Епідемічний паротит. Кашлюк. Паракашлюк

1.

Епідемічний паротит. Кашлюк.
Паракашлюк.
Лекція № 17
Викладач Тітова Т.В.

2.

Епідемічний паротит
• гостре захворювання, яке спричинюється вірусом і
характеризується гарячкою, ураженням залозистої та
нервової тканини.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

ЕТІОЛОГІЯ
Збудником є
вірус, що містить
РНК
Добре
зберігається
при низьких
температурах

9.

10.

Parotitis epidemica
• Сімейство Paramyxoviridae
• Гине при T - 60*C протягом 5 – 10 хвилин, УФО
– відразу, в дезрозчині – 2-3 хвилини.
• Не летючий.
• Існує один серотип вірусу.

11.

12.

Паротит вперше описаний Гіпократом
в ІV віці до н.е.
В 1849 р. А.Д.Романовський описав
ураження ЦНС
Н.Ф.Філатов та І.В.Троїцький доказали
ураження статевих залоз
Збудник відкритий в 1934 р Johnson та
Goodpasture

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

• Запальний процес локалізується біля слинних вивідних протоків
та кровоносних судин
ПАТОГЕНЕЗ
• Спостерігається генералізована гіперплазія лімфоїдної тканини:
утворення гігантських багатоядерних клітин

21.

Слизові оболонки ротової порожнини, носа, глотки
Слинні залози
Віремія
Залозиста тканина
Нервова система
• Сублінгвіт
• Менінгіт
• Субмандибуліт
• Менінгоенцефаліт
• Панкреатит
• Мононевріти
• Орхіт, простатит
• Мієліти
• Оофорит
• Енцефаломієліти
• Мастит
• Полірадікулоневріти
• Тиреоїдит

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

Клініка
Ураження привушних слинних залоз
- перша ознака хвороби. Цей
характерний процес у більшості
хворих (70%) відмічається вже в 1-й
день захворювання. З’являється
припухлість та болючість в ділянці
привушних залоз, спочатку з
одного, потім з обох сторін.
Симптом Філатова – болючість при
натискуванні на козелок, болючість
за мочкою вуха, при натискуванні на
сосцеподібний відросток.

34.

Клініка
• Симптом Мурсона (Мурсу) –
гіперемія та припухлість на слизовій
оболонці щік в ділянці вивідного
протока ураженої привушної залози.

35.

Ураження
інших залоз
Запальний процес
підшлункової залози
– біль в животі,
нудота, блювання

36.

37.

38.

ОРХІТ
Сильний біль в калитці, з
іррадіацією в пах, поперек, яєчко
збільшується, ущільнюється.

39.

Паротит у хлопчиків та
його наслідки
• Наслідки епідемічного паротиту найбільш
небезпечними є для хлопчиків віком більше
7 - 8 років.
• Якщо статевий розвиток вже почався, то цей
процес може бути зупинений під час
впровадження вірусу в тканини тестикул.
• У хлопчиків віком старше 12 років в 48%
випадків виникає вторинне стійке безпліддя.

40.

Варіанти
ускладненого
перебігу
Простатит (частіше у
підлітків) –
запалення передміхурової
залози
Оофорит - запалення
яєчників
Мастит – запалення
молочної залози
Тиреоїдіт – запалення
щитоподібної залози
Нефрит – запалення нирок
Епідидиміт – запалення
придатків яєчка

41.

42.

43.

Менінгоенцефаліт
На 6 - 10 добу захворювання
уражаються черепні нерви,
пірамідна та вестибулярна
системи, мозочок.
Стан дуже тяжкий,
гіпертермія, мозкове
блювання, порушення і втрата
свідомості, марення, тонічні
та клонічні судоми, парези
черепних нервів, геміпарези
кінцівок, мозочкова атаксія.

44.

Полірадикулоневріти
• На 5 - 7 добу спостерігаються мляві парези
і паралічі в поєднанні з корінцевим
больовим синдромом, випаданням
чутливості за дистально – периферичним
типом

45.

46.

