Багатоїдні шкідники

1.

Тема:
Багатоїдні шкідники
1

2.

Вид–лекція інформаційна.
Кількість годин передбачених робочою
програмою – 2 год.
Тема лекції – Багатоїдні шкідники.
Мета: набуття здобувачами вищої освіти
знань щодо особливостей біології розвитку
багатоїдних фітофагів.
Завдання: вивчити особливості біології
багатоїдних шкідників.

3. План:

1. Шкідники ряду прямокрилі (Orthoptera).
2.Шкідники ряду твердокрилі (Coleoptera).
3. Шкідники ряду лускокрилі (Lepidoptera).

4.

Рекомендована література
1. Рубан М.Б., Гадзало Я.М. та ін.
Сільськогосподарська ентомологія : Підручник – К.:
Арістей, 2018. 520 с.
2. Литвинова Б.М., Євтушенка М.Д.
Сільськогосподарська ентомологія: Підручник. Київ :
Вища освіта, 2015. 511 с.
3. Федоренко В.П., Покозій Й.Т., Круть М.В.
Ентомологія: Підручник; за редакцією академіка В.П.
Федоренка. Київ : Колобіг, 2013. 380 с.; іл. 48.
4. Дудник А. В. Сільськогосподарська ентомологія :
навчальний посібник Миколаїв : МДАУ, 2011. 389 с.
5. Рудська Н.О., Пінчук Н.В., Ватаманюк О.В. Лісова
ентомологія. Вінницький національний аграрний
університет. Вінниця : ТОВ «Твори», 2020. 289 с.

5.

Cаранові (ряд Orthoptera, род. справжні саранові — Acrididae). Це
найчисленніша група серед прямокрилих. Із 75 видів 12 можна вважати
надзвичайно небезпечними шкідниками сільськогосподарських рослин.
На фресках і папірусах, написаних у стародавньому Єгипті в 1490 р. до
н.е., було зображено сарану.
Вони характеризуються короткими вусиками, що не перевищують
довжини половини тіла, коротким яйцекладом у самиць і специфічними
органами слуху і звуку. Саранові — визнані “музиканти” у світі комах,
скрекіт яких забиває “спів” коників, цикад та інших шестиногих.
Звуковий апарат саранових розташований на стегнах задніх ніг і
надкрилах. Рухаючи стегном, комаха проводить ним по жильці крила,
видаючи звуки.
Саранові діляться на мешканців рослин (фітофіли) і відкритих
ділянок на поверхні ґрунту (геофіли). В свою чергу серед фітофілів
розрізняють хортобіонтів — мешканців товщі трав’яного покриву і
тамнобіонтів, які віддають перевагу кущам та деревам.
Представники:
сарана
італійська,
перелітна
сарана,
марокканська сарана, звичайний зелений коник, цвіркун польовий.
5

6. Прус або сарана італійська—Calliptamus italicus L. Ряд прямокрилі — Orthoptera Родина справжні саранові – Acrididae

7.

8. МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Імаго - комаха має міцне, середніх розмірів
тіло. У самців — завдовжки 14,5-41,0 мм.
Забарвлення
тіла
звичай
коричнево-буре,
коричневі, сірувато-коричневі, бурі, жовтувато-бурі
або білувато-сірі. Яйця - довгастоовальні,
рудувато-білі, завдовжки 4-5 мм. Відкладають їх
самиці в ґрунті у пінявих коконах - ворочках
(кубушки) до 35 мм завдовжки. Всередині кубушки
яйця розміщені в чотири ряди і міцно склеєні.
Личинки - імагоподібні. Мають 5 віків.
Тип пошкодження.
частин рослини.
Грубе об’їдання зелених

9. Біологічні особливості розвитку

Зимує у фазі яйця в кубушках. Наприкінці квітня — в
травні з'являються личинки. Вони розвиваються протягом 35—
50 днів, линяючи за цей час 5 разів. У третій декаді червня та
в липні з'являються дорослі комахи. Літають вони досить
повільно, хоч у кулігах можуть робити перельоти на відстань
до 30 км за добу. Впродовж 25—30 днів живляться зеленими
частинами найрізноманітніших рослин, після чого самиці
відкладають в ґрунт яйця.
Належить до групи стадних комах, проте має і поодиноку
форму. Оселюється в найрізноманітніших стадіях у степу, на
луках, полях, зрошуваних землях.
Протягом року має одне покоління.

10. ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

Восени проводиться обстеження місць найбільш
вірогідного відкладання яєць (кубушок) з метою
визначення площі, на яких доцільно провести
спеціальні заходи боротьби.
Місця найбільшої щільності яйцекладок дискуються
або переорюються.
При чисельності 5-10 личинок чи дорослої сарани на
1м2 площі обприскуються інсектицидами. Обробки
провадять вранці та у вечірню пору, застосовуючи
такі інсектициди: Альтекс 100, к.е., Дімілін, з.п.,
Сумітіон, к.е., Фастак, к.е., Ф’юрі, в.е., Блискавка, к.е.,
Енжіо 247 SC, к.с., Штефесін, к.е., Моспілан, р.п.,
Карате Зеон 050 CS, мк.с., Матч 050 EC, к.е. та інші,
дозволені за регламентом прийнятих технологій.

