Суспільний устрій та господарське життя Київської держави наприкінці Х – у першій половині ХІ ст

1. Суспільний устрій та господарське життя Київської держави наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.

Голуб Катерина Олександрівна,
учитель історії Матусівського навчальновиховного комплексу
“Дошкільний навчальний заклад –
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2”
Шполянської районної ради
Черкаської області

2. План

1. Суспільство.
Влада князя.
2. “Руська правда”.
3. Місто та село.
4. Сільське
господарство,
ремесло і
торгівля.

3. Суспільство

• Усе
населення
Київської
Русі
поділялося
на дві великі
групи: вільне
населення
та
- залежне
населення.

4. Суспільство

Вільне населення поділялося на
привілейоване та непривілейоване
населення.
Привілейоване населення:
• Князі;
• Бояри;
• Дружинники;
• Духовенство.
Непривілейоване
населення:
• Міщани;
• Селяни-смерди;
• Наймити;
• Ізгої.

5. Суспільство

- Селяни потрапляють у залежність від
землевласників, що зумовлює формування
нової системи податків і повинностей.
- У другій половині Х ст. полюддя
перетворюється на особливий податок для
київського князя.
- На користь держави збирається податок з
окремого господарства – “диму”.
- Пізніше виникає поземельний податок – від
плуга чи рала.
- Податки виплачувалися як в натуральній
формі, так і в грошовій.
- До повинностей належали “повоз” – надання
коней і транспорту для потреб князя чи його
адміністрації, а також будівництво міст і
зведення укріплень.

6. Влада князя

Великий князь Київської Русі
Керував
державою
Керував
військом
Призначав
чиновників
Брав активну
участь у
розробці
законів і судах
Представляв
державу на
міжнародній
арені
Спирався у своєму управлінні на раду старійшин ( Князівську раду )
Діяльність
великого
спрямовувалася
на
єдиновладдя
(одноосібної
централізацію державию
князя
зміцнення
влади)
та

7. Система державної влади в Київській Русі

Великий князь
Рада старійшин
( пізніше Княжа рада )
Удільні князі
Тисяцькі
Сотники, десятники, тіуни
Дружинники
Тільки член роду
Рюриковичів
Досвідченні дружинники,бояри,
єпископи
Підлеглі київського князя,
представники князя у містах
Керували ополченням під час
війни
Представники київського князя,
виконували військово –
адміністративні, судові функції і
збір податків
Постійне військо князя, яке
він утримував,забезпечував
зброєю, кіньми, одягом

8. Принцип престолонаслідування у Київській державі, що діяв до 1054 р.

Батько
Київське князівство
Старший син
Син
Переяславське князівство
Молодший син
Чернігівське князівство

9. Принцип престолонаслідування у Київській державі, введений Ярославом Мудрим

Батько
Старший син
Середній син
Молодший син

10. “Руська правда”

Виданий Ярославом Мудрим
збірник законів, названий
«Руською Правдою», був
першим літописним
кодексом судових законів
давньої Русі-України,
об’єднуючим цивільне й
кримінальне право і всі
процеси судочинства того
історичного часу, що
охоплює все ХI століття.

11. Суд за часів “Руської правди”

12. “Руська Правда”

Ст.1. Якщо людина вб”є
людину, мстити може брат за
брата або батько, або син
двоюрідний, або племінник з
боку матері. Якщо хто з них не
бажає або не має можливості
помститися, то хай одержить
40 гривень за вбитого.
Ст.11. За вбивство княжого
служителя, кухаря та конюха
платиться 40 гривень.
Ст.12. За огнищанина (
князівського управителя ) – 80
гривень.
Ст.13. За простого служителя –
12 гривень.
Ст. 14. За вбивство ремісника і
ремісниці – 12 гривень.
Ст.15. За смерда і холопа – 5
гривень, за рабиню – 6
гривень.
Ст.86. А збору замість
випробування залізом платити
10 кун ….
• Про які зміни у
давньоруському
суспільстві свідчать
наведені факти?
• Чому постала
необхідність прийняття
такого збірника законів?
• Як ви вважаєте, чи можна
порівняти значення таких
подій, як прийняття
християнства і
запровадження “Руської
Правди” для Київської
Русі?

13. Місто та село

14. Місто та село

15. Міста

IX-X ст. – НА РУСІ 20 МІСТ
ХІІІ ст. – ПОНАД 300 “ГРАДІВ”
(за ЛІТОПИСОМ РУСЬКИМ)
НАСЕЛЕННЯ
КИЄВА – 50 тис
ЧЕРНІГОВА – 30 тис
ГАЛИЧА – 25 тис
ПЕРЕЯСЛАВА – 12-15 тис
(за П.П.ТОЛОЧКО)

16. Основні галузі господарства

Сільське
господарство
Промисли
Ремесло
Торгівля

17. Сільське господарство

Основне заняття –
землеробство

18. Сільське господарство

Зернове землеробство
ПОСІДАЛО ГОЛОВНЕ МІСЦЕ В ДІЯЛЬНОСТІ ЗЕМЛЕРОБІВ.
ВИРОЩУВАЛИ: ЖИТО, ПШЕНИЦЮ, ЯЧМІНЬ, ПРОСО, ОВЕС.
ВИКОРИСТОВУВАЛИ: ПЛУГ, РАЛО, СОХУ, БОРОНУ, ЗАСТУП,
КОСУ, СЕРП.
СТЕПОВІ РАЙОНИ – ПЕРЕЛОГОВА СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА.
ЛІСОВІ РАЙОНИ – ПІДСІЧНА СИСТЕМА.
ПАРОВА СИСТЕМА З ДВОПІЛЬНОЮ
та ТРИПІЛЬНОЮ СІВОЗМІНАМИ.

