Історія розвитку українського війська

1.

Тема: “Історія розвитку
українського війська”

2.

Тема “ Українські військові формування”.
Записати тему в зошит

3.

ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
Кінець ХІХ – початок ХХ століття період нового підйому національно –
визвольної боротьби, центром якої стала Західна Україна (Галичина), де
зароджується січовий стрілецький рух. З’являються стрілецькі товариства
«Січ», «Сокіл»…
На початку І світової війни (у 1914р.) в складі австро-угорської армії був
сформований легіон Українських Січових Стрільців, який брав участь в боях
проти російських військ.

4.

Утворення Легіону УСС
Українські січові стрільці (УСС) —
єдине українське національне військове формування в
складі австро-угорської армії, сформоване з добровольців
за українськими національно-історичними традиціями
Дата заснування – 6 серпня 1914 року
Ініціатори створення – Головна українська рада та
Українська бойова управа, які 4 серпня звернулися до
австрійських властей за дозволом створити українське
військове формування
Центр формування Легіону – місто Львів, а згодом Стрий
Записати в зошит

5.

Чисельність Легіону УСС
Вступити до українського легіону висловили
бажання 28 тисяч добровольців, які масово
прибували до міста Стрий
Австрійський уряд дозволив сформувати легіон
чисельністю не більше 2500 осіб, усім іншим
запропоновано повернутися додому

6.

• Найактивніші учасники Легіону – вчорашні студенти і
гімназисти, представники трьох організацій Галичини і
Буковини:
• “Сокіл” (спортивне протипожежне товариство)
• “Січ” (військово-спортивна організація)
• “Пласт”- мішана (хлоп’ячо-дівоча) молодіжна організація,
яка вела більше військову, як пластову роботу, бо, крім
в’язання вузлів, пластового ходу, сигналізації, стрільба,
таборування і походи.

7.

Пожежноспортивні
організації
“Сокіл”
Молодіжні
патріотичні
організації
Західної України
Головним
завданням
товариств було
фізкультурнопатріотичне
виховання молоді
для майбутньої
боротьби
за Українську
державу
“Січ”
“Пласт”
Записати в зошит

8.

“Сокіл”
• «Сокіл» - українське
патріотично-спортивне
протипожежне товариство
постало у 1894 у Львові та
діяло на території Галичини
й Буковини. Перший
голова Василь Нагірний.
• Метою «Сокола» було
виховування патріотизму
шляхом фізичного
розвитку молоді.
• Товариство мало свій прапор
(лев на синьому полі), гімн
(Соколи, соколи, вставайте в
ряди), гасла («Де сила – там
воля!», «Всі вперед – всі
разом!»), свої періодичні
видання «Сокільські вісті»,
«Вісті з Запорожа» та ін.
Записати в зошит

9.

“Сокіл”
• Члени товариства займались різними видами спорту:
гімнастика, веслування, фехтування, футбол, волейбол,
баскетбол, бокс та ін.
• Товариство проводило різного роду змагання та щорічні зльоти
(здвиги).
• Окрім того, організовувались концерти, вистави, свята, фестини
тощо.
• Населення підтримувало товариство й тому, що воно
опікувалось протипожежною безпекою.
• З 1912 року «Сокіл-Батько» (центр) організував Стрілецькі
сокільські курені.
Записати в зошит
виділений текст

10.

Січ
• спортивно-протипожежно-фізкультурна патріотична
організація, поширена в 1900—1930 роках в Галиччині, а також
на Буковині, Закарпатті та в еміграції.
• Члени товариства зобов’язувались дбати про своє фізичне
здоров’я і дотримуватися високих моральних принципів,
носити національний одяг.
• У 1913 р. в структурі товариства було створено стрілецьку
секцію.
Записати в зошит
виділений текст

11.

Кирило Трильовський
• Перша «Січ»
заснована Кирилом
Трильовським
(«січовим батьком»)
в с. Завалля
Снятинського повіту
5 травня 1900 року.

12.

Пласт
— мішана (хлоп’ячо-дівоча) молодіжна
організація , мета якої: сприяти, як і
всебічному патріотичному вихованню та
самовихованню на засадах християнської моралі.
• Дата заснування «Пласту» — осінь 1911 року.
Записати в зошит
виділений текст
В «Пласті» також
молодь навчали
стріляти з рушниці
та револьвера, робити
далекі військові марші,
сигналізувати,
надавати першу
медичну допомогу.

