Методики проектування безпровідних мереж Wi - Fi (2.2)

1. Проектування безпровідних мереж Wi-Fi

2.2.
Методики
проектування
безпровідних мереж

2. Планування проекту і вимоги

Вимоги щодо перепускної здатності.
Вимоги щодо перепускної здатності
частково залежать від типів
пристроїв, які будуть застосовані у
безпровідній LAN. У більшості випадків
на даний час вибирають мережі,
базовані на 802.11g або на 802.11n.
Область покриття. Певні частини
будівлі можуть бути значно складніші
для охоплення покриттям, ніж інші.
Щільність розташування
користувачів. Слід звернути увагу на
кількість користувачів. Користувачі
можуть більш щільно збиратися у
таких публічних місцях, як конференцзали, приймальні, кафетерії тощо.

3. Планування проекту і вимоги (2)

Характеристика користувачів.
Слід оцінити, скільки користувачів
буде використовувати мережу і
яку якість послуг вони
очікуватимуть. При цьому
необхідно передбачати суттєве
зростання їх кількості.
Фізичні аспекти. Необхідно оцінити,
чи необхідна нова кабельна
мережа для забезпечення
мережної магістралі, чи можна
використати чинну кабельну
систему; визначити джерела
живлення для пунктів доступу та
їх розташування; можливості
відкритого чи прихованого

4. Планування проекту і вимоги (3)

Логічна архітектура мережі. У
більшості випадків логічна
архітектура повинна
підтримувати адресний блок IP у
всій області неперервного
покриття.
Характеристики застосувань.
Слід уточнити, чи всі застосування
чутливі до високої або змінної
затримки і чи застосування
передбачають термінові дані.
Вимоги безпеки. Перед
впровадженням бажано
побудувати мережу, яка може
вирішувати багато задач
забезпечення захисту даних і

5. Планування проекту і вимоги (4)

Міркування стосовно середовища
у розташуванні мережі . Ряд
факторів можуть впливати на
поширення і якість радіосигналів.
Будівельні матеріали, конструкції
та поверхові плани можуть
впливати на те, як радіохвилі
поширюються через будівлю.
Інтерференція існує завжди, але в
одних будівлях вона виражена
більше, ніж в інших. Температура і
вологість мають незначний вплив.
Управління проектом. Як і в
багатьох інших проектах,
необхідними компонентами є нарис
графіку і кошторису.

6. Особливості поширення радіохвиль всередині приміщень

На поширення хвиль у радіоканалах всередині
приміщень впливають головним чином такі фактори:
відбиття від об’єктів всередині приміщень і
дифракції навколо них, включно зі стінами і
міжповерховими перекриттями;
втратами при проходженні хвиль через стіни,
перекриття та інші перешкоди;
спрямування енергії хвиль, особливо у коридорах
при високих частотах;
переміщення осіб або інших об’єктів у приміщенні,
включно з одним або обидвома кінцевими пунктами
радіоканалу.

7. Особливості поширення радіохвиль всередині приміщень (2)

Вплив цих факторів можна оцінити :
втратами на шляху поширення, які враховують не тільки вплив
відстані, як для шляху прямої видимості, але й додаткові
втрати внаслідок перешкод і проходження через різні
матеріали будівлі, а також можливе зменшення рівня втрат
внаслідок спрямування електромагнітної енергії елементами
будівлі;
часовими і просторовими варіаціями втрат на шляху
поширення хвиль;
ефектами багатошляхового поширення від відбитих і
дифрагованих складових хвиль;
неузгодженістю поляризації внаслідок випадкових змін
орієнтації мобільного терміналу

8. Наближення сферичного хвильового фронту плоским хвильовим фронтом

9. Система координат і позначення для відбиття та заломлення плоских хвиль

10. Поляризаційний еліпс та його параметри

a cos
e
b sin
e
Eu 1
Eu21 Eu22
Eu 2
Eu21 Eu22
,

11. Два варіанти розгляду поляризації падаючої плоскої хвилі

12. Падіння, відбиття і дифракція плоскої хвилі на провідній півплощині

Для умови 0 2 (рис. 2.19 а) Для умови 2 (рис. 2.19 б)
0
0
відбиття (A0B)
2
поширення (B0C)
2
2 2
тінь (C0A)
Область