Панкреатит – цукровий діабет
Віддалений
прогноз
Орхіт – безпліддя, атрофія яєчок, тестикулярні
пухлини, імпотенція
Оофоріт – безпліддя, рання менопауза,
пухлини, маткові кровотечі
Менінгіт(менінгоенцефаліт) – глухота,
гіпертензіонний синдром , гідроцефалія,
сліпота, енурез

47.

48.

49.

50.

51.

52.

Диференційний діагноз
Гнійний
паротит
Токсичний
паротит
Лімфаденіт
Дифтерія
токсична
Слинокам’яна
хвороба
Серозні
менінгіти

53.

Лабораторна
діагностика
• Виділення вірусу з крові, змивів з
глотки, секрету привушної слинної
залози, цереброспинальної рідини і
сечі методом імунофлюоресценції
• Серологічні методи (зростання титру
антитіл в парних сироватках в
динамиці)

54.

Потенційні проблеми
• Отит
• Стоматит
• Пневмонія
• Цукровий діабет
• Безпліддя

55.

56.

При панкреатиті
Голод, поступове
розширення дієти з
обмеженням жирів
та вуглеводів.
Дієта молочнорослинна,
механічно щадна,
рясне пиття.

57.

58.

59.

При
епідемічному
паротиті
середньої
тяжкості застосовуються
фізіопроцедури:
• УВЧ-терапія,
ультрафіолетове
опромінення.
• На опухлу щоку можна
надіти суху марлеву
пов'язку. Думка про те,
що набряклу область
можна
гріти,
є
спірним. Тому краще
використовувати
теплий компрес, але не
гарячий.
• Кімнату, в якій лежить
дитина,
рекомендується
провітрювати
як
можна частіше.

60.

61.

Суспензорій

62.

Заходи в вогнищі
• Ізоляція хворого на 9 днів від початку
захворювання
• Карантин на 21 день для контактних , що не
хворіли та не щеплених дітей віком до 10
років, роз’єднання проводиться з 11-го дня
(з 11до 21-го дня)
• Провітрювання, вологе прибирання
• Щоденний огляд, термометрія
• Санітарно-просвітня робота
• Дезінфекція не проводиться

63.

• Проводиться живою паротитною вакциною,
Специфічна
профілактика
• яка вводиться підшкірно в дозі 0,5 мл
• Вакцинація в 12міс
• Ревакцинація в 6 років

64.

65.

66.

Диспансеризація
Неускладнена форма – 1 місяць в дитячій консультації
З ураженням нервової системи – спостереження невропатолога та інфекціоніста 2 роки
Після орхіту – ендокринолог та інфекціоніст 2 роки
Після панкреатиту – ендокринолог 1 рік

67.

68.

І етап медсестринського процесу
Медсестринське
обстеження
Скарги матері
- біль при жуванні;
-озноб, гарячка;
- загальна слабкість;
-головний біль;
Анамнестичні
данні
-контакт з хворою
дитиною;
-відсутність
щеплення
Об’єктивно
- гіпертермія;
-висип на шкірі;
- головний біль;

69.

ІІ етап медсестринського процесу
Проблеми пацієнта
• Гіпертермія.
• Набряк привушних слинних
залоз.
• Біль при жуванні.
• Головний біль.
• Нудота, блювання

70.

ІІІ етап медсестринського процесу
ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ
МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ
• Догляд та медсестринське
спостереження за пацієнтом
• Виконання лікарських
призначень
• Навчити матір пацієнта
маніпуляціям по догляду

71.

ІV етап медсестринського процесу
ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ
МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ
• Ізоляція дитини на 9 днів.
• Годувати дитину термічно, хімічно щадною їжею.
• Здійснювати догляд за слинними залозами.
• Систематичний контроль за температурою тіла.
• Виконання лікарських призначень: дезінтоксикаційна
терапія , дегідратаційна
терапія, симптоматична терапія.

72.

