Річкові екологічні коридори Сумської області

1.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Факультет захисту рослин, біотехнологій і екології
Кафедра екології агросфери та екологічного контролю
Бакалаврська робота
на тему: «Річкові екологічні коридори
Сумської області»
Виконала:
Студентка 4 курсу 3 групи
Угня Вероніка Дмитрівна
Керівник:
К. с-г.н. доц. Вагалюк Л.В.
Київ-2023

2.

Актуальність теми
Маса хребетних наземних тварин
Популяція диких хребетних тварин зменшилась на двітретини за період, який популяція людини збільшилась в двоє
Джерело: Звіт WWF про живу планету 2020/Відділ народонаселення ООН
Основним шляхом
збереження
біологічного
різноманіття
є створення
екологічної
мережі.
Екологічні
коридори
забезпечують її
стійкість.
Зникнення
одного виду
людина може не
помітити, але
зникнення всіх
видів призведе
до загибелі
людини
Клімат
Харчування
Сталість
кругообігу води
Покращений
мікроклімат
Джерела їжі
та продовольча
безпека
Збільшення їжі
Стійкість
сільського
господарства
Адаптація
до клімату
Здоров’я
БІОРІЗНОМАНІТТЯ
ЗАБЕЗПЕЧУЄ
ІСНУВАННЯ ЛЮДИНИ
Культура та
єкономіка
Фізичне та
психічне
здоров’я
Енергія
Уникає поширення
від диких тварин
Рекреація
Народну
та сучасну
медицину
Мистецтво
Джерело: Global Landscapes Forum

3.

Об’єкт та предмет дослідження
- Десна,
як екологічний коридор
Об’єкт: аналіз стану екосистем басейну річки
Десна в Сумській області.
Предмет: водні екосистеми, біорізноманіття рослингідробіонтів басейну річки Десна в Сумській області.

4.

Мета, завдання, методика та методи дослідження
МЕТА: дослідження стану річкових екологічних коридорів для збереження біорізноманіття рослин-гідробіонтів
екомереж Сумської області, на прикладі річки Десна.
Створити локальну схему Деснянського
річкового екологічного коридору та
обґрунтувати його функції
Проаналізувати антропогенний вплив на
річку та на міграцію біоти.
Косплексна методика
екологічної оцінки
якості води, на основі
ІЗВ, індекса Майєра,
та візуалізація
функціонування
досліджуваної
сполучної території, за
допомогою ГІС.
Статистичний метод. Обробка
даних державних лабораторій оцінки
якості води за індексом забруднення
води;
МЕТОДИ
Визначити стан поверхневих вод за
показниками біоіндикації річки Десни в
Сумській області;
МЕТОДИКА
ЗАВДАННЯ
Провести моніторинг стану поверхневих
вод річок Сумської області;
Біоіндикація річки Десна на основі
водних макрофітів та визначення
екологічного стану водотоку, за
модифікованим індексом Майєра;
Геоінформаційний
метод.
Просторовий аналіз та картометричні
операції на досліджуваній території за
допомогою програмного забезпечення
QGIS.

5.

45
40
35
30
25
20
15
10
5
0
Середньорічні концентрації забруднюючих
Середньорічні концентрації забруднюючих речовин
речовин у контрольних створах р. Десна, Мг/дм3
у контрольних створах р.Сейм, Мг/дм3
Червоним
кольором виділені
40,81
концентрації
31
забруднюючих
14,92
10,6
речовин, які
9,02
1,82
1,59
0,46
0,4 0,042 0,26 0,054 перевищують
0,05
ГДК
Мг/дм3
Мг/дм3
Результати дослідження
40
35
30
25
20
15
10
5
0
Червоним
кольором виділені
концентрації
забруднюючих
речовин, які
перевищують
ГДК
Мг/дм3
Середньорічні концентрації забруднюючих речовин у
контрольних створах р.Клевень, Мг/дм3
35
30
25
20
15
10
5
0
32,2
27
36,2
26,4
22,2
10,58
7,8
2,6
0,29 1,21 0,009
0,63 0,012 0,021 0,15 0,032
Червоним
кольором виділені
концентрації
забруднюючих
речовин, які
перевищують
ГДК
Аналіз стану поверхневих вод досліджуваних
річок, басейну річки Десна, на основі індексу
15,6
9,2
9,06
2,8
0,34 1,48 0,012
0,52 0,017 0,033 0,25 0,04
забруднення
води
що
якість
вод
досліджуваних водотоків відносить – до ІІІ класу
(слабозабруднені).
Джерело данних:Екологічні паспорт Сумської області станом на 01.01.2022р./ Міністерство захисту
довкілля та природних ресурсів України. — Київ., 2022.
показав,

6.

