Тема 2. Господарський устрій Стародавнього світу. Части 1. Природа та еволюція господарства общинного суспільства

1. ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ фундаментальний курс для фахових економістів

©Колядич О.І.
ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ
фундаментальний курс для
фахових економістів
economic history
1

2. Природа та еволюція господарства общинного суспільства

Тема 2. Господарський устрій
Стародавнього світу
1 частина
Природа та еволюція
господарства
общинного
суспільства
primitive society
2

3. План лекції

1. Загальна характеристика первісного
суспільства
2. Типи господарства первісного суспільства
3. Форми і принципи організаційногосподарських відносин первісного
суспільства
3

4.

№
Джерело
1.
Кабо В.Р. Первобытная
2.
Кулишер И.М. История
доземледельческая
община.– М., 1986.
Проблематика
Аналіз приватної господарської
діяльності. Формування виробничих
господарських одиниць у вигляді
доземлеробської общини.
Розгляд первісного періоду
экономического быта
розвитку натурального
Западной Европы. 9-е изд. – виробництва. Теорія Бюхера
Т. 1-2.
3.
Поланьи К. Великая
Порівняльний аналіз ринкової та
доіндустріальної систем
суспільства.
4.
Хикс Дж. Теория
Розгляд звичаїв, традицій та
наказів в господарському житті
общини, як способу його
регулювання
трансформация:
политические и
экономические истоки
нашего времени. – СПб.,
2002.
экономической истории. –
М., 2003 .
4

5. Що являє собою первісне суспільство? В чому його відмінність від сучасного суспільства?

5

6. 1. Загальна характеристика первісного суспільства

Період розвитку
від появи першої людини (2,5-3
Визначення
відмінне від природи цілісне
Особливості
млн. років тому)
до виникнення перших
протодержавних утворень (5-1
тис. до н.е).
утворення, сукупність історично
сформованих способів і форм
взаємодії, об’єднання та
взаємозалежності людей.
вплив природного середовища
(клімату, рослинного та
тваринного світу)
6

7.

Головна відмінність сучасного
суспільства від первісного
Первісне суспільство
Існує як цілісність ,
відсутня диференціація
складових елементів
Сучасне суспільство
Існує як цілісність
яка має певну
структуру побуту:
- економічну
- політичну
- соціальну
- духовно культурна
7

8. Поняття первісного господарства та господарської діяльності

Первісне господарство – історична форма
життєзабезпечення людини шляхом привласнення
матеріальних благ та подальшим їх створенням
на основі функціонування автономних
господарських одиниць
8

9. Первісне господарство - система взаємодії господарюючих суб’єктів і груп на основі взаємного забезпечення

Діяльність людини
Природне середовище
Елементи
первісного
суспільства
Матеріал і техніка
виготовлення знарядь
праці
Форми суспільної взаємодії
(кровно-родинні, сімейні,
общинні)
9

10. Археологічна періодизація первісного суспільства (в залежності від матеріалу виготовлення знарядь праці) Стадії: Кам’яний вік

(3 млн. років тому – кінець ІІІ тисячоліття до
н.е.) – хронологічно співпадає з первісним суспільством:
- Палеоліт (давній кам’яний вік) – (3 млн. років тому – 12 тис. р. до н.е.);
- Мезоліт (середній кам’яний вік) – (12 – 8 тисяч років до н.е.); ;
- Неоліт (новий кам’яний вік) – (8 – 3 тисяч років до н.е.).
Бронзовий вік (кінець ІІІ тисячоліття – І тисячоліття до н.е.)
Залізний вік (І тисячоліття до н.е.).
10

11.

2. Типи господарства первісного суспільства
ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧУВАЛЬНЕ
ПРЕСТИЖНЕ
Типи
господарства
первісного
суспільства
ПРИВЛАСНЮВАЛЬНЕ
ВІДТВОРЮВАЛЬНЕ
11

12.