V етап медсестринського процесу
ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА
КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ
• Зникнення інтоксикації,
покращання загального стану
• Зникнення набряку привушних
слинних залоз.
• Корекція мед сестринських
втручань можлива при різних
ускладненнях: треба пам’ятати
про панкреатит, орхіт та
епідидиміт, серозний менінгіт,
менінгоенцефаліт, неврит
черепних нервів,
полірадикулоневрит.

73.

74.

Епідемічний паротит
Інкубаційний
період 11 – 23 дні
Хворий може
заражати інших за
2 дні до проявів
хвороби
від початку
хвороби
Заразність
утримується до 6 8 днів

75.

76.

77.

78.

Кашлюк
• гостре інфекційне
захворювання, яке
спричинюється паличкою
Борде - Жангу. Головними
проявами його є кашель з
поступовим розвитком
нападів спазматичного
характеру, який закінчується
відходженням скловидного
мокротиння, блювання

79.

З історії
• В 1906 році збудник був
виділений з харкотиння хворого
бельгійським вченим Ж.Борде
та французьким О. Жангу
• Про це захворювання стало
відомо з 1578 року під час опису
епідемічного спалаху в Парижі

80.

81.

82.

83.

Паличка Борде - Жангу

84.

Паличка Борде - Жангу

85.

86.

87.

ПАТОГЕНЕЗ
Вхідні ворота - слизові дихальних шляхів
Бронхогенне розповсюдження по дрібним бронхам і
бронхіолам без бактеріємії
Підвищення збудливості рецепторів слизових дихальних шляхів
Формування застійного вогнища збудження в кашльовому
центрі
Зміна ритму дихання і з’явлення характерного спазматичного
кашлю
Гіпоксемія та гіпоксія
Гіпоксична енцефалопатія

88.

89.

Класифікація кашлюку
ТИП
1.Типові форми
2.Атипові:
стерта;
абортивна;
субклінічна;
безсимптомна.
ТЯЖКІСТЬ
1.Легка.
2.Средньої
тяжкості.
3.Тяжка.
ПЕРЕБІГ
1.Гладкий.
2.Негладкий
(ускладнений)

90.

91.

92.

93.

94.

95.

96.

97.

98.

Спазматичний кашель
https://www.youtube.com/wat
ch?v=QVUPJwk3bvs
Кашлюк
https://www.youtube.com/wat
ch?v=WtUfpJPK79I&t=121s

99.

100.

101.

102.

103.

104.

105.

Особливості перебігу кашлюку у дітей
раннього віку
Діти сприйнятливі до
коклюшу з перших днів
життя.
Часто перебіг захворювання
тяжке і середньої тяжкості.
Скорочений інкубаційний
період (4-6 діб).
Катаральний період
скорочується до 5-7 діб, а
інколи може бути відсутнім.
Судомний період
подовжується до 2-3
місяців.
Можуть бути відсутніми
репризи.
Наявні епізоди апное як на
висоті кашлю, так і у вигляді
його еквівалентів.
Часті ускладнення
захворювання, які можуть
розвиватися, починаючи з
катарального періоду.
Після перенесеного
кашлюку можуть
відмічатися залишкові
явища у вигляді затримки
психомоторного розвитку,
судом, алергозу.

106.

107.

108.

109.

110.

Ускладнення
Енцефалопатія
Пневмонія,
бронхіт
Пневмоторакс,
емфізема,
ателектази
Крововиливи,
носові
кровотечі
Апное
Пупкова грижа,
випадіння
прямої кишки
Судомний
синдром

111.

112.

Діагностика
• https://www.youtube.com/watch
?v=hPaTjI6sX0Q

113.

114.

115.

116.

117.

118.

119.

120.

121.

122.

Медикаментозне лікування
Антибіотики в катаральний період – ампіцилін, цефалоспоріни
Нейролептики – аміназин
Десенсибілізуючі препарати – супрастин, тавегіл
Спазмолітики- еуфілін
Муколітики – аерозолі з протеолітичними ферментами, АЦЦ
Протикашльові – тусупрекс, лібексин

123.

124.

