Типи стратегій ООЗ. Тема 3

1.

Тема 3. Типи стратегій ООЗ

2.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ
1. Стратегії розвитку бізнесу.
2. Функціональні
стратегії
в
стратегічних змін.
3. Стратегії «життєвого циклу» ООЗ.
процесі
реалізації

3.

1.Стратегії розвитку бізнесу
Забезпечення низьких витрат виробництва та збуту важлива складова
конкурентоспроможності підприємств, особливо тих, які виробляють
стандартизовану недорогу продукцію середньої якості для широкого ринку.
Низькі виграти дають підприємству змогу одержувати додаткові прибутки,
збільшувати частку галузевого ринку за допомогою зниження цін,
захищатися від диктату великих постачальників, у разі потреби
використовувати низькі ціни як вхідний галузевий бар'єр для конкурентів.
Стратегія низьких витрат орієнтує керівництво підприємства на
широкий ринок і виробництво значних обсягів стандартизованої недорогої
продукції середньої якості. Вона спрямована на досягнення конкурентних
переваг завдяки нижчій собівартості продукції порівняно з конкурентами на
галузевому ринку. Це дає підприємству змогу одержувати додаткові
прибутки, збільшувати власну частку галузевого ринку за допомогою
зниження цін, захищатися від диктату великих постачальників, у разі потреби
застосовувати низькі ціни як вхідний галузевий бар'єр для конкурентів.

4.

1.Стратегії розвитку бізнесу
Стратегію диференціації застосовують відомі компанії на ринку
послуг. Вона полягає у виробництві різноманітних модифікація
високоякісної популярної марочної продукції (послуг) для ринку з
неоднорідним попитом.
При цьому основне завдання організації забезпечити
унікальність та вищу цінність продукції для покупців із погляду
якості, особливих характеристик, методів збуту сервісного
обслуговування порівняно з конкурентами.

5.

1.Стратегії розвитку бізнесу
Застосовувати цю стратегію доцільно за таких умов:
а) на підприємстві:
• імідж виробника надійної продукції, технічне лідерство в галузі;
• володіння ноу-хау, недосяжними для конкурентів;
• розвинена служба НДДКР і гнучке виробництво, що дає змогу
оперативно модифікувати продукцію відповідно до змін вимог
ринку;
• атмосфера творчості, залучення найкращих працівників до
співпраці;
• висока якість продукції чи послуг;
• споживачі виділяють і цінують низку відмітних властивостей
продукції;
• високопрофесійна маркетингова служба, на функціонування
якої витрачаються достатньо великі ресурси;
• збут продукції поєднано із супутніми послугами;

6.

1.Стратегії розвитку бізнесу
Застосовувати цю стратегію доцільно за таких умов:
б) на ринку:
• чимало покупців визнають характеристики продукції цінними
для себе;
• переважає нецінова конкуренція;
• попит на продукцію різноманітний за структурою;
• конкуренти не можуть швидко та без значних витрат лімітува¬ти
ознаки диференціації.

7.

1.Стратегії розвитку бізнесу
Існують п'ять основних напрямів диференціації, застосовуваних
підприємствами в практиці бізнесу. Розглянемо продуктову,
сервісну диференціацію, диференціацію персоналу, каналів
розподілу продукції, іміджу підприємства.
Продуктова диференціація – це пропонування продукції
підприємства з крайніми характеристиками й дизайном, ніж у
конкурентів, її основа – товарний асортимент продукції
підприємства, тобто група аналогічних або тісно пов'язаних між
собою товарів.
Сервісна диференціація – це пропонування різноманітних і
якісніших порівняно з конкурентами послуг, супутніх продукції
підприємства. Вона може стати ключовим фактором у конкурентній
боротьбі, коли диференціація фізичної продукції підприємства
проблематична, невигідна чи неможлива.

8.

1.Стратегії розвитку бізнесу
Диференціація персоналу – це наймання та тренінг персоналу,
який працює з клієнтами ефективніше, ніж персонал конкурентів. Ця
стратегія особливо дієва в комплексі, із сервісною диференціацією
у сфері послуг.
Диференціація каналів розподілу. Канал розподілу – це шлях
просування товару від місця його виготовлення до місця продажу За
кількістю рівнів (посередників) канали розподілу поділяють на
нульові, однорівневі, дворівневі, трирівневі, а за організацією – на
традиційні, вертикальні (корпоративні, керовані, договірні) та
горизонтальні. Застосовують також багатоканальні маркетингові
системи.
Диференціація іміджу – це створення іміджу підприємства та
продукції, який із кращого боку відрізняє їх від конкурентів. У разі
застосування диференціації іміджу фірма може випускати
продукцію під різними товарними марками для різних сегментів
ринку.

9.

