Україна у другій світовій війні. (Частина 2)

1. Запорізький державний медичний університет

Кафедра суспільних дисциплін
Лекція на тему:
Україна у Другій світовій війні
(частина ІІ)
Лектор: кандидат історичних наук,
доцент Бідзіля Петро Омелянович
Запоріжжя 2016

2. Окупація України Німеччиною та її союзниками (1941-1944 рр.)

• 7 грудня 1941р. Гітлер підписав декрет під назвою
“Ніч і туман”.
Складові нового порядку
Система масового
знищення людей
Система
пограбування
Система
експлуатації
людських і
матеріальних
ресурсів
В Україні було створено 50 гетто і понад 180 великих концентраційних таборів.
Практично в кожному українському місті був свій Бабин Яр.
У Київському загинуло 220 тис., у Янівському (м. Львів) – понад 160 тисяч.
Було таких п’ять таборів смерті і на Запоріжжі: у м. Запоріжжі, смт. Василівці,
м. Бердянську, Пологах, с. Дмитрівка Вільнянського району.
З України до Німеччини вивезено 2,4 млн. осіб, в т.ч. із Запорізької області 157416 чол.,
із СРСР – 4 млн. “робітників зі Сходу” (остарбайтерів).

3. Адміністративно-територіальне розчленування України

Назва
Дистрикт “Галичина”
Території
Львівська, Дрогобицька, Станіславська і
Тернопільська області; підпорядковувався так
званому Варшавському генералгубернатору
Рейхскомісаріат “Україна” Рівненська, Волинська, Кам’янець-Подільська,
Житомирська області, частина Тернопільської,
Вінницької, Миколаївської, Київська,
Полтавська, Дніпропетровська області, північні
райони Криму та південні райони Білорусії.
Центр рейхскомісаріату - Рівне
Трансністрія
Території Одеської, Чернівецької, частина
Вінницької і Миколаївської областей утворили
нову румунську провінцію
Військова адміністрація
Східні райони України ( Чернігівщина,
Сумщина, Харківщина, Донбас) до узбережжя
Азовського моря, південь Кримського
півострова

4. Основні битви в Україні на радянсько-німецькому фронті в 1941р.

Назва
Дата
Танкова битва в 23 – 29 червня
районі Рівне –
1941р.
Дубно – Луцьк Броди
Значення
Хоча просування ворога й
було затримано на тиждень,
це було досягнуто дорогою
ціною: із 4,2 тис. танків
Південно – Західного фронту
залишилося лише 737. Ворог
утратив декілька сотен
танків. Удар механізованих
корпусів зірвав спробу
ворога з ходу оволодіти
Києвом і до міста, примусив
ворога передчасно ввести в
бій резерви

5.

Назва
Дата
Значення
Київська
оборонна
операція
7 липня –
26 вересня
1941р.
Зірвала плани німецького
командування швидко
оволодіти містом. Примусила
його змінити напрямок
головного удару, що зрештою
призвело до провалу плану
“Барбаросса”.
Оборона
Севастополя
(впродовж 250
днів)
30 жовтня 1941р. На тривалий час оборона
–
Севастополя прикувала значні
4 липня 1942 р. сили німецьких військ,
завдавши їм суттєвих втрат.
Були зірвані плани щодо
знищення Чорноморського
флоту СРСР

6.

Назва
Дата
Значення
Оборона
Одеси
5 серпня –
16 жовтня
1941р.
Радянські війська, що
протягом 72 днів
здійснювали оборону міста,
відволікали на себе значні
сили ворога, завдавши
йому великих втрат (понад
300 тис. осіб).
Оборона міста створювала
можливість
Чорноморському флоту
впродовж другої половини
1941р. контролювати всю
акваторію Чорного моря,
загрожуючи узбережжю
Румунії та нафтовим
родовищам.

7.

Місця найбільших «котлів» і кількість
радянських військовополонених
(за німецькими даними):
Літо 1941р.
Вересень 1941р.
Осінь 1941р.
Весна 1942р.
Весна 1942р.
Літо 1942р.
Умань
Київ
Маріуполь
Харків
Керч
Севастополь
103 тис. осіб
665 тис. осіб
50 тис. осіб
227 тис. осіб
180 тис. осіб
100 тис. осіб

8.

