Удосконалення медичної допомоги військовослужбовцям з бойовою психічною травмою на догоспітальному етапі за стандартами НАТО

1.

УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
КАФЕДРА ОРГАНІЗАЦІЇ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ З БОЙОВОЮ ПСИХІЧНОЮ ТРАВМОЮ НА
ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО
Виконавець:
Науковий керівник:
2023 рік

2.

Актуальність дослідження
▪ На сьогоднішній день Україна є державою, що активно бореться за збереження своєї територіальної цілісності,
незалежності і суверенітету — відстоювання свого конституційного права, опосередковано через ведення бойових дій в
східних та південних регіонах України.
▪ Збереження життя і здоров’я військовослужбовців є однією з основних задач медичної служби ЗСУ. Цей комплекс заходів
включає в себе не лише поняття соматичного стану військовослужбовця, але і його психічну складову. Останній є не менш
значущим за попередній, оскільки є одним з визначальних факторів, що впливають на рівень бойової готовності кожного
військовослужбовця, його здатності виконати поставлене завдання, підтримання загального стану здоров’я, а також на
якість життя після демобілізації, можливість повернутися додому і бути для соціуму таким же корисним елементом, як і
до участі в бойових діях, а не його тягарем.
▪ Для підвищення якості всебічного забезпечення збройних сил, Україна орієнтується на країни, що мають значно більший
досвід у веденні бойових дій по всьому світу, а також пріоритетною задачею ставлять збереження здоров’я
військовослужбовця як спеціаліста та його реабілітацію. Це перш за все, країни члени НАТО.

3.

Мета дослідження
Удосконалення моделі медичної допомоги військовослужбовцям з
бойовою психічною травмою внаслідок збройних конфліктів.

4.

Об’єктом дослідження є система медико-психологічної
допомоги та реабілітації військовослужбовців ЗС України.
Предметом дослідження – структура сучасної МПДР в ЗС
України та фактори, які впливають на ефективність
надання допомоги.

5.

Завдання дослідження
1. Вивчити наукові літературні джерела та нормативно-правову базу щодо організації
забезпечення МПДР провідних країн світу та України. Провести аналіз системи МПДР для
військовослужбовців ЗС України та провідних країн світу.
2. Визначити доступність МПДР та рівень довіри до психологів/медичних психологів серед
військовослужбовців ЗС України.
3. Визначити рівень обізнаності слухачів УВМА щодо організації та надання МПДР
військовослужбовцям ЗС України з БПТ внаслідок збройних конфліктів.
4. Розробити удосконалення моделі МПДР та розробити рекомендації щодо удосконалення
системи МПДР військовослужбовців ЗС України з бойовою психічною травмою внаслідок
збройних конфліктів.

6.

Методи
1. Методи системного аналізу: системно-історичний, системноструктурний (бібліографічний);
2. Соціологічні методи статистичного аналізу.

7.

Основні етапи дослідження
Літературні джерела
І
етап
Вивчення наукових джерел
ІІ
етап
Вибір напрямку дослідження, формування програми, мети та основних завдань
медичного забезпечення, обґрунтування методів та обсягу дослідження
Нормативно-правова база
Аналіз наявних положень в системі медичного забезпечення військовослужбовців
в Україні і НАТО
ІІІ
етап
IV
етап
Аналіз
стандарт
изації
НАТО
Аналіз структури та характеру
невідкладних ситуацій, що виникають
внаслідок сучасної бойової патології та
захворювань у військовослужбовців
Аналіз
історії
хвороб
Визначення моментів в системі
надання психо-медичної
допомоги військовим в Україні,
які потребують удосконалення
Розробка пропозицій щодо удосконалення медичної допомоги
військовослужбовцям за стандартами НАТО

8.

