Закономірності та принципи систем. Лекція №4

1.

З А КО Н О М І Р Н О С Т І ТА
П Р И Н Ц И П И С И С Т Е М
ЛЕКЦІЯ 4

2.

ЗАКОНОМІРНО СТІ
СИСТЕМ
Закономірності
систем
Закономірності
взаємодії частини
та цілого
Цілісність або
емерджентність
Систематизація,
що прогресує
Факторизація,
що прогресує
Адитивність
Закономірності
ієрархічного
упорядкування
систем
Закономірності
здійснення систем
Закономірності
розвитку систем
Комунікативність
Еквіфінальність
Історичність
Ієрархічність
Закон
«необхідної
різноманітності»
Самоорганізація
Потенціальна
здійсненість

3.

ЗАКОНОМІРНО СТІ
ВЗАЄМОДІЇ
ЧАСТИНИ
ТА
ЦІЛОГО
• Цілісність. Закономірність цілісності (емерджентність) проявляється в системі під час виникнення у
ній «нових інтеграційних якостей, невластивих її компонентам».
• – властивість системи (цілого) не є простою сумою властивостей складових її елементів (частин);
• – властивість системи (цілого) залежить від властивостей складових її елементів (частин).

4.

ЗАКОНОМІРНО СТІ
СИСТЕМ
І Є РА РХ І Ч Н О Г О
ВПОРЯДКУВАННЯ
• Закономірність комунікативності: система не ізольована від інших систем, вона пов’язана великою
кількістю комунікацій із середовищем, що являє собою, в свою чергу, складне і неоднорідне
утворення, яке містить надсистему (систему більш високого порядку, що задає вимоги і обмеження
досліджуваній системі), підсистеми (нижчерозміщені, підвідомчі системи) і систему одного рівня з
даною системою.
• Закономірність ієрархічності: кожен рівень ієрархії, що одночасно спрямований у бік нижчого рівня,
має характер автономного цілого (системи) і, спрямований до вузла (вершини) вищого рівня, проявляє
властивості залежної частини (елемента вищерозміщенної системи, якій він підпорядкований).

5.

ЗАКОНОМІРНО СТІ
ФУНКЦІОНУВАННЯ
СИСТЕМ
ТА
РОЗВИТКУ
• Історичність - будь-яка система не може бути незмінною, вона не лише виникає, функціонує,
розвивається, а і гине.
• Закономірність самоорганізації - особливість самоорганізаційних систем з активними елементами –
це здатність протистояти ентропійним тенденціям, здатність адаптуватися до умов, що змінюються,
перетворюючи за необхідності свою структуру.

6.

ЗАКОНОМІРНІСТЬ
ЗДІЙСНЕННЯ
СИСТЕМ
• Еквіфінальність - здатність незалежно від часу досягати стану системи, який не залежить від її
початкових умов і визначається виключно параметрами системи.
• Закон «необхідної різноманітності» - якщо різноманіттю можливих рішень VD дано стале значення,
то різницю між кількістю можливих рішень та кількістю думок дослідника (VD-VN) можна зменшити
лише за рахунок відповідного зростання VN.

7.

ЗАКОНОМІРНО СТІ
В И Н И К Н Е Н Н Я І Ф О Р М УЛ Ю ВА Н Н Я
ЦІЛЕЙ
• 1. Залежність уявлення про мету і формулювання мети від стадії пізнання об’єкта (процесу) і від
часу.
• 2. Залежність мети від зовнішніх і внутрішніх факторів.
• 3. Можливість (і необхідність) зведення завдання формування узагальненої (загальної, глобальної)
мети до завдання її структуризації.

8.

ЗАКОНОМІРНО СТІ
ФОРМУВАННЯ
СТРУКТУР
• 1. Залежність способу наведення цілей від стадії пізнання об’єкта.
• 2. Прояв у структурі цілей закономірності цілісності.
• 3. Закономірності формування ієрархічних структур цілей.
ЦІЛЕЙ