714.59K

Психологія військового колективу. Тема 4

1.

ФАКУЛЬТЕТ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ІМЕНІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНОГО
ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ “ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
Кафедра військової підготовки офіцерів запасу
Організація та методика роботи з особовим складом
Тема 4. ПСИХОЛОГІЯ ВІЙСЬКОВОГО КОЛЕКТИВУ
Заняття 1. Проблеми групи і військового колективу
Групове заняття
НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Поняття про групу і колектив в соціальній психології.
2. Розвиток групи як колективу i його основні характеристики.
3. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи

2.

1
ПОНЯТТЯ ПРО ГРУПУ І КОЛЕКТИВ
В СОЦІАЛЬНІЙ ПСИХОЛОГІЇ
Провідним фактором
формування особистостi
вiйськовослужбовця є
не тiльки фоpмує психiку
особистостi, а й визначає її
поведiнку.
СОЦIАЛЬНЕ
СЕРЕДОВИЩЕ ,
яке
впливає на особистiсть чеpез piзнi
спiльноти, якi називаються
ГPУПАМИ

3.

1. ВЕЛИКІ ГРОМАДСЬКІ ГРУПИ(МАКРОГРУПИ);
2. МАЛІ СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ (МІКРОГРУПИ).
ВЕЛИКІ
ГРОМАДСЬКІ ГРУПИ
класи
прошарки
політичні(партії, профспілки, збройні сили)
нації і інші(вікові, освітні) спільності і
об'єднання.
МАЛІ
ГРУПИ
військовий підрозділ
цех
шкільний клас
студентський курс.
Малі групи називають
ПЕРВИННИМИ.
Вони відрізняються від великих
тим, що в них здійснюється
постійне міжособистісне
спілкування, контакт, взаємодія.

4.

"МАЛА ГРУПА"
?
"КОЛЕКТИВ"
Універсальне визначення поняття "мала група:
Мала група - це група, в якiй суспiльнi вiдносини виступають у
формi безпосередньо особистих контактiв“
Необхiдно чiтко спiввiднести поняття "мала група" i "колектив".
Колектив – це група, де групові
процеси опосередкованi
змістом спiльної суспiльно-цiнної та особистiсно значущої
дiяльностi.
Пiд колективом розумiють особливий якiсний стан малої групи,
що досягла високого (а на думку деяких авторiв,
найвищого) рiвня соцiально-психологiчної зрiлостi.

5.

КЛАСИФIКАЦIЯ
МАЛИХ ГРУП
Мала група характеризується незначною кiлькiстю
контактуючих iндивiдiв, об'єднаних спільними
метою та завданнями.
Існує нижня та верхня кiлькiсна межа
групи.
1. ЛАБОРАТОРНI - спецiально створенi для виконання експериментальних завдань у
лабораторних умовах;
2. ЗВИЧАЙНI ПРИРОДНI ГРУПИ - групи, що функцiонують у реальних життєвих
ситуацiях.
ФОРМАЛЬНI
(ОФIЦIЙНI, ОРГАНIЗОВАНI)
3. ЗА ЗНАЧУЩІСТЮ
ГРУПИ
4. ЗА ХАРАКТЕРОМ
КОНТАКТІВ
5. ЗА РІВНЕМ
РОЗВИТКУ
НЕФОРМАЛЬНI
(СПОНТАННI, НЕОФIЦIЙНI
РЕФЕРЕНТНІ ГРУПИ – групи, норми та цiнностi якої iндивiд подiляє,
спiввiдносячи з нею свої настанови. Причому робить це незалежно вiд
членства в данiй конкретнiй групi.
ГРУПИ ЧЛЕНСТВА – тобто мiсце перебування iндивiда в соцiумi,
вiддалене вiд його настанов та цiннiсних орiєнтацiй.
первиннi (безпосереднi контакти), i вториннi (немає
безпосереднiх контактiв) групи.
КОЛЕКТИВИ (високий рiвень розвитку)
АСОЦIАЦIЇ, КОРПОРАЦIЇ ТА ДИФУЗНI ГРУПИ (низький рiвень
розвитку).

6.

ЯКОСТI
ГРУПИ
1. IНТЕГРАТИВНIСТЬ - мiра єдностi, згуртованостi та
спiльностi мiж членами групи (її вiдсутнiсть
означає дезiнтеграцiю, роз'єднанiсть групи).
2. РЕФЕРЕНТНIСТЬ - ступiнь прийняття членами даної групи групових
норм i цiнностей.
3. СОЦIАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИЙ КЛIМАТ, що визначає самопочуття
кожної особистостi в групi, її задоволення групою, вiдчуття
комфорту вiд перебування в нiй.
4. ЛIДЕРСТВО - ступiнь провідного впливу тих або iнших членiв групи на
групу в цiлому, в напрямку здiйснення групових завдань.
5. IНТРАГРУПОВА АКТИВНIСТЬ - мiра активiзацiї групою особистостей,
що належать до неї.
6. IНТЕРГРУПОВА АКТИВНIСТЬ - ступинь впливу певної групи на iньшi
групи.