19. Садівництво і городництво

ВИРОЩУВАЛИ
ЯБЛУНІ
ГРУШІ
СЛИВИ
ГОРІХИ
БОБИ
ЦИБУЛЮ
Технічні культури:
ЛЬОН
КОНОПЛІ
ХМІЛЬ

20. Скотарство

РОЗВОДИЛИ
ВЕЛИКУ РОГАТУ ХУДОБУ
ДРІБНУ РОГАТУ ХУДОБУ
КОНЕЙ
СВИНЕЙ
ПТИЦЮ
ПІД ПАСОВИЩА ВИКОРИСТОВУВАЛИ
ЛУКИ
РІЧКОВІ ЗАПЛАВИ
СТЕПИ
ПЕРЕЛОГИ

21. Ремесло

• ВІДОМО БЛИЗЬКО 60 РЕМЕСЕЛ.
• НАЙВАЖЛИВІШІ: МЕТАЛУРГІЯ та ОБРОБКА
ЗАЛІЗА
ГОНЧАРСТВО
СКЛОРОБСТВО
ВИГОТОВЛЕННЯ ЦЕГЛИ
ТЕСЛЯРСТВО
ЮВЕЛІРНЕ РЕМЕСЛО та інші.
• БУЛО ЗОСЕРЕДЖЕНО ПЕРЕВАЖНО В МІСТАХ.
• ЧАСТИНА РЕМІСНИКІВ ЗАЛЕЖАЛА ВІД КНЯЗІВ
БОЯР
ЦЕРКВИ.
• ПОСАДСЬКІ РЕМІСНИКИ ПОЧАЛИ
ОБ’ЄДНУВАТИСЯ В КОРПОРАЦІЇ НА ЗРАЗОК
ЗАХІДНОЄВРОПЕЦСЬКИХ ЦЕХІВ.

22. Ремесло

Назвіть види ремесел:

23. Промисли

БУЛИ ВАЖЛИВОЮДОПОМІЖНОЮ
ГАЛУЗЗЮ ВИРОБНИЦТВА:
МИСЛИВСТВО – ПОЛЮВАННЯ НА
ХУТРЯНОГО ЗВІРА.
РИБАЛЬСТВО.
БОРТНИЦТВО – ДОБУВАННЯ МЕДУ й
ВОСКУ З “БОРТЕЙ” (ДУПЕЛ ДЕРЕВ).
БДЖІЛЬНИЦТВО – ВИКОРИСТАННЯ
ВУЛИКІВ ДЛЯ ОТРИМАННЯ МЕДУ й
ВОСКУ.

24. Торгівля

Внутрішня торгівля:
- ПОЛЯГАЛА В ОБМІНІ ТОВАРАМИ МІЖ ВИРОБНИКАМИ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ і РЕМІСНИЧОЇ ПРОДУКЦІЇ;
-
ОБМІН ТОВАРІВ МІЖ РЕГІОНАМИ (РАЙОНАМИ) РУСІ.
Зовнішня торгівля:
ВИВОЗИЛИ – МЕД, ВІСК, ХУТРА, ШКІРИ, ЗАЛІЗО.
ВВОЗИЛИ – ДОРОГОЦІННІ МЕТАЛИ, ЗБРОЮ,
ТКАНИНИ.
НАЙВАЖЛИВІШІ ТОРГІВЕЛЬНІ ШЛЯХИ:
“З ВАРЯГ В ГРЕКИ” (інша назва “ГРЕЦЬКИЙ”) –
ВІЗАНТІЯ;
“ЗАЛІЗНИЙ” – ПІВНІЧНИЙ КАВКАЗ;
“БУРШТИНОВИЙ ШЛЯХ” – ПРИБАЛТИКА;
шлях КИЇВ-ГАЛИЧ-ПРАГА-РЕГЕНСБУРГ – ЗАХІДНА
ЄВРОПА

25. Гроші

26. Розгадуємо кросворд

По вертикалі:
1. Надання коней і транспорту для потреб князя.
2. Срібний зливок.
3. Матеріал, з якого виготовляли свічки.
4. Сільська територіальна громада.
По горизонталі:
1. Сільськогосподарське знаряддя праці.
2. “Мати міст руських”.
3. Податок з окремого господарства.
4. Основне заняття селян.
5. Господарство із житловими будинками й господарськими спорудами.

27. Розгадуємо кросворд

28. Домашнє завдання

• Опрацювати
відповідний
матеріал
підручника.
• Виконати завдання
на контурній карті.
• Творче завдання:
скласти ребус чи
кросворд до теми.

29.

Грушевський М.С. Ілюстрована Історія України. — К., 1990.
Журавльов Д.В. Хто є хто в українській історії. – Харків, 2011.
ДорошенкоД.І. Історія України в 2-х томах. Том 1 (до середини
XVII століття). — К.: Глобус, 1991.
Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. — К., 1992. — Т.
Субтельний О. Україна: Історія. — К.: Либідь, 1992.
Земерова Т.Ю., Скирда І.М. Практичний довідник. Історія
України. – Харків, 2009.
http://uk.wikipedia.org/wiki
http://900.igr.net
http://commons.wikimedia.org/wiki
http://studentus.net
http://i100rik.com.ua