Найпростіші методи фізіотерапії

1. фізіотерапії

Найпростіші методи
фізіотерапії

2. Фізичні методи лікування(фізіотерапія)- це галузь практичної медицини, яка ґрунтується на використанні цілющих властивостей

природних і штучних фізичних чинників у
профілактиці та лікуванні гострих і хронічних захворювань
Фізичні методи є провідними в комплексному лікуванні
хворих з захворюваннями:
• органів кровообігу,
• травлення,
• нервової системи,
• кістково-м’язового апарату.
.

3.

Застосування фізичних лікувальних факторів особливо
ефективне для профілактики і лікування початкових
форм професійних захворювань, що виникають у
робітників при систематичному впливі виробничого
пилу, вібрації, шуму, при функціональних
перевантаженнях нервово-м’язового апарату, а також
при явищах ультрафіолетової недостатності.

4. Загальні протипоказання до всіх видів фізіотерапії:

Злоякісні та доброякісні пухлини ( у т.ч.міоми )
Захворювання крові
Схильність до кровотеч
Вагітність
Туберкульоз легенів
Серцева недостатність ІІ Б стадії і вище
Гіпертонічна хвороба ІІ стадії і вище
Захворювання нирок із порушенням їх функцій
Гостра інфекція

5.

До фізіотерапевтичних процедур належать :
• Теплолікування
• Гідротерапія
• Світлолікування
• Електролікування
• Аеротерапія
• Масаж
• Лікувальна фізкультура
Фізіотерапевтичні процедури окрім гірчичників ,
банок , компресів , грілок , міхура із льодом
відпускаються і фізіотерапевтичних кабінетах.

6.

Медичний персонал , який бере участь у
використанні фізіотерапевтичних методів , має
не лише володіти медичними і технічними
прийомами відпускання їх хворими , але й
знати механізм лікувальної дії на організм
різноманітних фізичних чинників .

7.

Гірчичники – це листи зі щільного паперу
прямокутної форми розміром 8х12,5 см , на які
з одного боку нанесено тонкий шар сухої гірчиці
Медичне застосування гірчиці базується на здатності
ефірної гірчичної олії ;унаслідок контакту її з водою
температури 35-40 •С утворюється фермент міозин ,
який подразнює шкіру, що супроводжується
розширенням поверхневих кровоносних судин,
припливом крові до відповідних ділянок крові та
відчуттям тепла і печіння.

8.

Гірчичники справляють загальну дію на
організм :
Протизапальну ;
Розсмоктувальну ;
Болезаспокійливу ;
Дають зігрівальний ефект .

9. Гірчичники

Показання :
• Гострі ,запальні
процеси ВДШ;
• Гострий бронхіт;
• Плеврит;
• Пневмонія;
• Гіпертонічний криз;
• Радикуліт;
• Міозит.
Протипоказання :
• Легенева кровотеча;
• Злоякісні
новоутворення;
• Температура тіла вища
38 •С;
• Захворювання шкіри;
• Порушення чутливості
шкіри;
• Алергічна реакція на
гірчичну олію

10. Гірчичники

Накладати гірчичники можна
практично на всі ділянки тіла :
При нежиті та головному болі –на
потилицю;
При гострому трахеїті – на верхню
частину грудини ;
При бронхітах і пневмонії – між і під
лопатками;
При болі в серці – на ділянку серця;
При гострих запальних процесах ВДШ
– на литкові м’язи .
НЕ МОЖНА накладати гірчичники на:
Лопатки ;
Хребет ;
Грудні залози.

11.

Медичні банки – невеликі колбоподібні
склянки місткістю 30-60 мл з гладенькими
потовщеними вінцями і широким круглим дном.
Механізм дії :викликають тимчасову гіперемію шкіри
шляхом створення зниженого тиску повітря на
відповіднихділянках тіла. Справляючи рефлекторний
вплив на кровопостачання тканин і органів, банки
поліпшують процеси розсмоктування при запаленні;
крім того, їм властива відтяжна і знеболювальна дії.