7.

1. КIЛЬКIСНИЙ СКЛАД
(вiд 2-3 до 30-40 осiб)
2.СТРУКТУРА СТОСУНКIВ МIЖ ЇЇ
ЧЛЕНАМИ
(офiцiйні вiдносини та неофiцiйні стосунки)
3. ГРУПОВI НОРМИ - загальні правила поведінки, яких
додержуються члени групи
(груповi думки, традицiї і правила поведiнки)
4. ГРУПОВI ПРОЦЕСИ
(етапи виникнення, розвитку та розпаду малої групи,
рiвнi розвитку малої групи, керiвництво та лiдерство)
5.СИСТЕМА САНКЦIЙ

8.

2
РОЗВИТОК ГРУПИ ЯК КОЛЕКТИВУ I ЙОГО
ОСНОВНI ХАРАКТЕРИСТИКИ
ПАРАМЕТРИЧНА КОНЦЕПЦIЯ розвитку групи
КРИТЕРIЇ
РОЗВИТКУ ГРУПИ
1. ЗМIСТ МОРАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТI ГРУПИ – iнтегративна єднiсть її цiлей, мотивiв, цiннiсних орiєнтацiй;
2. ОРГАНIЗАЦIЙНА ЄДНIСТЬ ГРУПИ;
3. ГРУПОВА ПIДГОТОВЛЕНIСТЬ У СФЕРI СВОЄЇ ДIЯЛЬНОСТI;
4. ПСИХОЛОГIЧНА ЄДНIСТЬ (iнтелектуальна, емоційна, вольова комунiкативнiсть, яка характеризує
вiдповiдно процес мiжособистiсного пiзнання i надiйнiсть групи в екстремальних умовах).
Колектив
Корпорація
Корпорація являє собою негативну гілку
розвитку групи, вона протилежна колективу
Кооперація
Асоціація і кооперація – обов'язково рівні на
шляху розвитку колективу
Асоціація
Група конгломерат
Складається із незнайомих людей

9.

Колектив – це організована група людей, яка є
частиною суспільства, об’єднана загальною
метою, сумісною соціальною корисною
діяльністю.
Стадії розвитку колективу
1. Номінальний колектив (формальне об’єднання людей).
2. Колектив, який формується (свідоме об’єднання людей).
3. Згуртований колектив (об’єднання однодумців).

10.

3
ВIЙСЬКОВИЙ КОЛЕКТИВ ЯК РIЗНОВИД
МАЛОЇ СОЦIАЛЬНОЇ ГРУПИ
ВIЙСЬКОВИЙ КОЛЕКТИВ
- це високоорганiзована
контактна спiльнiсть вiйськовослужбовцiв, що досягла високого рiвня
розвитку i призначена для захисту Батькiвщини, яка характеризується
згуртованiстю, здоровим соцiально-психологiчним клiматом i розвинутою
колективiстичною психологiєю.
ЗАГАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ВIЙСЬКОВОГО КОЛЕКТИВУ :
єдинi цiлi та завдання - захист iнтересiв свого народу, держави;
суспiльно корисна, усвідомлена кожним воїном бойова дiяльнiсть,
спрямована на пiдтримання постiйної бойової готовностi пiдроздiлу,
вiйськової частини;
предметно-цiннiсна та емоцiйно-цiннiсна єднiсть;
контактнiсть та опосередкованiсть мiжособистiсних стосункiв цiлями та
завданнями бойової дiяльностi;
високий рiвень органiзацiї життєдiяльностi, здатної до самоуправлiння
та самоорганiзацiї;
оптимальнi показники згуртованостi та соцiально-психологiчного клiмату.

11.

СОЦIАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНI ЯВИЩА (СТРУКТУРА)
ВIЙСЬКОВОГО КОЛЕКТИВУ
1. КОЛЕКТИВНИЙ НАСТРIЙ
2 ГРОМАДСЬКА ДУМКА
3. ТРАДИЦIЇ
4. ВЗАЄМОВIДНОСИНИ У ГРУПI

12.

