Внутрішні води Харківської області

1. Внутрішні води Харківської області

2.

3. Річки Харківської області

• Всі водотоки та водні об’єкти Харківської області
відносяться до басейнів річок Дона(3/4 площі) і Дніпра,
• ( 1/4площі).
• Річки області характеризуються вираженою весняною
повінню, низькою літньою і зимовою межінню і відносно
підвищеним стоком восени.
По території області протікає 867 річок, загальною
довжиною 6405 км. Переважна більшість – це малі річки.
Великих і середніх річок, довжина яких перевищує 150 км
– небагато. Головна річка області - Сіверський Донець з
крупними притоками Оскіл, Уди, Мжа, Берека.

4. Гідрологічний режим

• Гідрологічний режим - закономірні зміни
стану водного об'єкта у часі і просторі,
обумовлені головним чином кліматичними
особливостями даного басейну.
• Природний гідрологічний режим нерідко
істотно видозмінюється під впливом
господарської діяльності людини.

5.

У гідрологічному режимі
враховуються зміни:
Рівень води – складова частина
гідрологічних спостережень , процес,
що передбачає здійснення
вимірювань прошарку води в річці за
допомогою водомірної рійки і
реперів.
Витрати води – об’єм води, який
проходить через поперечний переріз
русла річки за одиницю часу.
Температура води – спостереження за
зміною стану води об'єкта за
допомогою термометра

6. Річка Сіверський Донець

• Витік: Середньоросійська
височина, біля с. Подольхі в
Прохоровському районі
Бєлгородської області Росії.
• Гирло:річка Дон.
• Довжина річки:1053 км
• ( 672 км- в межах України).
• Живлення: мішане.
• Ширина : від 30 до 70 м,.
• Притоки:: Оскіл, Красна,
Айдар, Деркул, Калитва (ліві);
Уди, Мож, ( праві)

7. Річка Оскіл

• Довжина річки становить
478 км, в межах
Харківської області —
178 км. Площа
водозбірного басейну —
14800 км², в межах
Харківської області —
5511 км².
• Тече переважно з півночі
на південь, Впадає
дорічки Сіверський
Донець на південний схід
від міста Ізюма

8. Річка Уди

• Довжина річки становить 164
км, площа басейну 3894 км2. У
межах Харківської області
довжина становить - 127 км,
площа водозбірного басейну 3460 км2. Витік річки
розташований біля села
Безсонівка в Білгородському
районі Бєлгородської області.
м3/сек. Річка Уди впадає у
Сіверський Донець в 825 км від
його гирла.. Живлення річки в
основному снігове. Під час
весняної повені рівень річки
піднімається на 1,5-2 метри. У
літній час (до 3-4 місяців) річка
у верхів'ях часто пересихає.

9. Річка Лопань

• Довжина річки становить
96 км,
площа басейну 2000 км².
Витрата води за 17 км від
гирла становить
2,24 м/секЛопань впадає в
річку Уди. Русло зрідка
ділиться на рукави,
утворюючи острови.
Ширина русла від 1 до
20 м, глибина від 0,3 до
1 м.

10. Річка Харків – загальні відомості

Довжина: 71км. Ширина: 2 - 15м.
Глибина: 0,5-1,5 м
Витік: Середньоросійська височина,
Білгородська область(Росія),
географічні координати: 50° 26' пн.
ш. 36° 14' сх.д.
Гирло: річка Лопань , місто Харків
(Україна),
Площа водозбірного басейну: 1160
км2 (в межах Харківської області
960 км2)
Живлення: мішане.
Притоки: річка Липець, річка Муром,
річка Немишля, річка Трав’янка
Використовується для водопостачання,
зрошування, рекреації.

