Похожие презентации:
Радіобіологічні та радіоекологічні аспекти проблем молочного скотарства на забрудненій радіонуклідами території
1. Радіобіологічні та радіоекологічні аспекти проблем молочного скотарства на забрудненій радіонуклідами території після
1РАДІОБІОЛОГІЧНІ ТА РАДІОЕКОЛОГІЧНІ
АСПЕКТИ ПРОБЛЕМ МОЛОЧНОГО
СКОТАРСТВА НА ЗАБРУДНЕНІЙ
РАДІОНУКЛІДАМИ
ТЕРИТОРІЇ ПІСЛЯ РАДІАЦІЙНИХ АВАРІЙ
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук
Науковий консультант
Прістер Борис Самуїлович
доктор біологічних наук, академік НААН, професор
2. Мета досліджень
• Вивчення впливу радіоактивних випадіньпісля аварії на ЧАЕС на організм великої
рогатої худоби в ранній період після аварії.
Визначення основних радіаційних факторів,
що впливають на радіологічну якість
тваринницької
продукції.
Розробка
пропозицій
щодо
господарського
використання великої рогатої худоби при
ураженні ізотопами йоду та покращення
3. Основні завдання
1. Ретроспективна оцінка забруднення сільськогосподарськихугідь радіоактивними ізотопами йоду.
2. Вплив
екологічних
чинників
зони
радіоактивного
забруднення території України на клінічний стан великої
рогатої худоби і формування патологічних змін в організмі.
3. Дослідження метаболізму радіоактивного йоду в організмі
великої
рогатої
худоби
тваринництва (молока).
й
забруднення
продукції
4. Основні завдання
4. Вивчення впливу радіоактивного йоду на організмсільськогосподарських тварин і оцінка значущості ураження
щитовидної
залози
для
подальшого
господарського
використання тварин.
5. Розробка пропозицій щодо господарського використання
тварин уражених радіоактивним йодом
6. Розробка заходів щодо зниження збитку в молочному
скотарстві в ранній період після великих ядерних аварій.
5. Наукова новизна одержаних результатів
• Виконаний комплекс експериментальних і теоретичнихдосліджень дозволив уперше провести систематизацію,
виявити й оцінити основні фактори, що визначають
формування
патологічних
змін
в
організмі
сільськогосподарських тварин при ураженні радіоактивним
йодом, а саме:
1. вплив екологічної ситуації на території, забрудненої
радіонуклідами в результаті аварії на ЧАЕС, у наявних
змінах фізіологічних параметрах тварин;
2. істотно
більше
високу
критичність
пасовищного
тваринництва при формуванні радіаційної патології на
забрудненої радіонуклідами території.
3. необхідність комплексного підходу до оцінки біологічних
6. Наукова новизна одержаних результатів
• Уперше у виробничих умовах кількісно оціненіпараметри нагромадження й виведення радіоактивного
йоду з організму великої рогатої худоби в умовах
ендемічної зони українського полісся.
• Уперше у виробничих умовах виявлені зміни у
фізіологічному статусі великої рогатої худоби різного віку
й фізіологічного періоду, що утримуються на забрудненій
радіонуклідами території за умов впливу різних доз
радіоактивного йоду.
Визначено строки й напрямки господарського
використання різних вікових груп великої рогатої худоби
при ураженні радіоактивним йодом у перші місяці після
ядерних аварій.
7. АКТУАЛЬНІСТЬ
• Обумовлена відсутністю повних й узагальнених данихпро можливі наслідки впливу радіоактивного йоду на
організм великої рогатої худоби після Чорнобильської
радіаційної катастрофи. Відповідно, були допущені
прорахунки в оцінці біологічних ефектів від впливу
радіоактивного йоду і сотні тисяч голів худоби (більше 100
тис. в Україні та 300тис. в Білорусії) були забиті й тим
самим була створена нова проблема - утилізації
забрудненого радіонуклідами м'яса, що вирішувалася в
продовж 10 років після аварії – прямі втрати > 1 млрд. грн..
8. АКТУАЛЬНІСТЬ
• За існуючих на той час критеріїв прийняття рішень зрадіаційної безпеки вважалося, що найбільш екстрених
заходів потребує захист населення від небезпеки, що
пов’язана із періодом проходження радіоактивної хмари
аварійного викиду: інгаляційна небезпека і небезпека
зовнішнього опромінення.
