Літературні жанри та стилі. Перехідні явища в літературі

1.

ЛІТЕРАТУРНІ ЖАНРИ ТА
СТИЛІ. ПЕРЕХІДНІ
ЯВИЩА В ЛІТЕРАТУРІ

2.

3.

4.

•ЯКІ ФУНКЦІЇ
ВИКОНУЄ
ЛІТЕРАТУРА?
•ЗАВДЯКИ ЧОМУ
ПІД ЧАС ЧИТАННЯ
ВІДБУВАЄТЬСЯ
ПРОЦЕС РОЗВИТКУ
ОСОБИСТОСТІ?

5.

Книги
Переваги
Висновки:
Недоліки
Телебачення
Переваги
Висновки:
Недоліки

6.

Книги
Переваги
Висновки:
Недоліки
Інтернет
Переваги
Висновки:
Недоліки

7.

8.

9.

• СТИЛЬ (ВІД ЛАТ. STYLUS – ПАЛИЧКА ДЛЯ ПИСЬМА, СТЕБЛО)
У ЗАГАЛЬНОМУ ЗНАЧЕННІ СУКУПНІСТЬ ХАРАКТЕРНИХ ОЗНАК,
ОСОБЛИВОСТЕЙ, ВЛАСТИВИХ ЧОМУ-НЕБУДЬ. У ВУЖЧОМУ
ЗНАЧЕННІ – СУКУПНІСТЬ ХАРАКТЕРНИХ РИС ЛІТЕРАТУРИ АБО
МИСТЕЦТВА ПЕВНОЇ ЕПОХИ, А ТАКОЖ СУКУПНІСТЬ ОЗНАК, ЯКІ
ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ МИСТЕЦТВО ПЕВНОГО НАРОДУ, КРАЇНИ
СТИЛЬ ДОБИ – СУКУПНІСТЬ ОЗНАК, ХАРАКТЕРНИХ ДЛЯ ПЕВНОГО
ЧАСУ
В ЛІТЕРАТУРІ СТИЛЬ – СУКУПНІСТЬ ПРИЙОМІВ У ВИКОРИСТАННІ
ЗАСОБІВ МОВИ, ПРИТАМАННИХ ПЕВНІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ ШКОЛІ,
ВЛАСТИВИХ ЯКОМУСЬ ПИСЬМЕННИКОВІ (АВТОРСЬКИЙ СТИЛЬ),
АБО ЛІТЕРАТУРНОМУ ТВОРУ, ЛІТЕРАТУРНОМУ НАПРЯМУ, ЖАНРУ

10.

11.

12.

Античність
Прославлення людини-борця,
людини-героя
Язичеська віра
Пояснення явищ, подій і
світу через міфи
Поклоніння красі людського
тіла, природі
Утвердження єдності особистості і
суспільства
Гармонія внутрішнього світу
Гомер, Сапфо, Анакреонт, Есхіл, Геродот, Софокл, Евріпід, Аристофан, Плутарх,
Овідій, Вергілій, Горацій, Сенека

13.

Середньовіччя
Земне життя коротке,
загробне - вічне
Осуд думки, сумнівів, знання,
краси тілесної і плотських радощів
Проповідування аскетизму,
жертовності
Земні страждання – шлях до
вічного блаженства
Ідея безмежної віри в
Бога
Утвердження гуманізму, співчуття,
милосердя, жалості до принижених і
знедолених
Героїчний епос («Пісня про Роланда», «Пісня про мого Сида», «Пісня про Нібелунгів»);
церковна література;
лицарська (куртуазна) література (вірші трубадурів, міннезінгерів, поезія Ф.Війона; «Тристан та
Ізольда»)
Данте Аліг’єрі «Божественна комедія»

14.

Відродження
Світ не потребує ніякого
потойбічного пояснення
Людина – «вінець природи»
Людина спроможна пізнати
природу і створити гармонійне
суспільство
Герой – особистість, вільна у
своїх проявах
Кохання як інтимне почуття –
одна з вищих людських
цінностей
Любов до життя у всіх його проявах
Дж.Боккаччо «Декамерон», Ф.Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель», Сервантес «Дон Кіхот»;
Ф.Петрарка, В.Шекспір

15.

Бароко
Життя сповнене трагедій
Світ дисгармонійний
Герой – бунтівник, що шукає
себе в дисгармонійному світі
Буття людини даремне
Сумніви щодо можливостей
людини
Приреченість боротьби зі злом
Д.Мільтон, Лопе де Вега, Кальдерон

16.

Класицизм
Культ розуму
Зображення типового
Характери статичні й
однозначні
Суворий поділ на жанри
високі і низькі
Герой – громадянин, патріот,
нерозривно пов'язаний з суспільством
Імена та прізвища, що говорять
Чистота мови
Чітке авторське ставлення
до того, що зображується
Дотримання трьох єдностей
(місця, часу, дії)
Ясність думки і стрункість
композиції
Лафонтен, М.Ломоносов, Г.Державін, Н.Буало, П.Корнель, Ж.-Б.Мольєр

17.

ТВОРЧА РОБОТА
• АХІЛЛЕСОВА П'ЯТА; ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ; ЯБЛУКО РОЗБРАТУ
• ТИ НАЗАВЖДИ БЕРЕШ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ТИХ, КОГО ПРИРУЧИВ
• ВАРТО СУДИТИ НЕ ЗА СЛОВАМИ, А ЗА СПРАВАМИ
• НІЩО НЕ ВАРТУЄ НАМ ТАК ДЕШЕВО Й НЕ ЦІНУЄТЬСЯ ТАК ДОРОГО, ЯК ВВІЧЛИВІСТЬ
• ПОХВАЛА ТІЛЬКИ ТОДІ ГАРНА, КОЛИ ГАРНИЙ ТОЙ, ХТО ХВАЛИТЬ
• СТАРАННІСТЬ – ЗАПОРУКА УСПІХУ
• СЕНС ЖИТТЯ В ТОМУ, ЩОБ ДОСЯГТИ ДОСКОНАЛОСТІ Й РОЗПОВІСТИ ПРО ЦЕ ІНШИМ
• КОЛИ ЗНАЄШ, ЩО РОБИШ, ЗАВЖДИ ВИХОДИТЬ