11. Вовчок звичайний – Gryllotalpa gryllotalpa Прямокрилі – Orthoptera Капустянки – Gryllotalpidae

11

12.

13. Морфологічні особливості

Імаго оксамитово-коричневого, знизу жовтуватого
кольору.
Личинки імагоподібні. Мають 5 віків.
Яйця збільшуються в розмірах за рахунок
поглинання води, і врешті досягають довжини
близько 3,9 мм і ширини. Тривалість розвитку яйця
становить від 10 до 40 днів.
Шкодочинність. Небезпечний у ранньовесняний
період. Коли живиться молодими рослинами.

14. Біологічні особливості розвитку

Поширена в усіх зонах на добре зволожених
землях. Поліфаг. Живиться також багатьма
ґрунтовими безхребетними.
Зимують дорослі комахи, німфи та личинки.
Масовий вихід і початок живлення спостерігається за
температури 12-15 °С. Навесні, після спарювання
самиця викопує спеціальну земляну камеру на
глибині 10-20 см, куди відкладає до 360 яєць.
Личинки відроджуються у червні-липні.
Повний цикл розвитку капустянки звичайної у
Лісостепу України триває близько двох років.

15. Заходи боротьби:

Глибокою культивацією міжрядь в період кладки яєць та
відродження личинок, руйнуються гнізда, яйця і личинки
змішуються з ґрунтом і в більшості гинуть.
На ділянках де багато вовчків, восени викопують ями 50 X 50 Х
50 см заповнюючи їх гарячим гноєм, який приваблює
теплолобивих вовчків. При мінусовій температурі гній
викидають з ям, і на морозі вовчки гинуть.
Хімічний метод раніше застосовувався способом отруйних
принад. Зараз рекомендують змочувати корені розсади
капусти, томатів, баклажанів, перцю солодкого перед садінням
у відкритий ґрунт у суспензії Актару 25 WG (тіаметоксам
250г/к) при температурі 18 - 23°С та експозиції 90 - 120 хвилин.
Норма витрати препарату 1,5г/л води на 250 рослин, а також
застосовувати препарат Медветокс.

16.

Ковалики (ряд Соleoptera, род. Еlаtеridae).
Трапляються повсюдно, але найбільше їх у Лісостепу.
Найшкідливішими є темний (Agriotes obscurus L.),
смугастий (A. lineatus L.), степовий (A. gurgistanus Fald.),
посівний (A. sputator L.), широкий (Selatosomus latus F.),
чорний (Athous niger L.) ковалики.
Для жуків характерне видовжене (7–14 мм) тіло. На
передньогрудному кільці знизу мають відросток, що
входить у відповідне заглиблення на середньогрудях.
Роблячи різкі рухи передньогрудьми, жуки можуть
високо підстрибувати, видаючи при цьому схожий на
клацання звук. Личинки — справжні дротяники.
В зниженні чисельності дротяників значну роль
відіграють жужелиці з родів Bembidion,, Pterostichus,
Calosoma, Carabus, а також павуки.
м. Жтитомир 2011
16

17.

18.

Степовий ковалик — Agriotes gurgistanus Fald
Твердокрилі — Coleoptera.
Ковалики — Elateridae

19. Морфологічні особливості

• Жук розміром 10 – 15 мм; тіло широке, чорне з
бронзовим блиском.
• Личинка — дротяники, до 25 мм, коричневожовта, з роздвоєним заднім кінцем; кожний
відросток має два зубці. Личинки першого віку
безбарвні, майже прозорі, до 2 мм, відроджуються
наприкінці травня — у червні.
• Шкодочинність. Жуки пошкоджують сходи та
висадки молодих рослин , об’їдаючи квітки,
личинки — висіяне насіння і сходи, злакових і
овочевих культур.

20. Біологічні особливості

Ковалик степовий трапляється повсюдно, за винятком
піщаних ґрунтів Полісся. Зона найбільшої шкодочинності
охоплює центральний і лівобережний Лісостеп.
• Зимують жуки в лялечкових колисочках у ґрунті на
глибині 10-12 см, а личинки різних віків – на глибині 5-35
см. Жуки виходять з другої половини квітня, в період сівби
ранніх ярих і цукрового буряку. Навесні жуки живляться
пилком і квітками кульбаб.
Самиця відкладає яйця в ґрунт поблизу коренів
злакових рослин; максимальна плодючість сягає 100-120
яєць. Личинки, які відроджуються наприкінці травня – на початку
червня, живляться корінцями злаків, пошкоджують насіння, вузол
кущіння, підземні стебла і бульби. Повний розвиток
завершується за чотири роки. Завершивши розвиток, личинка
заляльковується в липні – серпні. Жуки формуються в

21. Заходи боротьби:

