Храми Київської Русі. Замки й фортеці. Подих Ренесансу в архітектурі Львова. Українські дерев’яні церкви карпатського регіону

1.

Архітектура
Храми Київської Русі. Замки й
фортеці. Подих Ренесансу в
архітектурі Львова.
Українські дерев’яні церкви
карпатського регіону.

2.

Історія давньоруського архітектурного мистецтва бере початок
від дерев’яного будівництва давніх слов’ян. На жаль, жодна
архітектурна пам’ятка тих часів не дійшла до нас. Довгий час
як головний будівельний матеріал використовувалася деревина,
що була в достатку
Золоті ворота
м.Київ
Це єдина пам’ятка кам’яного
оборонного зодчества часів Русі,
яка збереглася до наших днів,
хоча і частково. Вони були
побудовані за часів Ярослава
Мудрого, тобто їм близько
тисячі років. З автентичної
споруди до нас дійшли руїни,
довкола яких відтворили самі
ворота вже у другій половині 20
століття.

3.

Унікальним явищем у
тогочасній світовій
архітектурі став собор св.
Софії у Києві (близько 10111018 рр), зведений Володимиром
Великим, оздоблений в часи
Ярослава Мудрого. Споруджений
грецькими майстрами на
зразок Константинопольського
собору Святої Софії. За типом
це п'ятинефний, хрестовокупольний храм з хрещатим
підкупольним простором та
анфіладами бокових нефів.
Собор увінчаний тринадцятьма
банями.

4.

Софійський собор
1037 р.–
найдавніший
храм Київської
Русі серед тих,
що збереглися до
наших днів.
Старшою від
нього була лише
Десятинна
церква,
зруйнована
монголотатарами 1240
року.

5.

Інтер'єру собору притаманне святкове піднесення. Вражає центральний
вівтар із мозаїчним образом Богоматері Оранти («Та, що молиться»),
яку зображено в повний зріст із піднятими руками (найбільша за розмірами в
усьому давньому світі)

6.

У другій половині XI ст. культове будівництво поширюється у
багатьох давньоруських центрах. Засновуються монастирі, у
яких будуються нові кам'яні храми. Це Успенський храм
Печерського монастиря (1078 р.), Михайлівський Золотоверхий
храм (1108 р.), Михайлівський собор Видубицького монастиря та
інші
Успенський храм КиєвоПечерської лаври (1073-1078)
Михайлівський Золотоверхий
собор (1108-1113)

7.

Києво-Печерська лавра
одна з найбільших
православних святинь
України, визначна
пам'ятка історії та
архітектури, а також
діючий монастир
Української православної
церкви Московського
патріархату зі статусом
лаври.
Від часу свого заснування
як печерного монастиря у
1051 р. Києво-Печерська
обитель була постійним
центром православ'я на
Русі.

8.

П'ятницька церква в Чернігові. Кінець ХІІ ст.
унікальний витвір
майстрів останнього
періоду давньоруської
архітектури. Церква була
названа на честь святої
Параскеви-П'ятниці,
покровительки торгівлі,
сільського господарства,
родини. Головна
особливість архітектури
храму: оригінальне рішення
переходу від прямокутної
основи до барабана за
допомогою
триступінчастих арок —
закомар.

9.

Спасо-Преображенський собор у
Спасо-Преображенський собор
було закладено 1036 р. князем
Мстиславом Володимировичем, а
закінчено за часів князя
Святослава Ярославича. Об'ємнопросторова композиція собору
надавала йому форми піраміди.
Пізніше споруду храму було
реконструйовано: зроблено
тамбури з бароковими
декоративними фронтонами,
добудовано північну й південну
башти зі шпилями. Від первісного
декоративного оздоблення собору
збереглися різьблені шиферні
парапети на хорах, фрагменти
фресок XI ст.
Чернігові

10.

Успенський собор у Володимирі-Волинському
Свято-Успенський
собор у ВолодимиріВолинському — єдина
пам'ятка на Волині доби
Київської Русі, що
збереглася до нашого
часу. Був збудований
князем Мстиславом
Ізяславичем 1160-1161
рр. за типом
шестистовпного
хрестовокупольного
одноверхого храму, що
свідчить, що його зводили київські будівничі.

11.

Церква святого Пантелеймона в Галичі
Єдиний храм Княжої
доби, що зберігся до
наших днів,
розташований за
три кілометри від
сучасного Галича.
Спорудження храму
було закінчено 1194
р. Він був
розташований у
центрі добре
укріпленого
городища.

12.

Замки України
• На даний час по
Україні збереглося
приблизно до 100
замків і фортець
• Більшість замків
розташовані у
західній частині
України.

13.

Хотинська фортеця веде
свій початок від Хотинського
форту, що був створений у 10
столітті
князем Володимиром
Святославичем як одне із
порубіжних укріплень
південного заходу Русі, у
зв'язку з приєднанням до неї
буковинських земель. Форт,
який згодом було
перебудовано у фортецю,
знаходився на важливих
транспортних шляхах, що
з'єднували Київ із Пониззям,
Поділлям і Придунав'ям.

14.