• «Менш
критичними
вважалися
заходи
щодо
запобігання забруднення молока і вживання його з
їжею» Цитата з доповіді урядової комісії в МАГАТЕ, червень 1986р .
9. АКТУАЛЬНІСТЬ
10. Дані щодо напрацювання радіонуклідів у 4-му блоці Чорнобильського реактора і їх викиду під час аварії за межі промплощадки ЧАЕС
(на 06.05.86 р.)Активність Відносний викид Відносний викид
радіонукліді радіонуклідів за радіонуклідів за
Ізотоп
ву
оцінкою 1986
сучасною оцінкою,
4-му блоці, року, %
%
( Vienna, 25-29 August 1986)
Бк
3H
129I
1.4 1015
2.8-3.3 1016
2.0-2.3 1017
4.8-5.8 1018
8.6-22 1017
1.5-2.6 1016
8.0 1010
100
4.0 2.0
3.2 1.6
2.9 1.5
20 10
100
3.0 1.0
3.0 1.0
3.0 1.0
3.0 1.0
50 60
131I
2.5-3.1-3.2 1018
20 10
50 60
133Xe
6.5-7.4 1018
134Cs
1.5-1.7-1.9 1017
137Cs
2.6-3.0 1017
3.2-3.9--4.1 1018
100
10 5
13 7
2.8 1.4
100
33 10
33 10
3.0 1.0
8.8-14 1015
8.2-13 1014
8.5-9.2-9.5 1014
1.2-1.5-1.8 1015
1.7-1.8-2.1 1017
3.0 1.5
3.0 1.5
3.0 1.5
3.0 1.5
3.0 1.5
3.0 1.0
3.0 1.0
3.0 1.0
3.0 1.0
3.0 1.0
85Kr
90Sr
95Zr
106Ru
125Sb
144Ce
154Eu
238Pu
239Pu
240Pu
241Pu
11. Матеріали і методики дослідження
Клінічні методи.
• При оцінці клінічного стану тварин, що перебували на
території забрудненій радіонуклідами в результаті аварії на
ЧАЕС, проводили наступні дослідження:
Оцінка загального стану на основі візуальних
спостережень
Вимірювання температури тіла, пульсу, частоти дихання
Аускультації серця і легень
Перкусії меж печінки
12. Матеріали і методики дослідження
• Гематологічні методи. Протягом періоду спостереження затваринами, періодично у венозної крові тварин визначали:
кількість лейкоцитів, еритроцитів, тромбоцитів, гемоглобіну,
гематокрит.
У мазках крові визначали відсотковий склад окремих видів білих
кров'яних клітин і їхні якісно-структурні зміни
• Імунологічні дослідження. При оцінці імунного статусу тварин
проводили дослідження із визначенням:
Гама - глобуліни методом цинк сульфатного тесту по Кункелу
Т-лімфоцити – методом спонтанного розеткоутворення
В-лімфоцити – методом прямої люмінесценції із застосуванням
сироваток проти гама глобулінів
Для оцінки гормонального статусу тварин у сироватці і плазмі крові
методом раді імунного аналізу визначали концентрації – інсуліну(РІО
ІНС-ПГ- 125I), кортизолу (СТЕРОН – К- 125I), тироксину (РІО-Ти-Пг),
трийодтиронину ( РІО-Т3-Пг), прогестерону (СТЕРОН – Т- 125I).
13.
Біохімічні дослідженняДля біохімічних досліджень використовували гепаринозовану плазму
крові, що зберігалася у рідкому азоті.
Активність глутатіонпероксдази (ГПО) визначали за методом Paglia – що
виражали числом мкмолів SH-груп, визначених за реакцією із 5,5 дітіобіс –
1Nсульфокислотой Ellman, окислених за 1хв..
Концентрацію гідроперекисів ліпідів (ГПЛ) визначали в гептановом
екстракте за методикою, що описана Гавріловим і Мишорудною. Результат
виражали у відносних одиницях, що розраховани за формулою А =20×Е233.
Вміст церулоплазміну визначали за методом Равіна, мг%;
Активність амілази в плазмі визначали за методом Сміта і Роя в
модифікації Рижкова, мг/мл.
Вміст загального холестерину визначали за методам Ілька.