Характеристика типів господарства
Привласнювальне
Виробничо-відтворювальне
- мисливсько-збиральницька
та рибальська діяльність
- землеробсько-тваринницька
діяльність
- природне середовище як
джерело задоволення потреб
-праця людини як джерело
заохочування потреб
- рухомий спосіб життя
- осілий спосіб життя
12

13.

Характеристика типів господарства
ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧУВАЛЬНЕ
ПРЕСТИЖНЕ
- Створення фізіологічно
необхідного продукту
-Створення надлишкового
продукту
- Реципрокний розподіл
-Редистрибутивний розподіл
- Колективна власність
- Дуалізм власності
13

14. Характеристика господарства в палеоліті:

Основний тип господарства: привласнювальний;
Основний вид діяльності: мисливство (загінний спосіб);
Допоміжні види діяльності: збиральництво,
мисливство;
Перша криза: криза мисливства;
Перша революція в господарстві: палеолітична
революція;
Ґенеза структури суспільства: зародження родової
общини та сім’ї.
14

15. Характерні риси господарства в мезоліті:

Зміна природно-кліматичних умов (відступ
на північ льодовика);
Перехід від кочового до осілого способу
життя;
Перехід до мікролітичної техніки обробки
каменю;
Перехід до індивідуального полювання.
15

16. Неолітична революція (12-10- тис. до н.е.)

- зумовила зародження виробничо -
відтворювального господарства і ознаменувала
перехід:
від кочового до осілого господарювання;
від мисливства до тваринництва;
від збиральництва до землеробства
16

17. Вплив неолітичної революції на розвиток господарства

Становлення відтворювальної діяльності з елементами
спеціалізації;
Виробництво та накопичення надлишкового продукту;
Розвиток спеціалізованих форм господарчої діяльності:
землеробство
скотарство
ранні форми ремесла і обміну
Формування нових видів суспільної діяльності,
пов’язаних з господарською діяльності людини
(система вірувань, норм, традицій, культура)
17

18. 3. Форми і принципи організаційно-господарських відносин

3. Форми і принципи організаційногосподарських відносин
Община як суспільство-господарський
феномен
Община – форма соціальної організації,
що виникає на основі кровно - родинних
зв’язків, спільному проживанні та веденні
господарства.
18

19. Стадії розвитку історичних типів общин

- Протообщина (первісне людське стадо);
- Ранньопервісна (заснована на кровнородинних зв’язках);
- Пізньопервісна (заснована на
територіальних чи господарчих відносинах
і зв’язках).
19

20. М.І. Зібер про общинну організацію первісного суспільства

В роботі “Нариси первісної економічної культури“
(1883р.) М. Зібер розкрив значення общинних форм
господарства в первісному суспільстві.
- общинні форми господарства представляють універсальні
форми економічної діяльності на ранніх стадіях розквіту
людства;
- община (як цілісність) виступає господарською одиницею
первісного суспільства;
- в первісній общині відсутня диференціація політичних і
господарських функцій;
- наявність общинної форми власності, спільна праця і
зрівняльний розподіл продуктів;
- даробмін як один з перших інститутів обміну первісного
суспільства.
20

21. Явища і процеси господарського життя первісної общини

первісні форми кооперації та спеціалізації;
внутрішньо общинний та міжобщинний
поділ праці;
первісні форми обміну. Дарообмін;
відносини реципрокності та редистрибуції .
21

22. Відносини власності та розподіл продукту у ранньому первісному суспільстві

Повна власність на предмети споживання
за умови приналежності до громади
Вільний доступ до фонду споживання
кожного члена громади
Табуювання накопичення благ
Нерозривність процесів споживання та
розподілу

23. Кусень м’яса та перша норма поведінки в історії людства

1-ше завдання: поясніть етимологію
слова “кусень”.
2-ге завдання: Якою є перша в історії
людства норма поведінки пов’язана зі
споживанням-розподілом?
3-тє завдання: Поясніть існування у
ранньому первісному суспільстві
“апропріації”, або законної крадіжки.
Завдання до семінару
23

24.