Наукова новизна
▪ визначено основні напрямки вдосконалення моделі медичної
допомоги військовослужбовцям з бойовою психічною травмою
внаслідок збройних конфліктів
▪ визначено фактори, що впливають на виникнення ознак депресії
у військовослужбовців ЗС України
▪ визначено рівень готовності слухачів УВМА приймати участь в
організації та проведенні МПДР військовослужбовцям ЗС України

9.

Практичне значення результатів
дослідження
Заходи щодо покращення організації МПДР, підвищення кваліфікації та обізнаності медичних
працівників і психологів у цій області може призвести до:
-
Підвищення частки повернення військовослужбовців ЗС України до бойових підрозділів до 45-55%.
-
Надання
доскональної
медико-психологічної
допомоги
35%
постраждалим
на
місці
психотравмуючої події, що зменшує навантаження на другий, третій та четвертий рівні надання
МПДР.
-
Скорочення терміну стаціонарного лікування та реабілітації військовослужбовців.
-
Зниження рівня інвалідизації військовослужбовців та соціального навантаження на суспільство в
подальшому.

10.

Особистий внесок
У процесі виконання роботи відібрана та проаналізована наукова,
медична література за тематикою дослідження. На основі
літературних даних визначено найбільш інформативні методики
досліджень моделі системи медичного забезпечення
військовослужбовців з БПТ внаслідок збройних конфліктів. Особисто
проаналізовано та узагальнено отримані результати,
сформульовано основні положення наукової роботи, висновки,
практичні рекомендації.

11.

Оцінка випадків БПТ у військових
У сучасному збройному конфлікту без
застосування ЗМС:
Бійці без випадків БПТ
Бійці з випадками БПТ
У сучасному збройному конфлікту із
застосування ЗМС:
Бійці без випадків БПТ
Бійці з випадками БПТ

12.

Імовірність розвитку хронічних наслідків бойової
травми
42,60%
36,10%
20,30%
ПЕРЕБУВАННЯ В БОЙОВІЙ
ОБСТАНОВЦІ ДО 6 МІС.
Підвищена адаптація
Відсутність емоційно-поведінкових змін
Погана стійка соціально-психологічна адаптація

13.

Дослідження ПТСР у
військовослужбовців після передування
на театрі БД
Військові з підвищеною адаптацією
Військові без емоціонально-поведінкових змін
Чоловіки-військовослужбовці, які страждають від ПТСР
Жінки-військовослужбовці, які страждають від ПТСР
Дослідження
посттравматичного
стресового розладу серед
жіноквійськовослужбовців
показали, що близько 40%
жіноквійськовослужбовців у
Збройних Силах
страждають цими
розладами.

14.

Нами було проведено проспективний та ретроспективний аналіз
структури та характеру невідкладних ситуацій, що виникають
внаслідок сучасної бойової патології та захворювань у
військовослужбовців, які перебували на лікуванні в Національному
військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий
клінічний госпіталь» з 1999 по 2017 рр. Загалом було
проаналізовано 3340 історій хвороби, у тому числі 1670 з 1999 року
по 30 квітня 2014 року та 1670 з 1 травня 2014 року по 2017 рік.

15.

16.

Збірка історії хвороби була сформована за нозологією захворювання з
урахуванням тяжкості військового захворювання на момент надходження
та умов надходження та виписки

17.

18.

AMedP-8.10 "A Psychological Guide for
Leaders Across the Deployment Cycle"
Стандартизована угода НАТО «Охорона
психічного здоров’я при застосуванні сил
оборони» (STANAG 2564, AmedP 8.6 Forward
mental health care)
Основні документи і методики
надання психологічної допомоги в
стандартизації НАТО
STANAG 2549 (AMedP-24) «Невідкладна
допомога в бойовій обстановці» та польову
інструкцію Ф.М. 4- 02.25 Field Manual 4-02.25
«Use of Frontier Surgical Teams: Tactics,
Techniques, and Procedures»
-Керівництво США FM 4-02-51 «Контроль
стресу у військовослужбовців під час їх
застосування в операціях» та розділ 8
керівництва США FM 4-25.11

19.