Активність АЛТ і АСТ визначали за методом Рейтмана і Френкелі за
допомогою наборів, що розроблені Методичним центром по лабораторним
справам. Активність трансфераз виражали у мкмолях ПВК, амінованої за 1
год в 1 мл плазми.
Вміст сіалових кислот визначали за методом Гесса.
Вміст білку визначали за методом Лоурі і виражали у мг/мл.
Статистичний аналіз проводили методами варіаційної статистики.
14.
• Радіометричні дослідження:Вимірювання гама – фону проводили за допомогою
СРП-68, ДП-5, ДКС-03, ДКС-04
Сумарну радіоактивність визначали на установках ДП-
100
Спектрометрічні дослідження проводили на приладах
«Нокія», «ОРТЕК»
Оцінку поглинутих доз на організм великої рогатої
худоби
дослідних
співробітниками
груп
ВНДІСГРЕ
проводили
разом
із
І.О.Сарапульцевим та
Є.В.Спіриним за даними інституту УкрНДІСГР
15. Ретроспективна оцінка забруднення сільськогосподарських угідь радіоактивними ізотопами йоду.
• Кількість населених пунктів:• Чорнобильський р-н – 58 н.п.
• Поліський район – 43 н.п.
• Лугінський р-н– 49 н.п.
• Народичський р-н – 76 н.п.
• Овручський р-н – 153 н.п.
• Коростенський р-н – 100 н.п.
16. Джерела даних(активність137Cs)
137Джерела даних(активність Cs)
Дозиметрична паспортизація населених пунктів (2005)
17. Підстави для ретроспективної оцінки забруднення території ізотопами йоду (131I).
,,
Підстави для ретроспективної оцінки забруднення
території ізотопами йоду (131I).
A
131
I
exp( 3.52 0.19 ) A
A
131
I
3.77 A
137
137
Cs
Cs
0.63 0.03
0.847
0.847
137
Cs
0.63
A
131
137
1
A I 37 3.77
exp( 3.52 ) A Cs
37
2
18. Максимальні рівні забруднення пасовищної трави 131I у н.п. Чорнобильського району у травні місяці
19. Максимальні рівні забруднення пасовищної трави 131I у н.п. Чорнобильського району у червні місяці
20. Максимальні рівні забруднення пасовищної трави 131I у н.п. Поліського району у травні місяці
21. Максимальні рівні забруднення пасовищної трави 131I у н.п. Поліського району у червні місяці
22. Максимальні рівні забруднення молока корів131I у н.п. Поліського району у травні місяці
23. Максимальні рівні забруднення молока корів131I у н.п. Поліського району у червні місяці
24. Вплив екологічних чинників зони радіоактивного забруднення території України на клінічний стан великої рогатої худоби і
формування патологічних змінв організмі.
Територія радіоактивного забруднення Українського
Полісся відноситься до ендемічної за біогенними
мікроелементами зони, збідненої головним чином на йод,
цинк і кобальт.
Дефіцит вищевказаних елементів формує клінічну картину
фізіологічного стану у сільськогосподарських тварин,
переважно у великої рогатої худоби, що характерна для йод
дефіцитної патології.
25. Схема розташування дослідних груп великої рогатої худоби у виробничих умовах
26. Вміст деяких макро і мікроелементів у ґрунтах, раціоні і організмі корів у дослідному господарстві УкрНДІСГР.
Вміст деяких макро і мікроелементів у ґрунтах, раціоні і.
організмі корів у дослідному господарстві УкрНДІСГР
Об’єкт
Од. виміру
досліджень
Ґрунт
Раціон
Сироватка
крови
Co
Zn
Елементи
Cu
мг/кг
0.8±0.1
0.1±0.01
2.9±0.3
115±15
1.7±0.2
Норма
1.1-2.0
0.2-1.0
2.5-4.0
50-100
6-21
мг/кг
0.3±0.1
8.0±0.7
6.0±0.8
52.5±4.0
0.08±0.01
Норма
0.6-1.0
30-60
5-10
40-60
0.3-0.6
мкг/100мл
1.1±0.1
60±7
60±8
11±2
1.0±0.1
2-4
100-150
60-100
2-8
6-11
Норма
Mn
I
27. Схема формування дослідних груп великої рогатої худоби
ГрупиВРХ
тварин Місце
Дози опромінення
перебування
На ЩЗ, Зовнішня, Внутрішня, сГр
на
момент Гр
сГр
На ШКТ Усе тіло
аварії
на
ЧАЕС
Виробничі умови
Корови
с.Володимірів 40
61
35.6
(n-20)
ка
Корови
смт. Поліське 20
30
(n-250/25*)
Корови
c.
