Планування бою

1.

Національний університет оборони України
Ім. Івана Черняховського
Управління військами (силами) в операції
ТЕМА: РОБОТА ШТАБУ ОКРЕМОЇ
МЕХАНІЗОВАНОЇ
БРИГАДИ
З
ПЛАНУВАННЯ БОЮ

2.

2
«Мистецтво війни – це наука в якій не вдається
нічого, крім того що було розраховано і
продумано..»
Napoléon Bonaparte.
«Плани – ніщо; планування – все»
Dwight David Eisenhower.
Врахування цих постулатів можливо за рахунок
осмисленого засвоєння процедур планування

3.

Настанова з оперативної роботи штабів (частина 2), військова частина. – К.: ГШ ЗСУ, – 2016.

4.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Типова організаційна структура штабу
бригади.
2. Зміст планування бою.
3. Порядок роботи командира, начальника
штабу, офіцерів оперативного відділення
штабу бригади під час планування бою.
4. Зміст планувальних документів.
4

5.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
1.
Типова
організаційна
структура штабу бригади.
5

6.

КЛАСИФІКАЦІЯ ШТАБІВ
За масштабом і
обсягом завдань, що
виконуються
Стратегічні
За належністю
За
функціональним
призначенням
Штаби об'єднань
Штаби видів
Штаби з'єднань
Міжвидові
Загальновійськові
Оперативні
Штаби частин
Тактичні
6
Штаби підрозділів
(батальйонів
та їм рівні)
Штаби родів військ,
спеціальних військ,
оперативного,
логістичного
(тилового та
технічного)
забезпечення

7.

ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ ШТАБІВ
КОМАНДИР
ШТАБИ
(підрозділи)
НРВ и С
Працюють під керівництвом
відповідних
заступників,
одночасно
виконуючи
вказівки
загальновійськового штабу і
вищого штабу по роду
діяльності, який є старшим
по відношенню до своїх
штабів
ШТАБИ
(підрозділи)
ТИЛУ ТА
ОЗБРОЄННЯ
ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИЙ
ШТАБ Є:
ВИЩИМ
По відношенню до штабів
підпорядкованих з’єднань і
частин
СТАРШИМ
По відношенню до штабів відповідних
родів військ і сил (озброєння і тилу) і
штабів взаємодіючих військ
7

8.

ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ ШТАБІВ
ВИЩІ (СТАРШІ) ШТАБИ повинні:
створювати умови для цілеспрямованої та самостійної роботи
підпорядкованих штабів та не допускати дублювання та підміни їх
своїми діями;
своєчасно ставити завдання, розробляти та доводити директиви,
накази, розпорядження та інші необхідні для організації роботи
документи;
інформувати підпорядковані штаби про обстановку, положення
та дії сусідів, а за необхідності орієнтувати про передбачені заходи та
дії військ в частині, що їх стосується;
організовувати та підтримувати з підпорядкованими штабами
стійкий зв’язок;
визначати порядок надання звітно-інформаційних документів;
визначати місця ОКП на один ступінь нижче і порядок їх
переміщення;
надавати допомогу підпорядкованим штабам і контролювати їх
діяльність;
забезпечувати
підпорядковані
штаби
топографічними,
спеціальними картами, іншими засобами топогеодезичної інформації,
навігаційними приладами та матеріалами.

9.

ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ ШТАБІВ
(продовження)
ПІДПОРЯДКОВАНІ ШТАБИ повинні;
забезпечити виконання наказів, директив, розпоряджень
вищого (старшого) штабу;
доповідати про обстановку, прийняті рішення та доведені
завдання;
надавати звітно-інформаційні документи у встановлені
терміни;
своєчасно надавати другі
документів та інших документів;
примірники
планувальних
бути спроможними тимчасово виконувати покладені на
вищий орган військового управління завдання у разі
ускладнення (тимчасового припинення) його функціонування,
якщо це передбачено відповідними планами.

10.

ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ ШТАБІВ
(продовження)
ВЗАЄМОДІЮЧІ ШТАБИ повинні;
постійно знати та оцінювати обстановку в районі спільних дій;
досягти єдиного розуміння замислу операції (бою, бойових
дій), що проводиться спільно, та завдань, які поставлені
взаємодіючим військам;
підтримувати безперервний зв’язок із взаємодіючим та
старшим
органом
військового
управління,
здійснювати
систематичне взаємне інформування;
на основі рішення (вказівок) командувача та вказівок вищого
(старшого) органу військового управління з організації взаємодії в
робочому порядку організовувати спільну підготовку та бойові дії
взаємодіючих і підпорядкованих військ за узгодженими планами;
спільно розробляти основні документи з планування операції
(бойових дій);
узгоджувати заходи щодо управління військами та організації
забезпечення підпорядкованих військ;
контролювати виконання директив, наказів, розпоряджень
командувача, планів взаємодії та поставлених взаємодіючим
військам завдань.

11.

ТИПОВА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ШТАБУ БРИГАДИ
Організаційна структура – це передбачена штатом, функціонально обумовлена
сукупність взаємопов’язаних та взаємозалежних структурних підрозділів, що
створюються для спільного виконання визначених завдань
S-1
S-2
S-3
S-4
S-6
S-8
S-9
Підрозділ
по роботі з підрозділ
особовим
Розвідувальний
Оперативний
підрозділ (S3) є
складом
(S1) Здійснює:
(S2)
здійснює
розвідувальне
провідним
структурним
організацію
комплектування
підрозділом
забезпечення штабу,
підготовки який
та
особовим
складом
органів
військового
призначений
для планування
організації,
ведення
операції,
управління,
частин
(підрозділів),
у тому
координації
та
проведення
та
управління
розвідкою,
а
числі
офіцерами,
сержантами
планування
бою (дій), підготовки
також
безпосереднє
(старшинами) до та
солдатами
підрозділів
бою
(дій)
та
S-1
забезпечення
управління
ними в
(матросами)
запасу
під час мобілізації;
управління
підпорядкованими
S-2
ході
його розвідки
ведення, мобілізаційного
планування,
S-3планування
органами
організації
та
приведення
S-4
розгортання;
S-6
підпорядкованих
підрозділів
у
S-8організацію кадрового забезпечення
S-9
бойову
готовність, контролю рівня
персоналу;
їх бойової готовності.
ведення
організаційно-штатної
роботи.

12.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ (S3)
розробка, організація і здійснення заходів щодо забезпечення постійної бойової
готовності підрозділів;
збір, узагальнення, аналіз та відображення даних обстановки за свої підрозділи та
сусідів;
формулювання висновків з оцінки своїх підрозділів і сусідів, проведення тактичних
розрахунків та підготовка і надання пропозицій командиру для вироблення варіантів
дій, проведення їх аналізу та порівняння;
розробка бойових наказів і розпоряджень;
доведення завдань до підрозділів та контроль їх виконання;
оформлення планувальних документів бою (дій);
інформування службових осіб штабу, підпорядкованих і взаємодіючих штабів;
розробка заходів щодо бойового забезпечення бою (дій);
організація та підтримання взаємодії з підпорядкованими, взаємодіючими військовими
частинами (підрозділами), сусідами, органами і підрозділами інших складових Сил
оборони держави;
координація роботи структурних підрозділів штабу з питань підготовки бою (дій),
організації управління, взаємодії та всебічного забезпечення;
підготовка донесень, зведень згідно та надання їх у вищий штаб;
контроль за точним і своєчасним виконанням підрозділами наказів і розпоряджень
командира;
організація комендантської служби;
розробка документів зі скритого управління підрозділами;
ведення журналу бойових дій і звітної карти;
вивчення, узагальнення і доведення до підрозділів досвіду бойових дій.
підготовка підрозділів до бойового застосування.