13.

Іван Боберський
Записати в зошит
виділений текст
• сприяв становленню Пласту
• Голова товариства «СокілБатько» (1908—1918).
• Завдяки його діяльності в гімназіях
краю було введено фізичну культуру як
обов’язковий предмет.
• український педагог, фундатор, теоретик і
практик української національної фізичної
культури, організатор сокільсько-січового
руху, автор підручників з фізичного
виховання молоді.
• Здійснив значний внесок у розвиток
нових на
початку ХХ ст. в Галичині видів спорту:
футболу, баскетболу, волейболу, тенісу,
хокею.
• Член Бойової управи Українських
Січових Стрільців.

14.

Стуктура Легіону УСС
Легіон складався з двох батальйонів – куренів та
одного напівбатальйона - напівкуреня.
Курені ділилися на сотні по 220 осіб. У бойових
умовах сотня нараховувала 100-150 осіб, 2 ремісника,
писаря та його помічника.
Сотня включала 4 взводи – чоти.
Чоти складалися з 4 роїв (по 10-15 бійців у кожному)
Ще у жовтні 1914 року у складі Легіону планувалося
створити кінну сотню УСС, але через брак коней
близько двох десятків кавалеристів виконували
обов’язки розвідки і зв’язку
Записати в зошит
скорочено структуру

15.

Добре організували січовики і тилову службу – Кіш.
До Кошу входили:
- Канцелярія
- Господарська служба
- Відділи новобранців і одужуючих
- Маршева рота
- Вишкіл УСС (служба підготовки кадрів та
перепідготовки одужуючих)

16.

Командування УСС
Першим командантом Легіону
Українських січових стрільців
було призначено отамана
(майора) Михайла
Галущинського (1878-1931)
МИХАЙЛО ГАЛУЩИНСЬКИЙ
Політичний діяч, освітянин,
директор української гімназії в
місті Рогатин, досвідчений
керівник УСС. Активний учасник
листопадового повстання 1918 р. у
Львові, а після війни – професор
Українського таємного
університету у Львові, голова
товариства “Просвіта”.

17.

Отамани куренів УСС
Отаман першого куреня
Михайло Волошин
Отаман другого куреня
Гриць (Григорій)
Коссак
Отаман третього
напівкуреня
Степан Шухевич

18.

Найвідоміші січові стрільці
4
1. Степа́н Євге́нович Шухе́вич
2. Іван Васильович Роґульський
3. Іва́н Анто́нович А́ндрух (Авраменко)
4. Ольга Басараб
5. Гаври́лко Миха́йло Омеля́нович
3
6. Михайло Галущинський - перший командант
2
5
1
Записати в зошит

19.

Військові звання УСС
Військове звання
УСС
Відповідне звання у
європейських арміях
Обов’язки
Полковник
Підполковник
Полковник
Підполковник
Очолював легіон УСС
Отаман
Майор
Очолював курінь
(батальйон) УСС
Сотник
Поручник
Четар
Капітан, пізніше
лейтенант
Командував сотнею або
взводом (четар)
Хорунжий
Лейтенант, сержант
Молодший командир сотні
або взводу
Підхорунжий,
десятник, вістун
унтер офіцери,
фельдфебель, капрал
Молодший командний склад
у взводах
Старший стрілець;
стрілець
Єфрейтор; солдат
Солдати УСС

20.

Озброєння Українських січових
стрільців
У 1914 р. Стрільці були досить погано озброєні. Вони
використовували гвинтівки і багнети, які були зняті з
озброєння австрійської армії ще у 1888 р. Переозброєння
відбулося лише до кінця 1915 року.

21.

Українські січові стрільці
називали себе “усуси”
3 вересня 1914 р. на привокзальній площі
м.Стрий 2500 Українських січових
стрільців склали присягу на вірність
Австро-Угорщині та Україні.
Присяга Українських січових стрільців
на вірність Україні
Я, УСС, присягаю українським
князям, гетьманам Запорізької Січі,
могилам і всій Україні, що вірно
служитиму
Рідному
Краєві,
боронитиму його перед ворогом,
воюватиму за честь української
зброї до останньої краплі крові. Так
мені, Господи Боже й Архангеле
Михаїле допоможіть. Амінь.
Записати в зошит

22.