Поля перед посівом обстежуються методом ґрунтових
розкопок. Найбільш заселені поля слід відводити під пар,
де при ретельному догляді (знищенні бур’янів) дротяники
гинуть. Засівати менш пошкоджуваними шкідниками
культури
горох,
сою,
вику.
Розсаду овочевих змочують,
суспензією Актару.
Практикується централізована передпосівна обробка
насіння цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику
системними інсектицидами (Гаучо, з.п.; Космос 250,
т.к.с.; Круїзер 350 FS, т.к.с.; Нупрід 600, к.с.; Семафор 20
ST, т.к.с.; інші). На картоплі проти комплексу шкідників
підземних органів рекомендовано препарат Престиж 290
FS, т.к.с.
Дорослих коваликів знищують обприскуванням
деяких
рослин
емульсією
Сумітіону.
21

22. Ковалик посівний — Agriotes sputator L. Ряд твердокрилі — Coleoptera Родина коваликові — Elateridae

23. Морфологічні особливості:

• Імаго - жук розміром 6 – 8,5 мм, темно-бурий, іноді світлобурий, із сірим опушенням. Передньоспинка витягнута,
темніша від надкрил, довжина її дещо перевищує ширину, кінці
передньоспинки, вусики і ноги бурожовті.
• Яйце - розміром 0,5 мм, широко-овальне, біле, гладеньке.
• Личинка – дротяник, останнього віку розміром 18,5 мм, має
забарвлення від жовтого до темно-жовтого кольору. Упродовж
життя линяє 8 разів.
• Тип пошкодження.
Личинки (дротяники) пошкоджують
висіяне насіння , сходи, підземну частину стебла молодих
рослин, коріння вгризаються також у вузол кущення і бульби,
проточуючи в них ходи. Сильно пошкоджують картоплю і
багато овочевих культур: капусту моркву, помідори, буряк,
баштанні , а також пшеницю, ячмінь, кукурудзу. У пошуках їжі
личинки пересуваються у всіх напрямках.

24. Біологічні особливості розвитку:

Зимують жуки в ґрунті у лялечкових колисочках, на
глибині 100 см. У Лісостеповій зоні України жуки
з’являються на поверхні ґрунту в першій половині травня і
зустрічаються до середини червня.
Масовий літ і відкладання яєць — зазвичай
наприкінці травня. Живляться пилком квітів, рідко листям
злакових.
Самиця відкладає яйця в ґрунт поблизу коренів
злакових рослин; максимальна плодючість сягає 100 – 120
яєць. Личинки, які відроджуються наприкінці травня — на
початку червня, живляться корінцями злаків, пошкоджують
насіння, вузол кущіння, підземні стебла і бульби.
Повний розвиток завершується за чотири роки.
Завершивши розвиток, личинка заляльковується в липні —
серпні. Жуки формуються в лялечкових колисочках
наприкінці серпня.

25.

Заходи боротьби:
•Агротехнічні:
глибока
зяблева
оранка
або
осіннє
перекопування ґрунту, міжрядний обробіток просапних
культур, при яких гинуть в значній кількості яйця, личинки і
лялечки. Максимальне знищення пирію та інших злакових
бур'янів, якими живляться дротяники. Сівозміна: на полях,
сильно заселених дротяниками (понад 10 екз./м2), сівба
культури, яка менше пошкоджується: квасоля, горох, гірчиця,
гречка, льон та ін.
•Хімічні засоби Дозволено обробку бульб картоплі перед
висаджуванням препаратом Престиж, 29%, т.к.с. (1,0 кг на 1 т).
У вогнищах дротяників можна вносити під час висіву насіння
цукрових буряків за допомогою спеціальних пристроїв
(аплікаторів) препарати Маршал 25 к.е. (2,0-3,0 л/га), Флагман,
к.е. (2,5-3,0 л/га). Для захисту розсади овочевих культур від
дротяників перед садінням у відкритий ґрунт корені розсади
капусти, томатів, баклажанів, перцю солодкого замочують у
суспензії Актари 25, в.г. (1,5 г/л води на 250 рослин).

26.

Чорниші (ряд Coleoptera, род. Tenebrionidae).
Серед представників цієї групи найбільш шкідливими й
поширеними є кукурудзяний (Pedinus femoralis L.),
піщаний (Opatrum sabulosum L.), чорний (Oodescelis
polita Sturm.), степовий (Blaps halophila Fisch.),
широкогрудий (B. lethifera Marsch.).
Шкоди рослинам завдають у стадії дорослої
комахи й личинки.
Личинки — несправжні дротяники, у яких на
відміну від дротяників голова випукла, а перша пара ніг
значно більша за середню й задню. пошкоджують
багато культурних рослин, як і дротяники. Жуки,
особливо піщаний мідляк, об’їдають сім’ядолі й
листочки сходів, підгризають стеблинки, спричиняючи
всихання рослин.
26

27.

Чорниш піщаний — Opatrum Sabulogum L
Твердокрилих — Coleoptera.
Чорниші — Tenebrionidae,

28. Морфологічні особливості

Імаго - Жук розміром 7 – 10 мм, овальний, з майже
паралельними боками, слабкоопуклий, чорний або
сіруватобурий від ґрунтової кірки, яка покриває все тіло.
Яйце - біле, овальне, (1,4х0,9 мм)
Личинка (несправжні дротяники - завдовжки до 17 мм, від
темно-сірого до бурувато-жовтого кольору. Задній кінець
тіла широко конічний , злегка піднятий із боків несе 16-22
дрібних шпичаків. Передні ноги на відміну від дротяників
більші за середні і задні.
Лялечка - завдовжки до 9 мм, жовто-біла. Покриви матові,
низ забарвлений світліше. Очки є.
Тип пошкодження – Жуки об'їдають сім’ядольні і справжні
листочки, паростки і стебла, сильно пошкоджують
соняшник, цукровий буряк, табак інші технічні та овочеві
культури. Личинки пошкоджують підземні частини рослин у
поверхневому шарі ґрунту.