13.

ТИПОВА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ШТАБУ БРИГАДИ
Організаційна структура – це передбачена штатом, функціонально обумовлена
сукупність взаємопов’язаних та взаємозалежних структурних підрозділів, що
створюються для спільного виконання визначених завдань
S-1
S-2
S-3
S-4
S-6
S-8
S-9
Підрозділ
зв’язку
(S6)
призначений
для
організації
Підрозділ
логістичного
зв’язку
процесу
Підрозділі автоматизації
цивільно-військового
забезпечення
(S4)
управління,
забезпечення
співробітництвадля
(S-9)
призначений
призначений
організації
для організаціїі таштабу
підтримання
відносин
командира
зв’язком
матеріально-технічного
та з
між
командуванням (керівним складом)
підпорядкованими
S-1
медичного
забезпечення та
S-2 цивільним
та
населенням,
місцевими
взаємодіючими
штабами
підрозділів,
планування і
S-3
органами
влади, міжнародними та
S-4
застосування
і
управління
підрозділами,
управління
S-6
неурядовими
організаціями у районі
S-8
підрозділами
тилового, технічного
підпорядкованим
підрозділом
ведення
бою (дій).
S-9
та
медичного
забезпечення.
зв’язку.

14.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
2. Зміст планування бою.
14

15.

БЕЗПОСЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА БОЮ (5.1.2)
15
Робота
командира
і
штабу
щодо
безпосередньої підготовки бою починається
після отримання бойового наказу, бойового
(попереднього бойового) розпорядження від
вищого штабу і передбачає:
планування бою;
підготовку структурних підрозділів органу
управління та підрозділів військової частини;
підготовку району бою;
практичну роботу командира та службових
осіб
управління
військової
частини
у
підпорядкованих підрозділах.

16.

ПЛАНУВАННЯ БОЮ (5.1.5)
16
Планування бою включає послідовні та
взаємопов’язані заходи:
аналіз бойового завдання;
оцінювання
обстановки
та
формування
вихідних даних для планування бою;
формулювання рішення на бій;
доведення
бойових
завдань
підпорядкованих підрозділів;
організацію взаємодії;
завершення розроблення плану бою.
до

17.

ПЛАНУВАННЯ БОЮ (БОЙОВИХ ДІЙ) (5)
17
Отримання бойового завдання
Аналіз бойового завдання
Усвідомлення завдання
Організація роботи штабу
Оцінювання обстановки і формулювання вих. даних для планування
Оцінювання
обстановки
Узагальнення висновків з аналізу отриманого
завдання та оцінювання обстановки
Проведення
наради
Вироблення замислу бою
Нарада з
Розроблення варіантів
Розіграш варіантів
способів ведення бою
способів ведення бою
визначення замислу
Оформлення замислу бою
Інформування службових осіб
Формулювання та прийняття рішення на бій
Визначення завдань
підпоряд. підрозділам
Визначення основних
питань всебіч. забезп.
Визначення порядку
організації управління
Розроблення
директивних документ.
Визначення основних
питань взаємодії
Доведення завдань
до підрозділів
Розроблення плану бою
Розроблення
документів плану бою
Узгодження
документів плану бою
Розгляд проектів
документів плану бою

18.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
18
3. Порядок роботи командира,
начальника штабу, офіцерів
оперативного
відділення
штабу
бригади
під
час
планування бою.

19.

ОТРИМАННЯ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ (5.2.1)
19
Робота командира і штабу щодо визначення замислу та
формулювання рішення починається з отримання бойового
завдання від вищого штабу через РСО або безпосередньо
командиру офіцером вищого штабу з подальшою
реєстрацією в РСО.
Після ознайомлення з бойовим завданням командир:
доповідає про отримане завдання, підписує бойове
донесення як правило ШТЛГ;
визначає час, порядок аналізу завдання та перелік
службових осіб, які залучаються до роботи;
залежно від наявного часу на підготовку бою визначає
метод роботи;
особисто або через НШ ставить завдання щодо
підготовки:
інформаційно-довідкових матеріалів;
топографічних карт, схем, донесень, зведень про
положення, склад і стан підпорядкованих підрозділів,
район бою.

20.

БОЙОВЕ ДОНЕСЕННЯ (варіант)
20
Категорія терміновості
Гриф обмеження доступу
Прим. №__
КОМАНДУВАЧУ ОУВ “Південь”
ПОЗАТЕРМІНОВЕ БОЙОВЕ ДОНЕСЕННЯ 5 омбр № 01. ОКП СТЕПОВЕ (5617). 09.00 12.09.2018. Карта 50 000, видання 1992 р.
Бойовий наказ ОУВ “Південь” № 03 щодо підготовки до бою
отримав у 09.00 12.09.2018. Приступив до виконання.
КОМАНДИР 5 омбр
полковник
С.П.ШЕВЧЕНКО
НАЧАЛЬНИК ШТАБУ – ПЕШИЙ ЗАСТУПНИК
КОМАНДИРА БРИГАДИ
підполковник
О.М.ПЕТРЕНКО

21.

МЕТОДИ РОБОТИ ПРИ ПЛАНУВАННІ БОЮ (7.2) 21
ПОСЛІДОВНОЇ РОБОТИ
ПАРАЛЕЛЬНОЇ РОБОТИ
прийнятний під час завчасної
підготовки бою, зазвичай під час
завчасного планування
Планування
бою
в
підпорядкованих
штабах
починається з отриманням БН, БР
вищого штабу після завершення
заходів щодо визначення завдань
військам,
порядку
організації
управління,
основних
питань
взаємодії та основних завдань
забезпечення військ
основний
доцільний при обмежених термінах
підготовки бою та його ведення
Організація
планування
бою
в
підпорядкованих штабах починається на
підставі
ПБР
вищого
штабу
після
вироблення в ньому замислу бою
СПОЛУЧЕННЯ МЕТОДІВ
ПОСЛІДОВНОЇ ТА
ПАРАЛЕЛЬНОЇ РОБОТИ
При цьому штаби у ланці вид ЗС,
ООШ можуть застосовувати метод
послідовної роботи, а штаби у
ланці
ОК,
бригада
(полк),
батальйон – метод паралельної
роботи
ПАРАЛЕЛЬНО-ЗУСТРІЧНОЇ РОБОТИ
при критично обмежених строках та за
умов недостатньої, суперечливої
інформації про обстановку
Після завершення аналізу БЗ вищий
штаб доводить ПР, а після виробленого
замислу - ПБР. У підпорядкованих
штабах перший етап планування бою
починається з отриманням ПБР. Вони
подають до вищого штабу пропозиції
щодо БЗ своїй частині одночасно з
виробленим замислом та залучаються
до нарад під час планування

22.