Заходи в вогнищі
Ізоляція на 25- 30 діб
Карантин на 14 діб для
контактних, що не хворіли і
не щепленим дітям віком
до 7 років, при лікуванні
хворого амбулаторно- на 25
діб від початку кашлю
Щоденний огляд,
термометрія
Однократне
бакдослідження харкотиння
методом «кашльових
пластин»
Дітям до 1року, які не
хворіли та не щепленим,
вводиться імуноглобулін
Провітрювання, вологе
прибирання
Санітарно-просвітня робота

125.

І етап медсестринського процесу
Медсестринське
обстеження
Скарги матері
- субфебрильна
температура;
-нежить;
- сухий кашель
;
Анамнестичні
данні
-контакт з хворою
дитиною;
-відсутність
щеплення
Об’єктивно
- температура тіла
субфебрильна;
-напад кашлю
закінчується блюванням;
- в’язке тягуче харкотиння

126.

ІІ етап медсестринського процесу
Проблеми пацієнта
• Кашель.
• Субфебрилітет.
• Нежить.
• Блювання.
• В’язке, тягуче харкотиння.

127.

ІІІ етап медсестринського процесу
ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ
МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ
• Підготовка пацієнта та взяття
матеріалу для лабораторних
досліджень
• Догляд та медсестринське
спостереження за пацієнтом
• Виконання лікарських призначень
• Навчити матір пацієнта
маніпуляціям по догляду

128.

ІV етап медсестринського процесу
ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ
ВТРУЧАНЬ
• Ізолювати дитину на 30 днів.
• Взяття харкотиння методом кашльових пластин.
• Годувати дитину механічно, хімічно щадною їжею.
• Здійснювати догляд за ротовою порожниною.
• Систематичний контроль за температурою тіла,
частотою дихання, АТ.
• Виконання лікарських призначень:
антибіотикотерапія , аеротерапія, вітамінотерапія,
дезінтоксикаційна терапія , спазмолітики,
нейроплегики, симптоматична терапія.

129.

V етап медсестринського
процесу
• ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ
• Зникнення інтоксикації, покращання загального стану
• Зникнення кашлю.
• Корекція мед сестринських втручань можлива при
різних ускладненнях: треба
пам’ятати про пневмоторакс, емфізема легень,
енцефалопатії, менінгізм, пупкової та пахової гриж,
випадання прямої кишки, носових кровотеч,
крововиливів у шкіру, кон’юнктиву та в тканини
головного мозку

130.

Профілактика кашлюку

131.

І
М
У
Н
О
П
Р
О
Ф
І
Л
А
К
Т
И
К
А

132.

КАШЛЮК
Інкубаційний період 3 – 20 днів
Хворий може заражати інших з другої половини інкубаційного
періоду
Заразність утримується до 4 тижнів з початку хвороби

133.

гостре інфекційне захворювання,
яке спричинюється паличкою
паракашлюку.
Паракашлюк

134.

ЕТІОЛОГІЯ
• B. parapertussis – аеробна
нерухома грамнегативна
паличка, від кашлюкової
диференціюють за допомогою
специфічних аглютинуючих
сироваток.
• Збудник паракашлюку
(Bordetella parapertussis) в 1937
році виділили і описали Eldering
та Kendrick

135.

КЛІНІКА
• Клінічна картина при кашлюку та
паракашлюку в більшості випадків дуже
схожа. Різниця їх в тому, що паракашлюк
має більш легкий перебіг, ускладнення
зустрічаються рідко, а летальність майже
дорівнює нулю.

136.

Дифдіагностика кашлюку та паракашлюку

137.

ДІАГНОСТИКА
Специфічна лабораторна діагностика кашлюку і
паракашлюку може здійснюватись трьома
методами:
• бактеріологічним, при якому виділяють збудника зі слизу
задньої стінки глотки;
• серологічним, при якому визначають специфічні антитіла в
сироватці хворого або особи, що перехворіла
• методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).
Бактеріологічний метод обстеження та ПЛР є методами ранньої
діагностики захворювань, серологічний ‒ використовують для
ретроспективного встановлення діагнозу.

138.