29. Біологічні особливості

Жуки живуть 1-2 роки, зимують серед рослинних решток
на полях і у верхньому шарі ґрунту в лялечкових
колисочках у грунті. З’являються на поверхні ґрунту
наприкінці березня або на початку квітня.
У квітні спостерігається спарювання і наприкінці квітня – на
початку травня відкладання яєць, яке триває до кінця
травня – початку червня. Самиці відкладають яйця в
ґрунт на глибину 2-5 см купками. Одна самиця за сезон
може відкласти до 100 яєць. Період відкладання яєць дуже
розтягнутий. Повний розвиток личинок завершна глибині 3-6
см, розвиток лялечки триває 6-8 діб.
Імаго з’являються в липні і продовжують виходити з ґрунту
впродовж серпня.ується за 35-40 діб; заляльковуються
личинки в ґрунті. Найбільш значних пошкоджень жуки
завдають у період з кінця квітня до середини травня.

30.

Заходи боротьби
Ліквідація бур’янів та рослинних решток, ретельний
обробіток міжрядь просапних культур, лущення стерні
відразу після збирання урожаю та оранка призводять до
механічного знищення яєць, личинок шкідників.
Навесні перед посівом проводять обстеження ґрунту
методом
ґрунтових
розкопок
для
встановлення
заселеності ґрунтовими шкідниками. Наявність 2-3 жуків
на 1м2 сходів просапних культур, а також 3-5
несправжньодротяників
викликає
необхідність
застосування фітофармзасобів.
Хімічні заходи проти чорнишів аналогічні тим, які
проводяться проти коваликів та їх личинок дротяників.

31.

Мідяк кукурудзяний — Pedinus femoralis L.
Ряд твердокрилі — Coleoptera
Родина чорниші — Tenebrionidae
м. Жтитомир 2011
31

32. Морфологічні ознаки

• Жук завдовжки 7,3-9,6 мм, овальний, чорний із
сизуватим відтінком; надкрила однакової
ширини з передньоспинкою.
•Яйце – 0,6-1 мм, овальне, з гостроокруглими
кінцями.
•Личинка до 20 мм, від сірожовтого до жовтокоричневого кольору.
•Лялечка – 7-10 мм, на кінці черевця вилка з
довгими зближеними вістрями.
32

33.

Біологічні особливості розвитку:
Зимують жуки різного віку в поверхневому шарі ґрунту та
під різними укриттями, а також личинки на глибині 20 – 40
см.
Жуки живуть 2 – 3 роки, розвиток личинки завершується за
12 – 14 місяців. У степовій зоні жуки починають виходити на
поверхню ґрунту в другій половині квітня і поступово
залишають укриття до початку травня. Самиці починають
відкладати яйця у травні у поверхневий шар ґрунту на
глибині від 2 – 3 до 10 см. Відкладання яєць триває
впродовж усієї вегетації, і за цей час самиця може відкласти
до 500 яєць.
•Личинки, за період життя (близько одного року) вони линяють
11 разів.Стадія лялечки триває 14 – 18 діб. Жуки, що вийшли з
лялечки, здатні до розмноження.
33

34. Заходи боротьби:

сільськогосподарських культур від чорнишів ті самі, що
й з дротяниками. При значному пошкодженні сходів
жуками кукурудзяного мідляка проводять обробку
насіння
препаратами,
рекомендованими
проти
комплексу ґрунтових і надземних шкідників сходів
(Круізер, Семафор, Промет 400, на картоплі - Престиж та
інші).
•Крім того можна застосувати Сумітіон, к.е. (1,0-1,4 л/га)
обробкою в період вегетації. Дотримання сівозміни і
вологозберігаючої системи обробітку грунту.
•Найбільш ефективним хижаком несправжніх дротяників
є степовий красотіл (Calosoma denticolle Gebl.) із родини
жужелиць (Carabidae) ряду твердокрилі (Coleoptepa).
34

35.

Мідляк степовий — Blaps halophila F.
Ряд твердокрилі — Coleoptera
Родина чорниші — Tenebrionidae
35

36.