Хронологія подій польсько-українського
протистояння на Волині та в Східній Галичині
30 червня
1941р.
Проголошення у Львові Акту
відновлення Української Держави та
створення її уряду – Українське
державне правління (УДП) на чолі з
Я. Стецьком. Нацистський режим не
визнав цього політичного рішення.
5, 9 липня
1941р.
Арешт фашистами С. Бандери у
Кракові, Я. Стецька у Львові.
15 вересня
1941р.
Оголошення фракції ОУН(Б) поза
законом. Масові арешти і вбивства
членів організації. Перехід ОУН(Б) до
підпільних форм боротьби.
Жовтень
1941р.
Остаточне формування фашистської
адміністративної системи на Волині.

9. Рух Опору на території України (1941 – 1944 рр.)

• Окупація батьківщини загарбниками;
• Жорсткість окупаційного режиму;
• Діяльність радянського керівництва по
організації руху Опору на окупованих
територіях;
• Цілеспрямована діяльність ОУН по
організації руху Опору.

10. Форми опору

Пасивні
Активні
Різноманітна допомога партизанам
Партизанський рух
Відмова співробітничати з
окупаційною владою
Діяльність підпілля
Саботаж заходів, що проводила
окупаційна влада
Диверсійна діяльність
Випуск бракованої продукції
Пропагандистська діяльність
Зрив поставок продовольства для
окупаційної армії
Ухиляння від примусових робіт
тощо

11. Джерела формування партизанських загонів:

• Залишення в тилу ворога спеціально сформованих
загонів
• Окремі солдати і підрозділи, що опинилися в оточені й
не мали змоги прорватися для з'єднання з фронтовими
частинами
• Окремі громадяни, які не були призвані до армії, але
здатні були носити зброю і за своїми переконаннями і
бажанням були готові були вести партизанську боротьбу
• Цілеспрямована організація з метою створення
самооборони проти мародерів

12.

• Протягом кінця літа - осені 1943 року
радянські війська під командуванням Івана
Конєва, Миколи Ватутіна та Родіона
Малиновського зайняли Лівобережжя і
Донбас. 23 серпня в результаті запеклих
боїв було визволено Харків. У вересні –
жовтні Червона армія прорвала могутню
лінію німецької оборони на Дніпрі й
6 листопада 1943 року вступила до Києва.

13.

10 – 25 липня 1943р.
Ізюмсько - Барвінківська операція
17 липня – 2 серпня 1943р.
3 – 23 серпня 1943р.
Міуська операція
Бєлгород-Харківська операція
13 серпня – 22 вересня 1943р.
26 серпня – 1 жовтня 1943р.
Серпень – грудень 1943р.
Донбаська операція
Чернігово - Прип`ятьська операція
«Битва за Дніпро», що складалася з
ряду операцій по форсуванню Дніпра
і звільнення Києва
26 вересня – 5 листопада 1943р.
Мелітопольська операція
10 – 14 жовтня 1943р.
Запорізька операція
Жовтень 1943р.
Дніпропетровська операція
31 жовтня – 11 грудня 1943р. Керченсько – Ельтигенська операція

14. У січні 1944 року після короткої перерви майже 2,3 – мільйонна Червона армія розпочала очищення від німців Правобережжя і Криму

Операції радянських військ по звільненню Правобережної України,
Криму і західноукраїнських земель (1944р):
Січень 1944р.
Житомирсько – Бердичівська операція
Початок 24 січня 1944р.
Корсунь – Шевченківська операція
Лютий 1944р.
Рівненсько – Луцька операція
Початок 30 – 31 січня 1944р. Нікопольсько – Криворізька операція
Початок 4 березня 1944р.
Проскурівсько – Чернівецька операція
Початок 5 березня 1944р.
Умансько – Ботошанська операція
У січні 1944 року після короткої перерви майже 2,3 –
мільйонна Червона армія розпочала очищення від
німців Правобережжя і Криму

15.

• Досягнення перемоги над ворогом
залежало неабиякою мірою від
успішної роботи військово-медичної
служби. Про це свідчать незнанні
результати: повернення 72% поранених
та 90% хворих у діючу армію

16. Протягом війни армія фактично не знала епідемій.

17.

• Ідеї Пирогова були
основою організації
воєнної медицини.
• Вперше в історії
врятування
пораненого було
прирівняно до подвигу
бійців
на полі бою.

18.

• Головний хірург
фронту Олександр
Олександрович
Вишнєвський
• Головний терапевт
фронту Микола
Семенович
Молчанов

19.

• Микола Миколаєвич
Бурденко
• Володимир
Петрович Філатов

20.

• Завдяки
запропонованим
українськими
вченими –
медиками новим
методам лікування
на 7% знизилась
смертність серед
поранених.
• Богомолець Олександр
Олександрович

21. Жінки становили 40% фронтових лікарів, фельдшерів, санінструкторів.