АНАЛІЗ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ (5.2.2)
22
Процес аналізу бойового завдання
1) усвідомлення бойового завдання;
2) організація роботи штабу.
Під час усвідомлення завдання разом з
командиром, як правило, працюють НШ, НР, НОВ
та його 1-2 офіцери, які наносять на підготовлену
карту положення та характер дій противника за
висновками старшого начальника, завдання
військової
частини,
завдання
сусідів,
розмежувальні лінії з ними, завдання, що
вирішуються засобами старшого начальника
тощо.

23.

УСВІДОМЛЕННЯ ЗАВДАННЯ (5.2.2)
23
За результатами усвідомлення завдання командир
робить висновки та віддає вказівки НШ щодо
орієнтування відповідних службових осіб штабу та
підпорядкованих підрозділів про:
характер майбутніх дій;
першочергові заходи з підготовки бою;
проведення розрахунку часу на підготовку бою;
розроблення графіка роботи командира і штабу;
подальшого порядку роботи з планування бою.
У розрахунку часу передусім визначають час,
необхідний для безпосередньої підготовки підрозділів до
бою.
Решту
часу
розподіляють
на
оцінювання
обстановки, визначення замислу, формулювання рішення,
постановку завдань підрозділам, завершення планування
бою, проведення рекогносцировки, організацію взаємодії,
практичну роботу.

24.

РОЗРАХУНОК ЧАСУ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Командир 22 омбр
(в/звання, підпис, прізвище)
“__“ ____________ 201__ р.
24
РОЗРАХУНОК ЧАСУ
на підготовку до оборонного бою 22 омбр (варіант)
І. Вихідні дані
1.Час отримання бойового завдання
–
9.00 12.09
2.Час заняття оборони та готовності системи вогню
– до 8.00 14.09
2. Час доповіді замислу ст. начальнику
– 13.00 12.09
3. Час завершення планування бою
– до 6.00 13.09
4. Час, що є на визначення замислу бою
–
4 год.
5. Час, що є на підготовку підрозділів до бою
– 49 год.
в тому числі: світлого
– 24 год.
темного
– 25 год.
ІІ. Розподіл часу
№
пп
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
21.
Найменування заходів
Термін
виконання
Усвідомлення завдання та організація роботи штабу
9.10-10.00 12.09
Орієнтування посадових осіб щодо отримання бойового завдання
10.00-10.20
Оцінювання обстановки
10.20-11.20
Вироблення замислу бою
11.20-13.00
Доповідь замислу бою командувачу ОТУВ
13.00-13.30
Доведення замислу бою до заступників, НРВіС
13.30-14.00
Віддання попередніх бойових розпоряджень в підрозділи
14.00-14.30
Формулювання рішення
14.00-16.00
Розроблення, погодження та підпис наказів і розпоряджень
14.00-21.00
Участь у рекогносцировці за планом ст. начальника
17.00-18.00
Проведення рекогносцировки, організація взаємодії на місцевості
18.00-20.00
Доведення б/завдань до підрозд. бригади (віддання бойового наказу)
21.00-22.00
Організація взаємодії на макеті місцевості
22.00-24.00
Доповідь про готовність до виконання б/завдання
08.00 14.09
Начальник штабу – перший заступник командира бригади
(в/звання, підпис, прізвище)
Відповідальний
виконавець
Ком. бригади
НШ
Ком. бригади
Ком. бригади
Ком. бригади
Ком. бригади
НШ, ст. пом. НОВ
Ком. бригади, НШ
НОВ, НРВіС
Ком. бригади, НОВ
Ком., заст. комбр, ЗКТ
Ком. бригади, НШ
Ком. бригади, НОВ
Ком. бригади

25.

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ШТАБУ (5.2.3)
25
На підставі опрацьованого бойового завдання та
вказівок командира НШ організовує роботу на ОКП.
Під час організації роботи НШ на підготовленій карті
доводить до заступників командира, НРВіС завдання:
зміст отриманого бойового завдання у необхідному
обсязі;
вказівки командира щодо методу роботи під час
підготовки бою;
розрахунок часу на підготовку бою.
а також віддає вказівки:
кому, у який термін, які розрахунково-довідкові
документи і пропозиції підготувати (приймання доданих
підрозділів, поповнення матеріальних запасів до
визначених норм, заходи з підготовки та проведення
рекогносцировки);
порядок і терміни орієнтування підрозділів.

26.

ПОПЕРЕДНІ РОЗПОРЯДЖЕННЯ (5.2.4-5)
26
Підпорядкованим і доданим підрозділами можуть
віддаватися попередні розпорядження з орієнтуванням
щодо підготовки до майбутніх дій шляхом особистого
спілкуванням командира, НШ, заступників командира та
НРВіС з підпорядкованими командирами.
У попередньому розпорядженні визначають:
вид бою, район бою і терміни готовності;
додаткові завдання, які потрібно виконати в інтересах
підготовки бою;
заходи, які необхідно провести першочергово для
підготовки підрозділу до бою;
потрібні дані, час їх подання до штабу військової частини.
Попередні розпорядження записуються в журнал
обліку розпоряджень і донесень.
Оперативний підрозділ штабу на підставі розрахунку
часу відпрацьовує графік роботи командира і штабу під час
планування бою.

27.

ГРАФІК РОБОТИ КОМАНДИРА І ШТАБУ
ПІД ЧАС ПЛАНУВАННЯ БОЮ
27
ЗАТВЕРДЖУЮ
Командир 22 омбр
(в/зв., підпис, ПІБ)
"__"_______
201_ р.
рафік
роботи
командира і штабу під час планування бою…
Аналіз отриманого бойового завдання
організація роботи управління
Оцінка обстановки
Ч оперативний
А
С астрономічний
Командир
Аналіз
бойового
завдання
Оперативне відділення
Участь у
вивченні
б/завдання
Підпис
Начальник штабу
донесення
про отримання
б/завдання
Начальник ОВ
пом. нач. ОВ
Визначення Затвердження
Віддача
розрахунку
заходів
вказівок НШ
щодо орієнт.
часу
необхідних.
заст. командир.
для підготовки
та НРВіС
підрозділів
до виконання
б/завдань
Підготовка
розрахунку
часу
Оцінка
противника
Оцінка своїх
підрозділів
Доповідь
розрахунку
часу
Виклик заст.
ком. і НРВіС
на ОКП
Оцінка сусідів
Оцінка
місцевості
Оцінка РХБ
обстановки
Участь в оцінці обстановки
Орієнтування
заступників
командира та
НРВіС на ОКП
Нанесення на карту бойового завдання бригади
Доповідь бойових
можливостей
Участь в оцінці обстановки, нанесення на карту висновків з оцінки обстанов.
Проведення розрахунку співвідношення
сил і засобів сторін
Доповідь
Розробка
Ст. помічник
переліку
по ТЛФ
нач. ОВ
у штаб АК про документів,
пом. нач. ОВ отримання
які відпрац.
Пом. нач. ОВ
Розробка календарного плану підготовки
оборони
б/завдання
при плануванні
Перевірка
Виклик заст.,
документації
НРВіС до ком.
оперативного
омбр на КП
чергового
Розробка графіку роботи
командира і штабу
під час планування бою
Підписи НШ та НОВ
Запис бойового завдання у журнал бойових дій
Участь в оцінці обстановки

28.