Морфологічні ознаки:
•Жук завдовжки 17-23 мм, матово-чорний,
зовні схожий на широкогрудого мідляка,
але має вужче тіло.
•Личинка – 35 мм, дуже нагадує личинку
широкогрудого мідляка, циліндрична,
жовтого кольору, з темнішими кільцями на
кожному сегменті.
•Лялечка до 22 мм.
м. Жтитомир 2011
36

37. Біологічні особливості розвитку:

Жуки живляться переважно в полі прив’ялими
рослинами, а також у коморах і складських приміщеннях
проростками картоплі, іноді бульбами, а також різними
залишками зерна.
•Найбільшої
шкоди
завдають
личинки
після
перезимівлі, вони пошкоджують висіяне насіння кукурудзи,
соняшнику, буряків, баштанних та інших культур. Цикл
розвитку та шкідливість їх схожі з попереднім видом, але у
степового та кукурудзяного (мідляків) більш розтягнутий
період яйцекладки, довше (до 15 місяців) розвиваються
личинки і їх заляльковування відбувається переважно в
кінці літа (серпень).
•Личинки степового мідляків розвиваються 2-3 роки.
м. Жтитомир 2011
37

38. Заходи захисту:

З агротехнічних прийомів велике значення має
ретельна
обробка
просапних
культур,
рекомендується її приурочити до линяння,
відкладання яєць або відродження личинок та їх
заляльковування.
Своєчасні дискування полів після зайнятих
парів і ранніх зернових, культивація просапних у
поєднанні
з
основним
та
напівпаровим
обробітком ґрунту, боротьба з бур’янами
забезпечують значне зростання смертності личинок
та лялечок. Зяблевий обробіток, особливо
глибока оранка, згубно діє на молодих жуків, які
підготувалися до зимівлі в лялечкових колисочках.
38

39.

Ефективним хімічним заходом захисту сходів
сільгоспкультур від пошкоджень личинками коваликів та
чорнишів у наш час є обробка насіння перед сівбою
протруйниками з інсектицидними властивостями. На
кукурудзі, цукровому буряку, соняшнику рекомендовані такі
препарати: Промет 400 СS, 40%м.к.с., Гаучо,70% з.п.,
Космос 250, 25% т.к.с., Космос 50, 50% т.к.с., Круїзер 350 FS,
35% т.к.с. Можна також використовувати Фурадан, 35% т.пс
(цукрові буряки), Семафор, 20% т.к.с. (кукурудза, соняшник).
Хімічні засоби доцільно застосовувати тоді, коли
чисельність дротяників та несправжніх дротяників на полі
перед сівбою кукурудзи становить 3—5 екз./м2 , цукрового
буряку — 2,5—3,5, соняшнику — 5 екз./м2.

40. Травневий хрущ західний — Melolontha melolontha L. Ряд твердокрилі — Coleoptera Родина пластинчастовусі — Scarabаeidae

41.

42. Морфологічні особливості

•Імаго -жуки довжиною 22,5—31,5 мм. Тіло чорне, лише
надкрила, ноги, вусики червоно- бурі. Надкрила і ноги інколи
затемнені. Боки передньо-спинки вкриті рідкими волосками.
На черевці знизу з кожного боку по 5 чітко окреслених
трикутних білих плям.
•Яйце - жовтувато-біле, довжиною 2,5—З мм.
• Личинка - (борозняк) з дугоподібно вигнутим жовтуватобілим тілом довжиною до 65 мм, вкрита волосками. Сегменти
тіла з поперечними складками. Голова велика, жовто-бура, з
міцними щелепами і довгими ногами.
•Лялечка - жовтувато-біла, з підігнутою до грудей головою,
притисненими до тіла, ногами й криловими лопатями. На кінці
черевця є два придатки.

43. Біологічні особливості розвитку

Зимують личинки й жуки в ґрунті. Літ жуків
починається в останній декаді квітня і триває більше
місяця. Початок льоту збігається з початком
розпускання листя на деревах. Масовий вихід жуків
відмічається за температури ґрунту 9–14 °С на
глибині 10 см. Літають у сутінках і вночі, рідше вдень.
Пошкоджують бруньки, листя дерев і кущів. В окремі
роки з низькою відносною вологістю повітря в період
льоту жуки живляться зав’язями плодових культур.
Після спарювання самиці зариваються в ґрунт на
глибину 10 – 15 см і відкладають по 20 – 30 яєць у
два-три заходи. Плодючість — 60 – 70 яєць.
• Після останнього заходу відкладання яєць жуки гинуть,
не виходячи з ґрунту. Через 25 – 30 діб відроджуються
личинки, які до осені живляться дрібними корінчиками
та перегноєм.

44.

Захисні заходи
•В обмеженні чисельності травневого хруща певну роль
відіграє сколія волохата - Scolia hitra Schr. Олігофаг,
ектопаразит личинок. Оса 16-20 мм завдовжки. Сколія
жалить личинку, паралізує. Потім на личинку відкладає
яйце, а личинка, що виплоджується, живиться
внутрішніми органами живителя.
•У ранні ранкові години струшування жуків з дерев на
підстилку та їх знищення. Глибоке та ретельне осіннє і
весняне перекопування ґрунту. У лісових насадженнях
проти хрущів обприскують Золоном 35, к.е. (1,5-Зл/га),
Фастаком, 10%-й к.е. (0,05-0,1 л/га).
•Економічний поріг шкідливості (порогова чисельність)
личинок західного травневого хруща - 1,5-3,0 особини
на 1 м2.

45. Мармуровий хрущ—Polyphylla fullo L. Ряд твердокрилі — Coleoptera Родина пластинчастовусі– Scarabаeidae

46.

Пошкодження личинками

47.

