Юрій Яновський. Творча біографія митця

2.

«Йому властивий піднесений романтичний тон вічної
молодості, любові, доцільної праці і мудрості людської.
Ці мотиви є основними і визначальними в усій його
творчості».
Г. Костюк

Юрій Іванович Яновський
народився 27 серпня 1902 р.
в с. Майєровому (Кіровоградщина)
у заможній селянській родині.
Навчався в Нечаївській церковнопарафіяльній школі.
З 1911 – у Єлизаветградському
реальному училищі, яке закінчив із
золотою медаллю.

4.

Працював у статистичному бюро, потім – на посаді
інспектора робітничо-селянської інспекції.
1922 – вступив на електротехнічний факультет
Політехнічного інституту в Києві. Основними
заняттями юнака стають література й кіномистецтво.
1 травня 1922 р. в газеті «Пролетарська правда»
надрукований перший вірш «Море» (за підписом
Георгій Ней). У Київському журналі «Глобус», у газеті
«Більшовик», харківському часописі «Червоний шлях»
з’являються його перші вірші та оповідання.

5.

1924 – кореспондент газети «Більшовик». Переїжджає до
Харкова.
Лютий 1924 – в газеті «Більшовик» перша україномовна
поезія «Дзвін».
2 березня 1924 – перший прозовий твір – новела «А потім
німці тікали» – опублікуваний у газеті «Більшовик».
1925 – збірка романтичних оповідань «Мамутові бивні».
1926 – фільм «Гамбург» за сценарієм Яновського.
Переїхав до Одеси, де працював головним редактором.
1927 – збірка оповідань «Кров землі», повість «Байгород».

6.

1926–1929 – працює над романом «Чотири шаблі».
1927 – редактор ВУФКУ – Всеукраїнського
фотоуправління.
1928 – перша збірка поезій «Прекрасна УТ»
(Україна трудова).
Таврують як «націоналіста», через що 1935 видає
роман-вибачення «Вершники».

7.

Однодумцем і підтримкою для письменника завжди була
його дружина – Тамара Юріївна. Вони зустрілися
випадково, але, як мовиться, у кожній випадковості є
часточка примхи, а то й веління долі. Тамара Жевченко,
юна актриса театру Леся Курбаса «Березіль».
Вони були «дружнім і ніжним подружжям», – згадували
їхні друзі. Спільним захопленням обох був театр. Юрій
був вихований на добрих традиціях «других українських
Афін», як називали тоді Єлисаветград. Тамара – з
театральної сім’ї.

8.

1940 – збірка оповідань «Короткі історії».
Під час війни евакуювали до Уфи, де він редагував журнал
«Українська література» (згодом – «Вітчизна»), працював
військовим кореспондентом.
1946 – перебував у Нюрнбергу, де судили головних
фашистських злочинців. Його репортажі, нотатки, що
публікувалися у газетах і журналах, набули популярності.
1947 – після виходу роману «Жива вода», посипалися
звинувачення в націоналізмі. Звільняють з посади редактора
(перероблений роман під назвою «Мир» побачив світ вже
після смерті митця).

9.

1948 – «Київські оповідання».
16 лютого 1954 – прем’єра п’єси
«Дочка прокурора»
25 .02. 1954 – помирає від хвороби.
За кожне своє піднесення
доводилося платити велику ціну,
і найбільша – компроміс
із совістю й правдою.

10.

Жанрова палітра творів Ю. Яновського
поезія («Море», 1922);
новела («Поворот», 1927);
оповідання («Короткі історії», 1940);
нарис («Листи з Нюрберга», 1946);
повість («Байгород», 1927);
роман («Вершники», 1935);
п’єса («Завойовник», «Дума про Британку», 1937);
кіносценарій («Фата морґана», «Серця двох»).

11.

Напрями
• Неоромантизм.
• Соціалістичний реалізм.

English Русский Правила