2
15
(n-200/20)
Максимовичі
Корови
c.
≈ до 200
1000
200
(n-3 +1)
Новошепелічі
Корови,
c. Музичі.
контроль
(n-200/20)
Корови,
с. Хотів
контроль
28. Клініко-фізіологічні параметри стану здоров’я корів, що знаходилися у різних умовах опромінення
29. Показники неблагополучного стану великої рогатої худоби після впливу інкорпорованих радіонуклідів йоду та впливу екологічних
умовПоказники
Температура тіла, <37oC
Порушення функції органів
дихання (хрипи, кашель)
Порушення функції ШКТ
Дані різних авторів
Судаков М.О. Бударков В.О.
Наші дані
і спів. (1973-1986)
(2010)
+
+
При дозах на ЩЗ
>100Гр
+
+
-
Порушення функції відтворення
(безпліддя, хвороби молодняку)
Вміст лейкоцитів, тис/мкл
Товщина кожної складки (норма
6-10мм)
Довжина волосся у області
холки > 80 мм, норма 70 (курча
вість, епіляція)
Екзофтальм
Зміни концентрації тироксину у
крові, нмоль/л (норма 40-80)
Зміни маси ЩЗ (норма 20-40г) +
Гіпотонія
+
Гіпотонія
+
+
+
+
< 4.6
>12
+++
+++
При дозах на ЩЗ
>100Гр
-+
+ При дозах на
ЩЗ >100Гр
+-
+
+
+
<10 або >100
<4 або >50
+ При дозах на
ЩЗ >80Гр
+
+
30. Вплив екологічних чинників на клінічний стан тварин
А) Кучерявість,гриваБ) Алапеції, повишена складчатісь
шкіри вобласті щиї
Рис.1.1 Клінічні прояви нестачі йоду в організмі корів (Судаков М.О.,1974)
31. Клінічний стан тварини після ураження 131I, доза на ЩЗ 750 -1000Гр
Клінічний стан тварини після ураження 131I, доза на ЩЗ 750 1000Гр32. Схема формування дослідних груп великої рогатої худоби
ГрупиМісце
Дози опромінення
тварин ВРХ перебування на На ЩЗ, Гр Зовнішня, Внутрішня, сГр
момент аварії на
сГр
На ШКТ
Усе тіло
ЧАЕС
Виробничі умови
Корови
с.Володимірівка 40
61
35.6
(n-20)
Корови
смт. Поліське
20
30
(n-250/25*)
Корови
c. Максимовичі
2
15
(n-200/20)
Корови
c. Новошепелічі 200
200
1000
(n-3 +1)
Корови,
c. Музичі.
контроль
(n-200/20)
Корови,
с. Хотів
контроль
(n-200/20)
33. Схема формування дослідних груп великої рогатої худоби
Групи тварин ВРХКорови
Тільні-5-7міс
(n-12)
Контроль
Корови
на 3міс лактації
(n-12)
Контроль
Телята -4міс(n-8)
Телята -4міс (n-10)
Місце перебування на
момент аварії на ЧАЕС
експеримент
4кор
4кор
4кор
4кор
4кор
4кор
4кор
4кор
8
10
10
10
Дози
опромінення
На ЩЗ, Гр
120
30
6
0
120
30
6
0
750-1000
100
40
4
34. Умови утримання тварин з 26.04.1986р по 01.05.90 рік
Період1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
26.04.86-01.05.86
01.05.86- 17.05.86
17.05.86-10.09.86
10.09.86-01.11.86
01.11.86-27.05.87
27.05.87-01.11.87
01.11.87-01.05.88
01.05.88-01.11.88
01.11.88-01.05.89
01.0.5.89-01.11.89
Умови утримання Щільність
забруднення
пасовищ
Пасовищне
5.2*103кБк/м2
Стійлове
1.3*103кБк/ м2
Стійлове
370кБк/ м2
Пасовищне
925кБк/м2
Стійлове
555кБк/м2
Пасовищне
185-1420 кБк/м2
Стійлове
555кБк/м2
Пасовищне
Стійлове
185кБк/м2
Пасовищне
35. Поглинуті дози зовнішнього гама-опромінення корів у різних умовах утримання
ПеріодПоглинута доза, сГр
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Усього
6.12
8.74
2.64
1.38
2.44
1.55
0.76
0.84
0.54
0.81
25.8 у т.ч за 1986р -19
Тривалість
періоду, доби
5
16
116
51
203
157
182
184
181
184
36. Сумарна поглинута доза в організмі корів за період з 1986 по 1990рр.
