Трагедія Вільяма Шекспіра "Ромео і Джульєтта"

1.

Трагедія

2.

Епіграф уроку:
Кохання
може все і
все здолає…
В. Шекспір

3.

Театр епохи Шекспіра
Влада забороняла театральні дійства в центрі міста
Про початок спектакля сповіщали трубачі і прапор
над театром
Дія відбувалася під відкритим небом
Сцена ділилась на три частини, зверху
підвішувалось полотнище – чорне в трагедіях і
блакитне в комедіях
Люди із народа стояли перед сценою, багаті містяни
стояли на галереях
Склад трупи невеликий – 8–12 акторів
Жіночі ролі грали миловидні юнаки

4.

• Ромео і Джульєтта (англ. Romeo
and Juliet) — трагедія Вільяма
Шекспіра, в якій розповідається
про трагічне кохання двох
молодих веронців із ворожих
родин.
• Написана англійською мовою
близько 1595 року.
• За життя Шекспіра видавалася 4
рази (1597, 1599, 1609, дата 4-го
видання невідома).
• 1623 року надрукована в
першому «Фоліо».

5.

Джерела трагедії
• Закохані Пірам і Фісба домовились про побачення. Дівчина прийшла
раніше й на місці зустрічі побачила левицю із закривавленою пащею.
Фісба втекла, загубивши накидку, яку левиця розірвала. Пірам прийшов пізніше, подумав, що Фісба загинула, й кинувся на меч. Повернувшись, Фісба знайшла тіло коханого й покінчила життя самогубством.
• Ця старовинна народна легенда захопила не одного письменника.
• Її поклав в основу свого твору «Метаморфози» Овідій.

6.

• Вона неодноразово переповідалась
італійськими новелістами. Зокрема,
Мазуччо («Новеліно», 1474 р.) переніс дію з Сієни до Верони і дав героям імена Ромео і Джульєтта.
• Цей сюжет використав і італієць Матео Банделло. У своїй новелі письменник головним чином відображав
події, а не звертався до почуттів та
переживань героїв. У Банделло фінал
твору щасливий: Джульєтта одружилася з Парісом і народила дітей, а
Ромео закохався в іншу красуню.
• Згодом Артур Брук написав поему
«Трагічна повість про Ромео і
Джульєтту» (1562 р.), запозичивши
відомий сюжет.
• Вільям Шекспір у 1595 р. також
написав оригінальний твір-трагедію
«Ромео і Джульєтта», використавши
той само сюжет.

7.

Словникова робота:
• Трагедія драматичний жанр, твори
якого
відзначаються
гостротою
та
непримиренністю конфлікту особистого
чи
громадського
характеру
й
закінчуються звичайно тим, що герой
гине.
• Трагедія — драматичний твір, де
зображуються
нерозв'язні
моральні
проблеми, що призводять, як правило, до
загибелі героя (героїв).

8.

Заочна екскурсія до Верони
• У Верону краще приїздити молодим, бо це — місто справжнього
паломництва закоханих з усіх кінців світу: «місто Джульєтти».
• На вулиці Пьяцца деі Сіньйорі завжди багато веронців і туристів.
Чи то спека, чи то йде дощ, молодь товпиться біля будинку XV
століття — Лоджії дель Консильйо.

9.

Цю споруду усіма визнано за «будинок Джульєтти». Саме тут збираються закохані,
промовляють слова любові та залишають пам’ять про себе: на стіні Лоджії майже
всіма мовами світу накреслені палкі признання і клятви про вічне кохання.

10.

• Біля балкону, де «жила» шекспірівська героїня, стоїть і статуя
— бронзова Джульєтта, що
приклала ліву руку до грудей.
• Ця статуя відполірована багатьма прихильниками кохання:
адже кожному хочеться доторкнутися до, хай і бронзової,
Джульєтти.
• Бажаючі можуть пройти навіть
у кімнату, де жила героїня: це
просторе помешкання з виходом до балкону, на бильцях
Лоджії — напівзасохлий тюльпан.

11.