1.Стратегії розвитку бізнесу
Фокусування (спеціалізація) одна з базових
невеликих підприємств, які починають свій бізнес.
стратегій
Вона полягає в зосередженні на потребах одного сегмента чи
конкретної групи покупців без намагання охопити весь ринок. її
основу складає особлива спрямованість діяльності підприємства та
рівень кваліфікації його персоналу, які дають змогу успішно
обслуговувати ринкову нішу.
Мета підприємства при цьому задовольнити потреби обраного
сегмента Краще за конкурентів, зорієнтованих на широкий ринок.

10.

1.Стратегії розвитку бізнесу
Стратегія фокусування найбільш доцільна за таких ринкових
умов:
• ресурси підприємства не дають змоги обслуговувати весь
ринок, але воно може якісно обслуговувати споживачів одного
сегмента;
• є ринкові сегменти, на яких можна сконцентрувати зусилля
підприємства;
• сегмент забезпечує прибутковість,
він збільшується, не
привертає уваги великих конкурентів;
• підприємство має можливості ефективно використовувати й
захищати конкурентні переваги, на яких ґрунтується стратегія.

11.

1.Стратегії розвитку бізнесу
Залежно від частки галузевого ринку підприємства поділяють на
такі:
• лідери (їхня частка ринку перевищує 40 %);
• переслідувачі (претендують на лідерство, мають частку
галузевого ринку понад 30 %, борються за розширення ринку);
• послідовники (мають частку цільового ринку приблизно 20%,
намагаються втримати її);
• аутсайдери («нішери», що обслуговують невеликі сегменти
ринку; ними не цікавляться середні та великі компанії, їхня частка
галузевого ринку менша за 20%).

12.

1.Стратегії розвитку бізнесу
Для досягнення своїх цілей підприємства застосовують різні
стратегії (рис. 1).
Рис. 1. Типи стратегій підприємств

13.

2. Функціональні стратегії в процесі
реалізації стратегічних змін
Фінансові стратегії організації:
● Кредитна стратегія підприємства,
● Стратегія формування оборотних активів,
● Емісійна стратегія підприємства,
● Дивідендна стратегія підприємства,
● Стратегія управління фінансовими ризиками.

14.

2. Функціональні стратегії в процесі
реалізації стратегічних змін
Загальна класифікація маркетингових стратегій
Класифікаційна ознака
Типи маркетингових стратегій
1
2
Управління ринковим попитом Конверсійного маркетингу
Стимулювального маркетингу
Розвивального маркетингу
Підтримувального маркетингу
Синхромаркетингу
Ремаркетингу
Демаркетингу
Протидійного маркетингу
Сегментація ринку
Товар
Недиференційованого маркетингу
Диференційованого маркетингу
Концентрованого маркетингу
Маркетингові стратегії залежно від типу товару
Стратегії управління товарним асортиментом
Маркетингові стратегії на різних етапах життєвого циклу товару
Марочні стратегії

15.

2. Функціональні стратегії в процесі
реалізації стратегічних змін
Загальна класифікація маркетингових стратегій
Класифікаційна ознака
Типи маркетингових стратегій
1
2
Цінова стратегія «витрати плюс надбавка»
Ціна
Стратегія забезпечення цільової норми прибутку на вкладений капітал
Визначення цін на нові товари
Визначення цін на наявні товари
Конкурентні цінові стратегії
Цінові стратегії в межах товарної номенклатури
Стратегії цінових знижок і зарахувань
Ціновій дискримінації
Визначення цін за географічною ознакою
Стратегії організації збуту
Збут
Розподілу продукції
Організації сервісу
Залежно під маркетингових комунікаційних цілей
Комунікації
За елементами системи маркетингових комунікацій
За об'єктами комунікаційною впливу
За ступенем інтенсивності та розподілом в часі маркетингового впливу

16.

2. Функціональні стратегії
в процесі реалізації
стратегічних змін
Рис. 2. Цінові стратегії
підприємств

17.

2. Функціональні стратегії в процесі
реалізації стратегічних змін
Рис. 3. Кадрові стратегії

18.

2. Функціональні стратегії в процесі
реалізації стратегічних змін
Залежно від основної стратегії розвитку підприємства
розрізняють кадрові стратегії забезпечення низьких витрат,
диференціації, фокусування, інтеграції та диверсифікації.
Кадрову
стратегію
забезпечення
низьких
витрат
застосовують підприємства, які виробляють великі обсяги
стандартних товарів середньої якості та розширюють ринки збуту
завдяки низьким цінам.
Кадрова
стратегія
забезпечення
фокусування
найефективніша для підприємств, які зосереджують свої зусилля
на окремих сегментах ринку (групах покупців, товарах, потребах
тощо). У цьому разі підприємству потрібні фахівці вузької
спеціалізації, які досконало знають цільовий сегмент, потреби
покупців (клієнтів) і характеристики продукції.

19.