Сумарна поглинута доза в організмі корів за періодз 1986 по 1990рр
D, сГр на:
.
Роки
1986
1987
1988
1989
Організм
(β +γ)
33.8
14.0
7.5
5.75
19861989
61
ШКТ (β)
30.2
4.16
0.8
0.4
35.6
ЩЗ (131I)
3950
-
-
-
3950
ЩЗ (113I+
133I)
7600*
7600
37. Вплив радіоекологічних умов (у т.ч.131I) на господарськи ознаки корів
• 1. Збереження молочної продуктивності нарівні середньої продуктивності по
господарству – 2800 кг молока за рік, а через
2 роки до 3 500 кг/рік;
• 2. Збереження відтворювальних функцій
організму корів - отримання здорового
приплоду 88-92 теля від 100корів.
38.
• Дослідження метаболізму радіоактивногойоду в організмі великої рогатої худоби та
біологічна дія різних доз радіоактивного
йоду
39. Динаміка накопичення і виведення радіоактивного йоду із крові телят за моделлю нормованих експериментальних даних (Доза на ЩЗ
750Гр)T1н/ 2 , год
d
T1d,1
/ 2 , год
T1d,2
/ 2 , год
0.83 00..17
14
0.86 0.05
20.93 12..93
.67
103.5 77
31.06
40. Динаміка питомої активності 131I в крові телят після багатократного перорального надходження (Доза на ЩЗ 750Гр)
T1н/ 2 , годd
T1d,1
/ 2 , год
T1d,2
/ 2 , год
0.76 00..07
06
0.86 0.05
23.7 22..72
14.4
141.5 11
.9
41. Динаміка маси тіла телят після перорального надходження 131І на протязі 6 діб (Доза – 750Гр)
42. Динаміка лейкоцитів у венозній крові телят після перорального надходження 131І на протязі 6 діб (Доза на ЩЖ- 750Гр)
43. Динаміка лейкоцитів у венозній крові телят, що вижили і загинули після перорального надходження (24 мКі) 131І на протязі 6 діб
(Доза на ЩЖ- 1000Гр)44. Динаміка тироксину у крові тварин, що отримали дозу від 131I – 750-1000Гр на ЩЗ
45. Вплив 131I на господарськи ознаки (доза 750 Гр)
• При дозах опромінення ЩЗ телятспостерігали:
• Загибель 50% популяції через 6-8місяців
після початку надходження 131I;
• Відставання у розвитку і прирості маси тіла;
• Інфальтильність у статевому розвитку
46. Інфальтильнісьть
47. Гістологічна структура щитоподібної залози тварин у віці 3-х років, що отримали дозу від 131I - 100кРад (Папілярні вирости,
заростання порожнини фолікулівсполученою тканиною, (750Гр/ЩЗ), × 7400 )
48. Гістологічна структура щитоподібної залози тварин у віці 3-х років, що отримали дозу від 131I - 100кРад (Окремі фолікули і
папілярні вирости у цістах, щорозташовані у товщі сполученої і жирової тканині,
(100кРад/щз), × 7400)
49. Динаміка потужності експозиційної дози в області ЩЗ телят першої групи (4 Гр)
tmaxd
T1н/ 2 , год
T1в,1
/ 2 , год
T1в,2
/ 2 , год
3.0 0.06
0.24 0.1
0.58 00..14
09
5.03 00..65
52
.0
74.2 89
44.0
50. Динаміка потужності експозиційної дози в області ЩЗ телят першої групи (40мКі)
tmaxd
T1н/ 2 , год
T1в,1
/ 2 , год
T1в,2
/ 2 , год
3.0 0.06
0.24 0.1
0.45 00..09
07
5.4 00..89
67
.0
94.2 89
44.0
51. Динаміка потужності експозиційної дози в області ЩЗ телят 3-ої групи (100Гр)
tmaxd
T1н/ 2 , год
T1в,1
/ 2 , год
T1в,2
/ 2 , год
4.0 0.08
0.34 0.1
0.99 00..34
20
3.01 00..325
.0
114.2 89
44.0
52. Вплив 131I на господарськи ознаки у дозах 4-100 Гр на ЩЗ
• Відсутня загибель тварин у діапазоні доз, щовивчали;
• Збереження на задовільному рівні
фізіологічного стану;
• Динаміка приросту маси тіла не відрізнялася
від контрольних тварин;
• Затримка статєвої зрілості у тварин 3-ої
групи на 6-8 місяців.
