Народні промисли. Решетилівка

1. Народні промисли

Решетилівка

2. Народні промисли

Народні художні промисли, одна з форм народної художньої
творчості (зокрема, виготовлення виробів декоративноприкладного мистецтва ). Багато Н. х. п. своїм корінням
вирушають в глибоку старовину, коли склалися домашні промисли і
сільське ремесло. З розвитком товарно-грошових стосунків
формувалися кустарні Н. х. п., що працюють на ринок. В умовах
капіталізму Н. х. п. набувають характер приватних майстерень,
залучених в загальну систему капіталістичного ринку; часто вони не
витримували конкуренції фабричних товарів, вироджувалися і
гинули. В кінці 19 — початку 20 вв.(століття) у багатьох країнах
почалося відродження Н. х. п. Систематичний характер цей процес
отримав в соціалістичних країнах. Йому сприяє кооперація
народних майстрів, допомога спеціальних науково-дослідних
інститутів. У країнах (головним чином Азії і Африки), де
капіталістичні товарно-грошові стосунки носили нерозвинений
характер, Н. х. п. не припиняли свого існування. Галузі Н. х. п.
всілякі. Це — вишивка, кераміка, художні лаки, ковроделіє, художня
обробка дерева, каменя, металу, кісті, шкіри і т.д.

3. Решетилівка

Решети́лівка — селище міського типу, районний центр Полтавської області,
розташована над річкою Говтвою (притока Псла)

4. Ремесла

Один із осередків українського народного ткацтва,
килимарства і вишивкарства та кушнірства, що розвинулися
головно в 19 столітті. 1905 року була утворена ткацька
майстерня, яка 1922 перетворена на артіль. З неї 1960 року
постала фабрика мистецьких виробів зі школою майстрів.
Виробництво декоративних тканин: доріжок, скатертин,
килимів, вишиваних рушників, сорочок, прикметних своєю
декоративністю і яскравістю барв. З Решетилівки походить
унікальний, особливо складний, тип вишивки — білим по
білому. Решетилівські вироби експонуються на міжнародних
виставках й експортуються головно до сателітних країн. З
переходом на фабричне виробництво якість цих виробів
занепала: на зміну первісній органічності народного
мистецтва прийшов штамп, подекуди зумовлений
пропагандивними вимогами кітчу.

5. Історія

Згідно з найвідомішою легендою, якої притримувався український історик, статистик та етнограф
XIX століття Микола Арандаренко, Решетилівка виросла із хутора козака-пластуна Решетила, у
якого в цій місцевості спочатку була пасіка. За іншою версією, назва Решетилівки походить від
вислову «решетити тканину», тобто з'єднувати два шматки матерії мережками. Щоб замаскувати
шви, тканину «решетили» (змережували). Згідно з цією гіпотезою, продовженням давньої мережки
є сучасна вишивка білим на білому. Саме від вислову «решетити», на думку решетилівського
художника Євгена Пілюгіна і походить назва селища Решетилівка. Решетилівка на поч. 17 ст.
знаходилася у володінні польського магната коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.
Решетилівська фортеця споруджена на поч. 17 ст. Розташовувалася на трикутному мисі (нинішня
територія стадіону «Колос») — узвишші на правому боці р. Говтви та її притоки. У 17 ст. захисні
огорожі фортеці складалися із земляного валу та рову, дерев'яних огорож та башт. Втратила своє
значення в 2-й пол. 18 ст. Перша документальна згадка про Решетилівку датується 1638 роком і
пов'язана з козацько-селянським повстанням Якова Остряниці. в 1709 році село було опорним
пунктом шведської армії. Після поразки шведів у Решетилівці були підписані «Решетилівські статті»
про управління Лівобережною Україною. в 1938 році Решетилівка отримала статус селища міського
типу. 22 вересня 1941 року була окупована німецькими військами. Звільнена 23 вересня 1943 року.
За даними на 1859 рік у власницькому та козачому містечку, центрі Решетилівської волості
Полтавського повіту Полтавської губернії, мешкало 4636 осіб (2211 чоловічої статі та 2425 —
жіночої), налічувалось 891 дворове господарство, існували 6 православних церквов, єврейський
молитовний будинок, станова квартира, козаче приходське училище, богодільня, економічний
лазарет, волосна та сільська управа, поштова станція, фабрика та 4 заводи, відбувалось 4 ярмарки
на рік та базари[2].
В часі нацистсько-радянської війни сили ЧА відійшли з Решетилівки 21 вересня 1941 року.