ЛІКУВАННЯ
• Госпіталізації підлягають пацієнти з
середньотяжким та тяжким перебігом
захворювання. Харчування має бути
висококалорійним та дробним.
Приміщення слід часто провітрювати.
Хворим рекомендовані тривалі
прогулянки на свіжому повітрі.

139.

ЛІКУВАННЯ
Для етіологічного лікування використовують макроліди
(еритроміцин , азитроміцин , кларитроміцин ,
рокситроміцин – курсом 5‒7 днів)
Ефективність протикашльових, відхаркуючих препаратів і
легких седативних засобів ‒ сумнівна; їх слід застосовувати
обережно.
Гормонотерапія призначається лише при тяжкій формі
захворювання: преднізолон , гідрокортизон , дексазон
курсом 3‒5 діб.
Специфічний протикашлюковий γ-глобулін доповнює
успішне лікування на ранній стадії захворювання.
При клінічно виражених симптомах гіпоксемії та гіпоксії
показана оксигенотерапія

140.

Активна імунізація (вакцинація) - один з
основних напрямків імунопрофілактики
інфекційних захворювань, який
грунтується на створенні в популяції
протективного імунітету і, відповідно,
стійкості до певних інфекцій шляхом
створення чи посилення штучного
імунітету в процесі вакцинації (Сміян І.С.,
Чернишова Л.І. та ін., 2001).

141.

Вакцинальні препарати
1. Живі вакцини
2. Інактивовані (вбиті) вакцини
3. Хімічні вакцини
4. Анатоксини
5. Векторні (рекомбінантні) вакцини: проти гепатиту В,
ротавірусної інфекції.
6. Синтетичні вакцини - штучно створені антигенні
детермінанти мікроорганізмів.
7. Асоційовані вакцини: АКДП.

142.

143.

МЕТОДИ ВАКЦИНАЦІЇ
- Внутрішньошкірний
- Підшкірний
- Внутрішньом’язовий
- Нашкірний
- Безголковий
- Аерозольний
- Інгаляційний
- Ентеральний

144.

ПАРЕНТЕРАЛЬНІ МЕТОДИ ВВЕДЕННЯ
ВАКЦИН
(підшкірний, внутрішньошкірний,
внутрішньом’язовий)
Недоліки:
- Ймовірність порушення правил
асептики
- Необхідність використання
одноразових шприців
- Мала продуктивність.

145.

Ентеральний
метод
Недоліки:
Необхідні
високі дози
вакцин, через
руйнування
антигенів
шлунковим
соком висока
вартість вакцин

146.

147.

148.

149.

150.

Перелік медичних протипоказів до проведення
профілактичних щеплень
Всі вакцини та анатоксини:
Тяжкі ускладнення на попередню дозу у вигляді анафілактичного шоку
Алергія на будь-який компонент вакцини
Прогресуючі захворювання нервової системи, гідроцефалія та гідроцефальний
синдром у ступені декомпенсації, епілепсія, епілептичний синдром з судомами
Анемія з рівнем гемоглобіну нижче 80г/л (профілактичні щеплення
проводяться після підвищення рівня гемоглобіну)

151.

Перелік медичних протипоказів до проведення
профілактичних щеплень
Всі живі вакцини:
Вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогамаглобулінемія
БЦЖ:
Вага дитини менше 2000г: при недоношеності ІІ ст. (вага 1500-1999г) щеплення не
проводять до 1 міс. життя, при недоношеності ІІІ ст. (вага 1000-1499г) – до 2 міс.

152.

Перелік медичних протипоказів до проведення
профілактичних щеплень
ОПВ:
Дітям, яким протипоказано введення живих вакцин, а також членам їх родин
рекомендовано проведення щеплення інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ)
АКДП:
Судоми в анамнезі (замість АКДП вводять АДП або вакцину з ацелюлярним компонентом)

153.

Перелік медичних
протипоказів до
проведення
профілактичних щеплень
• Живі вакцини проти
кору, паротиту,
краснухи:
• Алергічні реакції на
аміноглікозиди
• Алергічні реакції на
яєчний білок

154.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!