фактичне одержавлення громадських організацій;
Згортання політики гласності, відновлення боротьби з інакомисленням;
КПРС зосереджує всю повноту влади в своїх руках, відбувається злиття
партійного і державного апаратів;
Зростання кількості членів комуністичної партії;
Скасування рішення про
органів, старіння керівництва;
Відновлення
Л.Брежнєв;
посади
періодичне
Генерального
оновлення
секретаря
ЦК
складу
партійних
КПРС,
яку
посів
Неосталінізм – часткова реанімація сталінської адміністративнокомандної системи: відмова від критики культу особи Й.Сталіна, висока
оцінка його діяльності в соціалістичному будівництві, відтворення образу
мудрого вождя в мистецтві;
Засилля корупції, хабарництва, існування «подвійної моралі»

5.

Посилення кризових явищ
Економіка продовжувала розвиватися екстенсивним шляхом,
намітилося постійне відставання від розвинених країн Заходу в
науково-технічному і технологічному прогресі.
Командна система не змогла повністю вписатися в умови,
запропоновані НТР, що стало однією із основних причин економічного
спаду.
Продуктивність праці була нижчою, ніж у США: в промисловості - у 2
рази, у сільському господарстві - у 5 разів!
Низькою була якість вітчизняних товарів.
Збільшився бюрократичний апарат.
Посилилися безгосподарність і безвідповідальність, висока корупція,
організована злочинність і "тіньова" економіка.
у 70-80-ті рр. народне господарство
вступило у смугу кризи.

6.

СПРОБИ РЕФОРМУВАННЯ
ЕКОНОМІКИ
З1965 року почалося здійснення економічної
реформи з метою прискорення науковотехнічного прогресу, інтенсифікації розвитку
народного господарства СРСР.
«Доженемо й переженемо».
З вересня 1965 р. децентралізовану
систему
управління
(раднаргоспи) змінила випробувана - централізована.
Загальносоюзним міністерствам
знову була підпорядкована переважна більшість підприємств.
У промисловості планувалося:
посилення економічного стимулювання виробництва,
розширення сфери госпрозрахункових відносин,
створення ефективної системи стимулювання,
скорочення кількості диктованих згори показників.

7.

Реформи О.М. Косигіна або
«Золота п’ятирічка»
1966 – 1970 рр.
Передбачали впровадження
елементів економічного
регулювання
Косигін О.М. - голова Державного планового
комітету РМ СРСР
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Посилення ролі міністерства с/г в
плануванні та управлінні виробництвом;
Суттєве зниження плану обов'язкових
закупівель зерна;
Підвищення у 1,5-2 рази закупівельних
цін на с/г продукцію;
Зростання до 50% вкладень у с/г;
Знижено податки та ціни на запчастини
та техніку;
Скасування колгоспних боргів;
Скорочення звітних показників;
Розширення самостійності колгоспів у
плануванні

8.

РЕЗУЛЬТАТИ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ
Однак, істотних змін в аграрному секторі
не відбулося-реформа лише дещо
«обновила» колгоспну систему.
Зміни не призвели до ліквідації
відставання
виробництва
сільськогосподарської
продукції,
створення
достатку продовольства і сировини для
промисловості.
Співробітники Центральної фотолабораторії
Києва допомагають селянам у збиранні
врожаю. 1970 ті роки
Н Е Г АТ И В Н І П Р О Ц Е С И :
1. Для забезпечення населення
продовольством
держава
була
змушена закуповувати хліб за
кордоном.
2.
Відмирання
особистого
господарства.
3. Вимирання села.

9.

НАСЛІДКИ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ
Політика
масового
перетворення
колгоспів
на
радгоспи
(ут.ч.укрупнення
виробничих бригад, тваринницьких ферм
тощо).Внаслідок цих “перетворень” лише за1972-1985 рр.з карти
УРСР зникли1502 “неперспективних села”.
Утиски і обмеження розвитку особистих підсобних господарств
населення призвели доскорочення поголів’я корів із 1971 по 1981 рр. На
660 тис., свиней – на 1502, овець і кіз – на145 тис. гол.
Невирішеність питання про соціальний розвиток села (його газифікацію,
теплофікацію, медичне і торгівельне обслуговування) посилювало міграцію
населення до міста. За1966 -1986 рр.кількість сільських жителів України
скоротилося на 4,9млн.чол.і таким чином частка сільського населення
зменшилася до 66%.
Вже в другій половині 70–х рр.середньорічний приріст сільськогосподарської
продукції становив1,5%,а в першій половині 80-хр.– 0,5%.