Морфологічні особливості
•Яйце - розміром 3×3,5 мм, білувате, овальне.
•Личинка – (борозняк) - до 75 мм завдовжки; біла, Сподібно вигнута; голова світло-руда, блискуча; на задній
частині дрібні конічні шипики.
•Лялечка - завдовжки 45 мм, світло-жовта.
•Тип пошкодження. Шкодять личинки і жуки. Личинки
підгризають (вигризають) бульби картоплі, кореневу
систему капусти, цибулі, огірка, буряка, ягідників;
небезпечні для молодих плодових дерев і розсадників
•Імаго - жук завдовжки 28–32 мм; коричнево-бурий,
надкрила з жовтуватим мармуровим малюнком, голова і
передньо-спинка в жовтих лусочках, що утворюють
симетричний малюнок.

48.

Біологічні особливості розвитку:
Зимують личинки різних віків у ґрунті, на глибині 30–50 см. Навесні
за температури 10–12 °С піднімаються у верхні шари ґрунту і починають
живитися корінням рослин. Завершивши розвиток, личинки наприкінці
травня — на початку червня заляльковуються у земляній
колисочки. Через 20 – 25 діб виходять жуки. Літ їх починається
наприкінці червня і триває до середини серпня. Їх живлення
відбувається на різних деревах. Наприкінці червня — на початку липня
самиці відкладають яйця у ґрунт на глибину 15–30 см. Відклавши
25–40 яєць, самиця, не виходячи з ґрунту, відмирає. Ембріональний
розвиток триває 20–28 діб. Відроджені личинки тричі перезимовують і
стільки ж разів линяють.
Найбільш шкодочинними є личинки другого і третього віків.
Особливо потерпають молоді рослини, у яких личинки часто
перегризають коріння та підземні частини стовбурів. На старих
насадженнях личинки пошкоджують кореневу шийку.
Шкодочинність мармурового хруща посилюється ще й тим, що він
заселяє бідні ґрунти, на яких стійкість культур знижена.

49.

Заходи боротьби
•У ранні ранкові години струшування жуків з дерев на
підстилку та їх знищення. Глибоке та ретельне осіннє і
весняне перекопування ґрунту. У лісових насадженнях
проти хрущів обприскують Золоном 35, к.е. (1,5-Зл/га),
Фастаком, 10%-й к.е. (0,05-0,1 л/га). На насінних
плантаціях і розсадниках листяних і хвойних насаджень
п). Для захисту картоплі від личинок хрущів проводять
обробку бульб перед висадкою престижем, т.к.с. (1,0
кгна 1 т).
•Економічний поріг шкідливості (порогова чисельність)
личинок - 1,5-3,0 особини на 1 м2. хрущів під час
додаткового живлення можна використовувати Децис,
2,5%-й к.е. (0,4-0,8 л/га), Штефесін, 2,5%-й к.е. (0,040,08 л/га

50.

Родина довгоносики – Curculionidae
Ряд твердокрилі — Coleoptera
Довгоносик сірий південний – Tanymecus dilaticollis Gyll.
самець
самиця

51.

52.

Жук розміром 6,5-8 мм, чорний, густо вкритий сірими
волоскоподібними лусочками.
Яйце розміром 1 мм, видовжено-овальне, жовтувато-біле.
Личинка – 8-10 мм, безнога, зігнута, жовтувато-біла.
Зимують жуки в ґрунті на глибині 40-80 см. Місцем
зимівлі є поле кукурудзи, де личинки завершували
розвиток. Вихід жуків із зимівлі триває понад 20 діб; жуки
добре літають. Через 10-12 діб після виходу з ґрунту
спарюються. Масове відкладання яєць відбувається
впродовж травня, але може продовжуватися й до початку
липня. Самиця відкладає яйця в ґрунт на глибину до 20
см, групами по 5-7 яєць. Плодючість однієї самиці сягає
300 яєць. Личинки розвиваються 2-2,5 міс.
Заляльковуються в ґрунті. Стадія лялечки триває 17-20
діб. Жуки з’являються в першій декаді серпня і залишаються
на зимівлю в ґрунті.
Розвивається цей шкідник в одному поколінні за рік.

53.

54. Ряд лускокрилі - Lepidoptera Родина совки – Noctuidae Совка озима – Scotia segetum Schiff.

55.

Метелик розміром 40-50 мм. Передні крила бурувато-сірі
з трьома характерними темними плямами; задні – у
самця білі, у самиці – білувато-сірі.
Яйце розміром 0,5 мм, півкулясте, ребристе.
Гусениці перших трьох віків землисто-сірі або сіруваторудуваті, матові, останніх віків – з глянцевою
епікутикулою, довжина гусениці шостого віку – до 52 мм.
Лялечка близько 20 мм, червоно-бура.
Зимують гусениці шостого віку на глибині 10-25 см.
Витримують зниження температури до мінус 11 °С.
З настанням підвищених температур гусениці
піднімаються у верхні шари ґрунту і на глибині 5-6 см
заляльковуються в овальних земляних камерах.
Розвиток лялечок триває 25-35 діб. Літ метеликів
починається з кінця квітня.

56.