53. Динаміка формування доз опромінення 131I щитоподібної залози корів.
54. Значення tmax в молоці по 3 групах корів, що перорально отримали однократно різну кількість 131І.
Параметрtmax. години
1
15.0 43..00
Групи корів
2
14.0 12..00
3
15.0 73..00
55. Параметри оцінки моделі накопичення 131І і його виведення із молока корів після одноразового надходження.
Группаd
T1н/ 2 , год
T1d,1/2 , год
T1d,2/2 , год
№1
0.81 0.06
2.44 00..4131
28.6 64..23
114.4 1215..48
№2
0.92 0.03
1.30 00..1915
32.0 22..52
147.9 1621..88
№3
0.86 0.04
2.05 00..0908
22.2 53..04
132.9 1621..37
56.
Диніміка добового надію корів післяДобовий надій, л
надходженя131 I
16
Група 3
14
Контроль
12
10
8
6
4
2
0
0
1
2
3
4
5
6
7
10 15 20 25 30 45 60 90 120
Час після початку досліду, доби
57.
Динаміка добового надію молока корів у другій лактаціїпісля надходження 131 I
Група 1
16
Група 2
Добовий надій, л
14
група 3
Контроль
12
10
8
6
4
2
0
1
2
3
4
5
6
7
Час лактації, місяці
8
9
10
58. Радіоекологічні аспекти радіаційних аварій
Кількість населених пунктів з перевищеннямвмісту 137Cs в молоці корів вимог ДР.
Область
1986-1991рр.
2012-2015 рр.
Волинська
162
0
Житомирська
198
3
Київська
9
0
Рівненська
232
28
Чернігівська
3
0
Всього
604
31
59.
1. Недооцінка ролі сільськогосподарськоговиробництва у радіаційної безпеки
населення
- Цілеспрямовані моніторингові дослідження
розпочалися у 1988 році – 3 роки втрачено.
- Через 10 років після аварії на ЧАЕС міжнародна
наукова спільнота визнала, що основні
наслідки радіаційної аварії є у аграрному
виробництві.
60. Висновки
• Територія радіоактивного забруднення УкраїнськогоПолісся відноситься до ендемічної за біогенними
мікроелементами зони, збідненої головним чином на йод,
цинк і кобальт.
• Дефіцит вищевказаних елементів формує клінічну картину
фізіологічного стану у сільськогосподарських тварин,
переважно у великої рогатої худоби, що характерна для
йод дефіцитної патології.
• Основною клінічною картиною є: низькорослість, низька
маса, низька продуктивність, характерні зміни у
волосяному покриві – кучерявість, велика довжина
волосся, складчастість шкіри, брадикардія, гіпотонія
рубця, порушення відтворювальних функцій, порушення
еритро і лейкопоезу.
61. Висновки
• На ранній фазі розвитку аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році131I був основним джерелом внутрішньої дози опромінення
щитоподібної залози тварин завдяки радіоактивному забрудненню
пасовищної трави.
• Найбільші рівні радіоактивного забруднення 131I відмічали у
ближній до ЧАЕС зоні у Чорнобильському, Поліському,
Іванківському районах Київської області та Народичському,
Корстенському і Лугінському районах Житомирської області, де
його вміст у ґрунті сягав 37 МБк/м2 і більше. Побудовані карти
щільності забруднення грунту, рослинності і молока корів 131I.
• В експериментальних умовах на телятах доведено, що при дозах
750-1000Гр на ЩЖ, сформованих 131I спостерігається загибель 50%
тварин через 6-8 місяців після ураження. Основною причиною
загибелі є хронічні патологічні процеси у гемопоетичній системі,
гіпотонія та атонія передшлунків ШКТ, порушення рухомого
апарату (артрити, артрози).
