Склад та структура агрофітоценозів їх мінливість (лекція 3)

1.

Анісимова А.А.
Тема:Склад та структура
агрофітоценозів, їх мінливість.
1.
2.
3.
Література
Косолап М.П. Гербологія стр. 30-49, 66-81
Кучерявий В.П. Екологія - Фітоценологія – вчення
про фітоценози, Львів: Світ, 2001 – 500 с: іл.
Косолап М.П. Термінологічний словник з
гербології
Київ, 2005 р. - 225 с.

2.

1.
2.
3.
Склад та структура
агрофітоценозу
Фітоценотична
значимість видів
Мінливість
агрофітоценозів.

3.

1. Склад та
структура
агрофітоценоз
у

4.

1. СКЛАД ТА СТРУКТУРА АГРОФІТОЦЕНОЗІВ
Характеристики складу агрофітоценозу
ФЛОРИСТИЧНИЙ СКЛАД;
СКЛАД ЕКОБІОМОРФ;
ЧИСЕЛЬНІСТЬ І СКЛАД
ЦЕНОПОПУЛЯЦІЙ;
ФІТОЦЕНОТИЧНА ЗНАЧИМІСТЬ ВИДІВ.
Екобіоморфа (від грецького, οἶκος — житло, місцеперебування, βίος — життя і μορφή —
вид, форма) — сукупність рослин, які мешкають в подібних умовах
середовища і мають певний тип пристосувальної структури та
пов'язаних з нею фізіологічних особливостей.

5.

Флористичний склад
агрофітоценозу
1. Вищі рослини
(сільськогосподарські культури,
бур’яни)
2. Нижчі рослини
(гриби, мохи, лишайники, бактерії та
водорості)

6.

По відношенню до органічної речовини
1. Синтезуючі створюють органічну речовину
Культурні рослини,
бур'яни,
водорості (100-150 кг/га)
лишайники,
мохи
2.Гетеротрофні – розкладають органічну
речовину
бактерії
гриби,

7.

Флористичний
склад
Вищі рослини
- С.-г. культури;
- Бур'яни
Нижчі рослини
- Водорості;
- Лишайники;
- Мохи.
Синтезують органічну речовину
- Гриби;
- Бактерії
Гетеротрофи

8.

Чому вид представлений в
складі агрофітоценозу?
Можливість існування конкретного
виду у складі агрофітоценозу
визначається:
ектопічними (ґрунтовими),
ценобітичними (внутрішні умови
фітоценозу) та
антропічними (діяльність людини)
умовами.
Можливість появи нових видів у
складі агрофітоценозу зумовлена
тим, що флористична ємкість
екотопу завжди значно більша ніж

9.

Представленість вищих
рослин в агрофітоценозі
Біоморфа (життєва форма) -
зовнішній вигляд (габітус) рослин, що
сформувався історично під впливом
екологічних факторів і спадково
закріпився.
Екоморфа - життєва форма рослин, що
визначається їхнім відношенням до
зовнішніх умов.

10.

СТРУКТУРА АГРОФІТОЦЕНОЗУ
"Структура" від лат. strukture - будова, розташування
Структура агрофітоценозу - взаєморозміщення його складових
Горизонтальна
Геометрична
Екологобіологічна
Структура
Вертикальна
Функціональна

11.

СТРУКТУРА АГРОФІТОЦЕНОЗУ
ВЕРТИКАЛЬНА СТРУКТУРА АГРОФІТОЦЕНОЗУ
ВІДОБРАЖАЄ СТУПІНЬ ЗАПОВНЕННЯ ПРОСТОРУ
ДАНИМ РОСЛИННИМ УГРУПУВАННЯМ ПО ВЕРТИКАЛІ.
ОСНОВНИМ ЕЛЕМЕНТОМ ВЕРТИКАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ Є
ЯРУС (РОЗРІЗНЯЮТЬ НАДЗЕМНУ І ПІДЗЕМНУ
ЯРУСНІСТЬ).
Горизонтальна структура фітоценозу характеризує його
будову в горизонтальному напрямі.
У культурного
компонента вона
повністю
визначається
людиною.
У бур'янового
компонента може
проявитися у вигляді
мозаїчності в межах
конкретного
агрофітоценозу.

12.