ОЦІНЮВАННЯ ОБСТАНОВКИ (5.2.8)
28
Процес оцінювання обстановки та формування
вихідних даних для планування:
1) оцінювання
обстановки
(оцінювання
противника, своїх військ, району бою та інших умов і
факторів, які можуть вплинути на виконання
бойового
завдання
(наприклад
сусідів
та
взаємодіючих військових частин);
2) узагальнення висновків з аналізу отриманого
завдання та оцінювання обстановки;
3) проведення наради.
Відповідно до графіку роботи командира і штабу
НРВіС проводять:
• оцінювання обстановки за своїми напрямами
діяльності;
• готують свої висновки і пропозиції;
• у встановлений час доповідають їх командиру.

29.

ОЦІНЮВАННЯ ПРОТИВНИКА (5.2.9)
29
1. Склад, стан та положення противника:
бойовий склад військ;
укомплектованість
особовим
складом,
наявність
бойового досвіду та морально-психологічний стан;
готовність системи управління військами;
наявність і технічний стан ОВТ;
місцезнаходження (ППД, НЦ, райони відмобілізування,
оперативного призначення, на маршрутах висування).
2. Сильні сторони – сукупність бойових можливостей, які в
даних умовах обстановки є особливо ефективними проти дій
військової частини.
3. Слабкі сторони – уразливі місця противника, які можуть бути
використані військовою частиною для успіху в бою.
4. Важливі об’єкти – об’єкти інфраструктури, ОПК, техногеннонебезпечні об’єкти, об’єкти транспортної інфраструктури,
угруповання військ, воля, бойовий дух, свідомість особового
складу, громадська думка населення тощо, ураження яких
сприяє реалізації способу виконання бойового завдання.

30.

ОЦІНЮВАННЯ ПРОТИВНИКА (5.2.9)
30
5. Можливі варіанти дій:
• прогнозований характер дій противника;
• найбільш імовірні та вигідні противнику способи дій
угруповань його військ.
6. Склад, стан та положення НЗФ:
• чисельність, наявність терористичних груп;
• наявність бойового досвіду у бойовиків та їх
морально-психологічний стан;
• забезпеченість ОВТ, боєприпасами, засобами зв’язку,
транспортом, продовольством та іншим МТЗ та шляхи їх
постачання;
• базові табори, центри підготовки, райони дій тощо.
За результатами оцінювання противника обирається
найбільш імовірний характер (варіант дій противника) в
інтересах вироблення варіантів способів ведення бою.

31.

ОЦІНЮВАННЯ СВОЇ ПІДРОЗДІЛІВ (5.2.12)
31
1. Склад, стан та положення підрозділів:
• бойовий склад, можливості як підпорядкованих, так і доданих
підрозділів;
• рівень боєздатності та забезпечення ОВТ, ракетами,
боєприпасами та іншими МТЗ;
• сильні і слабкі сторони;
• місцезнаходження (ППД, НЦ, райони відмобілізування,
оперативного призначення, на маршрутах висування).
2. Склад, положення, завдання і характер дій сусідів та взаємодіючих
військових частин:
• бойовий склад сусідів та взаємодіючих військових частин,
органів і підрозділів ІВФ та органів СпП, їх місцезнаходження;
• завдання і характер дій військових частин, підрозділів сусідів та
розмежувальні лінії з ними;
• завдання взаємодіючих військових частин, органів і підрозділів
ІВФ та органів СпП, умови взаємодії з ними;
• вплив на виконання завдань військовою частиною тощо.
3. Важливі об’єкти – об’єкти інфраструктури, ОПК, техногеннонебезпечні об’єкти, об’єкти транспортної інфраструктури, інші
об’єкти, які потребують охорони, оборони, захисту і прикриття.

32.

ПОПЕРЕДНІ РОЗРАХУНКИ (5.2.12)
32
Одночасно з оцінюванням даних про свої війська проводяться
попередні розрахунки:
ОВ штабу – щодо співвідношення сил і засобів своїх військ і
противника в смузі виконання бойового завдання та за напрямками
дій військової частини.
ОВ штабу та НРВіС – щодо спроможностей підпорядкованих
підрозділів.
За результатами роботи НШ (НОВ) доповідає командиру
висновки з оцінювання своїх військ.
(5.2.16)
ОЦІНЮВАННЯ РАЙОНУ БОЮ (5.2.16)
(5.2.16)
32
• просторові розміри;
• особливості, які можуть ускладнити або полегшити виконання
завдань;
• суспільно-політичну обстановку та економічні можливості;
• фізико-географічні умови;
• стан військової інфраструктури.
За результатами оцінювання противника, своїх військ та району
бою НШ (НОВ) доповідає командиру висновки в інтересах підготовки
підрозділів та вироблення замислу.

33.

ПОПЕРЕДНІ РОЗРАХУНКИ (5.2.12)
33
КІЛЬКІСНО-ЯКІСНЕ СПІВВІДНОШЕННЯ СИЛ СТОРІН
Показники, які впливають на потенціал військового
формування:
укомплектованість військового формування ОВТ;
укомплектованість особовим складом (обслуга, екіпаж);
підготовленість особового складу;
морально-психологічний та фізичний стан особового складу.
БП
I
ОЦІНЮВАННЯ РАЙОНУ
БОЮ (5.2.16)
(5.2.16)
ОС
ОС
вф
i
i
ук
п ід г
i 1
N БП K
m in K
;К
О С 33
м пфс
де, I - кількість типів основних ОВТ у військовому формуванні;
Ni - кількість наявних ОВТ і-го типу;
БПі - коефіцієнт бойового потенціалу зразка ОВТ і-го типу;

34.