10.

ПРОМИСЛОВІСТЬ
Розширення господарчої активності підприємств;
Скорочення кількості директивних планових показників;
Залежність фонду заробітної платні від рентабельності, прибутку;
Оцінка діяльності підприємств за показниками не валової, а
реалізованої продукції;
Створення з прибуткових підприємств фондів матеріального
стимулювання, соціально-культурного розвитку, самофінансування
виробництва;
Ліквідація раднаргоспів, поновлення галузевих міністерств;
Увага розвитку легкої та харчової промисловості

11.

РЕЗУЛЬТАТИ РЕФОРМУВАННЯ
ПРОМИСЛОВОСТІ
• На
першому
етапі
проведення
реформи забезпечувалися відносно
високі темпи розвитку промисловості.
• В
Україні
основні
виробничі
фонди(ОВФ)
і
загальний
обсяг
промислового виробництва зросли в
1,5 рази, а національний дохід(НД) на30%.
ПРОТЕ ВЖЕ НА ПОЧАТУ 70-Х РР.
З'ЯВИЛИСЯ ПЕРШІ СИМПТОМИ
КРАХУ РЕФОРМИ
Плани
п'ятирічок
з
більшості
показників
хронічно не виконувались.

12.

ПОСИЛЕННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ В ЕКОНОМІЦІ
Причини провалу економічної реформи сер. 60 х рр.
• Реформа не торкалася основ адміністративно-командної системи,не
мала комплексного характеру, не змінювала структурної, інвестиційної
політики;
• партійно-державний апарат не міг, та й не хотів відмовлятися від звичних
методів управління економікою.
З ПОЧАТКУ 70-Х РОКІВ ТЕМПИ ЕКОНОМІЧНОГО
ЗРОСТАННЯ УПОВІЛЬНЮЮТЬСЯ
Хронічно не
виконувалися
плани
п’ятирічок
з більшості
показників
• зростав дефіцит на товари широкого попиту, який
супроводжувався, підвищенням заробітної плати, що у
свою чергу привело до зростання заощаджень
громадян.
• За 1971-1985 рр. кількість грошей в обігу збільшилася
втричі, при збільшені виробництва товарів широкого
вжитку вдвічі.

13.

ЕКОЛОГІЧНА КРИЗА
Економічний потенціал України нарощувався без
урахування екологічних факторів.
• На території нашої держави було збудовано та будувалося вісім АЕС.
• Україна, яка складала 2,6% території СРСР, одержувала більше чверті
всіх забруднень.

14.

«ЗОЛОТА ЕПОХА» БРЕЖНЄВА
Досьогодні у великої частини
українського суспільства часи
Брежнєва викликають
ностальгію. Чому?
Протягом 1960-х та на
початку 1970-х років
асортимент та кількість
товарів у радянських
магазинах збільшувалися, їх
споживання та рівень життя
громадян постійно
зростали:
регулярна виплата
заробітної плати, пенсій,
стипендій, щомісячні
преміальні, безкоштовним
медичним
обслуговуванням, освітою,
дешевими товарами і
послугами
Економіка
була
затрат
ною
Понад третину приросту
промислової продукції
було отримано за
рахунок збільшення
чисельності працівників,
надмірних витрат,
нарощування паливноенергетичної та хімічної
бази, залучення до
виробництва нових
природних ресурсів

15.

Протягом 60-80-х рр. спостерігалося певне зростання добробуту
народу, підвищення заробітної плати.
Але загальна криза
суспільства
загострювалася
Відносний добробут
забезпечувався за рахунок
розпродажу національних
природних багатств
За рівнем життя Україна
на поч. 80-х рр.
знаходилася серед країн,
які займали 50-60-ті місця
у світі
Існував гострий дефіцит
промислових і
продовольчих товарів
Черги стали ганебною
прикметою життя
Криза
життя
Населення не знало
справжньої ціни свого
"достатку"
В бюджеті з'явилися
багатомільярдні дефіцити

16.

Блат
Крадіжки
«несуни»

17.

Дефіцит, черги, «блат»
Низька культура обслуговування
Культ особи
Холодна війна

18.

ПОЛІТИКО-ІДЕОЛОГІЧНА КРИЗА РАДЯНСЬКОЇ
СИСТЕМИ

19.