• Є у Вероні і гробниця Джульєтти, до якої слід йти повз набе-режної Лунгадідже деі Капулетті, а це — досить далеко від
центру міста.
• На дворі, біля гробниці — бюст
Шекспіра.
• Кам’яними східцями можна
спуститися до склепу, де під
зведеннями стоїть відкритий
кам’яний саркофаг, усіяний квітами — свіжими і вже зів’ялими.
• У невелику стінну нішу з колонами можна опустити послання
з побажанням чи признанням.
• Веронці і туристи вірять, що їх
найщиріші бажання здійсняться.

12.

• Будинок Ромео на віа Арке Скаліджері не є
місцем поклоніння. У ньому зараз розташовано
заклад, де продають вино. Звідси — три хвилини
до Лоджії Джульєтти. А взагалі-то Верона багатіє
саме завдяки туристам, які бажають купити собі
напам’ять якийсь сувенір із зображенням
шекспірівських героїв.
• П’ять днів дії п’єси увічнили і драматурга, і його
персонажів, і місто Верону, у якому сам автор
ніколи не бував.

13.

Діючі особи трагедії:
Дім Монтеккі
Монтеккі — голова дому Монтеккі.
Синьйора Монтеккі — дружина
Монтеккі.
Ромео — син глави дому Монтеккі.
Бенволіо — небіж Монтеккі й друг
Ромео.
Балтазар — слуга Монтеккі.

14.

Дім Капулетті
• Капулетті — голова дому
Капулетті.
• Синьйора Капулетті —
дружина Капулетті.
• Джульєтта
—
донька
Капулетті.
• Тібальт — двоюрідний брат
Джульєтти, небіж синьйори
Капулетті.
• Годувальниця
(мамка)
Джульєтти.

15.

ПАСПОРТ ТРАГЕДІЇ
«Ромео і Джульєтта»
• Жанр: трагедія, «світла трагедія», тому що
твір пройнятий
оптимістичною вірою в Людину. За радість кохати, за право бути
щасливим герої платять своїм життям. Але таке кохання перемагає
смерть: довідавшись про історію Ромео і Джульєтти, ворогуючі родини
примирюються.

16.

ПАСПОРТ ТРАГЕДІЇ
«Ромео і Джульєтта»
• Тема: історія трагічного кохання Ромео і Джульєтти, сім’ї яких
ворогують.
• Ідея: непереможна сила кохання. Гармонія закоханих сердець
повинна стати початком гармонії світу.
• Основна думка: для справжнього кохання немає нічого
неможливого, не існує ніяких перешкод.
• Висновок. Хоча Ромео і Джульєтта загинули, за ними залишилася
моральна перемога. Їхні батьки тільки після смерті дітей
усвідомили, що ворожнечею знищили власне майбутнє.

17.

• Композиція: пролог (сонет, який проголошує хор) + 5 дій.
• Герої: хор (пояснює і пророкуї події); Ромео Монтеккі; Меркуціо (друг
Ромео); Бенволіо (небіж Монтеккі і друг Ромео); чернець Лоренцо;
Джульєтта Капулетті; Тібальд – двоюрідний брат Джульєтти; Паріс наречений Джульєтти; князь Веронський.
• Місце та час дії: Верона, XIVст., протягом п’яти днів одного тижня.

18.

Новаторство Шекспіра у трагедії
«Ромео і Джульєтта»
• Новаторство Шекспіра полягає в тому, що він:
а) поєднав у творі елементи трагедії і комедії;
б) засудив феодальний розбрат, ворожнечу;
в) зобразив кохання як життєствердну основу людської природи,
котра звеличує людину.

19.

Переклади твору українською мовою:
• Загалом, станом на 2017 рік
"Ромео і Джульєтта" налічує вже
сім
українських
перекладів,
створених у різні роки ХІХ-ХХІ ст.
такими майстрами, як Панько
Куліш (надруковано у 1901 році за
редакцією Івана Франка, у 1928
році
за
редакцією
Миколи
Вороного),
Василь
Мисик
(перекладено
у
1932
році,
надруковано у 1988 році), Абрам
Гозенпуд
(1937
рік),
Ірина
Стешенко
(1952
рік),
Ігор
Костецький (1957 рік), Юрій
Андрухович (2016 рік), та Гнат
Хоткевич (рукопис).

20.