разом з містом
стає першорядною
фортецею руськолитовської держави,
а потім польської,
коли в половині XV
ст. західне Поділля
відійшло до Польщі.
Особливого значення
набула Кам'янецька
фортеця, коли
збільшилися напади
татар на Україну,

15.

Замок в Україні ,
розташований у
селі Свірж,
Перемишлянського району
Львівської області. Згадки
про нього трапляються в
архівних документах 1530
року, коли він належав
шляхетському родові
Свірзьких. Відомо, що під
час українсько-польської
війни в 1648—1654 рр.
замок не раз здобували
козацькі загони, а
в 1648 р. — спалили
татари. Згодом був
реставрованим.

16.

Луцький замок
Невицький
замок

17.

Золочівський замок
Олеський замок

18.

Підгорецький замок
Замок Паланок

19.

Влітку 1527 року у Львові на вулиці Пивоварів (тепер
Театральна) виникла пожежа. На другий день Львів
являв собою суцільне згарище. Але протягом відносно
короткого часу, місто було відбудовано в новому,
ренесансному стилі.

20.

Львів планувався по-новому.
Зберігалося тільки
середньовічне розміщення
центру –ринкова площа з
ратушею. Центральна
частина міста була
укріплена камінними стінами
та вежами, передмістя мали
дерево-земляні укріплення. У
другій половині XVI – першій
половині XVII століття було
проведено значні роботи із
розширення та влаштування
нових укріплень.
Площа Старий
Ринок

21.

Нові вежі були
відкритими з боку
міста. Специфіка
будинків на площі
Ринок диктувалася
магдебурзьким
правом: на вузьких
ділянках споруди
розміщалися
суцільною
шпалерою. Отже,
вся увага
приділялася
фасаду, що набував
першочергового
значення.

22.

Різновиди Ренесансу в житловій архітектурі
У Львові зіткнулися два різновиди Ренесансу в житловій
архітектурі: італійський та німецький, на яких дуже позначились
місцеві традиції. Будинки завершувались не трикутним щитом (як у
містах Північної Європи), а рівною горизонталлю
на зразок італійських
палаццо. На першому
поверсі асиметрично
розміщувались вхідні
двері та вікна.
Це диктувалося
господарським призначенням
цієї частини будинку.
Гармонійне поєднання цілості
залежало від таланту
будівничого.

23.

Чорна кам’яниця
Колись вона називалася іменем власника
Альберті, для якого почали її будувати в
1588 – 1589 роках Петро Барбони і Павло
Римлянин . Вся фасадна стіна покрита
„діамантовою” рустикою. Наличники
вікон і дверей обрамляють чудові
орнаменти – мотив виноградної лози.
Інтер’єри будинку вдало розміщені і
пишно оздоблені порталами, які покриті
викарбуваними в камені орнаментами.
Найрозкішнішою деталлю інтер’єрного
декору є оздоблення фрамуги вікон другого
поверху – орнамент у рельєфі з мотивом
гнутої виноградної лози, звисаючі грона
якої клюють пташки.

24.

Будинок Корнякта
Будинок Корнякта було
побудовано в 1580 році
архітектором Петром
Барбони на замовлення
православного купця
Костянтина Корнякта,
члена Ставропігійського
братства. Своєю
архітектонічною
цільністю,
монументальною величчю
і стильовою єдністю,
будинок перевершує все,
що було збудоване в
старому Львові з цивільної
архітектури.

25.

Вежа Корнякта
Каплиця Трьох Святителів

26.

В Україні збереглась велика кількість унікальних об’єктів
культової дерев’яної архітектури, яка займає особливе місце в
історико-культурній спадщині держави. Визначний характер
храмового будівництва знайшов тут поєднання з народними буді
вельними традиціями, які своїм корінням сягають давніх дохрис
тиянських часів. За підрахунками спеціалістів це понад 1,9
тис. об’єктів дерев’яної сакральної архітектури. Пам’ятки дере
в’яної сакральної архітектури збереглися практично
на всій території держави. Їх переважна більшість розташовує
ться у Львівській, Волинській, ІваноФранківській, Закарпатській та Чернівецькій областях.
Велика кількість пам'яток української дерев’яної сакральної ар
хітектури розташована на території прикордонних областей
Республіки Польща.

27.

У червні 2013 року на сесії
ЮНЕСКО, яка пройшла в
Камбоджі, до списку
Всесвітньої
спадщини унікальні українські
дерев'яні церкви Карпатського
регіону - 4 у Львівській області
і по 2 - в Івано-Франківській
та на Закарпатті. Повна
назва об'єкта – "Дерев'яні
церкви Карпатського регіону в
Польщі та Україні"
("Wooden Tserkvas of the
Carpathian Region in Poland
and Ukraine"). До переліку
потрапило 16 церков: по 8 від
України та Польщі.

28.

Церква Святої Трійці, Львівська
область, місто Жовква
Церква святого Юрія,
Дрогобич

29.

Церква Святого Духа, Львівська
область, Жовківський район,
село Потелич
Церква святого Михайла,
Закарпатська область,
Великоберезнянський район,
село Ужок

30.

Мистецький проект
Розпочніть створення
електронного каталогу
памяток мистецтва
України.
Сторінка перша:
Архітектура Давньої
України.