Соціальні аспекти статевого дозрівання

1.

Соціальні аспекти
статевого дозрівання

2.

Кожна людина народжується з ознаками
статі (так звані первинні статеві ознаки).
Уже з дитинства ви усвідомлюєте свою
належність до певної статі. Після
досягнення певного віку (у дівчат — це
11—13 років, у хлопців — 12-15 років)
настає період статевого дозрівання,
коли організм починає готуватися до
продовження роду. Період прискореного
статевого розвитку та досягнення статевої
зрілості називають періодом стишеного
дозрівання. Процес статевого
дозрівання супроводжується істотними
змінами в роботі всіх фізіологічних
систем, включно з центральною нервовою
системою.

3.

Фізіологічна зрілість — це фізіологічне
дозрівання всіх систем організму з
індивідуальними термінами розвитку.
Соціальна зрілість — це стійкий стан
особистості, що характеризується
цілісністю, передбачуваністю, соціальною
спрямованістю поведінки в усіх сферах їх
життєдіяльності.
Психологічна зрілість — це рівень розвитку
психіки людини та її культури, за якого вона
здатна до розумного, вольового управління
своїми почуттями, поведінкою, повністю
усвідомлює відповідальність за них.
Фізіологічна та соціальна зрілість не
настають одночасно, остання зазвичай
формується пізніше.

4.

Приятельське спілкування складається між
добре знайомими людьми, на основі якоїнебудь спільності інтересів й неодмінно
ґрунтується на особистій симпатії;
підтримується зустрічами, хоча глибокої
зацікавленості долею приятеля немає. Ці
взаємини покладають на людей певні
обов’язки: доброзичливість, зустрічі, обмін
думками, щирість, довірливість, взаємні
послуги. Приятелі не ставлять один перед
одним яких-небудь серйозних вимог щодо
виправлення та вдосконалення особистих
якостей, однак не терплять брехні, пліток,
зради. Якщо через певні обставини стосунки
перериваються, то без особливо болісних
переживань: найчастіше одні приятелі
замінюються іншими.

5.

Товариське спілкування складається між
людьми в процесі спільної діяльності на
основі єдності інтересів, життєвих
завдань; між однокласниками, тими, хто
систематично зустрічається протягом
тривалого часу, добре знає один одного й
у потрібний момент надає взаємну,
безкорисливу допомогу. Товаришування
потребує принциповості в стосунках,
людяності, чуйності, взаємодопомоги та
взаємопідтримки. Стосунки будуть
повноцінними, згуртовуватимуть
колектив, якщо товариші в спілкуванні не
виявляють байдужості до недоліків і
моральних вад.

6.

Дружба — це глибока й стійка особиста
прихильність, яка витримала перевірку часом і
загартована в труднощах, це союз людей,
спілкування між якими стає їхньою моральною
потребою. Велике значення в дружбі мають
індивідуальні моральні якості — прямота,
чесність, щирість, відданість, довіра, вірність,
безкорисливість, взаємна вимогливість.
Пошуки друга (подруги) — одна з важливих
моральних проблем підліткового віку. Адже у
відвертому, щирому обміні думками, в
обговоренні життєвих цілей і планів часто
формуються переконання, відбувається
самопізнання, самовизначення особистості,
конкретизуються завдання в самовихованні. У
дружбі ви випробовуєте себе, пізнаєте
внутрішній світ — свій та інших.

7.

Любов, або кохання (інтимне спілкування),
— одне з почуттів, що хвилює кожну
людину протягом усього життя, особливо, в
юності. Психологічна та соціальна
незрілість особистості не перешкоджає
виникненню почуття любові. Раннє кохання
подібне до дружби. Воно виявляється в
прагненні бути разом, у радості
спілкування, в усвідомленні духовної
близькості, в очікуванні взаємної ніжної
уваги. Кохання змушує вимогливіше
ставитися до себе, іноді й переглянути
свою поведінку, породжує велике бажання
стати розумнішим, сильнішим, кращим.

8.

Раннє кохання породжує нові моральні обов’язки юнака
й дівчини, які можна сформулювати в таких вимогах:
• розглядати перше кохання як почуття, що потребує
особливого самоконтролю, дисципліни (а не як
некеровану стихію, що ламає всі норми й правила
поведінки); усвідомлювати відповідальність перед
собою, коханою людиною, близькими, перед
суспільством;
• усвідомлювати необхідність у стримуванні почуттів і
недопустимість фізичної близькості між коханими до
настання соціальної зрілості й економічної готовності
створити сім'ю, нести відповідальність за всі наслідки
своїх взаємин;
• терпляче й доброзичливо ставитися до виявів уваги рідних до змін у вашій поведінці;
• пам'ятати, що посилена увага рідних зумовлена турботою про ваше теперішнє й майбутнє. Самому
прагнути знайти форму й нагоду тактовно розповісти про характер ваших взаємин, про їхній
благотворний вплив на вас, про відсутність небезпеки, що загрожувала б вам, заспокоїти;
• бережливо ставитися до кохання й до коханої людини, не ставити її в незручну ситуацію,
оберігати від образ сторонніх і самому не давати до цього приводу. Але, на жаль, іноді бувають і
такі наслідки раннього кохання, як небажана вагітність, легковажний шлюб, нереалізовані
плани, утрачені мрії та здоров'я.