Трагедія «Ромео і Джульєтта»
у мистецтві
• Трагедія Ромео і Джульєтти викликала великий інтерес у представників
найрізноманітніших мистецтв. На цю тему створено цілу низку музичних
поем, серед авторів яких Гуно, Берліоз, Свендсен, Чайковський,
Прокоф'єв. На канві п'єси побудований мюзикл Бернстайна «ВестСайдська історія».
• Перша екранізація датується 1911 роком.
Пьєтро Рої "Смерть Джульєтти і Ромео"
Анжело Даль'Ока Бьянка
Филип Кальдерон "Джульєтта"

21.

• Між знатними веронськими родинами Монтеккі
і Капулетті йде багатовікова ворожнеча. Після суперечки слуг спалахнула нова сутичка між панами. Герцог Веронський Ескалус після марної
спроби відновити мир між ворогуючими родинами оголошує, що відтепер винуватець кровопролиття заплатить за це власним життям.
• Юний Ромео з роду Монтеккі не брав участі в сутичці. Безвзаємно закоханий в холодну красуню
Розалін, подругу Джульєтти, він воліє вдаватися
до сумних роздумів. Його двоюрідний брат Бенволіо і друг Меркуціо, родич Герцога Веронського, намагаються підбадьорити юнака своїми жартами.
• У будинку Капулетті готується веселе свято. Синьйор Капулетті посилає слугу до знатних людей
Верони із запрошенням на бал. Годувальниця
його єдиної дочки Джульєтти кличе свою улюбленицю до синьйори Капулетті. Мати нагадує 13річній дівчині, що вона вже доросла, і ввечері на
балу її чекає зустріч з нареченим — молодим і
красивим графом Парісом, який є родичем Герцога.
Сюжет трагедії

22.

• Меркуціо і Бенволіо вмовляють
Ромео пробратися разом з ними
на бал у будинок Капулетті, одягнувши маски. Там буде і Розалін —
племінниця господаря будинку.
• Бал у самому розпалі.
• Тібальт, двоюрідний брат Джульєтти, упізнає в Ромео представника
ворожої родини. Синьйор Капулетті зупиняє запального Тібальта.
Але Ромео нічого не помічає. Забувши про Розалін, він не може
відірвати очей від незнайомої
красивої дівчини. Це Джульєтта.
Вона теж відчуває нездоланний
потяг до незнайомого юнака.
• Ромео цілує Джульєтту. Вони дізнаються, яка прірва їх розділяє.

23.

• Джульєтта вголос мріє про Ромео. Ромео приходить під її вікно і чує ці промови. Він відповідає на них палким освідченням. Під покровом ночі молоді
люди дають один одному клятву любові і вірності.
• Не заходячи додому, Ромео направляється до ченця Лоренцо
просити його якомога швидше
повінчати їх з Джульєттою.
• Лоренцо спочатку відмовляється, але потім погоджується,
розраховуючи, що союз Ромео
і Джульєтти покладе край ворожнечі двох родин. Через Годувальницю закохані домовляються про таємну церемонію.

24.

• У той же день один з одним стикаються Тібальт і Меркуціо. Сварка
швидко переходить у бій на шпагах.
Бенволіо марно намагається розняти супротивників.
• Тібальт смертельно ранить Меркуціо. Ромео у люті кидається за Тібальтом. Після довгої запеклої боротьби Ромео вбиває Тібальта.
• Джульєтта дізнається від Годувальниці про смерть двоюрідного брата
і про рішення Герцога вигнати Ромео з Верони. Лоренцо втішає юнака, радячи йому сховатися в сусідньому місті Мантуї.

25.

• Наступного ранку батьки Джульєтти кажуть їй, що вона повинна
стати дружиною Паріса і не бажають слухати її заперечень. Джульєтта в розпачі. Вона готова навіть
вжити отруту, але Лоренцо пропонує їй випити особливе зілля,
яке занурить її в сон таким чином, щоб всі вирішили, що вона
померла.
• А Ромео, бачачи, що Джульєтта
мертва, і не знаючи, що це лише
сон, випиває отруту, убивши перед цим Паріса. Джульєтта прокидається і в розпачі, бачачи його
труп, заколює себе. Над тілами
своїх дітей глави сімейств Монтеккі і Капулетті забувають про криваву ворожнечу.