СТРУКТУРА АГРОФІТОЦЕНОЗУ
ГЕОМЕТРИЧНА СТРУКТУРА
АГРОФІТОЦЕНОЗУ ОПИСУЄ
ПРОСТОРОВЕ РОЗТАШУВАННЯ
РОСЛИН АГРОФІТОЦЕНОЗУ.
ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ПЛОЩЕЮ
ЛИСТКІВ В ОДИНИЦІ ОБ'ЄМУ
АГРОФІТОЦЕНОЗУ ПО ЯРУСАХ І
ПРОСТОРОВОЮ ОРІЄНТАЦІЄЮ
ЛИСТКІВ.
ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА
ХАРАКТЕРИЗУЄ СТРУКТУРУ
ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ
АГРОФІТОЦЕНОЗУ НА ОСНОВІ
ВЗАЄМОВІДНОСИН РОСЛИН.
ЕЛЕМЕНТАМИ
ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ
АГРОФІТОЦЕНОЗУ Є СИНУЗІЇ,
ЦЕНОПОПУЛЯЦІЇ, тощо.
Синузія бур’янів – структурна частина бур’янового
угруповання, що об’єднує бур’яни однієї або кількох
близьких життєвих форм.
Ценопопуляція – популяція виду бур’яну в
межах певного агрофітоценозу.

13.

СТРУКТУРА АГРОФІТОЦЕНОЗУ
ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ХАРАКТЕРИЗУЄ КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД БІОМОРФ
ТА ЕКОМОРФ СКЛАДОВИХ ВИДІВ
АГРОФІТОЦЕНОЗУ ЗА ІНДИВІДУАЛЬНИМИ
ОЗНАКАМИ, НАПРИКЛАД, ТИП КОРЕНЕВОЇ
СИСТЕМИ, СПОСІБ РОЗМНОЖЕННЯ, ХАРАКТЕР
ПЛОДОНОШЕННЯ.
Екобіоморфа – життєва форма бур’янів, що
склалася під впливом певних екологічних умов і
відображена y її морфології, наприклад гігрофіти,
мезофіти, ксерофіти тощо.

14.

2. Фітоценотична значимість
видів

15.

Значимість видів в
агрофітоценозі
1. Домінанти – вид, що
переважає у
складі агрофітоценозу або його
компоненти.
2. Субдомінанти – види, присутність
яких у складі агрофітоценозу значна,
але не переважає рівень рясності
домінантів
3. Супутні види – випадкові види
агрофітоценозів

16.

Фітоценотична роль видів в
агрофітоценозі
Едифікатори – це види, які формують
Соедифікатори – види, які разом або
Ассектатори – малочисельні види, які
внутрішнє фітоценотичне
середовище рослинного угруповання
самостійно(при знищенні
едифікаторів) формують
фітоценотичне середовище
рослинного угруповання
не справляють суттєвого впливу на
фітоценотичне середовище
агрофітоценозу та рівень взаємного
впливу між рослинами.

17.

Проблемні види в агрофітоценозі
для землероба
Домінанти та
субдомінанти серед
бур`янового
компоненту

18.

Мета системи контролю
бур’янів – створити
монодомінантний
агрофітоценоз, в якому
бур’яни виконують роль
супутніх видів

19.

Причини, що зумовлюють одночасне існування в
бур’яновому угрупованні домінантів,
субдомінантів та супутніх видів
1. Гетерогенністю в просторі і часі середовища;
2. Нездатністю практично любого домінанту повністю
використати ресурси гетерогенного середовища;
3. Наявністю місць із послабленою інтенсивністю
конкурентних відносин як з біологічних причин (слабкі
рослини, відмирання культурних рослин, діяльність
зоокомпонентів), так і з антропічних (нерівномірність
розміщення культурних рослин по площі, просіви та ін.);
4. Еколого-ценотичною стратегією росту і розвитку
субдомінантних та супутніх видів, тому що природний
відбір ішов не лише серед домінуючих видів.

20.

3. МІНЛИВІСТЬ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ.
ВИДИ МІНЛИВОСТІ.
МІНЛИВІСТЬ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ - ЦЕ ЗМІНА
СКЛАДУ, СТРУКТУРИ ТА РІВНЯ І СИСТЕМИ
ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ КОМПОНЕНТАМИ
АГРОФІТОЦЕНОЗУ В ЧАСІ.
Причини мінливості агрофітоценозів:
- його відкритість факторам навколишнього
середовища;
- ріст і розвиток його компонентів.

21.

МІНЛИВІСТЬ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ. ВИДИ МІНЛИВОСТІ.
Форми змін рослинності
Флуктуації - невекторизовані (не спрямовані)
короткочасні зміни від певного типового стану.
Сукцесії - поступові зміни, векторизовані
(спрямовані, закономірні).
Порушення - стрибкоподібні зміни, викликані
зовнішніми по відношенню до агрофітоценозу
факторами, які порушують його суттєву частину
або весь агрофітоценоз.

22.