Для їх розвитку потрібне додаткове живлення нектаром.
Яйця відкладають по одному або невеликими групами
на нижньому боці листків і черешків бур’янів, на сухі
рослинні рештки або. В середньому одна самиця
відкладає 470 - 2200 яєць.
Ембріональний розвиток за температури повітря 28-30 °С
триває 2-5 діб.
Гусениці першого покоління з’являються наприкінці
травня – на початку червня. Вони розвиваються 20-60 діб.
Закінчивши живлення, гусениці в ґрунті на глибині 1-6 см
перетворюються на пронімфу, а через 2-10 діб – на
лялечку. Через 11-14 діб вилітають метелики другого
покоління, літ яких триває близько двох місяців; яйця
відкладають зазвичай у серпні, а наприкінці місяця
з’являються гусениці. Загалом тривалість розвитку одного
поколінні становить 50-70 діб.
На більшій частині України озима совка розвивається
у двох поколіннях.

57. Заходи захисту

• В обмеженні чисельності озимої совки дієвими та ефективними
є агротехнічні заходи:
• належний обробіток грунту,
• міжрядне розпушування просапних та овочевих культур у
період масового відкладання яєць метеликами або відразу після
його закінчення ,
• знищення бур”янів,
• глибока зяблева оранка полів не пізніше середини жовтня (до
моменту відходу гусені на зимівлю,
• застосування трихограми – один з безпечних заходів від цього
шкідника.
• застосовувати протруйники, грунтові інсектициди які діють
постійно протягом всього чутливого періоду.
• Застосовуючи інсектициди на посівах, необхідно вловити
момент, щоб інсектицид попав на личинку. Обробки проводять
ввечері, коли гусінь живиться на рослинах застосовуючи
Фунанон 1.2 л/га, Динадим Стабільний 1.0-1.5л/га, Ампліго 150 ZC,
ф. к або інші рекомендовані інсектициди згідно «Переліку
пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в
Україні».

58.

59. Ряд лускокрилі - Lepidoptera Родина совки – Noctuidae Совка-гамма – Autographa gamma L.

60.

61.

Поширена в Україні повсюдно. З польових
культур пошкоджує льон, коноплі, буряки, соняшник,
картоплю, зернобобові, кукурудзу.
Метелик розміром 40-48 мм; передні крила від
сірого до фіолетово- бурого кольору зі сріблястою
плямою у вигляді грецької літери «гамма».
Яйце 0,6 мм, водянисто-біле із зеленувато-жовтим
відтінком.
Гусениця останнього віку до 40 мм, забарвлення
зеленувато-жовте або зелене.
Лялечка 15-20 мм, темно-коричнева. Лялечка
знаходиться всередині напівпрозорого павутинного
кокона.
Зимує лялечка в грунті. Літ метеликів першого
покоління починається з середини травня.

62.

• Метеликам необхідне живлення нектаром. В
середньому самиця відкладає 500 яєць. Літня
посуха спричинює безплідність метеликів другого
покоління. Совка-гамма відкладає від 1 до 6
яєць в одній кладці на нижній бік листків
бур’янистих рослин.
• Ембріональний розвиток завершується за 3-7
діб.
• Розвиток гусениць триває 16-24 доби, за цей час
вони линяють чотири рази. Гусениці літнього
покоління заляльковуються на листі або між
пагонами на рослинах, де вони завершили
живлення і розвиток. Стадія лялечки триває 713 діб. Цикл розвитку однієї генерації в літній час
становить 26-44 доби. Совка- гамма
розвивається у двох поколіннях за рік.

63. Заходи захисту: 

Заходи захисту:
• Знищення бур'янів,
• розпушування грунту y міжряддях,
• зяблева opанкa,
• ранні строки сівби.
• випуск трихограми під час масового
відкладання яєць.
При чисельності гусениць першого покоління
понад 5 особин на 1 кв.м; a другого і третього
— 10 особин на 1 кв.м; посіви обробляють
препаратом.(Фунанон 1.2 л/га, Динадим
Стабільний 1.0-1.5л/га, Ампліго 150 ZC, ф. к)

64. Ряд лускокрилі - Lepidoptera Родина совки – Noctuidae Совка люцернова, або льонова – Heliothis viriplaca.

65.

66.

Поширена повсюдно. Найбільшої шкоди завдає льону,
сої й люцерні, іноді пошкоджує злаки та кукурудзу.
• Метелик розміром 30-38 мм; передні крила
зеленувато-сірі з жовтуватим відтінком, велику темну
ниркоподібну пляму.
• Яйце 0,5-0,6 мм, високе, ребристе, зрізане біля
основи; свіжовідкладене біле, потім стає зеленуватожовте.
• Гусениця – до 40 мм; забарвлення світло-зелене з
темними крапочками і волосинками.
• Лялечка до 20 мм, червонувато- або жовтуватокоричнева, іноді з зеленим відтінком.
Зимує лялечка в грунті.

67.