22. 116 тисяч медичних працівників нагороджено орденами та медалями, з них 40% жінок. 52 медики удостоєнні звання Героя Радянського Союзу, з них 16 ж

116 тисяч медичних працівників
нагороджено орденами та медалями,
з них 40% жінок.
52 медики удостоєнні звання Героя
Радянського Союзу,
з них 16 жінок.

23.

24. Доценко Яків Миколайович (22.10.1923 – 04.03.2012)

В Запорізькому державному
медичному університеті
працював з 1966р. - доцентом
кафедри факультетської
терапії, де після захисту
докторської дисертації з 1974р.
був завідувачем кафедри
госпітальної терапії-2 (19741987рр), а з 1975р. професор
цієї ж кафедри, проректор з
наукової роботи (1974-1983рр),
професор – консультант
кафедри (з 1987 по 2012 рр).
• Має державні нагороди
України:
- орден “Вітчизняної Війни 2 ст.”,
- орден “За мужність”.
9 травня 1987 року.

25.

Осінь 1930 рік.
Рідні браття
Яків,Михайло, Іван,
Степан.
19 липня 1942 року.
Яків Миколайович
на навчанні в Казані.

26.

28 липня 1944 року.
Майбутній курсант
ВМА, Ленінград.
19 серпня 1947 року.
Ленінград, 3 курс
ВМА.

27. Бердюк Ігор Васильович (народився 24.10.1925 року)

• 1952 – 1955 роки: навчання
в клінічній ординатурі по
щелепно-лицевій хірургії
при Одеському інституті
стоматології
• З 1955 працює асистентом
кафедри стоматології ЗІУЛ
ім. Горького
• 1974-1993: завідувач
кафедрою стоматології ЗІУЛ
• 1993-2003: завідувач курсу
“Основи стоматології”
ЗДМУ. Після створення
кафедри загальної та
спеціальної стоматології
при ЗДМУ – професор цієї
кафедри.
9 травня 2011 року

28.

Лютий 1943 року
20 листопада 1944 року
Госпіталь у місті Брашов.

29.

Квітень 1945
м. Белогорськ, Крим.
21.10.1946
м. Будапешт
З бойовим товаришем
Сергієм Малишевим.

30. Варвашеня Віктор Павлович (народився 29.10.1930 року)

-
З 1966 року переїхав у ЗМІ де
працює доцентом кафедри
факультетської хірургії на базі 5
міської лікарні.
В 1968 році затверджено звання
доцента хірурга; до 2005 року
працює на базі лікарні Запоріжсталь
З 2005 року працював хірургом в 10
міській лікарні, від якої перебував у
медичній комісії центрального
воєнного комісаріату.
Автор 113 наукових робіт.
За багаторічну сумлінну працю має:
Медаль Ветеран праці 1985р
Медалі Відмінник вищої школи 1980
та 1985рр
Медаль Відмінник охорони здоров'я
1989р
Знаки Переможець соцзмагань 1974,
1978, 1979рр

31.

• Другий зліва – Віктор Павлович Варвашеня.
• У центрі - попередній ректор ЗДМУ, Анатолій
Дмитрович Візір.

32.

• З 1966 по 2005р. Віктор Павлович
прооперував 3567 хворих міста та
області, з них 17 чоловік по
санітарній авіації в районах області.

33.

34.

35.

36.

37. Ленд - ліз

• В СРСР поставили по ленд-лізу почалися з
перших днів війни, а не з 1943р. як дехто
вважає. Всього в 1941 – 1945рр. СРСР отримав
від Америки вантажів на загальну суму 11,3
млрд. дол. (в цінах 2008р. це 140 млрд. дол.)
• Ось як оцінив цю допомогу Анастас Лейкоян:
«…Если бы не ленд-лиз, не оружие,
продовольствие, теплые вещи для армии и
другое снабжение, еще вопрос, как обернулось
бы дело».

38.

• Згідно закону про ленд-ліз потрібно
було заплатити лише за уцялівшу
техніку в ході війни. СРСР станом на
1973р. заплатив 48 млн. дол.
Залишилося 674 млн. дол., які Росія
буде виплачувати до 2030р.
Доля озброєнь, отриманих СРСР по ленд-лізу
Танки
Літаки
Кораблі
Авіаційне топливо
Автомобільна техніка
12,3%
13%
22,4%
40%
64%

39. Втрати України від фашизму

• Україна входить до числа країн, найбільш
постраждалих у роки Другої світової війни – як
від воєнних дій, так і від військових злочинів. Ця
війна, за різними оцінками, коштувала Україні
від 8 до 10 млн. жителів.
• Серед 3,28 млн. осіб, яких гітлерівці вивезли до
Німеччини з СРСР для роботи на промислових
підприємствах і сільському господарстві, майже
2,2 млн. українці. Із 1941 по 1945 рік населення
УРСР скоротилося із 41 млн. до 27,7 млн. осіб.