11. Легенда “Мої річки”

По берегам великої ріки у давнину селились хорвати, сіверці ,
поляни, ловили рибу, звіра полювали, від недругів себе охороняли.
• Старійшина, могучий грізний Скол, як скеля незворушний був, але
плем’я його поважало, до порад його прислухалось. А у Скола
вродлива дочка була, очі голубі, тендітна і руса коса, гарне ім’я їй Скол
дав, Берекою назвав. Кохала Берека сміливого, відважного юнака,
називався він Мжа.Але одного дня навала чорна підступила, собою
все заполонила. Це вовче плем’я – кочові загарбники прийшли і
смерть з собою принесли. Стогнала сіверців земля. У полум’ї і селище
згоріло, загинув Скол, відважний Мжа, Берека плакала, тужила , як
свічечка згоріла. Пройшли віки. Там де ліси могутні виростали,
з’явились річки: річка Вовча - вовче плем’я, Берека-рід горобини,
• річка Мжа, як кордон була, все захищала : і села, і поля ,виходить з
берегів вона. А річка Борова нам стиха розповість,як сосни віковічні
з’явились і тихенько виростали, легенду про кохання Береки і Мжа
річка їм розповідала
• .І річки ці з’єднав великий Сіверський Дінець.

12. Озера Харківської області

• В області нараховується 583 озера, з них 36 озер
загальною площею біля 2,5 тис. га. Велике
поширення мають заплавні озера: їхні розміри,
форма і глибина дуже різні і залежать від сезону і
водності; дуже багато стариць і відмерлих старих
рукавів річок, більше всього їх в заплаві долини р.
Сіверський Донець, всі вони річкового
походження, мають витягнуту форму і невеликі
глибини, більшість з них гідрологічно з’єднані з
річкою і під час весняної повені живляться її
водами. Найбільшим є озеро Лиман, яке
розташоване у селища Лиман Зміївського району.

13. Озеро Лиман

• Озеро розташоване в південносхідній частині Зміївського
району. Озеро утворилось у
давнину на місці
стариці річки Сіверський
Донець, яка нині протікає на
кілька кілометрів південніше. У
природному стані довжина
озера становила 7,5 км,
пересічна ширина 3 км, площа
16 км², пересічна глибина 2 м.
Зі спорудженням Зміївської
ТЕС улоговина Лиману
зазнала значних змін і тепер
воно використовується як
охолоджувач електростанції.
Взимку озеро замерзає, крім
ділянок, де скидають теплі води
станції. Дно піщане, замулене.

14. Озеро Біле

• Частина
національного
природного парку
“Гомільшанські
ліси”.На озері є цілі
острови білого
латаття. Цей вид
рослин занесений до
Червоної книги
України, і тому нікому
не можна зривати ці
дивовижні квіти.

15. Водосховища Харківської області

• На території області 57 водосховищ і 2538 ставків.
Великі водосховища: Печенізьке на р. Сіверський
Донець, Оскільське на р. Оскіл, Краснопавлівське
на каналі Дніпро – Донбас. Важливою частиною
Харківської водогосподарської системи є
сукупність водосховищ, що розташовані в
північній частині області – Трав’янське,
Муромське, В’ялівське, Рогозянське і
Лозовеньківське водосховища. Вони утворені для
поповнення водності річок у маловодні сезони і
затримування весняних вод для запобігання
наслідків шкідливої дії катастрофічних паводків
та повеней на нижче розташовані населені
пункти, в тому числі м. Харкова.

16. Печенізьке водосховище

• Розташування:
• Харківська область,
Тип
руслове водосховище
Розміри:Площа
поверхні і86,2
км² ,висота-100,5
м м.Глибина
середня4,4 м .Глибина
макс.20 м. Довжина65
км .Ширина4
км .Площа басейну

17. Оскільське водосховище

велике руслове водосховище
на річці Оскіл розташоване
у Харківській області.
• Оскільське водосховище на
сьогодні має об'єм 474,3 млн
куб. метрів, площа 122,6 кв.
кілометрів. Його довжина
84,6 км, середня ширина 1,6 км,
максимальна ширина 4,0 км..
Гребля водосховища довжиною
1025 метрів розташована у селі
Оскіл.
• Колишня назва Червонооскі́льське
водосховище.