ПОПЕРЕДНІ РОЗРАХУНКИ (5.2.12)
34
Деякі значення коефіцієнтів бойових потенціалів ОВТ
(Тимчасова методика визначення бойових потенціалів формувань. Затверджена НГШ ЗСУ від 01.09. 2015 р.)
Танки
ББМ
Арт системи
100мм Т-12
0,8
0,5
Т-64Б
2,9
БМД-1
0,9
122 мм Д-30
0,8
85мм Д-44
Т-72
2,9
БМД-2
1,0
122 мм 2С1
1,2
ПТРК
Т-80У
3,3
БМД-3
1,3
155 мм Д-20
1,0
БМ Фагот
0,8
Т-84
3,4
БРДМ-2
0,15
152мм Гіацінт
1,3
БМ Флейта
1,1
Т-90С
3,5
БРМ-1
0,3
152мм Мста- Б
1,2
БМ Конкурс
1,26
Т-14Армата
5,0
МТЛБ
0,06
152 мм 2С3
1,2
БМ Штурм
1,4
203.2 мм Піон
1,3
БМ Метис
0,9
БМП
ОТР, ТР
1,1
ПУ ОТР “Ельбрус” РАЙОНУ
7,3
Міномети БОЮ (5.2.16)
ПК Корнет
ОЦІНЮВАННЯ
(5.2.16)
1,11
ПУ ОТР “Іскандер” 11,0
82мм Василек
0,8
ПК Малютка
БМП-1, БМП-1К
1,1
БМП-2
0,6
БМП-3
1,55
ПУ ТР “Точка”
7,0
82мм Поднос
0,75
Гранатомети
БМПТ-72
1,27
ПУ ТР “Точка-У”
8,2
82мм Галл
0,85
АГС-17 Пламя
0,2
120мм 2Б11
0,8
РПГ-18 Муха
0,1
БТР
РСЗВ
БТР-60
0,14
БМ-21 Град
1,17
120мм Сани
0,9
РПГ-7
0,06
БТР-70
0,17
БМ-21 Торнадо-Г
1,7
120мм Нона-С
1,15
СПГ-9
0,4
БТР-80
0,17
БМ Ураган
3,4
240мм
Тюльпан
1,7
БТР-82
0,36
БМ Смерч
5,17
ПТ артилерія
БТР-90
0,38
БМ Торнадо-С
6,5
125мм Спрут
БТР-Д
0,1
ТОС-1 Буратіно
2,0
100мм МТ-12
ППО
ЗПУ-2
0,03
1,5
ЗУ-23-2
0,14
0,9
ЗСУ-23 Шилка
0,3
34

35.

ПОПЕРЕДНІ РОЗРАХУНКИ (5.2.12)
35
Визначення бойового потенціалу за досвідом АТО
Тимчасове донесення по досвіду бойових дій підрозділів ЗС України в зоні проведення АТО на території
Донецької та Луганської областей (особливості планування ВУП у ході застосування сил і засобів АТО). 2018 р.
Розрахунок здійснюється шляхом визначення частки сумарної величини бойових потенціалів всіх
типів озброєння, які є у військовій частині, до бойового потенціалу засобів «ближнього бою» мд
США «Армія 90»
I
БПвф
i 1
( БПi ni ) К ук
2190
,
де
БПi бойовий потенціал i-го типу озброєння противника і наших військ;
35
ОЦІНЮВАННЯ
РАЙОНУ
(5.2.16)
n кількість
зразків i - го типу озброєння
у в/чБОЮ (5.2.16)
i
К ук коефіціент укомплектованості в/ч і-ми зразками техніки
2190 БП механізованої дивізії США Армія 90
Такі показники, як “морально-психологічний стан” і “навченість особового складу”, не
враховувались, оскільки їх оцінка має суб‘єктивний характер.
Наприклад – 21 омбр ОТУВ А = 275,6/2190=0.13
Примітка: у зв'язку з надходженням до військових частин модернізованого та новітнього
озброєння є потреба у визначенні бойових потенціалів такого озброєння, як ПУ ПТРК «СтугнаП», «Джавелин» та інші, ББМ, засобів РВіА свого та закордонного виробництва тощо…

36.

ВИСНОВКИ В ІНТЕРЕСАХ ПІДГОТОВКИ ПІДРОЗДІЛІВ (5.2.20) 36
заходи, які необхідно провести для запобігання ускладненням,
пов’язаних з районом бою;
як використати сприятливі умови для забезпечення виконання
завдань;
заходи щодо захисту підрозділів, ПУ та ліквідації наслідків
руйнування техногенно-небезпечних об’єктів;
із якими місцевими органами виконавчої влади, органами
місцевого самоврядування та з яких питань організувати взаємодію;
заходи охорони і оборони важливих об’єктів і комунікацій;
райони і об’єкти, на території яких обмежуються дії підрозділів,
застосування ОВТ;
умови місцевості, які сприяють скритому переміщенню,
розташуванню і здійсненню маневру підрозділів;
можливості
щодо
використання
захисних
властивостей
місцевості для укриття особового складу, ОВТ, ПУ та їх захисту від
засобів ураження противника;
найбільш доступні і безпечні для дій підрозділів райони і
напрямки;
можливості
щодо
використання
наявної
військової
інфраструктури;
заходи щодо інженерного обладнання районів, позицій, базових
таборів, шляхів висування, маневру підрозділів, підвезення та евакуації,
переправ через водні перешкоди, вертолітних майданчиків, аеродромів,
хибних районів розташування підрозділів, об’єктів тощо.

37.

ВИСНОВКИ В ІНТЕРЕСАХ ВИРОБЛЕННЯ ЗАМИСЛУ (5.2.21) 37
напрямки (райони, об’єкти) зосередження основних зусиль
(головного удару);
елементи місцевості, які можуть бути використані для
проведення заходів введення противника в оману і приховування дій
своїх підрозділів;
сприятливі та несприятливі умови району бою для реалізації
способів дій підрозділів.
ВИСНОВКИЗЗ АНАЛІЗУ
АНАЛІЗУ ОТРИМАНОГО
ЗАВДАННЯ
ВИСНОВКИ
ОТРИМАНОГО
ЗАВДАННЯ 37
ТА ОЦІНЮВАННЯ
ОБСТАНОВКИ
(5.2.22)
ТА ОБСТАНОВКИ
(5.2.22)
мета бою;
тактичні завдання підрозділів;
напрямки ЗОЗ (ГУ);
способи дій підрозділів та можливі види маневру;
перелік важливих об’єктів противника, які необхідно спланувати
для вогневого ураження;
перелік об’єктів інформаційно-психологічного впливу;
розрахунки потреб ракет і боєприпасів на бій у цілому;
обмеження на застосування підрозділів та використання засобів
вогневого ураження.
Узагальнені висновки та пропозиції НШ доповідає
командиру на нараді.

38.

ВИРОБЛЕННЯ ЗАМИСЛУ БОЮ (5.2.23)
38
1. Розроблення варіантів способів ведення бою:
• НР визначає можливі варіанти дій противника;
• НРВіС готують пропозиції щодо відповідних дій підпорядкованих
підрозділів та проводять тактичні розрахунки:
- можливості військової частини щодо ураження противника
вогневими засобами (АА, артилерія, стрілецька зброя і мінні
загородження);
- можливості
щодо
знищення
танків
і
інших
ББМ
протитанковими засобами та засобами виділеними для стрільби
прямою наводкою;
- можливості щодо відбиття ударів засобів повітряного нападу;
- кількісно-якісне співвідношення сил і засобів (загальне, на
напрямку ЗОЗ, на іншому напрямку), щільність вогневих засобів на 1
км фронту;
- розподіл сил і засобів;
- ширина смуги оборони на напрямку ЗОЗ (ділянка прориву);
- глибина бойових завдань, темпи наступу і час виконання
бойових завдань;
- час необхідний для висування на рубежі розгортання,
зайняття районів, позицій, введення в бій 2 ешелону;

39.