Метелики першого покоління літають у травні, другого – в
червні. Самиці після додаткового живлення нектаром квітів
відкладають яйця по одному на листя і стебла рослин.
Плодючість самок становить у середньому близько 700
яєць.
Посуха і відсутність квітів можуть спричинити безплідність
імаго. Ембріональний розвиток триває 5-9 діб, живлення і
розвиток гусениць – 19-33 доби. Гусениці пошкоджують
надземні частини рослин. Гусениці першого покоління
заляльковуються в грунті на глибині 2-4 см. Стадія
лялечки першого покоління триває 10-17 діб. Гусениці
другого покоління заляльковуються в ґрунті на глибині
6-9 см, живляться багатьма культурними й дикорослими
рослинами.
У лісостеповій і степовій зонах України люцернова совка
розвивається у двох поколіннях.

68. Родина вогнівки – Pyraustidae Стебловий (кукурудзяний) метелик – Ostrinia nubilalis Hbn.

69.

70.

Морфологічні особливості
Шкодить в лісостеповій та на півночі степової зони.
Гусениця пошкоджує кукурудзу, коноплю, просо,
хміль, соняшник.
Метелик розміром 26-32 мм, передні крила самця
бурувато-коричневі з широкою світлою зубчастою
смугою вздовж зовнішнього краю; у самиці передні
крила світліші, біло-жовті або світло-коричневі. .
Гусениця 20-25 мм, сіро-жовта з червоним
відтінком і поздовжньою смугою на спині; голова і
щиток бурі.
Лялечка 18-20 мм, жовто-коричнева з чотирма
гачкоподібними шпичками.

71.

Біологія розвитку
Зимують гусениці в стеблах пошкоджених рослин,
у середині травня – на початку червня
заляльковуються. Літ метеликів збігається в часі з
початком викидання волотей кукурудзою. Самиці
відкладають яйця, розміщуючи їх купками по 15-20
штук, з нижнього боку листка; стадія яйця триває від
3 до 14 діб. Гусениці розселяються по рослині й у
захищених місцях (у пазухах листка, під
обгортками качана тощо), вгризаються в середину
стебла, де живляться. Закінчивши живлення, вони
залишаються в пошкодженому стеблі на зимівлю. На
півдні частина гусениць першого покоління відразу
заляльковується, і в серпні – вересні розвивається
друге покоління. Дві генерації впродовж року.

72. Система захисту

• Знищення бур’янів, які мають товсте стебло
• Своєчасний збір кукурудзи
• Комбайн налаштувати на максимально
низький зріз
• Обов’язкова зяблева оранка із попереднім
боронуванням
Рекомендовані інсектециди
• Залп, Нокаут, Нурел Д, Фосорган, Фосорган
Дуо, Кайзо, в. е., Децис ф–Люкс, к. е., Карате
Зеон 050 CS, м. к. с., Кораген 20.

73. Родина вогнівки – Pyraustidae Лучний метелик – Margaritia sticticalis L.

74.

75.

Поширений повсюдно. Гусениця багатоїдна, пошкоджує
рослини з 35 родин.
Метелик розміром 18-27 мм. Передні крила світлокоричневі з жовтувато- бурим рисунком.
Яйце 0,8-1 мм, плоскоовальне, бруднувато-білі.
Гусениця першого віку прозоро- або жовто-зелена,
в
подальшому забарвлення змінюється від світло до
темно-зеленого. По боках тіла блискучі жовті лінії, на
спині дві жовті смуги.
Лялечка солом’яно-жовта або світло-коричнева, 10-12 мм
завдовжки, знаходиться в щільному шовковистому
циліндричному коконі, який розмішений вертикально у
верхньому шарі ґрунту. Зовні кокон обліплений
грудочками ґрунту, зверху має шовковистий отвір для
виходу метелика.
В Україні розвивається два покоління і одне
факультативне, на півдні буває три покоління.

76.

Зимують діапаузні гусениці останнього покоління
в коконах. Навесні при прогріванні ґрунту на глибині
залягання коконів до 12 ºС вони заляльковуються, а на
початку травня за середньодобової температури повітря
15-17 °С починається виліт метеликів. Літ триває один-два
місяці. Метелики потребують додаткового живлення
нектаром квіток або краплиннорідкою вологою.
Максимальна плодючість самиць – 800, середня – 120
яєць. Самиці відкладають яйця упродовж 5-15 діб.
Ембріональний розвиток триває від 2 до 15 діб.
Закінчивши живлення, гусениці заглиблюються у
поверхневий шар грунту, де сплітають вертикальний
кокон і в ньому заляльковуються. Метелики другого
покоління літають наприкінці червня – в липні. За
сприятливих погодних умов вони відкладають яйця, у липні
– серпні розвиваються гусениці, які зимують.

77. Система захисту

• Зяблева оранка площ біля полів. Передпосівна обробка
насіннєвого матеріалу.
• Проведення посіву в оптимальні строки з
використанням мінеральних добрив
• Застосування влітку для обробки посівів стрілчастого і
плоскорезного культиватора.
• Прибирання врожаю повинна проводитися тільки на
низькому зрізі.
• Випуск трихограми.
• Повне видалення пожнивних залишків з поля.
• Дискування.
• Глибока заблевая оранка.
• в період розвитку гусениць за наявності на посівах 5-10,
а в другій половині вегетації більше 10-20 гусениць на
1 м2 – обприскування посівів інсектицидами (Децис,
Децис Профі, Протеус, Актелік, Карате Зеон, Нурел,
Арріво, БІ-58 новий тощо).