ЗГОРТАННЯ ДЕМОКРАТІЇ,
ПОВОРОТ ДО НЕОСТАЛІНІЗМУ
В епоху Л. Брежнєва відбулася часткова
реанімація елементів сталінізму:
-відновлено "престиж« Й.Сталіна;
-порушувалися
громадянські
права
і
свободи;
-демократична
активність
людей
визнавалася за інакомислення;
-здійснювалися незаконні репресії при
збереженні в суспільстві атмосфери
"помірного" страху.
У 1967р.у структурі КДБ було
створено спеціальне "п’яте
управління" по боротьбі з
"ідеологічними диверсіями",
а
в
дійсності
з
інакомисленням

20.

ПОЛІТИКА ЗРОСІЙЩЕННЯ ТА ЖОРСТКОГО ЦЕНТРАЛІЗМУ
Адміністративно-командна
система
робила
все,
щоб
виключити із суспільних відносин
національний чинник
Цьому
підпорядковувалися
гасла
про
зближення і злиття націй, про утворення нової
історичної спільності радянського народу. На
практиці це означало тотальне зросійщення
України. Українська культура й українська мова
опинилися в критичному стані, постало
питання про існування українського народу

21.

ЕТНОСОЦІАЛЬНІ ПОРЦЕСИ В УКРАЇНІ
Зменшення темпів приросту населення удвічі;
Скорочення тривалості життя;
Депопуляція

переважання
смертності
над
народжуваністю;
Міграція робочої сили, особливо на новобудови Сибіру та
Далекого Сходу;
Урбанізація;
Від'їзд євреїв до Ізраїлю;
Скорочення чисельності сільських мешканців;
Зростання чисельності росіян, особливо в Криму й
великих містах

22.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ УРСР
Політика П. Шелеста (1963 – 1972 рр.)
Прибічник розширення прав УРСР у
внутрішній та зовнішній економічній
політиці;
Підтримка поміркованої українізації
(переведення вищої школи на українську
мову викладання, спроба українізувати
управлінський апарат);
Учасник усунення М. Хрущова від
влади;
Засуджував політику десталінізації;
Боротьба з дисидентством;
Підтримка збройної інтервенції військ
Варшавського
договору
в
Чехословаччину (1968 р.);

23.

Політика В.Щербицького (1972 – 1989 рр.)
Прибічник жорсткої централізації;
Орієнтація
економіки
України
на
загальносоюзний
господарський
комплекс;
Посилення русифікації;
Усунення
від
влади
прибічників
П.Шелеста;
Підбір кадрів за принципом особистої
відданості: Боротьба з дисидентським
рухом
Вищим орієнтиром були інтереси і
настрої союзних верхів, а не населення
України.

24.

ЗМІЦНЕННЯ ТОТАЛІТАРНОЇ СИСТЕМИ
Спираючись на допомогу
Маланчука та Федорчука,
Щербицький здійснив "чистку"
КПУ, виключивши із неї
близько 37 тис. членів.
З 1970 р. КДБ республіки
очолив
В.
Федорчук,
ініціатор
особливо
жорстких
політичних
репресій (КДБ України
мав
репутацію
найбрутальнішого
в
СРСР)
Новим секретарем ЦК КПУ з
питань
ідеології
став
В.Маланчук,
під
кураторством
якого
в
Україні було встановлено
тотальний
ідеологічний
контроль,
розгорнулася
шалена
боротьба
з
"українським
буржуазним
націоналізмом"

25.

УЗАКОНЕННЯ НЕОБМЕЖЕНОЇ ВЛАДИ КПРС
Конституція СРСР 1977 р. і Конституція УРСР 1978 р., у яких говорилося
про демократизацію політичної системи, розширення прав і свобод
радянських громадян, рівність націй, розходилися з реальним життям.
Конституція формально узаконила необмежену владу комуністичної
партії, оголосивши її "ядром політичної системи суспільства"
Політичне життя в СРСР у цілому і в республіці зокрема дедалі більше
набуває закритого характеру, наростає диктат. Усередині партії зростає
прірва, що відділяє партійну верхівку від основної маси комуністів
НА ЗНАК
ПРОТЕСТУ
проти антинародних дій партійно-державного апарату, проти обмеження
національного життя в Україні набирає силу дисидентський рух (дисидент
-від лат. "незгодний")

26.