ВИРОБЛЕННЯ ЗАМИСЛУ БОЮ (5.2.23-25)
39
- можливості щодо десантування повітряних десантів і форсування
водних перешкод;
- можливості щодо дезорганізації управління противника, РЕЗ своїх
засобів управління, прикриття визначених об’єктів від повітряної,
радіолокаційної розвідки та прицільних ударів з повітря;
- необхідний наряд комендантської служби;
- прогнозування РХБ обстановки;
- визначення зон зараження, районів руйнувань, затоплень, пожеж.
2. Розіграш варіантів способів ведення бою (5.2.24) здійснюється під
керівництвом НШ за показниками:
•цілеспрямованість – найбільш ефективним використанням бойового потенціалу
військової частини відповідно до умов обстановки;
•гнучкість – здатністю до зміни способів підрозділів та їх швидкому адаптуванню до умов
обстановки, що складається;
•економія ресурсів – можливістю виконання поставлених завдань з найменшими втратами
особового складу та витратами МТЗ;
•доступність – простотою реалізації способу ведення бою (бойових дій) за даних
(прогнозованих) умов обстановки;
•своєчасність – можливістю здійснити маневр підрозділами (вогнем) для зосередження
зусиль на важливих об’єктах у вирішальний час.

40.

ЧАСТКОВІ ПОКАЗНИКИ ПОРІВНЯННЯ ВАРІАНТІВ СПОСОБІВ
ВЕДЕННЯ БОЮ
Показник порівняння
Часткові показники у складі головного
Кількісно-якісне співвідношення сил і засобів
ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЬ
Імовірна глибина просування військ противника
Ступінь збереження боєздатності військ на кінець бою
ГНУЧКІСТЬ
Можливість зміни напрямку зосередження основних зусиль
Можливість здійснення маневру вогнем
Можливість здійснення маневру підрозділами
ЕКОНОМІЯ СИЛ І ЗАСОБІВ
Витрати ресурсів на підготовку військової частини
Витрати ресурсів на підготовку смуги оборони
Витрати ресурсів на ведення бою
Витрати ресурсів на відновлення боєздатності частини
ДОСТУПНІСТЬ
Можливість організації взаємодії під час виконання завдань
Можливість безперебійного ресурсного забезпечення та евакуації особового
складу, пошкодженого ОВТ
Відповідність способу дій військ ступеню підготовки особового складу,
злагодженості підрозділів та органів управління
СВОЄЧАСНІСТЬ
Можливість упередження противника в діях
Оперативність та безперервність управління військами (силами)
3. Нарада з визначення замислу бою (5.2.25) – з метою визначення
доцільного варіанта способу ведення бою. НШ доповідає результати
розіграшу, командир вибирає найбільш доцільний варіант.
40

41.

ВИРОБЛЕННЯ ЗАМИСЛУ БОЮ (5.2.26)
41
4. Оформлення замислу бою (5.2.26):
• текстуальна частина:
- у першому розділі – загальні висновки з оцінювання
обстановки;
- у другому розділі – мета бою та бойове завдання військової
частини;
- у третьому розділі – порядок виконання завдань (порядок дій
військової частини щодо виконання бойового завдання, смуга
проведення бою, у т.ч. напрямки, райони і об’єкти, на яких ЗОЗ;
способи дій підрозділів з визначенням сил і засобів та місця дій;
порядок ВУП; заходи введення противника в оману; порядок дій
військової частини у подальшому);
- у четвертому розділі – висування у смугу оборони (район,
рубіж наступу); бойовий порядок.
• графічна частина:
- державний кордон (лінія зіткнення);
- склад угруповання та імовірний характер дій противника;
- важливі об’єкти противника для вогневого ураження;
- імовірні райони та можливі завдання НЗФ;
- дислокація підрозділів, місце ОКП військової частини;

42.

ВИРОБЛЕННЯ ЗАМИСЛУ БОЮ (5.2.26-30)
42
- маршрути висування військової частини у смугу оборони
(наступу, стабілізаційних дій);
- смуга оборони (наступу, стабілізаційних дій);
- бойовий порядок;
- склад і положення взаємодіючих та підтримуючих військових
частин;
- дислокація органів охорони державного кордону ДПС у
визначеній смузі;
- склад і дислокація органів і підрозділів ІВФ, які передаються у
підпорядкування;
- важливі державні та військові об’єкти у визначеній смузі;
- райони несприятливі для підготовки та ведення бою,
компактного проживання національних меншин, техногеннонебезпечні райони та імовірні райони забруднення, зараження,
отруєння, затоплення, пожеж у разі руйнування;
- об’єкти, які знаходяться під захистом міжнародного
гуманітарного права та, де заборонено (обмежено) ведення бою.
• додатки (розрахунково-довідкові дані щодо обґрунтування)
Текстуальну частину замислу підписує (5.2.30) командир та НШ,
графічну – НШ та НОВ, додатки – НШ і відповідні ЗКБр або НРВіС.

43.

ВИРОБЛЕННЯ ЗАМИСЛУ БОЮ (5.2.26-30)
43
Замисел командир доповідає старшому начальнику за
такими елементами:
• висновки з оцінювання обстановки;
• напрямок ЗОЗ (ГУ);
• способи розгрому противника (якого противника, де, в
якій послідовності та як розгромити із зазначенням порядку
ВУП);
• бойовий порядок;
• система рубежів, районів і позицій.
Замисел оформлюється в 2 прим., після затвердження 1
прим. надсилають у визначений час до старшого начальника.
Оформлений замисел затверджується наказом старшого
начальника, один примірник, якого надсилається до
військової частини.
5. Інформування службових осіб.
Затверджений замисел командир доводить до визначеного
кола осіб та віддає вказівки щодо роботи з формулювання
рішення.

44.

РІШЕННЯ НА БІЙ (5.2.31)
44
Рішення на бій (5.2.31) приймається на основі замислу і
полягає у визначенні:
1. Завдання підпорядкованим підрозділам:
командир – підрозділам, що виконують першочергові
завдання або діють на напрямку ЗОЗ (ГУ);
НШ – підрозділам 2 ешелону, резерву та розвідки, зв’язку,
охорони і оборони ПУ та комендантської служби.
ЗКБр, НРВіС – решті підрозділів.
2. Порядок організації управління:
Командир визначає:
• місце та час розгортання ПУ (за винятком ОКП)
в/частини,
• КСП підрозділів, порядок переміщення в ході бою;
• розрахунок основних посадових осіб по ПУ в/частини;
• порядок застосування комплексу засобів автоматизації
управління;
• заходи щодо відновлення управління у разі його
порушення.

45.

