Моніторинг, біоекологічні особливості розвитку і шкідливість ріпакового квіткоїда у посівах ріпаку

1.

Національний університет біоресурсів та
природокористування України
Факультет захисту рослин, біотехнологій та екології
БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА
НА ТЕМУ:
«МОНІТОРИНГ, БІОЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
РОЗВИТКУ І ШКІДЛИВІСТЬ РІПАКОВОГО
КВІТКОЇДА У ПОСІВАХ РІПАКУ»
Виконав – Шаповал М.О.
Керівник бакалаврської роботи - Бондарева Л.М., кандидат с.-г. наук, доцент

2.

◦ Мета дипломної роботи: провести моніторинг ріпакового квіткоїда на посівах ріпаку
озимого та ярого, який включає в себе систему спостережень, контроль поширення,
інтенсивність розвитку та обсяг завданої шкоди, а також є головною передумовою для
розробки ефективної системи інтегрованого захисту посівів, яка може поєднувати
комплекс біологічних, хімічних та агротехнічних заходів. Дослідити біоекологічні
особливості розвитку ріпакового квіткоїда в регіоні досліджень. Визначити вплив
абіотичних чинників на динаміку чисельності фітофага.
Завдання
◦ Уточнити біологію і екологію шкідника в умовах господарства.
◦ Визначити чисельність ріпакового квіткоїда на посівах у різні періоди вегетації культури.
◦ Проаналізувати вплив абіотичних факторів на динаміку заселеності посівів шкідником.

3.

Видовий склад шкідників на ріпаку
Хрестоцвіті блішки
Ріпаковий листоїд
Ріпаковий пильщик
Стебловий капустяний
прихованохоботник
Великий ріпаковий прихованохоботник
Ріпаковий квіткоїд
Ріпаковий насіннєвий
прихованохоботник
Капустяні стручкові комарики

4.

Фото Шаповала М.О.
Фото Шаповала М.О.
Фото Шаповала М.О.

5.

Фото Шаповала М.О.

6.

НАЙБІЛЬШ ШКІДЛИВІ ВИДИ КОМАХ НА ПОСІВАХ РІПАКУ У ВЕСНЯНИЙ ПЕРІОД
ЙОГО РОЗВИТКУ
10%
10%
Прихованохоботники
Ріпаковий квіткоїд
50%
Ріпаковий пильщик
Решта
30%

7.

Фото Шаповала М.О.
Фото Шаповала М.О.
Фото Шаповала М.О.

8.

Життєвий цикл ріпакового квіткоїда
Імаго зимують під
рослинними
рештками
Імаго з'являються
навесні та у квітні
(+5..+10°С).
Заляльковування
личинок та вихід
імаго. За рік у
центральних
регіонах України
з'являться 1
генерація.
При температурі
+15°С квіткоїд
перелітає на ріпак
Через 5-12 днів
відроджуються
личинки, які
живляться вмістом
бутонів
Спочатку імаго
заселяють краї поля,
згодом
переміщаються
вглиб
Самки відкладають
яйця в нерозкриті
бутони

9.

Динаміка чисельності ріпакового квіткоїда на посівах ріпаку
Середня кількість відлов. імаго/добу
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1
0
Сходи
Формування
розетки
Стеблування
Бутонізація
Ріпак озимий
Цвітіння
Ріпак ярий
Формування
стручків з
насінням
Збирання
врожаю

10.

Ступінь ураження рослин озимого ріпаку ріпаковим квіткоїдом
10
ВВСН 50-59
ВВСН 59-69
9
Чисельність екз./рослину
8
7
6
ВВСН 59-69
ВВСН 30-50
5
4
ВВСН 71-79
3
2
ВВСН 13-19
1
ВВСН 20-29
ВВСН 50-59
ВВСН 30-50
ВВСН 30-39
ВВСН 71-79
0
Динаміка чисельності ріпакового квіткоїда
ВВСН 80-89
ВВСН 89-99
ВВСН 99

11.

Ступінь пошкодження рослин ярого ріпаку ріпаковим квіткоїдом
12
ВВСН 50-59
Чисельність екз./рослину
10
ВВСН 59-69
8
6
ВВСН 19-29
ВВСН 39-50
ВВСН 09-19
4
2
ВВСН 69-79
ВВСН 09-19
ВВСН 00-09
ВВСН 50-59
ВВСН 39-50
ВВСН 19-29
ВВСН 89-99
ВВСН 80-89
0
Динаміка чисельності ріпаковго квіткоїда
ВВСН 99

12.

ВИСНОВКИ
◦ Шкідливість ріпакового квіткоїда залежить від погодних факторів, так у холодну погоду та при пізньому цвіті ріпаку імаго
здатні знищити значну кількість нерозкритих бутонів. У більш сонячні дні та за раннього настання фази цвітіння жук
починає живитися виключно пилком, тому не вигризає та не поїдає генеративні органи рослини. Тому небезпека втрати
урожаю на озимому ріпаку більша, але водночас, без належного догляду на ярому може пошкоджуватися 40-60% бутонів.
◦ Встановлено, що квіткоїд розпочинає свою життєдіяльність у І декаді березня за температури повітря +8…9°С, підвищення
температурного режиму до +15°С сприяє його активному живленню.
◦ Пік чисельності квіткоїда на посівах озимого та ярого ріпаку припадає на фазу бутонізації, коли імаго живиться
нерозкритими бутонами та відкладає туди яйця, де згодом розвивається личинка, яка живиться його вмістом. Під час фази
цвітіння, жук живиться пилком квітів тому не загрожує посівам. Це найкращий час для проведення заходів обмеження
чисельності до необхідного рівня ЕПШ.
◦ Найбільше у весняний період посівам шкодять ріпаковий квіткоїд та різні види прихованохобоників, які можуть значно
знижувати врожайність насіння з гектару посівної площі.
◦ Пастковий моніторинг значно спрощує облік шкідників на ріпаку та дає змогу швидко та точно проаналізувати ситуацію на
полі. Можна оперативно та ефективно підібрати систему інтегрованого захисту посівів ріпаку, проте маршрутні обстеження
дають змогу більш детально визначити заселеність рослин фітофагами та більш точно визначити час обприскування
інсектицидами. Моніторинг посівів найкраще проводити в комплексі, який включає в себе застосування пасток та
обстежень поля по діагоналі, для більш раціонального використання методів обмеження чисельності шкідливих організмів.
◦ Посіви ріпаку озимого потрібно обробляти хімічними препаратами в залежності від ряду факторів, які включать в себе
біологію та дані обліку шкідників, на якому базується прогноз розвитку фітофагів на посівах. В умовах господарства було
проведено 2 обробки на озимому ріпаку до початку цвітіння у наступні періоди: Т3 – розвиток бічних пагонів – ріст
головного пагону (ВВСН 20-29 та 30-39) – спрямована на контроль прихованохобтників; Т4 – ріст бокових пагонів –
бутонізація (ВВСН 40-49 та 50-59) – контроль імаго квіткоїда, насіннєвого прихованохоботника.