13. Інтенсивність електричного поля в областях відбиття, поширення і тіні

Графік залежності модуля напруженості електричного поля від кута
для постійної відстані від вістря та для одиничної амплітуди падаючої
хвилі . Кут ковзання падаючої плоскої хвилі дорівнює 101.3º

14. Дифракція на клиновидній області з обмеженою провідністю

Геометрична конфігурація
області біля кута будинку

15. Дифракція на клиновидній області з обмеженою провідністю (2)

Розподіл амплітуди електричного поля в околі кута будинку: (а) з
використанням моделі; (б) згідно з публікацією

16. Дифракція на вістрі та зони Френеля

Пересилання хвиль між антенами при наявності
перешкоди

17. Дифракція на вістрі та зони Френеля (2)

Залежність модуля коефіцієнта дифракції (а) і втрат (б)
від параметра

18. Еліпсоїд Френеля (а) і зони Френеля (б)

19. Переріз еліпсоїда першої зони Френеля з поверхнею відбиття

20. Планування розподілу частот

Як канал у центрі
вибраний один з
трьох каналів, які
не
перекриваються,
наприклад,
вибраний канал 1.
Щоб уникнути
перекриття,
подальше
встановлення
каналів навколо
центру слід
здійснити
почергово з двох
неперекритих

21. Планування розміщення пунктів доступу

Розташування пунктів доступу
слід визначити на підставі
результатів ознайомлення з
місцем розгортання мережі та,
можливо, результатів
комп’ютерного моделювання.
Одним з основних обмежень при
визначення пункту розташування
AP є конструкція будівлі. Слід
використати поверхові плани, а
також відвідати будівлю.
На поверхових планах слід
відзначити, де потрібно
забезпечити покриття.
Слід відзначити місця поблизу
щитків електроживлення.

22. Планування розміщення пунктів доступу (2)

Слід позначити будь-які можливі
джерела завад. Якщо очікуються
значні завади, то їх рівень та
частотний розподіл можна
виявити за допомогою
аналізатора спектру.
При проведенні радіочастотного
тестування може бути потрібним
екранувати будь-яке
лабораторне обладнання, доки не
завершаться вимірювання, щоб
уникнути завад від безпровідної
мережі.
Як правило, слід дотримувати
відстань щонайменше 8 м від будьякого постійного джерела завад.

23. Планування розміщення пунктів доступу (3)

Кожен AP повинен бути розміщений на
відповідній відстані (не більше від 90 м)
від телекомунікаційної комірки чи шафи
з урахуваннм конфігурації кабельних
лотків, згинів тощо.
Живлення пунктів доступу бажано
здійснювати через мережний кабель
(Power over Ethernet - PoE).
Монтування AP над підвісною стелею
звичайно є достатнім запобіжним
засобом фізичної безпеки, бо пункт
доступу невидимий зовні. Багато
пунктів доступу включають слоти
безпеки для фізичного виявлення
рухомих об’єктів.
Визначення кількості пунктів

24. Планування розміщення пунктів доступу (4)

Додатково слід обчислити потрібну
кількість на підставі щільності
користувачів.
Для цього кількість користувачів в
організації слід поділити на 20..50 і
використати меншу кількість, якщо
безпровідні мережі широко
використовуються, і більшу кількість,
коли з безпровідними мережами ще
експериментують.
Більша з двох оцінок, отриманих за
двома описаними методиками, дає
приблизну кількість пунктів доступу,
потрібних при інсталюванні мережі.
Слід поміщати пункти доступу у
відкритих середовищах з

25. Використання антен для пристосування покриття

Більшість пунктів доступу
вживають неспрямовані антени, які
випромінюють рівномірно. Може бути
бажаним змінити цей основний
взірець покриття з кола на дещо
інше для певних застосувань.
Для покриття великиго офісу або
кампусу для пункту доступу слід
використати зовнішню антену.
Слід брати до уваги тип антери, її
коефіцієнт підсилення і діаграму
напрямності.
Оточення антени може суттєво
впливати на її параметри і
характеристики.