Військово-патріотичне виховання

1.

Військово-патріотичне виховання –
складова національно-патріотичного
виховання молоді. Система світової
колективної безпеки. Поняття
національної безпеки держави
(України).
Поняття «гібридна війна».Національні
інтереси України та загрози
національній безпеці.

2.

Військово-патріотичне виховання — один із
напрямів патріотичного виховання молоді.
Складовою системи національного виховання є військовопатріотичне, що передбачає формування високого ідеалу
служіння народові, готовність до трудового та героїчного
подвигу в ім’я процвітання Української держави. Воно
покликане виховувати громадянина-патріота, усвідомлення
громадянського обов’язку, готовність у будь-який час стати на
захист Батьківщини, оволодівати військовими і військовотехнічними
знаннями,
спонукати
до
фізичного
самовдосконалення, а також вивчати бойові традиції та
героїчні сторінки історії українського народу, його Збройних
сил.

3.

Система світової колективної
безпеки.
Система колективних дій держав і товариств з метою
захисту від внутрішніх і зовнішніх загроз.
Створення системи колективної безпеки передбачає
реалізацію комплексу заходів політичного, економічного,
правового характеру, а також військово-організаційними
заходами, спрямованих на відсіч агресії.

4.

Найбільші військові блоки, одним з принципів яких
є колективна безпека:
НАТО (Північноатлантичний альянс)
• УНАСУР (Союз південноамериканських націй)
• ШОС (Шанха́йська організа́ція співробі́тництва)
• ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку)
• АС (Африканський Союз)

5.

Це захищеність державного суверенітету,
територіальної цілісності, демократичного
конституційного ладу та інших національних інтересів
України від реальних та потенційних загроз.
Правову основу державної політики у сферах
національної безпеки і оборони становлять Конституція
України, закон «Про національну безпеку України» від
21.06.2018 року та інші закони України, міжнародні
договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною
Радою України, а також видані на виконання Конституції
та законів України інші нормативно-правові акти.

6.

Основними принципами національної
безпеки є:
пріоритет прав і свобод людини та громадянина й
верховенство права;
пріоритет договірних (мирних) засобів у розв’язанні
конфліктів;
своєчасність заходів захисту національних інтересів від
реальних потенційних загроз;
розмежування повноважень і взаємодія органів влади
задля національної безпеки;
демократичний громадський контроль і нагляд за
Воєнною організацією держави та іншими структурами в
системі національної безпеки;
використання в інтересах України міждержавних систем
та механізмів міжнародної колективної безпеки

7.

людина
і громадянин —
їхні
конституційні
права і свободи;
держава—
її конституційни
й лад,
суверенітет,
територіальна
цілісність і
недоторканність.
суспільство — його
духовні, моральноетичні, культурні,
історичні,
інтелектуальні та
матеріальні
цінності,
інформаційне і
навколишнє
природне
середовище і
природні ресурси;

8.

Президент України;
Верховна Рада України;
Кабінет Міністрів України;
Рада національної безпеки і оборони України;
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
Національний банк України;
Суди загальної юрисдикції;
Прокуратура України;
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого
самоврядування;
Збройні Сили України,Служба безпеки України,Служба
зовнішньої розвідки України, Державна прикордонна служба
України та інші військові формування, утворені відповідно до
законів України;
Громадяни України, об'єднання громадян.
Національне антикорупційне бюро України

9.

традиційно розуміють такі військові дії,які є неоголошеними і під час
яких протилежна сторона атакує державні структури, регулярну
армію та інші основні інститути противника за допомогою місцевих
бунтівників і сепаратистів, підтримуваних зброєю і фінансами з-за
кордону та деякими внутрішніми структурами, олігархами.,
організованою злочинністю, кіберзлочинністю, націоналістичними та
іншими організаціями. Як свідчить практика,такі війни ведуться не
лише за певні території,а й за вплив на свідомість людей.

10.

11.

12.

державний суверенітет і територіальна цілісність,
демократичний конституційний лад, недопущення
втручання у внутрішні справи України;
сталий розвиток національної економіки,
громадянського суспільства і держави для забезпечення
зростання рівня та якості життя населення
інтеграція України в європейський політичний,
економічний, безпековий, правовий простір, набуття
членства в Європейському Союзі та в Організації
Північноатлантичного договору, розвиток рівноправних
взаємовигідних відносин з іншими державами.