Мистецтво Київської Русі

1.

2.

Мистецтво Київської Русі — гордість і слава України, одне
з величних культурних явищ минулого, на художніх
досягненнях якого століттями поспіль зростала вся
українська культура
Контакти з візантійською культурою, а потім і прийняття
християнства (988) долучило культуру Київської Русі до
цінностей західної цивілізації

3.

Із Візантії разом з новим релігійним світоглядом русичі
запозичили й мистецькі традиції: особливості храмової
архітектури, монументального і станкового живопису (фрески,
мозаїки, ікони), книжкової мініатюри. Поступово образотворче
мистецтво й архітектура набули своєрідних рис.

4.

Першим кам'яним храмом на Русі була Десятинна церква,
побудована в 989—996 рр. Володимиром Великим
Десятинна церква
(реконструкція)

5.

Згідно переказу, місце для будівництва
майбутньої церкви було вибрано Володимиром
невипадково.
В.Верещагін.
Закладення
Десятинної
церкви

6.

Богородиця Десятинна
одразу ж стала
символом величі
столиці староруської
держави і головною
святинею
великокнязівського
центру, бо,
насамперед,
будувалася як
кафедральний собор
Місто Володимира з князівськими палацами та Десятинною
церквою ( макет)
У Десятинній церкві містилася княжа усипальниця, де поховано
Володимира Святославича та його дружину — візантійську царівну
Анну. Сюди було перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги

7.

Такою була історія Богородиці Десятинної до нашестя Батия
1240р., що стало катастрофічним для всього Києва. Після цієї
сумної події, храм майже чотири століття пролежав у руїнах
Аж до 30-х рр.. ХVІІ ст., коли
київський митрополит Петро
Могила наказав: «Десятинную
церковь Пресвятия Діви,
находящуюся у ворот
київських, викопать из мрака і
открить днівному світу»
Руїни Десятинної церкви
Малюнок поч. XIX ст.

8.

Нова біда прийшла разом із новою владою більшовиків, які
оголосили «релігію – опіумом для народу» та завзято приступили
до знищення культових об’єктів
Такий вигляд могла
мати Десятинна
церква
(ілюстративна
реконструкція)
У березні 1936 року президія київської міськради винесла
рішення про знесення Десятинної церкви, як такої, що не
має історичної цінності

9.

Про красу і пишність
Десятинної церкви можна
судити лише з переказів і
знайдених під час розкопок
залишків мозаїк, фресок,
уламків мармуру і шиферу
Мозаїка підлоги церкви
Велика кількість мармурових
прикрас (колони, капітелі,
різьблені деталі, мозаїчні
деталі) дали підставу
називати Десятинну церкву
«Мармуровою»
Фрагмент фрески Десятинної
церкви

10.

У 2000-х інтерес до
відбудови
Десятинної церкви
знову повернувся
Ювілейна монета, присвячена
1000-річчю з часу
спорудження церкви
Контури фундаменту
Десятинної церкви в ХХ
ст.

11.

Собор Святої Софії у
Києві - визначна пам'ятка
мистецтва Київської Русі

12.

Собор Святої Софії у Києві - визначна пам'ятка
мистецтва Київської Русі, унесений до списку об'єктів
Світової спадщини ЮНЕСКО
Багатокупольний пірамідальний собор було зведено, за даними
літопису «Повість минулих літ», на кошти князя Ярослава
Мудрого 1037 року. Князь замислював його як головний храм
держави й утілення ідеї об'єднання земель навколо єдиного
центру - Києва

13.

Інтер'єр собору оздоблено мозаїками та фресками, що
відтворюють євангельські та біблійні сюжети, а також
світські сцени з життя сім'ї Ярослава Мудрого (полювання,
музикування, дійства скоморохів)

14.

Найстародавнішим
руським храмом, що
зберігся до наших днів, є
Спаський собор у
Чернігові 1036 р.
Спаський собор у
Чернігові являє собою, як і
Десятинна церква,
хрестово-купольний храм.
У плані собору бачимо
витягнену із заходу на схід
споруду. Архітектура його
проста, урочиста і
стримана

15.

У середині собор був розкішно оздоблений
фресковим розписом, різьбленими деталями,
мозаїчними підлогами

16.

Собор Святої Софії у Києві
П'ятницька церква.
Чернігів.
Спаський собор у Чернігові

17.

У польсько-литовський період
культурний центр України
перемістився до ГалицькоВолинського князівства.
XIV-XVI століття
ознаменувались розквітом
мистецтва ГалицькоВолинського князівства.
Розгорнулося оборонне
будівництво, споруджувалися
неприступні цитаделі й
укріплені монастирі, навіть
церкви будувалися як фортеці

18.

Справжніми архітектурними
перлинами є замки в Луцьку,
Кам’янці-Подільському,
Острозький замок,
Ужгородська фортеця і
замок Паланок в Мукачеві,
величні фортеці в Меджибожі
і Хотині. Їх добудовували й
перебудовували протягом
декількох століть.
Найстарішим є Луцький замок
(сер. ХІV ст.)
Замок Любарта
(1350- 1430)
м.Луцьк

19.

Кам'янець-Подільська фортеця

20.

Острозький замок

21.

Ужгородська фортеця

22.

Замок Паланок в Мукачеві

23.

Мурований замок Меджибожа

24.

Оборонно-палацову архітектуру магнатських резиденцій
Львівщини репрезентують такі замки: Підгорецький,
Олеський, Золочівський, замок у місті Жовква
Підгорецький замок
Історія цих пам’яток оповита містикою, сповнена легенд і
таємниць

25.

Олеський замок

26.

Золочівський замок

27.

Замок у місті Жовква

28.

Львів відігравав провідну роль у розвитку мистецтва тієї доби.
Нові західні ідеї митці творчо поєднували з національними
традиціями. Приміром, кам’яниця заможного купця Костянтина
Корнякта нагадує палац (архітектор Петро Барбон)

29.

Архітектурний ансамбль православного Львівського
братства об’єднує Успенську церкву, монументальну
вежу Корнякта та каплицю Трьох Святителів. У
спорудах помітні риси української народної дерев’яної
архітектури

30.

Декоративний рельєф
фасаду каплиці Боїмів і
статуї святих у нішах між
колонами — зразок
синтезу архітектури й
скульптури. Стеля
поділена на квадрати, в
кожному з яких
розміщено погруддя
святого або ангела. Ця
пам’ятка свідчить, що
мистецтво України,
попри всю його
національну своєрідність,
належить до
європейського
культурного регіону

31.

В Україні близько трьох тисяч дерев’яних культових споруд,
що збереглися з XV— XVIII ст. Більшість церков розміщені в
західному регіоні. Цей скарб створювали не професійні зодчі, а
народні майстри, які могли без жодного цвяха будувати
дивовижної краси церкви

32.

Українські дерев'яні церкви - спадщина
ЮНЕСКО 3

33.

Домашнє завдання
Опрацювати матеріал презентації,основні поняття записати в
зошит.
Творче завдання «Замки України».