12. Банки

Показання :
• Запальні процеси органів
грудної клітки (пневмонія,
бронхіт, плеврит);
Міжреброва невралгія;
Міозит;
Радикуліт.
Протипоказання :
Туберкульоз легенів;
Легеневі кровотечі;
Різко підвищена чутливість
шкіри;
Зміни шкіри місцевого характеру;
Кахексія;
Висока температура тіла;
Загальне збудження з корчами;
Підвищена кровоточивість
тканин;
Злоякісні пухлини;
Гнійні запалення легенів;
Септичний стан.

13. Банки

Медичні банки ставлять
переважно на поверхні тіла без
складок , заокруглень та виступів,
Особливо кісткових , тобто там,
де м’язовий та жировий шар
товстіший, а підшкірні судини
менше розвинені – спина,
поперекова ділянка, бічні ділянки
грудної клітки .
НЕ МОЖНА ставити банки на :
Ділянку серця;
Груднину;
Хребет;
Грудні залози.

14. Ускладнення, що можуть виникнути внаслідок постановки банок

Патологічна реакція на
банки :
Порушення техніки
постановки банок :
Значне підвищення температури
тіла. Хворому необхідно дати
антипіретики (анальгін, димедрол)
відшарування верхніх шарів
шкіри при її підвищеній
чутливості (у хворого, якому
банки ніколи не ставили) з
утворенням кривавих пухирців.
Пухирці змащують
концентрованим розчином
перманганату калію; вони
швидко підсихають та
загоюються.
Опіки від нагрітих країв банки,
які лікують за звичайною
методикою;
Багрові пухирі, заповнені
кривавою рідиною від довгого
тримання банок. Вони легко
лопаються і можуть стати
вхідними воротами для інфекції.

15.

КОМПРЕС — лікувальна багатошарова
пов'язка з марлі або іншої тканини, як правило,
в поєднанні з ватою, папером або
водонепроникною плівкою.
Бувають:
I.Сухі;
II.Вологі :
•Холодні
•Зігрівальні
•Гарячі

16.

Холодний компрес спричинює :
• Місцеве охолодження тканин,
• Звуження кровоносних судин ,
• Зменшує кровопостачання і біль.
Холодний компрес рекомендують на місця:
Забиття;
Травм у перші години;
Укусів комах;
На перенісся при носовій кровотечі.

17.

Примочки – різновид холодного компресу.
Марлю або полотно , складене в кілька разів , змочують
лікувальним розчином (настій ромашки, вода з оцтом- 1
ст. ложка на склянку холодної води).

18.

Зігрівальний компрес складається із трьох
шарів і закріплювальної пов'язки, найчастіше
використовується як зігрівальна процедура.
Тепло, що виникає під впливом компресу, стимулює
приплив крові, прискорює процеси обміну речовин та
зменшує чутливість шкіри.
Зігрівальний компрес виявляє:
• Протизапальну,
• Розсмоктувальну дію,
• Тамує біль.

19. Компреси

Показання:
Протипоказання:
Запальні процеси
Гортані;
Суглобів;
Плеври;
Середнього вуха;
Інфільтрати після
ін'єкцій;
Забиті місця(через добу
після забиття);
Тромбофлебіт.
Гнійні захворювання
шкіри;
Алергійні висипання;
Гіпертермія.

20.

Грілка(сухе тепло)дає місцевий
зігрівальний ефект.
Основна дія сухого тепла:
• Миттєве зігрівання окремих ділянок тіла;
• Усунення болю спастичного характеру;
• Відволікальна терапія.