2. Функціональні стратегії в процесі
реалізації стратегічних змін
Кадрова стратегія на початку діяльності організації (на етапі розвитку нового
напряму діяльності, започаткуванні нового бізнесу, створення нової організації)
доцільна для підприємств, що тільки починають діяти на ринку (у них достатньо
проектів, але мало ресурсів для їх реалізації), і для фірм, які можуть дозволити собі
інвестувати фінансові ресурси у високо ризиковані проекти.
Кадрова стратегія під час динамічного зростання організації властива молодим
організаціям, які прагнуть у короткі терміни стати лідерами галузі, незалежно від сфери
їх діяльності.
Кадрова стратегія під
час стабільного зростання організації. На етапі
стабільного зростання (зрілості) керівництво підприємства сподівається одержувати
постійний прибуток, налагодивши виробництво популярної високоякісної продукції.
Основне завдання організації на цьому етані
виробляти більше продукції з
мінімальними витратами.
Кадрова стратегія під час скорочення та ліквідації бізнесу організації

20.

2. Функціональні стратегії в процесі
реалізації стратегічних змін

21.

2. Функціональні стратегії в процесі
реалізації стратегічних змін
Інвестиційна стратегія –
це частина загальної
стратегії підприємства,
яка полягає у виборі та
реалізації
найефективніших
варіантів інвестування
для забезпечення
високих темпів розвитку
та розширення
економічного потенціалу
господарської діяльності

22.

3. Стратегії «життєвого циклу» ООЗ
Рис. 3. Зв'язок загальних стратегій з «життєвим циклом»
підприємства

23.

Процес реалізації стратегічних
планів та їх ефективність в
ООЗ

24.

25.

26.

27.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ

28.

Література для вивчення курсу
«Стратегічне планування в системі охорони здоров’я»
1. Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування
населення» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 5, ст. 31). – Режим
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19
2. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції
реформи фінансування системи охорони здоров’я» від 30 листопада 2016 р. №
1013-р, м. Київ. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1013-2016%D1%80
3. Ахламов А.Г., Кусик Н.Л. Економіка та фінансування охорони здоров’я:
навч. - метод. посіб. / Укладачі: А. Г. Ахламов, Н. Л. Кусик. – Одеса: ОРІДУ
НАДУ, 2011. – 134 с.
4. Єрошкіна Т.В., Татаровський О.П., Полішко Т.М., Борисенко С.С. Основи
менеджменту і маркетингу в медицині [Текст]: навч. посіб./ Т.В. Єрошкіна, О.П.
Татаровський , Т.М. Полішко, С.С. Борисенко .– Д.: РВВ ДНУ, 2012. – 64 с.
5. Кэмпбел Д, Стоунхаус Дж., Хьюстон Б. Стратегический менеджмент - М:
Проспект, 2003. – 336 с.

29.

Література для вивчення курсу
«Стратегічне планування в системі охорони здоров’я»
6. Мізюк, Б. М. Основи стратегічного управління [Текст] : підручник / Б. М.
Мізюк. – Львів : Магнолія - 2006, 2009. – 544 с.
7. Мінцберг Генрі. Міфи про охорону здоров’я. Як не помилитися,
реформуюючи медичну систему / пер. з англ. Дар’я Прокопик. – К.: Наш
формат, 2019. – 232 с.
8. Молдованов М.І. Стратегічне управління підприємством. Навчальнометодичний комплекс для студентів усіх форм навчання спеціальності 7.050107
«Економіка підприємства». – Київ, 2011. – 299 с.
9. Портер М. Тайсберг Э.О. Переосмысление системы здравоохранения. Как
создать конкуренцию, основанную на ценности и ориентированную на
результат. – К.: Издательство Алексея Капусты, – 2007. – 620 с.

30.

Література для вивчення курсу
«Стратегічне планування в системі охорони здоров’я»
10. Радиш Я.Ф., Васюк Н.О., Мельник Л.А. Менеджмент в охороні здоров’я.
Управління організаціями у сфері охорони здоров’я: конспекти лекцій для
слухачів спеціальності 8.15010006 “Державне управління у сфері охорони
здоров’я” галузі знань 1501 “Державне управління” / авт. кол.: Я. Ф. Радиш, Н.
О. Васюк, Л. А. Мельник. – К.: НАДУ, 2015. – 92 с.
11. Салтман Р. Б., Дж. Фигейрас. Реформы системы здравоохранения в европе.
Анализ современных стратегий: Пер. с англ. – М.: Геотар Медицина, 2000. – 432
с.
12. Скібіцький О.М. Стратегічний менеджмент. – К.: ЦНЛ, 2006. – 312 с.
13. Сладкевич В.П. Стратегічний менеджмент організації. Підручник. – К: ВД
«Персонал», 2008. – 495 с.
14. Томпсон мл. А.А, Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент: концепции
и ситуации для анализа – К: Вільямс, 2003. – 924 с.
15. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: підручник. – 2-ге вид., перероб. і
доп. – К.: КНЕУ, 2004. – 699 с.