18. Трав’янське водосховище

• — невелике
руслове водосховище на
річці Харків, розташоване
у Харківському районі
Харківської Трав'янське
водосховище площею
5,92 км²,протяжністю до
8.2 км та шириною у
найбільшій своїй частині
до 800 м живиться
водами річки Харків.
Водосховище має
витягнуту форму з півночі
на південь.

19. Болота Харківської області

Мохува́те боло́то — гідрологічна
пам’ятка місцевого значення в
Україні. Об'єкт природнозаповідного фонду Харківської
області.
Розташована в
межах Дергачівського району
Харківської області.
Площа — 1,7 га.
Статус присвоєно для збереження
реліктового болота, розташованого
серед лісового масиву. На болоті
зростають рідкісні види:журавлина
болотна, росичка
круглолиста,бобівник трилистий, ,
кілька видів пухівки та сфагнум.

20. Підземні води Харківської області

• По загальним запасам підземних вод область
займає п'яте місце в Україні (після Чернігівської,
Київської, Полтавської і Херсонської). Забір
прісних підземних вод здійснюється в основному
з крейдових відкладень. Глибина залягання
водоносних горизонтів спостерігається від
декількох метрів до декількох сотень метрів.
Водоносні горизонти, що чергуються з
водотривкими горизонтами, містять значні
ресурси високоякісних вод, які призначені для
господарського і питного водопостачання.

21. Джерело “Саржин Яр”

Ха́рківська-1 (інші
назви: Саржине або Шатилівське
джерело) —джерело мінеральної води в
місті Харків.
Джерело розташоване в Саржиному яру між
місцевостями Шатилівка і Павлове
Поле,трохи вище (за течією Саржинки)
Джерело не має природоохоронного статусу.
За твердженням санітарних лікарів,
найчистіша джерельна вода у Харкові
розташована саме в Саржиному
яру. Дебіт джерела — близько 350 тисяч
літрів на добу. Температура води 11 градусів
по Цельсію.
• Влітку біля джерела завжди людно: тут
купаються у крижаній воді, відпочивають,
набираютьводу. Нижче джерела Саржин
струмок, наповнившись водою з джерела,
називається річкою Саржинка вона впадає
в річкуЛопань

22. Практичні завдання з теми “Внутрішні води Харківської області”

• Написати легенди на тему:
• Перлини рідного краю- озера.
• Голубі артерії нашого краю- річки.
• Рукотворні об’єкти- водосховища.

23. Практичні завдання з теми “Внутрішні води Харківської області”

• На карта- схему” Фізична карта Харківської
області” нанести річки, озера і водосховища
Харківської області,які відображені у
презентації.

24. Практичні завдання з теми “Внутрішні води Харківської області”

Місяць Рівень води, см
• Накреслити у
зошиті графік
зміни рівня води р.
Харків за 2021 рік,
по горизонталі
місяць, по
вертикалі – рівень
води.
січень
113
лютий
110
березень
118
квітень
119
травень
110
червень
120
липень
156
серпень
143
вересень
120
жовтень
106
листопад
102
грудень
107

25. Практичні завдання з теми “Внутрішні води Харківської області”

• Накреслити у
зошиті графік
температури води
р. Харків за 2021
рік, по горизонталі
місяць, по
вертикалі –
температура води.
Місяць
Температура
води
січень
0,0
лютий
0,0
березень
0,9
квітень
7,8
травень
17,1
червень
20,8
липень
22,6
серпень
21,4
вересень
15,6
жовтень
9,7
листопад
2,1
грудень
1,5

26. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: 1.Прочитати 6 параграф підручника. 2.Виконати практичну роботу за планом.

27. План виконання практичної роботи: 1.Опрацювати водні об’єкти Харківської області за фізичною картою Харківської області. 2.

Позначити на контурній карті річки, озера,
водосховища, канали області.
2. Побудувати у зошиті графік зміни рівня
води р. Харків (за даними у презентації).
3. Побудувати у зошиті графік зміни
температури води р. Харків( зп даними
презентації).
4.Зробити висновки.