21. Грілки

Показання:
Протипоказання:
Біль спастичного
характеру(ниркова колька ,
холецистит);
Хронічні захворювання органів
черевної порожнини(виразкова
хвороба);
Запальні інфільтрати;
Місцеве зігрівання окремих
ділянок тіла(при радикуліті,
невриті);
Порушення периферійного
кровообігу(атеросклероз,
облітеруючий ендартеріїт ,
хвороба Рейно)
Гострі запальні процеси в
черевній порожнині( гострий
живіт);
Кровотеча різного
походження;
Злоякісні та доброякісні
пухлини;
Туберкульоз;
Тромбофлебіт;
Нагнійні та алергійні
захворювання шкіри;
Перші години після травми;
Інфіковані рани;
Септичний стан хворого.

22. Грілки бувають:

Водяні
Хімічні
Електричні

23.

Міхур із льодом
Механізм дії холоду:
викликає звуження кровоносних судин,
сприяє обмеженню запального процесу,
зупинці кровотечі,
зменшенню болю.

24. Міхур із льодом

Показання:
Протипоказання :
Гострі запальні процеси;
Кровотечі;
Гіпертермія;
Після операцій , абортів;
При укусах комах;
Забиття в перші години;
У другий період гарячки.
Переохолодження;
Виснаження хворого;
Підвищена чутливість до
холоду;
Параліч;
Гостра затримка сечі;
Трофічні ураження шкіри;
Хвороба Рейно.

25.

Гірудотерапія – використання п’явок з
лікувальною метою.
Зберігають п’явки у річковій чи джерельній воді у банках, прикритих
марлею, щоб забезпечити доступ повітря. Воду міняють щодня,
банку тримають на вікні при температурі 10-15 °С. До використання
придатні здорові голодні п’явки, що швидко рухаються у воді. В’ялі
рухи, ущільнення і клейка поверхня свідчать про хворобливий стан
і непридатність п’явки.

26. Гірудотерапія

Показання:
Протипоказання :
При церебральній формі
гіпертонічної хвороби;
Передінсультних станах;
Місцевому застої крові;
При застійній печінці;
Тромбофлебітах.
Кровоточивість,
Анемія,
Хвороби шкіри,
Септичні і алергічні стани,
Ламкість судин.

27.

Місця прикладання п’явок:
• ділянка за вухами, відступивши 1 см від вушної раковини
• зліва від груднини -у третьому-п’ятому міжребер’ях на 1 см
вліво від краю груднини
• праве підребер’я - при застійній печінці – вздовж реберного
краю;
• нижні кінцівки- вздовж затромбованої вени на 1см від неї

28.

Світлолікування – це використання
променевої енергії. Світлолікування представляє собою
дозований вплив інфрачервоного, видимого та
ультрафіолетового випромінювання на організм людини
з метою лікування

29.

Інфрачервоні промені
Механізм дії : полягає в тому, що енергія інфрачервоного
випромінювання, яке глибоко проникає у тканини, перетворюється
здебільшого на теплову енергію. При цьому в тканинах
відбуваються фотохімічні реакції, нагромаджуються специфічні
високоактивні речовини, зокрема гістаміни, які потрапляють у кров.
У крові збільшується вміст загального і залишкового азоту,
поліпептидів та амінокислот.

30. Інфрачервоні промені

Показання:
Гострі та хронічні
інфільтрати;
Міозит;
Міальгія;
Рани та виразки, що
повільно загоюються.
Протипоказання :
Злоякісні пухлини;
Схильність до кровотеч;
Гіпертиреоз;
Захворювання крові;
Активний туберкульоз
легенів;
Гіпертонічна хвороба ІІІ
стадії.

31.

Основними апаратами ІПЧ є інфрачервоні
лампи:
• Солюкс –переносна лампа з рефлектором, який
відбиває ІЧ промені.
• Інфраруж – переважно ІЧ промені .
• Лампа Мініна – складається з рефлектора і синьої
лампочки , яка окрім ІЧ променів випромінює й
ультрафіолетові.

32.

Ультрафіолетове опромінення(УФО)
Основна дія:
Фотохімічна(утворення вітаміну D);
Бактерицидна;
Протизапальна;
Прискорює розвиток сполучної тканини і епітелізацію шкіри;
Знижує больову властивість;
Стимулює еритроцитопоез;
Знижує АТ на початку гіпертонічної хвороби;
• Нормалізує ліпідний обмін.