РІШЕННЯ НА БІЙ (5.2.32-33)
45
НШ визначає:
• порядок розгортання та роботи засобів управління;
• організацію та режим роботи структурних підрозділів
штабу під час підготовки і в ході бою:
-терміни виконання основних заходів щодо управління;
-порядок чергування та відпочинку особового складу;
• заходи щодо забезпечення живучості ПУ;
• порядок організації охорони й оборони ПУ, захисту їх від
• ВТЗ й засобів РЕП противника;
• характер і терміни інженерного обладнання ПУ.
3. Основні питання взаємодії (5.2.33):
• тактичні завдання, дії військової частини, підрозділів, які
потребують узгодження та координації;
• ПУ сусідів, взаємодіючих військових частин (підрозділів) у
тому числі ІВФ та ПрО, з якими необхідно організовувати
взаємний обмін інформацією та підтримувати зв’язок
взаємодії;
• порядок обміну оперативними групами;

46.

ВИМОГИ ДО РАЙОНІВ РОЗГОРТАННЯ ПУ (3.2.6) 46
ОКП військової частини для управління підрозділами
військової частини під час підготовки та у ході бою.
Розгортається на відстані, яка забезпечує надійне
управління підлеглими. На ОКП розташовуються та
працюють командир, заступники командира, більша частина
службових осіб штабу, НРВіС, ГБУ авіацією, можуть входити
офіцери ТлЗ та ТлЗ.
ППУ військової частини для безпосереднього управління
підрозділами, які діють на найбільш важливих напрямках (у
віддалених районах). Включає групу КШМ і радіозасобів на
бронебазі. Розгортається в певні періоди бою на напрямку
ЗОЗ (головного удару) якомога ближче до підрозділів
першого ешелону, щоб командир міг особисто спостерігати
за їх діями і своєчасно впливати на хід бою.
ТКП військової частини для управління підрозділами ТлЗ та
ТхЗ, організації управлінням оперативним розгортанням в/ч
та та комплектуванням особовим складом. Розгортається у
районі розміщення основної частини підрозділів ТлЗ та ТхЗ.
Очолює ЗКТ, працюють офіцери ТлЗ та ТхЗ.

47.

Фрагмент робочої карти НШ бригади під час доповіді
пропозицій з організації управління в наступальному бою
47

48.

Фрагмент робочої карти НШ бригади під час доповіді 48
пропозицій з організації управління в оборонному бою

49.

РІШЕННЯ НА БІЙ (5.2.33-34)
49
• способи організації взаємодії, методи організації взаємодії,
порядок організації зв’язку взаємодії;
• підтримання та відновлення втраченої взаємодії під час
ведення бою.
Взаємодія організовується у всій смузі бою, а детальніше –
на період виконання головного тактичного завдання
підрозділами на напрямку ЗОЗ (ГУ) або які виконують
першочергові завдання.
Визначені основні питання взаємодії відображаються в
плановій таблиці взаємодії (5.2.34).
Способи організації взаємодії (може проводитися):
1) Безпосередньо на місцевості (основний спосіб), у тому
числі у ході проведення рекогносцировки;
2) На макеті місцевості або на карті;
3) З використанням комплексів інформаційних систем.
Методи організації взаємодії: розпорядчий, спільної роботи,
обміну оперативними групами та обміну документами
взаємодії

50.

РІШЕННЯ НА БІЙ (5.2.35)
50
4. Основні питання всебічного забезпечення (5.2.35).
Командир визначає:
• мету кожного виду забезпечення;
• завдання, з виконання яких буде досягатися ця мета;
• сили і засоби, які необхідно залучити для виконання
заходів всебічного забезпечення;
• завдання, на виконання яких необхідно ЗОЗ.
НШ узгоджує роботу і конкретизує визначені командиром
завдання забезпечення:
• заходи першочергового відновлення ОВТ, поповнення МТЗ
підрозділів на напрямку ЗОЗ (ГУ);
• порядок поповнення витрат ракет і боєприпасів, МТЗ у ході
бою, у т.ч. порядок подачі їх у підрозділи;
• використання місцевих ресурсної бази для забезпечення
підрозділів;
• порядок забезпечення доданих підрозділів, у т.ч. ІВФ та
ПрО.
5. Розроблення директивних документів.

51.

БОЙОВИЙ НАКАЗ (5.3.4)
51
У 1 пункті – основні висновки із оцінки противника.
У 2 пункті – бойове завдання військової частини і головна ідея замислу бою.
У 3 пункті – об'єкти і цілі, які уражаються засобами старшого начальника, і
порядок застосування повітряних і морських десантів у смузі (районі) дій
військової частини, а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними.
У 4 пункті (після слова “НАКАЗУЮ”) – бойові завдання:
підрозділам першого ешелону;
підрозділам другого ешелону (загальновійськовому резерву);
передовому (рейдовому, обхідному, штурмовому) загону (авангарду) або
підрозділу на передовій позиції;
артилерійській групі (підрозділу артилерії);
підрозділу ППО;
тактичному повітряному десанту;
протидесантному резерву;
протитанковому резерву та рухомому загону загороджень.
Якщо є відповідні сили і засоби додатково ставляться завдання:
• тактичним (маневреним, ударно-вогневим) групам;
• винищувальному протидиверсійному загону (групі);
• загону загороджень на вертольотах.
У 5 пункті – порядок управління (місця і час розгортання ПУ та напрямок їх
переміщення, порядок передачі управління на ТКП або на кого з
командирів підрозділів покладається управління у разі виходу з ладу ОКП)
У 6 пункті – норма витрат ракет і боєприпасів та призначений льотний
ресурс
У 7 пункті – порядок затвердження замислу та термін готовності

52.

БОЙОВЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ТА ДОВЕДЕННЯ
ЗАВДАНЬ ДО ПІДРОЗДІЛІВ
52
Бойове розпорядження:
• стислі висновки з оцінювання противника;
• об’єкти, які уражаються в інтересах підрозділу засобами
старшого начальника;
• бойове завдання підрозділу;
• час готовності до дій.
У разі потреби можуть зазначатися завдання військової
частини та сусідів, розмежувальні лінії, порядок взаємодії з
ними тощо.
6. Доведення завдань до підрозділів.
Завдання в першу чергу доводяться до тих штабів,
частин, які виконують головне завдання, розпочинають діяти
раніше інших або на підготовку яких залишається менше часу.
У разі доведення завдань через офіцерів штабу
документи вручаються особисто командиру або НШ. Вищій
штаб зобов'язаний своєчасно поінформувати підпорядковані
штаби про час і способи доведення бойових завдань.

53.

РОЗРОБКА ПЛАНУ БОЮ (5.4.1)
53
Процес розробки плану бою (бойових дій) включає:
1) розроблення документів плану бою (бойових дій);
2) узгодження плану бою (бойових дій);
3) розгляд проектів документів плану бою.
Розроблення плану бою:
• детальне розроблення послідовності, термінів та способів дій
сил і засобів;
• розроблення та оформлення комплексу документів плану бою.
При цьому більш детально плануються:
• питання, що пов`язані з визначенням послідовності, терміном і
способом проведення заходів щодо підготовки бою;
• способів вирішення кожного з завдань;
• порядок створення бойового порядку військової частини,
системи вогню, інженерних загороджень і інженерного
обладнання місцевості; вогневе ураження противника;
• порядок взаємодії і всебічного забезпечення;
• заходи щодо забезпечення маневру силами і засобами
військової частини під час ведення бою (бойових дій);
• організація управління.