Головні моменти в українській системі надання
психотерапевтичної допомоги військовим , які
потребують удосконалення
Військово-лікувальні
заклади, де відсутня
психотерапевтична
реабілітація
Відсутність
спеціалістів з надання
психотерапевтичної
допомоги на
догоспітальному рівні
Психологічна
підготовка військових
Моніторинг якості
надання
психотерапевтичної
допомоги

20.

Заходи удосконалення медичної допомоги
військовослужбовцям з БПТ
1. Створення робочої групи або комітету, що включатиме
4.
фахівців з психології, медицини, капеланства та представників
військового керівництва. Ця група буде відповідальна за
5.
аналіз, адаптацію та впровадження стандартів НАТО в
українських Збройних Силах.
6.
Встановлення механізмів моніторингу та оцінки
результативності впроваджених програм.
Забезпечення фінансування та ресурсів
2. Забезпечення постійної комунікації та обміну досвідом з
країнами-членами НАТО, що дозволить отримати доступ до
найкращих практик та методик у сфері психологічної
підтримки військовослужбовців.
Створення спеціалізованих центрів психологічної підтримки та
реабілітації для військовослужбовців, які страждають від ПТСР
та інших психологічних розладів, відповідно до стандартів
НАТО, адже наразі існуючі центри в Україні не спеціалізуються
на медико-психологічній допомозі саме військовим, які
потребують окремого підходу, аніж цивільні громадяни.
3. Щодо програм і тренінгів, наведених вище, слід розробити
7.
проведення навчальних курсів, семінарів та воркшопів для
підвищення кваліфікації військових фахівців та кадрів, що
працюють в сфері психологічної підтримки. Такі заходи можуть
бути включені в курс військової підготовки, але при цьому
важливо буде наголосити на корисності і важливості цих
курсів, щоб ані тренери, ані військові не нехтували ними на
фоні фізичної підготовки.
Україні та НАТО варто публічно оприлюднювати процес
впровадження стандартів НАТО та здійснювати його на основі
якісних показників. Це дозволить громадянському суспільству
України мати більші важелі впливу і тиску на українські органи
влади та контролювати якість впровадження стандартів.
Наразі цей процес відбувається непрозоро, що унеможливлює
якісний моніторинг.

21.

Висновки
1.
2.
3.
4.
Теоретико-методичний аналіз проблеми бойового стресу у
протоколами, встановленими НАТО.
військовослужбовців показує, що він є критичним для бойової 5.
діяльності.
Запропоновані підходи вдосконалення поточної системи були
Отримані в роботі результати дають уявлення про бойовий
або реформування існуючих високомобільних груп внутрішньої
стрес учасників бойових дій у вигляді загальних психологічних
комунікації; реформування навчальної програми медичного
феноменів.
персоналу з додаванням тренінгів з психотерапії; впровадження
В умовах збройного конфлікту найбільшу частоту (48,5%) тяжких
психологічних тренінгів на підготовчому етапі для військових (з
та особливо тяжких випадків у військовослужбовців
залученням професіоналів і наголошенні на важливості даної
спричинили нозологічні форми захворювання категорії ХІХ
програми); створення спеціалізованих центрів психологічної
«Поранення, отруєння та деякі інші зовнішні наслідки».
підтримки та реабілітації для військовослужбовців;
З’ясовано, що в Україні відсутня медико-технічна документація
щодо надання медико-психологічної допомоги пораненим на
догоспітальному етапі (роль 1), тому медичне забезпечення ЗС
оборони має бути налагоджене за алгоритмами та
такими: створення нової групи психотерапевтичної допомоги
Забезпечення фінансування; а також створення системи
моніторингу та оцінки результатів впровадження цих заходів,
яка буде прозорою для громади.

22.

Дякую за увагу!
Питання?