Юрій Яновський

1. Юрій Яновський

Підготувала:
учениця 11-Л класу
Носова Ксенія

2. Робота на кіностудії

• З 1925 р. Ю. Яновський працював на посаді
художнього редактора Одеської кінофабрики;
• Працюючи художнім редактором, Яновський
вивчав тонкощі кіномистецтва, а згодом і сам
почав писати сценарії;
• У 1926 р. було знято художній фільм за
сценарієм «Fata morgana»;

3.

• На протязі перших двох років праці на
Одеській кіностудії, Яновський створив
декілька нарисів (зокрема про життя
Олександра Довженка: «Історія майстра» і
відгук-есе про фільм «Звенигора»
(1927р.)), оповідань («В листопаді», що
присвячене О. Довженкові) і кіносценаріїв
(«Гамбург»);
• У 1930 р. вийшла книга нарисів про
майстрів кіно, яка мала назву «Голлівуд на
березі Чорного моря»;

4.

• Як сценарист, Яновський
створює сценарій художнього
фільму «Зв'язковий підпілля»,
літературний сценарій «Павло
Корчагін» і сценарій
документального фільму про
життя Миколи Гоголя, а
останнім твором Юрія
Івановича стала п’єса «Дочка
прокурора», котра була
поставлена на сцені театру
майже перед самою смертю
автора.

5. Новела «Дитинство»

• Найкращі новели «Вершників» —
«Дитинство» і «Шаланда в морі».
• У «Дитинстві» Ю. Яновський змальовує
дореволюційну дійсність. Новела
сповнена описів степових просторів,
народних звичаїв, пісень і дихає красою
життя.

6. Аналіз новели «Дитинство» 

Аналіз новели «Дитинство»
• Спокійний екскурс у дитинство Данила Чабана, життя якого
уособлює шлях українського народу, роду «затятого і непосидючого»,
який «козакував і землю обробляв»;
• Новела сповнена глибоких роздумів про життя дореволюційного
українського села;
• У творі немає ні банальних сцен, ні гострих соціальних конфліктів,
ні напружених ситуацій. Не стикаються тут у смертельному герці
люди, не ллється кров, але дух волелюбства і нескореності народу
оживає зі сторінок цієї новели.

7.

• Провідна думка підкреслюється розповіддю
старого Данила про повстання в селі Турбаях
1789 року. Прадід навчає правнука не коритися
долі, виховує в малому Данилові одвічне
прагнення до волі, до боротьби за краще життя.
«І ми з роду турбаїв, не були кріпаками з родувіку, і Данило хай не буде» — так закінчує свою
розповідь про турбаївців прадід Данило;
• Глибоко емоційна й лірична оповідь про дитячі
літа героя надає цій новелі особливої
поетичності й пісенності, суворої урочистості й
ніжної мрійливості;

8.

• Слухові й зорові образи творять справжню симфонію українського
степу;
• Розділ складається з окремих пейзажних і побутових епізодів.
Письменник щедро використав багаті фольклорні джерела, майстерно
відтворив народні звичаї, побут, нужденне й злидарське життя
закріпаченого трудового люду України;
• Філософське кредо новели — у ствердженні невмирущості й
волелюбності людської гідності;
• Оспівування міцних родових традицій, гуманістичного сприйняття
буття, здорового існування людини на землі стає провідним для
письменника.

9. Значення творчості Ю. Яновського

• Літературна спадщина Ю. Яновського,
особливо роман «Вершники», вплинув на
подальший розвиток української прози,
передусім на творчість Олеся Гончара,
М. Стельмаха, Г. Тютюнника та багатьох
інших українських прозаїків;
• Твори письменника виховують високий
гуманізм, палку любов до рідної землі, до
рідної культури, повагу до простої людини.

10.

• Яновський розширив сферу української
літературної мови. Мова його творів
вражає багатством інтонації, відтінків,
синонімічністю лексики, ліризмом і
тонким народним гумором.
• Позитивні образи створені письменником
є взірцем для нашого сучасника.