ОПОЗИЦІЙНИЙ РУХ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 60-Х –
ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ 80-Х РОКІВ
особливості
Рух здобуває більше прибічників, в основному
середовищі інтелігенції
Встановлено
зв’язок
із
громадськими
правозахисними організаціями Європи і США
Рух не мав цілісної загальної програми
в
«самвидав»
Нелегально
видаються
та
розповсюджуються
публіцистичні праці дисидентів, які засуджує радянський
режим: «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (І.Дзюба),
«правосуддя чи рецидиви терору», «Лихо з розуму»
(В.Чорновол), «Мойсей», «Хроніка опору» (В.Мороз)
1970-1972 рр. – журнал «Український вісник»
заходи
влади
Залякування органами КДБ, організація різноманітних
антидесидентських кампаній у пресі
Адміністративні заходи: догани, виключення з партії,
звільнення з роботи, позбавлення громадянства
Арешти, ув'язнення, ізоляція в психіатричних лікарнях
арешти
1965 р. – арешт 25 осіб (І.Світличний, брати Горині,
М.Озерний)
1970-1972 рр. – арешт понад 100 осіб (І.Дзюба, В.Мороз,
В.Чорновіл, В.Стус, Є.Сврстюк)
Початок 80-х рр. – арешт близько 60 осіб
та

27.

УКРАЇНСЬКА
М.Руденко
О.Бердник
ГЕЛЬСІНСЬКА ГРУПА
Л.Лук’яненко
В.Стус
Це була перша легальна
дисидентська
організація: її членами
стали 37 осіб – усі
найбільш
активні
дисиденти того часу
В.Чорновол
І.Кандиба

28.

УКРАЇНСЬКА ГЕЛЬСІНСЬКА ГРУПА
МЕТА
Ознайомлення громадськості з Декларацією прав
людини
Сприяння виконанню статей Заключного акта з питань
безпеки і співробітництва у Європі
Реалізація
права
України
бути
представленою
окремою делегацією на міжнародних нарадах щодо
виконання Гельсінських угод
Акредитація в Україні представників іноземної преси
МЕТОДИ
БОРОТЬБИ
Видання заяв, меморандумів, бюлетенів
Передання інформації про порушення прав людини
міжнародним правозахисним організаціям
Контакти з аналогічними групами в інших країнах
РЕПРЕСІЇ
23 члени УГС засуджені на різні строки ув'язнення. У
1984-1985 рр. в ув'язненні померли В.Стус, О.Тихий,
Ю.Литвин, В.Марченко
6 учасників позбавлені громадянства
РЕЗУЛЬ5ТАТИ
У 1988 р. на основі УГГ виникла Українська
гельсінська спілка
Ознайомлення
світової
спільноти
з
фактами
порушення прав людини в Україні

29.

2. ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ В
УКРАЇНІ У
1980-1990 РОКАХ

30.

ЗМІНИ В ДЕРЖАВНОМУ АПАРАТІ СРСР У 80-Х РОКАХ
Андропов Ю.В.
1982 – 1984 рр.
Боротьба
з
корупцією,
передусім у Середній Азії
та Російський Федерації;
посилення
трудової
дисципліни репресивними
методами
Черненко К.У.
1984 – 1985 рр.
Збереження існуючої
економічної політики
Горбачов М.С.
1985 – 1991 рр.
Початок
політики
«перебудови»

31.

ВИЗНАЧЕННЯ
ПОНЯТТЯ
«Перебудова» - політичний курс КПРС, започаткований 1985
р. і спрямований на оздоровлення життя суспільства в СРСР
ПРИЧИНИ
Науково – технічне відставання від провідних країн світу
Нездатність СРСР реагувати на глобальні проблеми
Загроза соціального вибуху й розпаду СРСР
ОСНОВНІ
НАПРЯМКИ
Економіка – перехід від екстенсивних мет одів управління
до інтенсивних
Внутрішня політика – демократизація суспільного життя
Зовнішня політика – припинення «холодної війни»
Соціальна сфера – поліпшення матеріального становища
населення
Ідеологія – ліквідація цензури, гласність

32.

ПРОБЛЕМИ ТА ТРУДНОЩІ «ПЕРЕБУДОВИ»
Причини повільних темпів:
Половинчастість реформ;
Некомпетентність багатьох урядових рішень;
Наявність
держзамовлення
(обмеження
самостійності підприємств);
• Недосконалість
фінансово-кредитного
механізму;
• Недосконалість
системи
ціноутворення
(невідповідність оптових і закупівельних цін
потребам економічної реформи).
Результат прорахунків:
Сама модель реформи призводила до
розладу економічних відносин;
Само фінансування підприємств в умовах
відомчого диктату (збільшення прибутку за
рахунок збільшення ціни, а не підвищення
ефективності роботи);
Ігнорування
інтересів
споживача,
неконтрольоване зростання грошових виплат
на виробництві;
Порушення договірних зв'язків
English     Русский Правила