4 періоди сукцесійних змін
фітоценозів
БУР'ЯНИСТИЙ ПЕРІОД (ПЕРІОД ПІОНЕРНИХ БУР'ЯНІВ) - 2-4 РОКИ,
ПЕРЕВАЖАЮТЬ МАЛОРІЧНІ ШВИДКОРОСТУЧІ РОСЛИНИ З
ВЕЛИКОЮ ПОТЕНЦІЙНОЮ ПРОДУКТИВНІСТЮ.
ПИРІЙНИЙА ПЕРІОД - 13-15 РОКІВ, ПЕРЕВАЖАННЯ В СКЛАДІ
ФІТОЦЕНОЗУ БАГАТОРІЧНИХ КОРЕНЕВИЩНИХ РОСЛИН.
РИХЛОКУЩОВИЙ ПЕРІОД (ДЕРНОВІ ЗЛАКИ) - 40-50 РОКІВ,
ПЕРЕВАЖАННЯ В СКЛАДІ АГРОФІТОЦЕНОЗУ БАГАТОРІЧНИХ
РИХЛОКУЩОВИХ РОСЛИН. ПРИ ЦЬОМУ ПОЛЬОВІ ПІОНЕРНІ
БУР'ЯНИ ВИПАДАЮТЬ З СКЛАДУ ФІТОЦЕНОЗУ.
ЩІЛЬНОКУЩОВИЙ ПЕРІОД (ВТОРИННА ЦІЛИНА) - 150-200 РОКІВ.
НА ЦІЙ СТАДІЇ ПЕРЕВАЖАЮТЬ В СКЛАДІ ФІТОЦЕНОЗУ
БАГАТОРІЧНІ ЩІЛЬНОКУЩОВІ РОСЛИНИ.

23.

Часові, короткотермінові види мінливостей
добова
річна
вікова
сезонна

24.

ДОБОВА МІНЛИВІСТЬ
АГРОФІТОЦЕНОЗІВ

25.

Добова мінливість - зміни агрофітоценозу протягом доби
Фактори, що викликають добові зміни
агрофітоценозів
Добові коливання кліматичних показників (температури
повітря, інтенсивності сонячного світла та ін.).
Зміни в агрофітоценозах в межах добової
мінливості
зміни в ході життєвих функції
рослин:
- інтенсивність фотосинтезу,
-рівень транспірації,
-поглинання води та елементів
мінерального живлення;
-виділення метаболітів.
змінюється просторове
розташування листків, квітів та
суцвіть
Загальний склад і структура
агрофітоценозу протягом
доби не змінюється.

26.

ДОБОВА МІНЛИВІСТЬ
АГРОФІТОЦЕНОЗІВ
Врахування добової мінливості
агрофітоценозів при застосуванні
окремих заходів регулювання рівня
присутності бур'янів:
ЗАСТОСОВУВАТИ ПІСЛЯСХОДОВІ ГЕРБІЦИДИ У
ВРАНІШНІ І ВЕЧІРНІ ГОДИНИ;
ПІСЛЯСХОДОВЕ БОРОНУВАННЯ ПРОВОДИТИ ПІСЛЯ
ПРИВ'ЯЛЕННЯ СХОДІВ;
МЕХАНІЧНІ ЗАСОБИ ЗНИЩЕННЯ БУР'ЯНІВ У ПОСІВАХ
ШИРОКОРЯДНИХ КУЛЬТУР КРАЩЕ ПРОВОДИТИ В
СЕРЕДНІЙ ЧАСТИНІ ДНЯ ТА ІН.

27.

Сезонна мінливість

28.

СЕЗОННА МІНЛИВІСТЬ
Сезонна мінливість - зміни агрофітоценозу протягом вегетаційного сезону;
включає значні й суттєві зміни, які проявляються в будові, вертикальній і
горизонтальній структурі та складі агрофітоценозу.
Характеристики змін
Вплив на господарську
цінність агрофітоценозу:
Зворотність
змін
Причини
змін
- прогресивні;
- регресивні
- зворотні ;
- незворотні
- природні ;
- антропічні
Межі сезонної мінливості агрофітоценозу:
- поновлення вегетації для озимих культур і багаторічних трав, (у б.т.
межах вегетаційного сезону може відбуватися кілька циклів сезонних
змін);
- повна відсутність агрофітоценозу зумовлена антропічним впливом.

29.

РІЧНА МІНЛИВІСТЬ
АГРОФІТОЦЕНОЗІВ

30.

РІЧНА МІНЛИВІСТЬ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ
Причини – антропічні заходи, і менше - кліматичні фактори.
АНТРОПІЧНІ ЗАХОДИ ВИРАЖАЮТЬСЯ В ЗМІНІ
КУЛЬТУР ПО ПОЛЯХ СІВОЗМІНИ ЗГІДНО ПРИЙНЯТОЇ
СХЕМИ.
Горох
Оз.пшениця
Картопля
Кукурудза
Ячмінь

31.

РІЧНА МІНЛИВІСТЬ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ
Річна мінливість агрофітоценозів призводить до:
- повної зміни культурного компонента агрофітоценозу;
- до суттєвої зміни видового складу і присутності малорічних
бур'янів;
- незначної зміни складу багаторічних бур'янів.
Можливість
прогнозування
забур'яненості
Ритмічні зміни
бур'янового
компонента
Ритмічні
річні зміни
Чергування
культур