3 вересня 1914 р. формування
Легіону УСС завершилося
Стрільцями стали не лише чоловіки, але й жінки –
дівчата-студентки. З перших днів війни до Легіону
вступили сини письменника Івана Франка, а сам поет
останні місяці життя знаходився під опікою УСС
Олена Степанів
хорунжа УСС
Петро Франко
четар УСС
Софія Галечко
хорунжа УСС

23.

Зміни в організації Легіону УСС
з 1915 року
У березні 1915 р. Легіон УСС отримує більш
правильну військову організацію за австрійським
зразком – 2 окремих батальйони по 4 роти в кожному
21 серпня 1915 р. з усусів формується Перший
Полк Українських січових стрільців. Командантом
полку призначено Гриця (Григорія) Коссака
У 1916 р. командний склад Легіону отримує звання
офіцерів та унтерофіцерів регулярної армії

24.

У травні-червні 1916 р. Перший Полк УСС додатково
нараховував:
- Кулеметну роту (2 відділення, 80 осіб)
- Взвод мінометів і вогнеметів
- Ротний телефонний зв’язок
- Відділення хімічного захисту (з початку 1917 р.)
- Технічну роту
Окрім бойових частин у Першому Полку УСС було
організовано:
- Господарчу службу, обоз (4 одиниці транспорту і одна
польова кухня на сотню)
- Медичну службу (з січня 1915 р. – 40 осіб на сотню)

25.

Символіка Легіону УСС
28 жовтня 1917 р. митрополит Андрей Шептицький
освятив прапор УСС, створений стрілецьким
художником І. Іванцем. Це полотнище із синього
шовку з золотими літерами „УСС” на малиновому полі,
а з другого боку – герби Галичини і Києва.
Записати в зошит

26.

Громадська і просвітницька діяльність
усусів
У
Полку і Коші УСС було створено численні
культурницько-просвітні осередки – Пресові
квартири, що відіграли ключову роль у
патріотичному вихованні легіонерів.
У складі Пресових квартир плідно працювали
письменники, журналісти, композитори, актори,
художники А. Баб’юк, А. Лотоцький, О. Назарук,
Ю.Шкрумеляк, Л. Лепкий, І. Іванець, М. УгринБезгрішний та ін.
УСС видавали журнал “Шляхи”, альманах “Червона
калина” та сатиричні журнали “Самопал” та
“Самоохотник”,
спеціальні
поштівки(поштова
листівка).
Записати в зошит

27.

У 1915 р. був виданий збірник творів стрілецького
пісенника поета Р. Купчинського
М.Гайворонського “Співанки УСС”.
та
композитра
Гімн
Українських січових стрільців«Ой, у лузі
червона калина»,і сьогодні надихає українських
воїнів, які захищають рідну країну.
Їхні тодішні пісні «Чуєш, брате мій», «Їхав стрілець на
війноньку», «Човен хитається серед води», «Засумуй»,
«Засумуй трембіто» добре знані в Україні і діаспорі
понині.
При Коші УСС діяли бібліотека, стрілецький хор та
оркестр під керівництвом М. Гайворонського.
Записати в зошит
виділений текст

28.

Восени 1916 р. стрілецькі старшини
на чолі з сотником Д. Вітовським
розпочали велику культурницькоосвітню місію на Волині:
- організовано комісаріати для набору
новобранців
- організовано 100 українських шкіл,
а 16 старшин і стрільців працювали
в них учителями
- за допомогою громадських діячів
Львова К.Студинського, П.Мишуги,
І.Крип’явича січовики придбали для
волинських шкіл 1500 підручників,
чимало приладів

29.

Українські Січові Стрільці
Після утворення Західноукраїнської Народної
Республіки (ЗУНР) у листопаді 1918 р. полк
передислоковано до Львова, де він став ядром
Галицької армії. УСС мали велике значення для
відновлення військових традицій, зростання
українського патріотизму, утвердження форми
українського однострою (наприклад, вояки носили
головний убір мазепинка) тощо.
Записати в зошит
виділений текст