Похожие презентации:
Пісні літературного походження, їх значення в художній культурі
1.
Виконала студенткагрупи СО(І)-41
Савіцька Ольга
2.
3.
4.
5.
6.
7.
• До XVII ст., коли література розвивалась як церковнорелігійна, її зв’язок із фольклором був практичноодноспрямованим. Усна народна творчість впливала на
розвиток літературного письменства від початків його
зародження.
• Фольклор як витворена віками система народних
уявлень і текстів, навпаки, дуже важко піддавався
літературним впливам. Усна народна творчість, в основі
якої лежали язичницькі культури, не могла мати нічого
спільного з християнською літературою, що різко
відрізнялася ідейно і тематично.
8.
Однак у XVII ст., коли в літературі чітко окреслюєтьсясвітська тематика ,
яка поступово відокремлюється в окрему вітку
письменства, починається зворотний вплив — літератури на
усну народну творчість.
Найбільше така взаємодія виявилась у побутуванні серед
народу літературних текстів з усіма атрибутами фольклорних
(анонімність, варіативність та ін.).
Передусім це стосується пісень, хоча народом
запозичувалися й тексти інших жанрів,
зокрема байки, притчі, приповідки,
афористичні вислови та інше.
9.
10.
11.
12.
• У нашого народу завжди були патріоти, готові навеликі жертви заради Батьківщини. Саме такими
були СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ!!!
• Вони були не лише вправними воїнами, а й
талановитими митцями. Їх авторству належить
багато пісень, названих СТРІЛЕЦЬКИМИ.
• Ці пісні підтримували дух оборонців рідної землі,
їхню віру в перемогу СВОБОДИ та
СПРАВЕДЛИВОСТІ.
13.
«Ой у лузічервона калина
похилилася»
14.
Стріле́цькі пісні́ — пісні, створені в легіоні Українських січових стрільців 1914—1918 під час національно-визвольної боротьби (маршово-бойові, жалобні, любовні
й жартівливі). Головні творці стрілецьких пісень: М. Гайворонський, капельмайстер
оркестри УСС, Р. Купчинський і Л. Лепкий. Стрілецькі пісні є в хорових і сольних
обробках низки українських композиторів.
• Ой у лузі червона калина — гімн Січових стрільців.
• Чуєш, брате мій (Журавлі)
• Ой на горі на Маківці
• Заквітчали дівчатонька
• Йде січове військо
• Не сміє бути в нас страху — також пластунська пісня,
гімн «Ордену Залізної Остроги».
• Чи то буря, чи то грім
• Мав я раз дівчиноньку, чепурненьку
• При каноні стояв
15.
16.
• Українські січові стрільці (УСС) –єдине українське національне
військове формування в складі
австро-угорської армії,
сформоване з добровольців.
• Загони січових стрільців було
створено на початку Першої
світової війни (1914) у Галичині,
територія якої на той час
перебувала у складі АвстроУгорської імперії.
17.
Українські січові стрільці• Січові стрільці, серед яких було
багато інтелігентних, освічених
людей, зі зброєю в руках
боролися за незалежність
України!!!
• У вільні хвилини вони
створювали пісні, що виражали
думки й почуття справжніх
мужніх воїнів, захисників рідної
землі!!!!
18.
• Пісні українських січових стрільців – різновидукраїнських народних козацьких пісень
патріотичного звучання, виникнення і розвиток
яких пов'язані з історією січового стрілецтва.
• За жанровими ознаками і системою образів вони
майже ідентичні козацьким пісням.
• Відмінність зумовили лише часові межі появи
цих пісень.
• Часова відстань між ними майже три століття –
це внесло певні зміни в тематику, ідейні мотиви
та мелодику пісень.
19.
Образ калини – калина є символомУкраїни, її боротьби за незалежність, що
окроплена краплями крові її героївзахисників.
20.
• Пам’ять про Українських січових стрільців і досіжива в українському народі. Їх традиції, їх
бойовий дух і зараз допомагає в боротьбі за
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ!!!!