Дослідні ділянки
Розташування
досліджуваних
ділянок. Червоним кольором виділена
ділянка 1, заплави річки Десна та її
притоки Віть. Синім кольором виділена
ділянка 2, річки Десна, яка входить до
складу
«Путивського»
заказника.
Пунктиром виділена межа Сумської та
Чернігівської областей

7.

Результати дослідження
Макрофіти чистих
водойм, А
Рдесник гостролистий
(Potamogeton acutifolius
L., 1818)
Рдесник альпійський
(Potamogeton alpinus B.,
1804)
Макрофіти помірно
забруднених водойм, В
Латаття біле (Nymphaea alba
L., 1753) Глечики жовті
(Nuphar lutea Sm., 1809)
Водопериця кільчаста
(Myriophyllum
verticillatum L., 1753)
Наяда морська
(Najas marina L., 1753)
Жабурник звичайний
(Hydrocharis morsusranae L., 1753)
Макрофіти
забруднених водойм, С
Кушир занурений
(Ceratophyllum demersum
L., 1753)
Водопериця колосиста
(Myriophyllum spicatum L.,
1753)
Згідно з розрахунками індексу Майєра (20 балів) екологічний стан річки Десна відповідає категорії
помірно забруднена та ІІІ класу якості води.

8.

Результати дослідження
Локальна схема
Деснянського річкового
екологічного коридору

9.

Висновок
1. Аналіз стану поверхневих вод досліджуваних річок басейну річки Десна, на основі індексу забруднення води показав,
що якість вод досліджуваних річок відносить – до ІІІ класу (слабозабруднені).
2. У результаті проведення біоіндикації річки Десна на основі збірних груп макрофітів, модифікованого індексу Майєра
(20 балів), були виявлені види макрофітів, які належать до всіх індикаторних груп екологічного стану водотоку (А,В,С). Отже
згідно з розрахунком модифікованого індексу визначено, що екологічний стан річки Десна відповідає категорії помірно
забруднена та ІІІ класу якості води.
3. Виходячи з побудованої локальної схеми Деснянського річкового екологічного коридору, можна стверджувати що дана
сполучна територія є одним з найважливіших міграційних шляхів регіону. Річка Десна, що протікає територією національного
природного парку «Десняньсько-Старогутський» та сполучаючи між собою інші об’єкти природно-заповідного фонду,
переносячи генетичний метеріал особливо цінних видів, які проживають на їх території. Десняньський річковий екологічний
коридор гарантує збереження зв’язності, міграції та розселення видів, а отже збереження їх популяцій і біорізноманіття.
4. На основі проведеного аналізу антропогенного впливу на річки басейну Десна, можна стверджувати, що основними
джерелами антропогенного навантаження є комунальні установи, які скидають не очищенні або недостатньо очищенні стічні
води в поверхневі водні об’єкти, сільське господарство та промисловість. Всі вони тягнуть за собою прямий або
опосередкований вплив на рівень міграції. Згідно з проаналізованими статистичними даними моніторингу стану поверхневих
вод басейну річки Десна, виявлено, що основними забруднюючими речовинами є завислі речовини, БСК5, залізо загальне та
марганець, що свідчить про забруднення від вище зазначених джерел антропогенного навантаження.

10.

Участь в конференції
Угня В.Д., Вагалюк Л.В. – Створення річкових
екокоридорі як захід з біоценотичної меліорації
агроландшафтів України // Збірник матеріалів доповідей
учасників
ІІ
Всеукраїнської
науково-практичної
конференції студентів, аспірантів і молодих вчених
«Екологія – виклики сучасності» (21-23 вересня: 2022 р.
– НУБІП, Київ, 2022. С, 88-89
Угня В.Д., Вагалюк Л.В. – Вплив антропогенного
навантаження на Деснянський річковий екологічний
коридор // Збірник матеріалів доповідей учасників ІХ
Міжнародної науково-практичної конференції студентів,
аспірантів і молодих вчених «Екологія – філософія
існування людства» (19-20 квітня: 2023 р. – НУБІП, Київ,
2023. С, 75-76

11.

Дякую за увагу