62. Висновки
• У тварин, що вижили після опромінення ЩЗ в дозах 7501000Гр на ЩЖ, сформованих 131I спостерігається63. Список праць за темою дисертації
РАДІОБІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
• Влияние радиоактивных факторов аварийного выброса ЧАЭС на клиникофизиологическое состояние с-х животных// Мат. 3-ей Всес.конф. по с-х
радиологии. Тез. докл., Обнинск, 1990. Т.-2. С. 113-114
• Оценка напряженности противосибиреязвенного иммунитета у овец,
длительно содержащихся на загрязненной РВ территории// Мат. Всес. Конф.
• « Проблеми ликвидации аварии на ЧАЭС – пять лет спустя. Обнинск, 1991. ,
т.2. С. 68-69
• Изменение концентрации тиреоидных гормонов в крови коров и телят на
загрязненной РВ территории.// Мат. Всес. Конф. «Проблеми ликвидации
аварии на ЧАЭС – пять лет спустя. Обнинск, 1991. , т.2. С. 69-70
• Антиокислительный статус КРС, содержащегося на территории, загрязненной
РВ вследствие аварии на ЧАЭС// Мат. Всес. Конф. «Проблеми ликвидации
аварии на ЧАЭС – пять лет спустя. Обнинск, 1991. , т.2. С. 70-72
64.
• 5.Испытание иммуномодулирующих свойств Т-активина на живлтніх,содержащихся на загрязненной РВ в результате аварії на ЧАЄС// Мат.
Всес. Конф. « Проблеми ликвидации аварии на ЧАЭС – пять лет спустя.
Обнинск, 1991. , т.2. С. 72-73
• 6. Влияние хронического ионизирующего излучения малой
интенсивности на антиокислительний статус КРС// Мат. Всес. Конф. «
Проблеми ликвидации аварии на ЧАЭС – пять лет спустя. Обнинск,
1991. , т.2, с. 73-75;
• 7. Влияние радиоактивного йода на физиологическое состояние телят/
Мат.Конф. СНГ «Актуальные проблемы влияния ионизирующего
излучения на репродуктивную функцию», Обнинск, 1992. С. 34 -3
• 8. Влияние добавок микроэлементов на некоторые показатели обмена
веществ и продуктивность КРС на территории с повышенным уровнем
радиоактивного загрязнения/
Мат. Всес. Конф. « Проблеми ликвидации аварии на ЧАЭС – пять лет
спустя. Обнинск, 1991. , т.2.С. 68-69/ Асташева Н.П.,Дрозденко В.П.,
Иванова Т.Н.
65.
• 9. Биологические изменения в семенниках быков, длительносодержащихся на территории, загрязненной радионуклидами.// Мат.
Всес. Конф. «Проблеми ликвидации аварии на ЧАЭС – пять лет спустя.
Обнинск, 1991., т.2.С. 69-75/ Асташева Н.П., Яцута Л.В.
• 10. Динамика изменений некоторых сторон обмена у растущих телок
при поступлении в их организм радиоактивного йода -131// В сб.научн.
трудов «Проблеми сельскохозяйственной радиологии», Киев, 1993,
вып.3. С. 154-164/ Асташева Н.П., Дрозденко В.П.,Зигаренко В.Н.,
Иванова Т.Н
• 11. Особенности сезонных изменений состояния обмена веществ у
крупного рогатого скота, содержащегося на территории, загрязненной
радионуклидами// В сб.научн. трудов «Проблеми сельскохозяйственной
радиологии», Киев, 1993, вып.3. С. 164-171/ Асташева Н.П., Дрозденко
В.П
66.
• 10. Динамика изменений некоторых сторон обмена у растущих телокпри поступлении в их организм радиоактивного йода -131// В сб.научн.
трудов «Проблеми сельскохозяйственной радиологии», Киев, 1993,
вып.3. С. 154-164/ Асташева Н.П., Дрозденко В.П.,Зигаренко В.Н.,
Иванова Т.Н
• 11. Особенности сезонных изменений состояния обмена веществ у
крупного рогатого скота, содержащегося на территории, загрязненной
радионуклидами// В сб.научн. трудов «Проблеми сельскохозяйственной
радиологии», Киев, 1993, вып.3. С. 164-171/ Асташева Н.П., Дрозденко
В.П