• Однією з найпопулярніших серед січових
стрільців була пісня «Ой у лузі червона калина
похилилася».
• Згодом вона стала гімном Українських січових
стрільців.
• Ця пісні і зараз є символом та оберегом наших
мужніх воїнів, наших захисників
21.
• Музику фахівці вважаютьнародною, а слова писали
незалежно один від одного Степан
Чарнецький та Григорій Трух.
• Спочатку режисер Степан
Чарнецький до п'єси «Сонце
Руїни», яку він ставив у театрі,
переробив народну пісню
«Розлилися круті бережечки». У цій
пісні були такі слова «Ой у лузі
червона калина похилилася…».
• Пісня швидко набула популярності.
Степан Чарнецький
22.
• Пізніше, серпневим ранком 1914року Григорій Трух почув цю пісню
від сусіда у строю, який наспівував її.
Григорію дуже сподобалася ця пісня,
адже вона так живо та правдиво
промовляла всю стрілецьку ідею!!!
• Мужній захисник мимоволі
повторював слова пісні і наступного
дня на світ з'явилися три нові строфи
нової пісні!!!
Григорій Трух
23.
«Ой у лузі червонакалина похилилася»
• Автори: Степан Чарнецький та
Григорій Трух.
• Рік написання 1914
• Жанр твору: гімн Українських січових
стрільців.
• Тема: зображення суму України за
синами-українцями, які потерпають
у неволі; битва січовиків із ворогом
за визволення полонених.
24.
• Вся пісня пройнята духом зростання назахідноукраїнських землях національновизвольних прагнень народу.
• Пісня уславлює СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, які в
складі австро-угорської армії, а після
утворення ЗУНР – як національна
українська армія, вели збройну боротьбу
проти царськи та польсько-шляхецьких
військ
25.
• Ідея: уславлення мужності, відваги січовихстрільців — оборонців України.
• Основна думка: єдність, мужність,
волелюбність, вміння захищати рідний
край, прийти на допомогу браттям, які
перебувають у небезпеці — ось основні
риси захисників України.
• Провідний мотив – любов до Батьківщини.
• Настрій пісні – переможний, упевнений у
правоті визвольного походу.
26.
Художні засоби• Рефрени (повтори): «А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо»
• метафора: «Україна зажурилася»
• звертання: « червона калино», «славна Україно»
• епітети: «кривий тан», «московські кайдани»,
«золотистий лан», «буйнесенький вітер»
• риторичні оклики:
«А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!»
«То прославить по всій Україні січових стрільців!»
27.
Таким чином, пісням літературного походження властивийавторський стиль, причому кожна окрема пісня чи група пісень
• Таким чином, пісням літературного походження властивий авторський
одного автора відрізняється
стильовими
ознаками
від
інших
стиль, причому
кожна окрема пісня
чи група пісень
одного
авторапісень
Висновок
відрізняється стильовими ознаками від інших пісень цього жанрового
різновиду.Але
Але попри
ці відмінності
пісні літературного
походження
цього жанрового різновиду.
попри
ці відмінності
пісні
мають дуже багато рис, спільних із народними піснями (в іншому
випадку вони не поширюються серед народу).
літературного походження
мають дуже багато рис, спільних із
• Пісні літературного походження — це так звані фольклоризовані
твори, тобто ті,
які настільки вони
близькі зане
світоглядними
позиціями і засеред
народними піснями (в іншому
випадку
поширюються
поетикою до народної
творчості, що пережили
не одне «покоління на
всіх просторах України і навіть поза її межами. Так сталося із
народу).