54.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
4.
Зміст
документів.
планувальних
54

55.

РОЗРОБКА ПЛАНУ БОЮ (5.4.4)
У військовій частині відпрацьовуються:
• текстуальна та графічна частина плану бою;
• календарний план підготовки бою;
• планова таблиця взаємодії;
• плани:
- вогневого ураження противника,
- бойового застосування артилерії,
- протиповітряної оборони,
- розвідки (у разі потреби план розвідки боєм),
- зв’язку, РЕБ (для ПС),
- інженерного забезпечення,
- РХБ забезпечення,
- технічного забезпечення,
- тилового забезпечення,
- світлового забезпечення,
- комендантської служби,
- рекогносцировки,
- скритого управління військами,
- забезпечення безпеки підрозділів у бою,
- охорони і оборони пунктів управління,
- відновлення боєздатності;
- графік переправи.
55

56.

ПЛАН ОБОРОННОГО БОЮ (5.4.5)
56
План оборонного бою військової частини включає текстуальну та
графічну частини.
Графічна частина плану відпрацьовується на карті масштабу
1:100 000. У графічній частині плану бою відображається обстановка
на два ступені нижче з урахуванням прийнятих рішень командирів
підрозділів, які підпорядковані військовій частині.
Розробленням плану бою особисто керує НШ.
У текстуальній частині плану зазначаються:
• висновки з оцінювання обстановки;
• замисел бою (напрямки зосередження основних зусиль та
райони, від утримання яких залежить стійкість оборони; способи
ведення оборонного бою (обраний варіант відбиття наступу
противника, порядку вогневого ураження та розгрому угруповань
противника, що вклинилися, завдання щодо введення противника в
оману); бойовий порядок та система оборонних рубежів, районів і
позицій);
• завдання підрозділів, форми, способи та порядок їх виконання у
ході ведення бою, у тому числі під час утримання кожної із позиції
оборони, у ході розгрому противника, який вклинився;
• організація управління, взаємодії та всебічного забезпечення.

57.

ПЛАН ОБОРОННОГО БОЮ (5.4.5)
57
На графічній частині плану відображається:
державний кордон (лінія зіткнення військ);
склад угруповання противника і напрямки ударів, що
очікуються, імовірні рубежі розгортання та переходу в
атаку, бойовий порядок, райони викидання (висадки)
десантів;
завдання військової частини;
завдання, які виконуються засобами старшого начальника
в інтересах військової частини;
райони, у яких передбачається завдання вогневого
ураження противнику, смуга забезпечення, накреслення
позицій (передової, першої, другої, відсічених);
напрямки контратак другого ешелону, основині та запасні
рубежі розгортання на кожному з них;
завдання підрозділів першого ешелону (райони оборони,
опорні пункти та розмежувальні лінії між ними, вогневі
позиції артилерії, місця КСП та час їх заняття);

58.

ПЛАН ОБОРОННОГО БОЮ (5.4.5)
58
На графічній частині плану відображається:
завдання підрозділів другому ешелону (те ж , що і першому,
та додатково – основний і запасний рубіж розгортання для
контратаки і маршрути висування на них, вогневі рубежі);
артилерії – завдання щодо вогневогоу ураження противника,
вогневі позиції і час їх заняття;
завдання підрозділу ППО – позиційні районі і час їх заняття;
авіації СВ – майданчики базування і час заняття, рубежі
розгортання;
протидесантному резерву – район розташування і завдання
щодо знищення десантів противника;
протитанковому резерву (РЗЗ) – райони розташування і
рубежі (райони) розгортання (мінування);
підрозділам
всебічного
забезпечення
–
райони
розташування і час їх заняття;
районі руйнування, затоплення, пожеж і завалів;
місця пунктів управління і час їх розгортання, а також
запасні райони їх розміщення.

59.

ПЛАН БЕЗПЕКИ ЗАСТОСУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ
В БОЮ (5.4.22)
59
План безпеки застосування підрозділів в бою включає
текстуальну частину та у разі потреби графічну частину, яка
відпрацьовується на карті масштабу 1:100 000.
Текстуальна частина:
• висновки з оцінювання обстановки в інтересах
забезпечення безпеки;
• замисел забезпечення безпеки (мета, основні завдання,
загальний порядок проведення заходів дезінформації, імітації,
демонстративних дій (заходи, відповідальні виконавці, сили і
засоби та порядок їх застосування в ході підготовки та ведення
бою, терміни виконання завдань, контроль за їх проведенням
та оцінювання результатів);
• розподіл маскувальних, імітаційних і інших МТЗ та їх
можливості;
• організація управління силами і засобами забезпечення
безпеки;
• організація взаємодії під час проведення заходів;
• організація МТЗ підрозділів забезпечення безпеки.

60.

ПЛАН ВІДНОВЛЕННЯ БОЄЗДАТНОСТІ (5.4.23)
60
План відновлення боєздатності є текстуальним або
комбінованим (текстуальним, табличним і графічним) документом
і розробляється штабом разом із ЗКБр, НРВіС.
У плані зазначаються:
• мета, завдання відновлення боєздатності;
• склад військової частини (основні елементи бойового
порядку,
склад
військової
частини
до
початку
бою,
укомплектованість особовим складом та ОВТ до початку бою);
• склад військової частини після ударів противника, втрати
особового складу (осіб), ОВТ (за зразками в одиницях та відсотка),
склад підрозділів, що збереглися);
• оцінка боєздатності;
• порядок відновлення боєздатності (порядок і час заміни
підрозділів,
які
втратили
боєздатність,
порядок
доукомплектування, заходи щодо відновлення боєздатності,
сигнал на початок, час відновлення боєздатності, сили і засоби,
які надаються, район відновлення та його прикриття, строки
готовності);
• склад військової частини після відновлення боєздатності.

61.

ПЛАН СКРИТОГО УПРАВЛІННЯ (5.4.23)
61
План скритого управління військами розробляється у
текстуальному вигляді і включає:
• висновки з оцінювання обстановки щодо впливу на
СУВ;
• замисел організації СУВ (мета, основні завдання СУВ,
порядок організації СУВ, у т.ч. спеціальних видів зв'язку
(загальний порядок комплексного застосування засобів
спеціальних видів зв'язку, порядок і мережі застосування
кодованого зв'язку, терміни дії та порядок зміни ключових
елементів до них);
• загальний порядок організації та здійснення
спеціальних видів зв'язку із взаємодіючими військовими
частинами (підрозділами), органами розвідки, у т.ч. ІВФ та
ПрО;
• порядок забезпечення безпеки спеціальних видів
зв'язку та засекречувальної апаратури розпізнавання,
охорони державної таємниці, ПДТЗР та інше.

62.

62
“Під час ведення бойових дій та в інших критичних
ситуаціях ти не піднімишся до рівня своїх очікувань, а
впадеш до рівня своєї підготовленості”