КОЛЕКТИВНИЙ НАСТРIЙ - складний загальний емоцiйний
стан, сукупнiсть спiвпереживань які значною мiрою визначають
спрямованiсть, орiєнтацiю, характер психiчних проявiв як окремих
воїнiв, так i пiдроздiлу в цiлому.
Особливiсть групового настрою
здатнiсть швидко передаватися вiд одного воїна iншому.
Вона пояснюється психiчним механiзмом наслiдування та
силою впливу на воїна і його настрiй тiєї духовної
атмосфери, що виникла у пiдроздiлi.

13.

ГРОМАДСЬКА (колективна) ДУМКА вiдображає
наявнiсть у групi (колективi) спiльного розумiння важливих для
неї речей та явищ.
ВИКОНУЄ ФУНКЦІЇ
IНФОРМАЦIЙНУ
ВИХОВНУ
ОЦIНОЧНУ
МОЖЕ БУТИ:
ОФІЦІЙНА (ПУБЛІЧНА)
НЕОФІЦІЙНА (може не збігатися
з офiцiйною i навiть суперечити їй)
Розвиток громадської думки має три етапи:
1. Вiйськовослужбовцi сприймають, переживають, оцiнюють вчинок або подiю,
у кожного з них з'являється власна точка зору щодо них.
2. Воїни обмiнюються своїми поглядами, судженнями, оцiнками. Порiвнюють
власну точку зору з точкою зору товаришiв по службi. В мiкрогрупах вчинки
або явища оцінюються крізь призму групових iнтересiв, а отже формуються
загальні погляди.
3. Відбувається переоцiнка початкових поглядiв та їх згрупування навколо
переважаючих позицiй, яких додержується бiльшiсть членiв гpупи.

14.

ТРАДИЦIЇ являють собою визначенi правила, норми, стереотипи
поведiнки, дiй i спiлкування вiйськовослужбовцiв, додержання
яких стало суспiльною необхiднiстю кожного члена групи.
Етапи становленнiя i
закрiплення традиції
1. Виникнення певної проблеми, яку необхiдно вирiшити будь-яким
чином, через потребу необхiдності ритуалу вшанування певних дат, якi
мають велике значення для солдата.
2. Створюється певна "програма" дiй, наприклад, способи поведiнки,
стереотипи, ритуали, норми i правила, що служать для задоволення
потреб.
При цьому група не пеpестає виробляти санкцiї
проти тих вiйськовослужбовцiв,
якi через певні причини не виконуватимуть чи не
додержуватимуть ритуалiв, норм поведiнки у
вiдповiднiй ситуацiї.

15.

Традицiї дуже
живучi
й швидко
пеpедаються
Робота командира має бути спрямована не на пряме
викорiнювання негативної традицiї, що пpактично неможливо
через її соцiально-психологiчну природу - це добре помiтно на
прикладi "дiдівщини", а на її замiну на бiльш емоцiйно
привабливу i позитивну.
Традицiї
виконують
двi
функцiї:
1. Регулюючу
2. Емоцiйного задоволення.

16.

Класифікація традицій
ЗА ЗМIСТОМ
бойовi,
трудовi,
спортивнi,
побутовi традицiї тощо;
ЗА НАЛЕЖНIСТЮ ДО РIЗНИХ
СПIЛЬНОСТЕЙ :
професiйнi,
територiальнi,
нацiональнi,
внутрiшньоколективнi тощо;
ЗА СФЕРАМИ ПРОЯВУ
-
моральнi,
правовi,
релiгiйнi,
художнi тощо.

17.

ВЗАЄМОВIДНОСИНИ У ГРУПI - це рiзнi види стосункiв особистостi
та мiкрогруп у формi розподiлу внутрiшньогрупових ролей та обов'язкiв.
У пiдроздiлi мають мiсце два види
взаємостосункiв:
1. СЛУЖБОВI - закрiплюються функцiональними обов'язками, якi
закладенi у вiйськових статутах i службових iнструкцiях.
2. НЕСЛУЖБОВI
У процесi життєдiяльностi
вiйськового пiдроздiлу мiж
постiйно контактуючими,
взаємно симпатизуючими
воїнами формуються
мiкрогрупи.
Такi групи нараховують
найчастiше вiд 2- 3 до 5-7
осiб.
Виникають на основi єдиної
спрямованості психологiчної мотивацiї СИМПАТIЇ, ПОДІБНОСТІ ПОГЛЯДIВ,
ПЕРЕКОНАНЬ, ВИЗНАЧЕННЯ
АВТОРИТЕТНОСТI, КОМПЕТЕНТНОСТI
ОКРЕМИХ ОСОБИСТОСТЕЙ.
English     Русский Правила