славнозвісною піснею С. Руданського «Повій, вітре, на Вкраїну», з
глибоко ліричною піснею Л. Глібова «Стоїть гора високая». Чимало
пісень на тексти Т. Шевченка, І. Франка, драматургів М. Старицького,
Пісні літературного
—стали
це так
звані фольклоризовані
твори,
тобто ті, які
М.походження
Кропивницького
народними
піснями. Майже всі пісні
з п’єси
І. Котляревськогопозиціями
«Наталка Полтавка»
співаютьдо
в народі,
і далеко
не
настільки близькі за світоглядними
за поетикою
народної
творчості,
що
всі знають, хто їхній автор. А йі справді,
хто? Хіба названі
і неназвані
поети не перебували
під впливом
традиційної
народної
пісенності,
пережили не одне «покоління
на всіх просторах
України
і навіть
поза
її межами. Так
коли компонували свої твори? Іноді не можна навіть з упевненістю
сталося із славнозвісною
піснею
С. Руданського
«Повій,
вітре,
на Вкраїну»,
відділити
«фольклоризовані
пісні»
від власне
фольклорних.
Адже з глибоко
балада«Стоїть
«Ой не ходи,
Грицю»
відомаЧимало
всім як народна
вона Т.
ліричною піснею Л. Глібова
гора
високая».
пісеньпісня,
на тексти
звучить і в одноіменній драмі М. Старицького, але знаходиться все
Шевченка, І. Франка, драматургів
М. Старицького,
М. Кропивницького
більше підтверджень
того, що авторкою
балади була Марія стали
Чурай. народними
піснями. Майже всі пісні з п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка» співають в
народі, і далеко не всі знають, хто їхній автор. А й справді, хто? Хіба названі і неназвані
поети не перебували під впливом традиційної народної пісенності, коли компонували
свої твори? Іноді не можна навіть з упевненістю відділити «фольклоризовані пісні» від
власне фольклорних. Адже балада «Ой не ходи, Грицю» відома всім як народна пісня,
вона звучить і в одноіменній драмі М. Старицького, але знаходиться все більше
підтверджень того, що авторкою балади була Марія Чурай.
28.
Тематичний спектр та емоційна тональність пісеньТематичний
спектрпоходження
та емоційнадуже
тональність
літературного
широкі,пісень
але
літературного
широкі,лірики.
але більшість
з них
більшість зпоходження
них тяжіє додуже
романсової
Ця
тяжіє
до романсової
Ця риса
характерна
і для
риса
характерна лірики.
і для частини
творів,
укладених
частини
творів,
укладених
якзнаними
відомими,
так літературного
і мало
якспектр
відомими,
так і мало
авторами,
щознаними
• Тематичний
та емоційна
тональність
пісень
авторами,
переважно
у загонах
січових
переважно
воювали
увоювали
загонахз січових
стрільців.
походження
дужещо
широкі,
але більшість
них
тяжіє
до
романсової
Лейтмотивом
такої
пісенності
є укладених
мобілізуючіяк
лірики. стрільців.
Ця риса
характерна
і для
частини
творів,
Лейтмотивом
такої
пісенності
є мобілізуючі
маршові
заклики
до боротьби
й звитяг,
уславлення
героїзму
відомими,
так
і мало
знаними
що
переважно
воювали
маршові
заклики
доавторами,
боротьби
й звитяг,
у загонах
січових
стрільців.
Лейтмотивом
такої
є
борців,
туга
за рідним
краєм.
уславлення
героїзму
борців, туга
за пісенності
рідним краєм.
мобілізуючі
маршові за
заклики
до боротьби
й звитяг,
уславлення
Авторськими
походженням
булибули
патріотичні
пісні, яким
Авторськими
за походженням
й патріотичні
героїзму
борців, піднестися
туга за рідним
краєм.
судилося
до
загальнонародних
духовних
пісні, яким судилося піднестися до
• Авторськими
за походженням
були
й патріотичні
пісні, яким
надбань,
набути значення
гімнів.
загальнонародних
духовних
надбань, набути
судилося піднестися
загальнонародних духовних надбань,
значення до
гімнів.
набути значення гімнів.
29.
ДякуюУвагу!!!
Дякую
заза
Увагу!!!