ДАРООБМІН
Причини виникнення
• Руйнування праобщини та
утвердження роду
• Табуювання статевих
відносин між членами
одного роду
• Утворення дуально-родової
організації
• Затвердження практики
обміну дарами між
чоловіками та жінками
різних родів
Суть
створення нових або
підтримка існуючих
соціальних зв'язків між
індивідами або групами
індивідів.
Цінність дару полягала не в
самій речі, а у зв'язку, який
встановлювався в результаті
дарування.
Дарообмін виступає
значним стимулом до праці

25. Реципрокність - основний принцип дарообміну

Реципрокність, або взаємність, припускає передачу продуктів або
речей в дар, в результаті чого регульований соціальними нормами
дарообмін стає основним розподільним механізмом спільноти.
Реципрокний обмін мотивований комбінацією двох
протилежних принципів: альтруїзму і ринку, оскільки, з одного
боку, не передбачає вигоду, а з іншого боку, намагається
дотримати певний баланс інтересів.
Під реципрокним обміном працею розуміються такі
трансакції, в ході яких економічні суб'єкти обмінюються
працею на основі неринкового принципу
Реципрокність як тип соціальної інтеграції протистоїть і ринку, і
плану, представляючи собою субстантивну економіку, регульовану
традиціями і звичаями і спрямовану на виживання спільноти як
цілого.

26. Багатство у престижній економіці первісного суспільства

Багатство людини вимірюється частотою дарувань, а
відповідно і числом партнерів.
Участь у дарообміні приносить людям престиж.
Чим більше вона дарує, тим більш вона щедра, тим
більшою повагою вона користується.
Якщо людина отримує дорогий дар, то це підвищує її
статус, бо є показником, що її високо цінують.
Отримані в обмін речі були краще відданих в дар
тільки тому, що були зроблені в іншій місцевості та
ставали елементом престижу.

27.

З виникненням престижної економіки у
багатьох народів зовсім чітко виділилася
особлива категорія об'єктів, які циркулювали в
основному лише по її каналах.
Ці об'єкти були престижними цінностями,
становили престижне багатство.
Серед цих цінностей виділяються ті, які були
названі етнографами примітивними грошима.
В такій якості могли виступати раковини, пір'я певних
птахів, мідні пластини, свині, велика рогата худоба і
т.п.
По мірі розвитку товарообміну з'явилася
потреба у загальному еквіваленті, роль якого
почали виконувати примітивні гроші.

28. Криза колективних відносин та власності

Втрата «престижем» ролі забезпечення успішного
розвиток суспільного виробництва.
Зміна колективно-солідарного розподілу –
розподілом за працею
Суть переходу до розподілу за працею полягав в тому, що людина не
була більше зобов'язана ділитися з іншими членами громади. Все що
надавалося іншим, підлягало відшкодуванню.
В результаті все більша частина надлишкового продукту,
створеного в кожному роді, стала переходити у формі дару до
інших родів.
Відбувається встановлення редистрибутивної системи

29. Редистрибутивна система у пізньому первісному суспільстві

У пізньому первісному суспільстві виникає престижна
економіка (її основа - концентрація продукту в руках
окремих осіб).
Для учасників дарообміну, важливим стало не надання
продукту всередині громади, а його отримання.
Людина, що претендувала на престиж і лідерство - добувала
більше інших в межах однієї громади. ЇЇ мета - вихід за межі
общини, оскільки у зовнішніх системах не існувало
зобов’язання ділитися зі слабкими виробниками.
Дарообмін за межами роду не передбачав охоплення всіх
його членів, а також рівноцінного відшкодування. Таким
чином відбувалося накопичення продукту у однієї особи, яка
згодом утворює розподільчий (редистрибутивний) центр.

30.

Дякую за увагу та
активність!
30