33. Ультрафіолетове опромінення(УФО)

Показання:
Протипоказання :
Захворювання органів
дихання(бронхіт, плеврит,
пневмонія)
Органів травлення(виразкова
хвороба, гастрит, холецистит)
Шкіри(екзема, трофічні виразки)
Гіпертонічна хвороба
Ревматизм
Артрит
Невралгія
Міозит
УФО проводиться вагітним для
профілактики рахіту у майбутніх дітей,
недоношеним дітям ; для
загартовування, оздоровлення,
підвищення опірності організму до
інфекційних захворювань; особам , які
працюють на Півночі , у шахтах, метро
Злоякісні пухлини;
Схильність до кровотеч;
Гіпертиреоз;
Захворювання крові;
Активний туберкульоз
легенів;
Гіпертонічна хвороба ІІІ
стадії.

34.

Найпоширенішим джерелом УФО є
газорозрядні лампи , зокрема дугова
ртутна трубчаста лампа(ДРТ) із
кварцовою трубкою.

35.

Перед опроміненням хворих УФ-промінням проводять
його дозування, тобто визначають мінімальну
інтенсивність опромінення, здатного призвести до
утворення еритеми. Для цього користуються
біодозиметром БД-2.
Біодозиметр Горбачова
являє собою металеву
пластинку розміром
10х6 см з шістьма
прямокутними отворами,
що можуть закриватися
рухомою заслонкою. Він
вшитий у клейонку і
може фіксуватися на тілі
хворого.

36.

Визначення біодози УФО за Горбачовим :
1. Хворий лягає на спину й надягає сонцезахисні
окуляри.
2. Біодозиметр закріплюють на візуально здоровій шкірі,
дещо збоку від середньої лінії живота. Решту шкіри
вкривають простирадлом.
3.Лампу УФО розміщують безпосередньо над
біодозиметром на відстані 50 см.
4.Під час опромінення кожні 30 с відкривають новий
отвір біодозиметра.
5. Еритема з’являється через 24 год після опромінення.

37.

Час опромінення шкіри
Оскільки біодозиметр має 6 отворів, а час опромінення
шкіри під кожним збільшували на 30 с., то час
експозиції опромінення шкіри складатиме :
Під першим отвором – 3 хв
Під другим – 2 хв 30 с
Під третім – 2 хв
Під четвертим - 1хв 30 с
Під п’ятим - 1 хв
Під шостим - 30 с
Якщо у хворого з’явилися 4 полоси , то очевидно, що біодоза
відповідає четвертому отвору , тобто – 1 хв 30 с.

38.

Гідролікування- це використання для
лікування прісної(гідролікування)і мінеральної
води(бальнеотерапія).
Основний механізм дії води: вплив на шкіру чинників
• Температурного
• Механічного
• хімічного

39.

Температурний чинник.
Залежно від температури води розрізняють:
Холодні ванни(нижче 20•С)
Прохолодні ванни(до 33•С)
Індиферентні(34-36•С)
Теплі(37-39•С)
Гарячі(понад 40•С)

40.

Механічний чинник – це тиск води, який
поліпшує лімфовідтік, відтік венозної крові, що
поліпшує роботу серця.
Механічна дія ванни полягає у стисненні
грудної клітки (зменшується кількість дихальних
рухів), а також стиснення черевної порожнини.

41.

Хімічний чинник зумовлений компонентами,
що їх розчинено у воді. Хімічні речовини,
осідаючи на поверхню шкіри, збільшують
подразнення її рецепторів, впливають на
зоровий і нюховий аналізатори.
Використовують найчастіше ванни:
• З домішкою газу(кисню, сірководню, радону , вуглекислоти)
• Мінеральними речовинами
• Спеціальними лікарськими препаратами