40.

Матеріальні збитки по республікам в млрд. тогочасних рублів:
Україна
285
Росія
225
Білорусія
75
Латвія
20
Литва
17
Естонія
16
Молдова
11

41. Внесок України у боротьбу проти фашизму

• На боці Об'єднаних Націй воювали українці у складі
армій Великої Британії (45 тис. осіб), Польщі (120
тис.), СРСР (більше 6 млн.), США (80 тис.), і Франції
(6 тис.), а також визвольного руху в самій Україні
(100 тис. в УПА) – разом 7 млн. осіб. Понад 2,5 млн.
українців були нагороджені радянськими та західними
медалями та орденами, більше 2 тис. стали Героями
Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас
Союзної авіації Іван Кожедуб – тричі. Першим прапор
Перемоги над Рейхстатом встановив наш земляк –
Олексій Берест. Багато вихідців з України займали
чильні місця у командуванні Червоної Армії.

42.

• Історія розпорядилася так, що акт капітуляції
Японії 2 вересня 1945р. В Токійський затоці на
борту лінкора «Міссурі» від імені СРСР
підписав 40-річний генерал із села Косинівка,
що на Уманщині, Кузьма Дерев`янко.
• Визнанням вагомого внеску нашого народу у
перемогу над нацизмом то його великої
жертовності було надання Україні право стати
країною – засновником Організації
Об`єднаних Націй.

43. Виступ Сталіна 25 червня 1945р.

• «…Но русский народ верил в правильность
политики своего правительства и пошел на
жертвы, чтобы обеспечить разгром Германии.
И это доверие русского народа советскому
правительству оказалось той решающей
силой, которая обеспечила историческую
победу над врагом человечества – над
фашизмом.
Спасибо ему, русскому народу, за это
доверие. За здоровье русского народа!»

44.

• Звезду Героя Советского Союза (звание ему
присвоено 26 июня 1945г.) никогда не носил.
Даже не получил ее – она так и осталась лежать
в наградном отделе Верховного Совета СССР и
вспомнили о ней только в день похорон, когда
нужно было прикрепить к красной подушке.
• Даже на плакатах вождь изображен без звезды
Героя Советского Союза – он просто был
убежден, что война завершилась не так, как ему
хотелось, поэтому Героем Союза себя не считал.

45.

• На думку Путіна найбільші втрати у війні потерпіла
Російська Федерація – більш ніж 70%. «Это значит, несмутившись, подытожил он, - не хочу никого обижать, за
счет ресурсов РФ. Это исторический факт».
Войну с Германией, если кто забыл, заканчивали следующие
фронты:
• 1-й, 2-й, 3-й Белорусский,
• Закавказский,
• 1-й и 2-й Прибалтийский,
• и 1-й, 2-й, 3-й, 4-й Украинский.
Ну и где тут, позвольте полюбопытствовать Российский (или
Русский) фронт?

46.

• За время оккупации Украины гитлеровцы уничтожили
свыше пяти миллионов человек: 3,8 млн. мирных жителей
и полтора миллиона военнопленных. Еще 2,4 млн. человек
были вывезены в Германию на принудительные работы.
Общие безвозвратные потери Украины (украинцев и других
народов) составили 8-10млн.
• Согласно данным известного российского демографа
Леонида Рыбаковского, Россия в войну потеряла от 12-ти
до 16-ти миллионов человек. Что никак не укладывается в
выуженную Путиным из глубин своего государственного
носа «более 70% потерь». По оценкам того же
Рыбаковского «доля России в людских потерях СССР
составляет 48,5%

47. Не вырисовывается цифра «более 70 процентов» и в отношении количества русских в РККА. На 1 января 1944г. Красная Армия насчитывала в своих ряда

Не вырисовывается цифра
«более 70 процентов» и в отношении
количества русских в РККА. На 1 января 1944г.
Красная Армия насчитывала в своих рядах:
Русских – 58,32%
Украинцев – 22,27%
Белорусов – 2,66%
Узбеков – 2,02%
Татары – 1,83%
Казахи – 1,57%
Грузины – 1,52%
Азербайджанцы – 1,48%
Армяне – 1,3%
Евреи – 1,28%
Эстонцы – 1,01%